01 серпня 2016 року м. Київ К/800/17379/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Конюшко К.В.,
перевіривши матеріали касаційної скарги управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року
у справі № 521/5595/16-а
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2016 року вказана касаційна скарга була залишена без руху.
Проте, скаржником було лише частково усунено недоліки касаційної скарги, а саме надано належним чином оформлений документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала касаційну скаргу.
Але, усупереч вимогам вказаної ухвали скаржником не було подано документа про сплату судового збору. Натомість подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому скаржник посилається на те, що кошти на сплату судового збору бюджетом не передбачені.
Ураховуючи наведені касатором доводи та обґрунтування, суд не вважає їх достатніми для задоволення цього клопотання у цьому випадку з огляду на таке.
Законом України від 22.05.2015 № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» скасовано встановлені раніше для Пенсійного фонду пільги щодо його сплати. При цьому пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22.05.2015 № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» було зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Правова позиція щодо необхідності сплати судового збору в подібних випадках висловлена, зокрема, в ухвалі Верховного суду України від 25 квітня 2016 року у справі № 686/19687/14-а.
Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Виходячи з положень зазначеної вище норми та частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.
У цьому випадку касаційна скарга підлягає поверненню заявникові, оскільки ним усунено недоліки касаційної скарги не в повному обсязі, а лише - частково.
Відповідно до частини шостої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.
Повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому порядку.
Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Копію касаційної скарги, разом з доданими до неї матеріалами, на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2016 року, повернути скаржнику - управлінню Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси.
Оригінал касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Вищого
адміністративного К.В. Конюшко
суду України