27 липня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/334/16
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Домусчі С.Д.,
- Кравець О.О.,
за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_2, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу № 16-о від 19.02.2016 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 звернувся з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, в якому позивач просив: визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення від 19.02.2016 року № 16-о; поновити позивача на посаді першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області; зобов'язати відповідача-1, відповідача-2 профінансувати, а відповідача-3 виплатити позивачу не донараховані та несплачені суми: надбавки за вислугу років - 425,16 грн., надбавки за високі досягнення - 628,05 грн., індексації заробітної плати - 3994,16 грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань - 3994,20 грн., визначивши базовим періодам для нарахування індексації заробітної плати липень 2014 року; зобов'язати відповідача-1, відповідача-2 профінансувати, а відповідача-3 виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов'язати відповідача-1, відповідача-2 профінансувати, а відповідача-3 виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку - 1711,80 грн.; стягнути з відповідача-3 на користь позивача моральну шкоду у сумі 43000 грн., а відповідача-1, відповідача-2 профінансувати моральну шкоду в повному обсязі.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року вказаний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 19.02.2016 року № 16-0 «Про звільнення ОСОБА_2.». Поновлено ОСОБА_2 на посаді першого заступника начальника Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області з 20.02.2016 року. Стягнуто з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 20.02.2016 року по 12.05.2016 року у сумі 10461 грн. з відрахуванням обов'язкових платежів. Стягнуто з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на користь ОСОБА_2 надбавку за вислугу років за період з липня 2014 року по квітень 2015 року включно у сумі 226,45 грн. Стягнуто з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на користь ОСОБА_2 індексацію заробітної плати за період з квітня 2015 року по грудень 2015 року у сумі 3244,16 грн. Стягнуто з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на користь ОСОБА_2 надбавку за високі досягнення за період з липня 2014 року по квітень 2015 року включно у сумі 113,21 грн. Стягнуто з Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 1711,80 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Також, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_2 у період часу з 06.06.2014 року по 19.02.2016 року займав посаду першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області.
Наказом голови комісії з реорганізації Міндоходів України від 19.02.2016 року № 16-о позивача звільнено з посади першого заступника Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області з 19.02.2016 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності.
Позивач вважає звільнення незаконним, а тому звернувся до суду із даним позовом.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При скороченні чисельності та штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці та з врахуванням інших критеріїв.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Відповідно до ст. 40 та ст. 42 КЗпП України допускається звільнення працівника у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці лише при неможливості переведення робітника з його згоди на іншу роботу, і за відсутності у звільненого переважного права перед іншими працівниками на залишення на роботі.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснено застосування п. 1 ст. 40 КЗпП України при розгляді справ, пов'язаних із звільнення працівника у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці.
Зокрема, п. 19 вказаної Постанови визначено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення. При цьому, така можливість визначається не тільки наявністю іншої вільної посади, але й можливістю особи обіймати цю посаду за своєю освітою, спеціальністю та досвідом роботи.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» здійснено процедуру реорганізації ДПІ у м. Нова Каховка ДПС у Херсонській області шляхом приєднання до територіальних органів Міністерства доходів і зборів, а саме утворено Новокаховську ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України» здійснено процедуру реорганізації Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області шляхом приєднання до територіальних органів Державної фіскальної служби, а саме утворено Новокаховську ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 року № 311 та відповідно до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, наказом Міндоходів України від 07.11.2014 року № 29 розпочато реорганізацію територіальних органів Міндоходів у Херсонській області, утворено комісії з реорганізації та призначено керівників комісій.
Підпунктом 5.2 пункту 5 вказаного Наказу голів комісій з реорганізації зобов'язано забезпечити вжиття комплексу заходів щодо попередження та звільнення працівників відповідно до чинного законодавства.
Згідно листа Міністерства фінансів України від 13.11.2015 року № 31-08010-10/28-683/703, пунктом 120 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 року № 213, передбачено суттєве зменшення чисельності працівників Державної фіскальної служби.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2014 року № 840 «Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 року № 85», граничну чисельність працівників апарату та територіальних органів Державної фіскальної служби України затверджено у кількості 41178 одиниць, тобто зменшено на 30 відсотків.
Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 25.12.2015 року № 996 «Про затвердження чисельності працівників податкових органів ДФС» затверджено чисельність працівників Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області у кількості 79 штатних одиниць, замість 110, які були раніше.
Таким чином, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області чисельність працівників зменшилася на 31 особу.
Відповідно до наказу першого заступника Міндоходів України від 06.06.2014 року № 1626-о ОСОБА_2 було призначено в порядку переведення на посаду першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області.
Згідно Порядку призначення на посади та звільнення з посад працівників обліково-контрольної номенклатури Державної фіскальної служби України, затвердженого наказом ДФС України від 03.11.2014 року № 240 «Про організацію добору кадрів у Державній фіскальній службі України», призначення на посади начальника, першого заступника начальника, начальника територіальних органів ДФС України здійснюється головою ДФС України
У зв'язку з цим, 15.12.2014 року за № 715/8/21-22-24-37 ГУ ДФС у Херсонській області було направлено голові ДФС України, голові комісії з реорганізації Міндоходів України подання щодо призначення ОСОБА_2 на посаду заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
По даному поданню жодного рішення не прийнято.
У зв'язку з реорганізацією Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області, наказом голови комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Херсонській області від 27.02.2015 року № 18-о позивача попереджено про наступне звільнення із займаної посади 29.04.2015 року за п.1 ст.40 КЗпП України.
Цього ж дня (27.02.2015 року) ОСОБА_2 запропоновано посаду заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, з якою позивач погодився.
ГУ ДФС у Херсонській області 23.04.2015 року за № 1922/8/21-22-04-37 до ДФС України направлено листа щодо прискорення призначення на посаду ОСОБА_2
21.05.2015 року ГУ ДФС у Херсонській області отримано відповідь, згідно якої лист від 23.04.2015 року за № 1922/8/21-22-04-37 повернуто без розгляду у зв'язку з тим, що матеріали про призначення ОСОБА_2 підготовлено з порушенням Порядку призначення на посади та звільнення з посад працівників номенклатури голови ДФС України, затвердженого наказом ДФС України від 03.11.2014 року № 240.
04.06.2015 року позивачу було запропоновано посаду начальника відділу реєстрації та обліку платників і звітності управління реєстрації платників та електронних сервісів ГУ ДФС у Херсонській області, від якої ОСОБА_2 відмовився.
У зв'язку з відмовою ОСОБА_2 від вказаної посади, голова комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Херсонській області 12.06.2015 року за № 781/8/21-22-04-37 направив голові комісії з реорганізації Міндоходів України матеріали про звільнення позивача з займаної посади 18.06.2015 року.
По даному листу жодного рішення не прийнято.
Наказом голови комісії з реорганізації ГУ Міндоходів у Херсонській області від 24.06.2015 року № 59-о ОСОБА_2 перенесено дату наступного вивільнення та попереджено про наступне звільнення із займаної посади 18.06.2015 року за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
11.08.2015 року позивачу було запропоновано посаду начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, з якою ОСОБА_2 погодився.
На підтвердження подальшої реалізації працевлаштування позивача на вищевказаній посаді представником відповідача-2 надано лист від 12.08.2015 року за № 2499/9/21-22-04-40, адресований голові Херсонської обласної державної адміністрації щодо погодження призначення позивача на посаду начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
Щодо результатів розгляду даного листа жодного доказу представником відповідача-2 до суду не надано.
19.02.2016 року ОСОБА_2 було запропоновано посади: заступника начальника - начальник Великоолександрівського відділення Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області та начальника відділу податків і зборів з фізичних осіб Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, від яких позивач відмовився.
У зв'язку з відмовою від вказаних посад, відповідач-2 направив до відповідача-1 матеріали про звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області.
З вищевикладеного слідує, що протягом 2015 року ОСОБА_2 тричі надав згоду на запропоновані йому посади: два рази - на посаду заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, один раз - начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
Відповідач-2 двічі направляв до відповідача-1 подання щодо призначення позивача на посаду заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області (15.12.2014 року) та лист з клопотанням щодо повторного розгляду подання (23.04.2015 року), по яких фактично не прийнято жодного рішення.
До суду надано лише лист Директора Департаменту персоналу ДФС України без дати та номера, який отримано ГУ ДФС у Херсонській області 21.05.2015 року, яким повідомлялося про повернення листа від 23.04.2015 року № 1922/8/21-22-04-37 без розгляду, так як матеріали підготовлено з порушенням Порядку призначення на посади та звільнення з посад працівників номенклатури голови ДФС України.
При цьому, представник ДФС України та ГУ ДФС у Херсонській області у судовому засіданні не зміг пояснити, які саме порушення було допущено при направленні матеріалів щодо призначення ОСОБА_2 на посаду заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, чому матеріали після усунення недоліків не направлялися до відповідача-1.
Відповідачем-1 та відповідачем-2 не надано відповідних матеріалів і на вимогу суду, викладену в ухвалі від 18.04.2016 року.
Стосовно подання від 15.12.2014 року № 715/8/21-22-04-37 відповідачем-1 взагалі не надано жодного доказу його розгляду (погоджено, відмовлено, залишено без розгляду, повернуто, тощо).
Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції, внаслідок бездіяльності відповідача-1 та відповідача-2 майже протягом п'яти місяців за наявності згоди позивача не вирішувалося питання про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
В подальшому, замість того, щоб усунути недоліки, які стали підставою для повернення листа від 23.04.2015 року № 1922/8/21-22-04-37, відповідач-2 04.06.2015 року запропоновував позивачу посаду заступника начальника управління - начальника відділу реєстрації та обліку платників і звітності управління реєстрації платників та електронних сервісів ГУ ДФС у Херсонській області, яка знаходиться в іншій місцевості, від якої ОСОБА_2 відмовився.
При цьому, посада заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області була вакантною до 30.07.2015 року (до призначення на дану посаду ОСОБА_3 згідно наказу від 30.07.2015 року № 2320-о).
Також, відповідачем-2 допущено бездіяльність стосовно реалізації права позивача на зайняття посади начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, яка була запропонована позивачу самим відповідачем-2 та на призначення на яку він дав згоду 11.08.2015 року.
Так, як вірно зазначено судом першої інстанції, порядок дій відповідача-2 при отриманні згоди працівника на зайняття посади керівника територіального органу врегульовано Порядком призначення на посади та звільнення з посад керівників територіальних органів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2012 року № 45.
Відповідно до п. 6 вказаного Порядку пропозиція щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади погоджується: керівника обласного, міського (міста обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення), районного у місті (місті обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення) територіального органу - відповідно з головою облдержадміністрації, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим; керівника міського територіального органу в мм. Києві та Севастополі - відповідно з головою Київської та Севастопольської міської держадміністрації; керівника районного у мм. Києві та Севастополі територіального органу - відповідно з головою районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації; керівника районного, міського (крім міст обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення) територіального органу - з головою райдержадміністрації; керівника міжрегіонального територіального органу (повноваження якого поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) у разі його утворення - з головами всіх відповідних місцевих держадміністрацій.
Згідно п. 7 наведеного Порядку за дорученням Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови відповідної місцевої держадміністрації пропозиція міністра, керівника центрального органу виконавчої влади щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади керівника територіального органу розглядається у десятиденний строк в апараті Ради міністрів Автономної Республіки Крим, структурному підрозділі місцевої держадміністрації, який готує відповідні пропозиції.
Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голова відповідної місцевої держадміністрації проводить співбесіду з кандидатом на посаду, а також під час розгляду пропозиції щодо погодження звільнення з посади керівника територіального органу має право вислухати особу, що звільняється.
Пропозиції апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу місцевої держадміністрації та висновок Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови відповідної місцевої держадміністрації зазначаються у картці погодження (вмотивованої відмови) призначення на посаду, звільнення з посади керівника територіального органу, яка складається за формою згідно з додатком 2.
Приписами п. 8 цього ж Порядку визначено, що висновок про погодження або вмотивована відмова в погодженні пропозиції щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади керівника територіального органу не пізніше десяти днів після надходження надсилаються міністрові, керівникові центрального органу виконавчої влади і додаються до особової справи кандидата на посаду, особи, що звільняється, за місцем роботи.
Якщо протягом десяти днів висновок про погодження або вмотивована відмова в погодженні пропозиції щодо погодження призначення на посаду та звільнення з посади керівника територіального органу Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головою відповідної місцевої держадміністрації не подані, пропозиція вважається погодженою.
З матеріалів справи слідує, що відповідачем-2 12.08.2015 року за № 2499/9/21-22-04-40 направлено лист голові Херсонської обласної державної адміністрації у Херсонській області щодо погодження кандидатури ОСОБА_2 на посаду начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області.
На даний лист ГУ ДФС у Херсонській області не отримала жодної відповіді, у зв'язку з чим згідно п. 8 Порядку № 45 пропозиція про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області вважається погодженою.
Між тим, ГУ ДФС у Херсонській області подання щодо призначення ОСОБА_2 на посаду начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області до ДФС України не направила, рішення по його кандидатурі не прийнято, незважаючи на те, що дана посада була вакантною до 08.12.2015 року (до призначення на цю посаду ОСОБА_5 згідно наказу від 08.12.2015 року № 3881-о).
Судом першої інстанції також вірно встановлено, що у період з 08.12.2015 року (з дати призначення ОСОБА_5 відповідно до наказу від 08.12.2015 року № 3881-о) до 10.02.2016 року (дати призначення ОСОБА_6 згідно наказу від 10.02.2016 року № 296-о) була вакантна посада першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, а з 28.12.2015 року (дати звільнення ОСОБА_7 відповідно до наказу від 28.12.2015 р. № 4064-о) до 10.02.2016 року (дати призначення ОСОБА_8 згідно наказу від 10.02.2016 р. № 297-о) була вакантна посада заступника начальника - начальника Бериславського відділення Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, які не пропонувалися ОСОБА_2
Більш того, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що посада першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ після реорганізації скорочена не була, що не заперечується представником відповідачів та підтверджується штатними розписами Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області на 2015, 2016 роки.
Зазначені обставини у їх сукупності жодним чином не спростовуються апелянтами.
Відповідач-1 в поданій апеляційній скарзі послався на те, що в даному випадку до компетенції Міністерства доходів і зборів України відноситься вирішення питань про звільнення/призначення позивача на посаду, однак останній не був залучений до справи в якості відповідача.
Однак, колегія суддів вважає безпідставними вказані посилання апелянта, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 160 Міністерство доходів і зборів реорганізовано шляхом перетворення з утворенням Державної фіскальної служби.
Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи.
Перетворення вважається завершеним саме з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.
Згідно відомостей ЄДРПОУ, державна реєстрація юридичної особи - Державної фіскальної служби України була проведена 08.07.2014 року, а тому належним відповідачем у даній справі виступає Державна фіскальна служба України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність наказу про звільнення ОСОБА_2 від 19.02.2016 року № 16-о та наявність підстав для його скасування.
Також, враховуючи, що відповідно до п. 19 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом поновлення його на посаді першого заступника начальника Новокаховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області з 20.02.2016 року з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Крім того, з огляду на правила щодо нарахування надбавки за вислугою років, встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 року № 268, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність не врахування при виплаті позивачу такої надбавки такої складової, як доплата за ранг, що призвело до недоплату позивачу заробітної плати у розмірі 226,45 грн., 3244,16 грн. та 113,21 грн. відповідно.
Окрім викладеного, враховуючи встановлені обставини щодо порушення строків виплати належних позивачу, як звільненому працівникові, сум, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, на підставі ст. 117 КЗпП, дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.02.2016 року по 01.03.2016 року (включно).
Водночас, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача-1 та відповідача-2 профінансувати, а відповідача-3 виплатити матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі 3994,20 грн., оскільки згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 року № 268 виплата даної допомоги є правом, а не обов'язком керівника.
Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів суду апеляційної інстанції, також, погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення таких вимог позивача.
Стаття 237-1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з порушенням права власності, стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В даному випадку позивачем не надано ні розрахунку моральної шкоди, ні доказів чи обґрунтування моральних страждань, спричинених неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позивачу слід відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Таким чином, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а постанови суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2, Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу № 16-о від 19.02.2016 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: М.П. Коваль
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: О.О. Кравець