"21" липня 2016 р. м. Київ К/800/11971/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддівОстровича С.Е.
Степашка О.І.
Сіроша М.В.
секретаря судового засідання Орєшко Ю. О.
представник позивача Христич О. В.
представник відповідача Демченко С. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року у справі за позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення від 08 грудня 2015 року за №53 про опис майна у податкову заставу, зобов'язання скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, реєстрацію обтяження державного майна, закріпленого за Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, включеного відповідачем до акту опису майна №3/10/28-913 від 09 листопада 2015 року, -
Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (далі - Управління Державної служби охорони) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ у м. Донецьку) в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 08 грудня 2015 року за №53 про опис майна у податкову заставу, зобов'язати скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, реєстрацію обтяження державного майна, закріпленого за Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, включеного відповідачем до акту опису майна №3/10/28-913 від 09 листопада 2015 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року позовні вимог позивача задоволено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Донецьку задоволено. Скасовано постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року та прийнято нову постанову, якою відмовлено позивачеві в задоволенні позову.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Управління Державної служби охорони подало касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року.
СДПІ у м. Донецьку подала до суду письмові заперечення на касаційну скаргу Управління Державної служби охорони.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
08 грудня 2015 року позивачем прийнято «Рішення №53 про опис майна у податкову заставу». Зазначеним рішенням позивач вирішив здійснити опис майна, що перебуває в оперативному управлінні позивача.
09 грудня 2015 року податковим керуючим Фетісовою К.І. складений Акт опису майна за №3/10/28-013, яким проведено опис п'ятсот вісімдесяти дев'яти найменувань майна позивача на загальну суму 7468613,62 грн.
За даними зворотного боку облікової картки платника з податку на додану вартість за Управлінням державної служби охорони станом на 31.12.2015 року рахується недоїмка 7296891, 00 грн. та залишок несплаченої пені у розмірі 1673831,83 грн.
Судом першої інстанції задоволенні позовні вимоги та зазначено, що відповідачем протиправно прийняте спірне рішення, але суд апеляційної інстанції в своїй постанові не погодився з висновком суду першої інстанції та відмовив позивачеві в задоволенні позову, оскільки відсутні правові підстави для задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Статтею 89 Податкового кодексу України визначено, що право податкової застави виникає, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Згідно п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до приписів пункту 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу.
Підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 ПК України визначено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу».
Відповідно до статті 4 Закону України від 2 жовтня 1992 року №2654-XII «Про заставу» предметом застави не можуть бути об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться у процесі корпоратизації.
Предметом застави підприємств державної форми власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації, можуть бути їх товари в обороті або в переробці.
Згідно пункту 2 частини 2 статті 5 Закону України від 4 березня 1992 року №2163-XII «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Загальнодержавне значення мають об'єкти та майно, які забезпечують виконання державою своїх функцій, забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність, та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить матеріальну основу суверенітету України: майно органів державної влади та органів місцевого самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого законом встановлено особливості приватизації), Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, сил цивільної оборони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, правоохоронних та органів доходів і зборів, що безпосередньо забезпечує виконання цими органами встановлених законодавством завдань, майно закладів охорони здоров'я системи екстреної медичної допомоги.
Згідно «Положення про Державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1993 року №615, редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2001 року №1053, Державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ.
Відповідно до ч.1 Положення про Департамент Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.10.2005 №878, Департамент є головним органом у системі Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, який координує здійснювані нею заходи з охорони об'єктів усіх форм власності та забезпечення особистої безпеки громадян і є підпорядкованим Міністру внутрішніх справ України.
Управління державної служби охорони здійснює свою діяльність на підставі Положення про Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, затвердженого Наказом Департаменту ДСО при МВС України від 28.11.2014 року за №187.
У відповідності з п.9 Постанови Кабінету Міністрів України від 10.08.1993 року за №615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності» майно Державної служби охорони закріплюється за Департаментом, управліннями, відділами, підрозділами охорони на праві оперативного управління.
Відповідно до п.п.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно рішення №53 від 08.12.2015року, на підставі якого в подальшому було складено акт опису майна за №3/10/28-013від 09.12.2015року, зазначено, що податковим органом проведено опис майна позивача, зокрема, автомобілі, адміністративні будівлі, гаражі, вольєри, складські приміщення, сарай, теплотраса, розплідник службового собаководства, огорожі, ангари, модулі, телевізійна вишка, туалети, альтанки, замощення асфальтове, квартири, тощо.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, свідоцтв про право власності на нерухоме майно, державного акту про право постійного користування земельною ділянкою, технічні паспорта на автомобілі вищезазначене майно належить на праві власності Управлінню державної служби охорони, форма власності - державна. Таким чином, податковим органом було прийнято рішення №10 від 05.04.2013 року про опис майна позивача, яке знаходиться у власності держави.
Судом першої інстанції зазначено, що право податкової застави не розповсюджуються на майно, яке перебуває у власності позивача або в його оперативному управлінні, а отже рішення №53 від 08.12.2015року про опис майна позивача є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
ЩОДО скасування в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, реєстрацію обтяження державного майна, закріпленого за Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, включеного відповідачем до Акту опису майна №3/10/28-913 від 09.12.2015року, судом першої інстанції зазначено наступне.
Відповідно до п.93.1 ст.93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.
Отже законодавцем передбачений вичерпний перелік підстав звільнення майна платника податків з податкової застави.
Судом першої інстанції зазначено, що з урахуванням попереднього висновку щодо протиправності прийняття спірного рішення №53 від 08.12.2015 року про опис майна позивача, та для дотримання захисту прав, свобод та інтересів позивача потрібно зобов'язати відповідача скасувати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, реєстрацію обтяження державного майна, закріпленого за Управлінням Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в Донецькій області, включеного відповідачем до Акту опису майна №3/10/28-913 від 09.12.2015року, оскільки зазначені дії відповідача в повній мірі призведуть до усунення порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог Управління Державної служби охорони.
Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року та залишення в силі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у даній справі.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області задовольнити.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2016 року - скасувати.
Залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко
М.В. Сірош