30 травня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/5217/13-а
Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Коваль М.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства фірма «SWIFT» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства фірма «SWIFT» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013 року № 0001052210,-
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року залишено без розгляду адміністративний позов Малого приватного підприємства фірма «SWIFT» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013 року № 0001052210.
24 березня 2016 року на зазначену ухвалу суду позивачем була подана апеляційна скарга.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року вказана апеляційна скарга була залишена без руху та апелянту був наданий строк протягом тридцяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення на адресу суду клопотання про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку для подачі апеляційної скарги.
На виконання вимог наведеної ухвали, в межах місячного строку наданого судом, апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт послався на те, що 29.02.2016 року Одеським окружним адміністративним судом постановлено ухвалу про залишення позову по вказаній справі без розгляду. Апелянт зазначив, що не був присутнім під час прийняття оскаржуваної ухвали та про наявність ухвали про залишення позову без розгляду підприємству стало відомо 21.03.2016 року під час ознайомлення нового представника МППФ «SWIFT» Ніколаєвої Д.О. з матеріалами справи № 815/5217/13-а, що підтверджується розпискою представника позивача на заяві про ознайомлення. Копію зазначеної ухвали представником позивача отримано 24.03.2016 року. Як зазначив апелянт, в матеріалах справи міститься поштове повідомлення № 6500904573447 про вручення 09.03.2016 року копії ухвали від 29.02.2016 року особі на прізвище «Тихан», проте директор МППФ «SWIFT» не отримував рекомендований лист № 6500904573447, підпис керівника підприємства Тихана Геннадія Васильовича на зазначеному поштовому повідомленні відсутній. У трудових відносинах з підприємством не перебувають інші особи на прізвище «Тихан». Довіреності на отримання рекомендованої поштової кореспонденції на будь-яких інших осіб на підприємстві не видавались, тобто уповноважені особи на отримання рекомендованої кореспонденції відсутні. Єдиною особою, яка має на це право, є керівник підприємства. Також, апелянт вказав, що з метою підтвердження вказаних обставин та здійснення спроб з'ясування особи, яка фактично отримала рекомендоване відправлення № 6500904573447, адресоване МППФ «SWIFT», підприємством направлено листа від 26.04.2016 року № 01-26/04-16 до Поштамту - Центру поштового зв'язку № 1 Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта». Листом Поштамту - ЦПЗ № 1 Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 28.04.2016 року № 493/12Вих. МППФ «SWIFT» було повідомлено про те, що 09.03.2016 року рекомендований лист № 6500904573447 вручено члену родини. Однак, апелянт вважає, що члени родини службових осіб підприємства не належать до переліку осіб, які можуть отримувати рекомендовану кореспонденцію, адресовану саме юридичній особі. Крім того, апелянт зазначив, що працівники або уповноважені особи, які є членами родини службової особи підприємства, на МППФ «SWIFT», в тому числі, станом на дату вручення 09.03.2016 року рекомендованого листа, відсутні, на підтвердження чого надається відповідна довідка. Апелянт звернув увагу на те, що працівниками поштового зв'язку не встановлено особу, якій вручено рекомендований лист. Наведені обставини у їх сукупності, на думку апелянта, свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, у зв'язку із чим апелянт просив поновити такий строк.
Перевіривши матеріали справи та заявлене клопотання, суддя приходить до висновку про необхідність поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження вказаного рішення суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала суду першої інстанції була постановлена 29.02.2016 року за відсутності представника апелянта, тобто в даному випадку апелянт повинен був скористатись правом на оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року протягом п'яти днів з дня її отримання згідно вимог ч. 3 ст. 186 КАС України.
Згідно ч. 3 ст. 167 КАС України особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі.
Кодекс адміністративного судочинства України не визначає саме порядок вручення копії судового рішення, що надсилається судом згідно вимог ч. 3 ст. 167 КАС України, в той же час, відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Однак, досліджуючи наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме ухвали про залишення позову без розгляду від 29.02.2016 року, суддею-доповідачем встановлено, що в ньому відсутній підпис особи, якій таке поштове відправлення вручено.
Також, згідно наданого апелянтом листа Поштамту - ЦПЗ № 1 Одеської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 28.04.2016 року № 493/12Вих., рекомендоване повідомлення № 6500904573447 вручено члену родини, що суперечить наведеним приписам КАС України.
Крім того, у наведеному листі працівниками поштового зв'язку, також, не було визначено, якій саме особі вручено наведене поштове відправлення, зокрема, прізвище, що, в сукупності з відсутністю підпису особи, якій вручено таке поштове відправлення, не дає змоги встановити кому ж саме було вручено рекомендоване відправлення № 6500904573447.
З огляду на викладене, вважаю, що вказане поштове повідомлення не може бути належним доказом вручення копії оскаржуваного рішення.
В свою чергу, згідно наявної в матеріалах справи відмітки про отримання копії ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 29.02.2016 року, копію оскаржуваного рішення було отримано представником МППФ «SWIFT» Ніколаєвою Д.О. за довіреністю - 24.03.2016 року та в той ж день МППФ «SWIFT» було подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції.
Наведені обставини вважаю свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, оскільки подання апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 187 КАС України вимагає обізнаності зі змістом оскаржуваного рішення для виконання вимог п. 4 ч. 2 цієї статті.
Так, п. 4 ч. 2 ст. 187 КАС України вимагається зазначення апелянтом обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Також, при вирішення питання щодо поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суддя вважає за необхідне звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини (у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року) виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух, а право на право на доступ до суду, закріплене у Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати зазначеній Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.
За таких обставин, суддя приходить до висновку про необхідність поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року.
Апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 187 КАС України, подана з дотриманням порядку апеляційного оскарження.
З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження Одеським апеляційним адміністративним судом відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття апеляційного провадження вирішує перелік питань, наведений у вказаній статті, в тому числі, про можливість письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді апеляційної інстанції.
У процесі підготовки справи до апеляційного розгляду з'ясовані питання та здійсненні підготовчі дії, передбаченні ст. 190 КАС України, вважаю за можливе здійснення письмового провадження.
Керуючись ст.ст. 102, 187, 189, 190 КАС України, суддя, -
Поновити Малому приватному підприємству фірмі «SWIFT» строк на апеляційне оскарження ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства фірма «SWIFT» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства фірма «SWIFT» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013 року № 0001052210.
Підготовку справи № 815/5217/13-а до апеляційного до розгляду закінчити.
Призначити дану справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами на 10 серпня 2016 року о 09:30 годині в приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду, без виклику сторін та проведення судового засідання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: М.П. Коваль