АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
Іменем України
27 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі судового засідання - ОСОБА_4 ,
переглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження за апеляційною скаргою адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах власника майна ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22 червня 2016 року,
за участю прокурора - ОСОБА_8
представників власника майна - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 22.06.2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016110000000110 від 30.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, задоволено клопотання начальника відділу СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучені під час обшуку 16 червня 2016 року в квартирі АДРЕСА_1 , грошові кошти в розмірі 102 045 (сто дві тисячі сорок п'ять) доларів США, 234 000 (двісті тридцять чотири тисячі) гривень та 1820 ЄВРО.
В ухвалі слідчий суддя вказав, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, адвокати ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , подали апеляцій скаргу в якій просять ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.06.2016 року про накладення арешту на грошові кошти в сумі 102 045 доларів США, 239 000 гривень та 1820 євро, скасувати, у арешті вказаних грошових коштів відмовити.
В обгрунтування своїх апеляційних вимог вказують, що висновок слідчого судді про походження коштів внаслідок кримінального правопорушення є передчасним і на матеріалах клопотання слідчого не ґрунтується.
Зазначають, що до клопотання про накладення арешту на грошові кошти слідчим не додано належних і допустимих доказів про незаконне джерело походження грошових коштів, чому власне і була дана належна оцінка ухвалою слідчого судді від 10.06.2016 р. Надані роздруківки невідомих баз даних системи WЕВ Моnеу не є належними і допустимими доказами у розумінні ст. ст. 84, 87-89 КПК України, а відтак доказової сили не мають. Вказані «докази», а точніше відомості, отримані не у спосіб передбачений кримінальним процесуальним Кодексом України, крім того, за відсутності спеціального дозволу суду у порядку тимчасового доступу або розкриття банківської таємниці - відтак під визначення доказів не підпадають. Вказані відомості крім того, не містять жодної інформації стосовно персоніфікації відправника, отримувача коштів та власне призначення платежу, тому висновок суду про джерело їх походження є передчасним і нічим не підтвердженим. Слідчий суддя натомість помилково зазначив, що сторона захисту не навела жодних доводів щодо законності походження вилучених коштів.
Звертають увагу на те, що передчасним вбачається і висновок слідчого судді щодо наявності у справі обґрунтованої підозри. Обґрунтованість підозри у даному конкретному кримінальному провадженню - питання також відкрите, оскільки обґрунтовану підозру слід розглядати скрізь призму наявних доказів, якими вона обґрунтовується. Разом з тим, більшість доказів, якими обґрунтовується підозра, є недопустимими, позаяк не відповідають критеріям ст. 84, 87-89 КПК України, як зазначалось раніше. Так наприклад, відповіді отримані з території Французької Республіки отримані не в установленому законом порядку (не в порядку міжнародного співробітництва), а тому, за відсутності двостороннього договору про правову допомогу між Україною та Францією (а його немає) - є недопустимими в силу ч. 1 п. 2 ст. 87 КПК України і не повинні враховуватися судом під час прийняття рішення або точніше повинні критично оцінюватися судом. Цим обставинам належної оцінки слідчий суддя також не дав. Теж саме стосується і решти доказів у їх сукупності.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власника майна, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з ухвали слідчого судді та матеріалів справи, в провадженні слідчого управління ГУ НП в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016110000000110 від 30.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 3 червня 2014 року гр. ОСОБА_7 , з метою розповсюдження порнографічної продукції, подав заявку на виділення серверу до сервіс-провайдеру «OWH SAS», в якій для приховування своїх злочинних намірів, зазначив вигадані дані особи - ОСОБА_10 , зазначивши в ній електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та контактний телефон НОМЕР_1 .
Так в подальшому ОСОБА_7 використовуючи вказаний сервер за попередньою змовою з невстановленими особами, здійснював рекламування послуг сексуального характеру з метою отримання прибутку.
16.06.2016 р. ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України.
17.06.2016 року начальник відділу слідчого управління ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно під час обшуку 16 червня 2016 року, а саме на грошові кошти в розмірі 102 045 (сто дві тисячі сорок п'ять) доларів США, 234 000 (двісті тридцять чотири тисячі) гривень та 1820 ЄВРО та автомобілі «Chevrolet Malibu» реєстраційний номер НОМЕР_2 , «Kia Soul» реєстраційний номер НОМЕР_3 , комплект ключів запалення до автомобіля «Kia Soul», свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Kia Soul».
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.06.2016 року клопотання слідчого задоволено частково та накладено арешт на тимчасово вилучені під час обшуку 16 червня 2016 року в квартирі АДРЕСА_1 , грошові кошти в розмірі 102 045 (сто дві тисячі сорок п'ять) доларів США, 234 000 (двісті тридцять чотири тисячі) гривень та 1820 ЄВРО.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження №12016110000000110 від 30.03.2016 року, про накладення арешту на майно, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого, прокурора, адвокатів, які діють в інтересах власника майна, та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накласти арешт на майно, а саме на грошові кошти перелічені у клопотанні слідчого.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно на яке слідчий просить накласти арешт відповідає вимогам ст. 170 КПК України, оскільки є доказом злочину та з метою запобігання приховування вилучених коштів та можливому їх відчуженню, до вирішення справи по суті на них необхідно накласти арешт.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке слідчий просить накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на тимчасово вилучені під час обшуку 16 червня 2016 року в квартирі АДРЕСА_1 , грошові кошти в розмірі 102 045 (сто дві тисячі сорок п'ять) доларів США, 234 000 (двісті тридцять чотири тисячі) гривень та 1820 ЄВРО.
Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.
Крім того, обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співрозмірності, а тому доводи апелянтів стосовно невмотивованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418 ч. 1, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22 червня 2016 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12016110000000110 від 30.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК України, якою задоволено клопотання начальника відділу СУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу прокуратури Київської області ОСОБА_8 , про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучені під час обшуку 16 червня 2016 року в квартирі АДРЕСА_1 , грошові кошти в розмірі 102 045 (сто дві тисячі сорок п'ять) доларів США, 234 000 (двісті тридцять чотири тисячі) гривень та 1820 ЄВРО, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах власника майна ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13 и б а к