10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Сіренко Н.С.
Суддя-доповідач:Капустинський М.М.
іменем України
"02" серпня 2016 р. Справа № 289/926/16-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Капустинського М.М.
суддів: Мацького Є.М.
Шидловського В.Б.,
за участю секретаря судового засідання Гунько Л.В.,
сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від "04" липня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області, Обласного центру по нарахуванню та здійсненню виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,
В червні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про:
- визнання протиправним дій Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області та Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови позивачу у видачі посвідчення інваліда війни ІІІ групи з 01.04.2014р., по відмові у перерахунку, встановленню розміру пенсії та виплаті різниці підвищення пенсії за період з 01.04.2014р. по 11.06.2015р. та відмові у виплаті щорічної разової грошової допомоги за 2014-2015 роки;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області визнати позивача інвалідом війни ІІІ групи з 01.04.2014 року та видати йому посвідчення інваліда війни ІІІ групи з зазначенням терміну поширення на нього дії даного статусу з 01.04.2014 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати та встановити розмір пенсійного забезпечення позивачу згідно статусу інваліда війни 3 групи з 01.04.2014р. по 11.06.2015р., та здійснити виплату різниці підвищення пенсії за вказаний період;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської РДА подати список на позивача до обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА для виплати йому щорічної разової грошової допомоги за 2014 рік у розмірі 2020 грн. і за 2015 рік у розмірі 2200 грн.;
- зобов'язати обласний центр по нарахуванню та здійсненню виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської ОДА виплатити ОСОБА_3 разову грошову допомогу за 2014 рік у розмірі 2020 грн. і за 2015 рік у розмірі 2200 грн., визначену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 посилався на те, що з 01.04.2014 року він являється інвалідом ІІІ групи з нарахуванням пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 19.11.2014 року йому видано пенсійне посвідчення у якому вказано вид пенсії по інвалідності ІІІ група, інвалід армії. Під час повторного огляду МСЕК 14.04.2015 року позивачеві було підтверджено ІІІ групу інвалідності і 30.06.2015 року йому видано пенсійне посвідчення з видом пенсії - по інвалідності ІІІ група, інвалід війни. Позивач зазначав що з 11.06.2015 року йому нараховується і виплачується належна пенсія як інваліду війни, а перерахунок і виплату перерахунку пенсії за минулий період не здійснили, що він вважає неправомірними діями зі сторони органів Пенсійного фонду України.
Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 04.07.20016р. адміністративний позов залишено без розгляду в зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
В суді апелянт та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали.
Представники Управління праці та Обласного центру, щодо задоволення апеляційної скарги не заперечили.
Вислухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду виходив з того, що відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Частиною 2 статті 99 КАС України встановлено, що шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, що пов'язане зі специфікою правовідносин, а також має сприяти наданню доказів, підвищує їхню достовірність і тим самим сприяє встановленню істини у конкретній адміністративній справі.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Матеріали справи свідчать, що пенсія позивачу призначена 01.04.2014 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2015р. позивач звернувся до управління праці та соціального захисту населення з заявою про видачу йому посвідчення "інваліда війни". Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області діє відповідно до Положення, затвердженого розпорядженням голови Радомишльської РДА від 01.08.2007р. №208, та не наділене повноваженнями видавати посвідчення "інваліда війни" за 2014 рік (в 2014 році гр.ОСОБА_3 був зареєстрований в іншому районі). Відповідно до постанови КМУ №302 від 12.05.1994р. "Про порядок видачі посвідчення і нагрудних знаків ветеранів війни" видача посвідчення проводиться з дня звернення.
Отже, на думку суду, у 2014 році позивач мав право звернутися до управління праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації, для отримання вищевказаного посвідчення, а саме в Києво-Святошинське УПСЗН.
При цьому, позивач з позовом до суду звернувся лише 09.06.2016 року, то б то з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Виходячи з встановлених судом обставин справи, колегія суддів вважає оскаржену ухвалу, з констатацією судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду - помилковою, з огляду на таке.
Встановлено, що позивач з моменту отримання статусу інваліда війни, дізнавшись про порушення своїх прав, як вважає апелянт, без порушення строків, з серпня 2015 року звертався до суду за захистом своїх прав. Справа по суті судом не розглядалася, а 3 березня 2016 року, позов, ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області залишено без розгляду. Підставою ухвалення зазначеного рішення було запевнення державних органів, відповідальних за здійснення позивачеві виплат та забезпечення його соціальних гарантій, стосовно відновлення порушених прав. Коли ж цього не відбулося, ОСОБА_3 знову офіційно звернувся до Міністерства соціальної політики України, та, отримавши негативну відповідь від 24 травня 2016 року, знову звернувся до суду з позовом від 09 червня 2016 року.
Таким чином, враховуючи дату зазначеної відмови (від 24.05.2016р.), встановлений для звернення до суду строк, позивач не порушив.
Відповідно до ст.199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Підставами для скасування ухвали суду, згідно з п.4 ч.1 ст.204 КАС України, є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити, ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від "04" липня 2016 р. скасувати, а справу направити до суду першої інсмтанції для продовження розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя М.М. Капустинський
судді: Є.М. Мацький
В.Б. Шидловський
Повний текст cудового рішення виготовлено "03" серпня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул.Ольжича, 7,м.Житомир,10003 Управління праці та соціального захисту населення Радомишльської районної державної адміністрації Житомирської області вул.М.Житомирська,10,м.Радомишль,Житомирська область,12200 Обласний центр по нарахуванню та здійсненню виплат Департаменту праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації вул. Чуднівська,105,м.Житомир,10005
4-третій особі: - ,