02 серпня 2016 р.Справа № 537/2755/16-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: П'янової Я.В.
Суддів: Чалого І.С. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.06.2016р. по справі № 537/2755/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач), звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії (бездіяльність) Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, які полягають у відмові ОСОБА_1 в проведенні перерахунку пенсії, починаючи з 01 березня 2016 року у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ; зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, починаючи з 01 березня 2016 року у відповідності до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІУ.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.06.2016 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовлено.
Не погодившись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.
Представник відповідача надав до суду заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, розгляд справи здійснювати за відсутності представника.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання 02.08.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що позивач перебуває на обліку в Кременчуцькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області з 29.12.2005 року та отримував пенсію на пільгових умовах по списку №1.
14.04.2016 р. ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою, в якій просив повідомити його письмово про порядок проведення перерахунку пенсії у відповідності до ч.2 ст. 42 Закону України № 1058-ІV.
Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надало відповідь позивачу листом від 27.04.2016 року про те, що з 01.03.2014 р. пенсії відповідно до ч.2 ст. 42 Закону № 1058- ІV не перераховуються, оскільки Законом України від 27.03.2014 року № 1166-VІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні" її дія зупинена.
Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності та необґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.2 ст. 42 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" крім індексації пенсії, передбаченої частиною першою цієї статті, щороку, починаючи з 1 березня поточного року у разі, якщо середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за минулий рік зросла, здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає не менш як 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, порівняно з попереднім роком, але не менше зростання рівня інфляції (індексу споживчих цін) за минулий рік.
Оскільки Законом України № 1166-УІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" з 01 квітня 2014 року дію частини другої статті 42 Закону №1058 зупинено до стабілізації економічної ситуації в країні, колегія суддів погоджується з доводами відповідача щодо відсутні у нього правових підстав для перерахунку пенсії позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідач діяв в межах своєї компетенції та у відповідності до вимоги наведених нормативно-правових актів.
Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність його дій, що оскаржуються.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують з підстав, наведених вище.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Крюківського районного суду м. Кременчука від 14.06.2016р. по справі № 537/2755/16-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя П'янова Я.В.
Судді Чалий І.С. Зеленський В.В.
Повний текст ухвали виготовлений 03.08.2016 р.