29 липня 2016 року К/800/20634/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Маслій В.І., перевіривши відповідність вимогам ст. ст. 211-213 КАС України касаційної скарги Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 03 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій, зобов"язання вчинити певні дії,
встановив:
Відповідно до частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До поданої касаційної скарги скаржником не додано документ про сплату судового збору.
Разом з касаційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Вказане клопотання скаржника є необґрунтованим, враховуючи наступне.
Частиною 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.
Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року №484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Наведені в клопотанні скаржника доводи не свідчать про такий майновий стан УПФУ, за якого воно позбавлене можливості сплатити судовий збір і не є підставою для звільнення від його сплати.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції від 01.09.2015 року, за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини 3 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 Кодексу адміністративного судочинства України, застосовуються правила статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому вона повинна бути залишена без руху до усунення скаржником зазначених недоліків.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача - 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; код банку отримувача - 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)"; символ звітності - 255.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 87, 108, 165, 213, 214 КАС України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні клопотання Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України залишити без руху.
Копію ухвали надіслати Чернігівському об'єднаному Управлінню Пенсійного фонду України та надати строк для усунення недоліків до 19 серпня 2016 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.І. Маслій