27 липня 2016 року м.Київ К/800/49969/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Горбатюк С.А.,
Мороз Л.Л.,
секретар судового засідання - Корінець Ю.О.,
за участю позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області про визнання протиправними та скасування рішень і зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області, в якому просив: визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, яке оформлено листом від 07 липня 2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15, та рішення про відмову у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2, яке оформлено листом від 07 липня 2015 року №28-1006-0.2-1169/2-15; зобов'язати надати висновки про погодження проектів землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність та протиправність відмови відповідача у наданні йому висновків про погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідачем не наведено жодного передбачених законом доводів та підстав для відмови в погодженні проектів землеустрою, наведені у висновках зауваження є надуманими, незаконними та такими, що спростовуються як змістом проектів землеустрою так і нормами чинного законодавства; вважає, що відповідач діяв за межами наданих йому повноважень, не в порядку та спосіб встановлених законом, чим перешкодив позивачу в реалізації законних прав та інтересів, які підлягають судовому захисту.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року відмовлено в задоволенні позову.
При винесенні рішення суд першої інстанції виходив із правомірності дій відповідача при відмові у погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу, оскільки підстави зазначені для відмови є правомірними та не суперечать вимогам ст.186-1 Земельного кодексу України.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_2; скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року; ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області, викладені в листах від 07 липня 2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15 про відмову у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 та №28-1006-0.2-1169/2-15 про відмову у наданні висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2; зобов'язано Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області повторно розглянути заяви від 20 травня 2015 року №102 про надання висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 та №103 про надання висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано відповідністю проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок нормам чинного законодавства та необґрунтованістю відмов відповідача у наданні висновків про їх погодження.
Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року.
У касаційній скарзі відповідач зазначає про правомірність та обґрунтованість прийнятих рішень та відсутність законних підстав для погодження позивачу проектів землеустрою.
Позивач ОСОБА_2, проти задоволення касаційної карги заперечує, просить відмовити у її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі договорів від 16 грудня 2013 року №№108, 109 ОСОБА_2 замовив у ТОВ «Ліга-Експерт» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок, що розташовані за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, які були виготовлені у 2015 році.
20 травня 2015 року позивач звернувся до Держземагентства у Бориспільському районі із заявами №102 про погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в короткострокову оренду (строком на 5 років) площею 0,1424 га для експлуатації та обслуговування приміщення-складу-заправки по АДРЕСА_1 та №103 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2395 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2
За результатами розгляду заяви №102 Держземагентством у Бориспільському районі листом від 07 липня 2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15 відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що завдання на розроблення проекту землеустрою не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року №266, якою затверджена типова форма договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та типове завдання (додаток 1 до Типового договору), цільове призначення земельної ділянки не відповідає Класифікації цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, відсутня письмова згода землекористувача ТОВ СП «Промінь», що суперечить ст.50 Земельного кодексу України. Крім того, рекомендовано додати до проекту землеустрою зареєстроване клопотання про надання дозволу на відведення земельної ділянки в користування та письмове повідомлення до Бориспільської міської ради на розроблення документації із землеустрою відповідно до ч.3 ст.123 Земельного кодексу України.
Листом Держземагентства у Бориспільському районі від 07 липня 2015 року №28-1006-0.2-1169/2-15, прийнятого за результатами розгляду заяви позивача за №103, відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у зв'язку з тим, що завдання на розроблення проекту землеустрою не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року №266, якою затверджена типова форма договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та типове завдання (додаток 1 до Типового договору), кадастровий план не відповідає вимогам ст.34 Закону України «Про державний земельний кадастр», оскільки відсутній перелік земельних угідь, форма таблиці та їх заповнення не відповідають вимогам Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1015. Крім того, рекомендовано для вирішення питання по суті надати картографічний матеріал в масштабі 1:10000, який використовується в Державному земельному кадастрі.
Як встановлено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.8 ст.118, ч.4 ст.123 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки яке у власність, так і в користування, погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
Таким органом, згідно п.1 Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року №445, є Держземагентство та його територіальні органи.
За правилами ч.4 ст.186-1 Земельного кодексу України розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Як встановлено ч.7 ст.186-1 Земельного кодексу України, органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України «Про землеустрій»; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Кожен орган здійснює розгляд та погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки самостійно та незалежно від погодження проекту іншими органами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті, у визначений законом строк.
Згідно ч.8 ст.186-1 Земельного кодексу України у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений).
Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки.
Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2
Судом вірно відзначено, з посиланням на положення ч.7 ст.118, ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, якими закріплюється право особи, зацікавленої в отриманні земельної ділянки, у випадку ненадання протягом місячного строку з дня реєстрації клопотання органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивованої відмови у його наданні, самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу з письмовим повідомленням про це відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, про додання позивачем до матеріалів проектної документації опису вкладення у цінний лист, адресований Бориспільській міській раді Київської області та отриманого згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 30 жовтня 2013 року клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для передачі земельної ділянки орієнтовною площею 0,14 га за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим є безпідставною рекомендація відповідача, викладена в листі від 07 липня 2015 року №28-1006-0.270/2-15, про надання зареєстрованого клопотання про надання дозволу на відведення земельної ділянки у користування.
Стосовно викладених у листі від 07 липня 2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15 висновків відповідача про невідповідність завдання на розроблення проекту землеустрою вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року №266, якою затверджена типова форма договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та типове завдання (додаток 1 до Типового договору), невідповідності цільового призначення земельної ділянки Класифікації цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, відсутності письмової згоди землекористувача ТОВ СП «Промінь», що суперечить ст.50 Земельного кодексу України, судом апеляційної інстанції встановлено, що у завданні на виконання робіт зі складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування приміщення-складу-заправки у графі: «умови надання земельної ділянки» зазначено: «приватна власність», що не відповідає заявленим у клопотанні до Бориспільської міської ради Київської області вимогам позивача про надання даної земельної ділянки в оренду строком на 5 років. При цьому, інших невідповідностей завдання на виконання робіт вимогам чинного законодавства в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в короткострокову оренду (строком на 5 років) площею 0,1424 га для експлуатації та обслуговування приміщення-складу-заправки по АДРЕСА_1, так і про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2395 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в АДРЕСА_2 на території Глибоцької сільської ради Бориспільського району - не вбачається. При цьому, в порушення приписів ч.8 ст.186-1 Земельного кодексу, в листі №28-1006-0.2-1170/2-15 відповідачем не зазначено, у чому конкретно полягає невідповідність завдання на розроблення проекту землеустрою вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року №266.
Щодо висновків відповідача про невідповідність цільового призначення земельної ділянки Класифікації видів цільового призначення земель судом зазначено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 належить до земель житлової і громадської забудови - секція «В 03» Класифікації, а за цільовим призначенням належить до категорії - «для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови» (код 03.15 Класифікації), про що вказано, зокрема, у кадастровому плані земельної ділянки.
Посилання Держземагентства у Бориспільському районі на відсутність письмової згоди ТОВ СП «Промінь» суд апеляційної інстанції визнав безпідставним через невірне посилання відповідача на норму закону - ст.50 Земельного кодексу України, яка не регулює питання припинення землекористування, та відсутність доказів того, що ТОВ СП «Промінь» є землекористувачем даної земельної ділянки.
Стосовно висновків, викладених у листі від 07 липня 2015 року №28-1006-0.2-1169/2-15, прийнятого за результатами розгляду заяви №103, про невідповідність кадастрового плану вимогам ст.34 Закону України «Про Державний земельний кадастр», а також затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 Порядку ведення Державного земельного кадастру, суд зазначив, що кадастровий план земельної ділянки по АДРЕСА_2 містить всі відомості, передбачені приписами ст.34 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та відповідає вимогам п.65 Порядку ведення Державного земельного кадастру.
За вказаними обставинами суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправної та безпідставної відмови відповідача у погодженні проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу та скасування оскаржуваних рішень Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області, викладених в листах від 07 липня 2015 року №28-1006-0.2-1170/2-15 та №28-1006-0.2-1169/2-15.
В частині вимог про зобов'язання відповідача надати висновки про погодження проектів землеустрою суд вірно, з урахуванням виключної компетенції відповідача щодо погодження або відмови у погодженні проекту землеустрою, зобов'язав Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області повторно розглянути заяви позивача від 20 травня 2015 року №102 та №103.
Судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну Управління Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді