02 серпня 2016 р. Справа № 876/10094/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Довгополова О.М., Кузьмича С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року по справі за позовом Стрийського міжрайонного прокурора в інтересах Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,-
13.03.2014 року Стрийський міжрайонний прокурор в інтересах Інспекції з питань захисту прав споживачів у Львівській області Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів звернувся в суд з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просив стягнути з відповідача на користь державного бюджету штраф у розмірі 8500,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач порушив вимоги п.п.1, 3 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст.15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», а саме відсутній національний знак відповідності, декларація про відповідність, у зв'язку з чим прийнято рішення про накладення штрафу в розмірі 8500,00 грн. В добровільному порядку відповідач штрафних санкцій не сплатив.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнено з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь державного бюджету штраф в сумі 8500,00 грн.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що відповідач в добровільному порядку накладені штрафні санкції станом на час розгляду справи не сплатив, а тому такі підлягають стягненню.
Не погодившись з вищенаведеною постановою, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно направлення від 09 жовтня 2013 року № 0875, позивачем проведено планову виїзну перевірку суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства про ринковий нагляд (іграшки для дітей)(а.с.11). За результатами перевірки Інспекцією складено акт перевірки характеристик продукції від 09 жовтня 2013 року №0084(а.с.6-7). Зазначений акт відповідач відмовився підписувати.
09.10.2013 року позивачем складено протокол № 0047 про виявлене порушення вимог п.п.1, 3 ч.З ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", та ст.15 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції", а саме відсутній національний знак відповідності, декларація про відповідність(а.с.9).
17.09.2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівській області прийнято постанову про накладення штрафних санкцій №0042, відповідно до якої, відповідачу запропоновано сплатити у 15-денний строк штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 8 500,00 грн.(а.с.12).
Також, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Львівські області 16.10.2013р. на підставі акту перевірки характеристик продукції від 17.10.2013р. №0084, - прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегуючих заходів) №0044. Цим рішенням застосовано щодо продукції, яка перевірялась та відносно якою встановлено порушення вимог Технічного регламенту, обмежувальний (корегувальний) захід: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність до встановлених вимог. Термін виконання рішення визначено до 26.10.2013р., на вказану дату рішення виконано не було(а.с.13).
Відповідач в добровільному порядку накладені штрафні санкції не сплатив.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 року №2735-VІ встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції.
Відповідно до ч.1. ст.4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
В силу ч.1 ст.29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Частиною 3 статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
Згідно ч.3 ст.44 ЗУ "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі:
1) розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
2) розповсюдження продукції, щодо якої неналежно застосовано Національний знак відповідності (крім нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів), - у розмірі від сімдесяти п'яти до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
3) розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
4) недодержання умов зберігання продукції, яка ним розповсюджується, якщо внаслідок цього продукція стала такою, що становить серйозний ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі від двохсот п'ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.44 Закону №2735-VI, суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що йому не надсилалась ухвала про відкриття провадження, ухвала про закінчення підготовчого провадження, однак, з матеріалів справи слідує, що такі надсилались(а.с.21-22,30-31).
Колегія суддів зазначає, що всі доводи апеляційної скарги зводяться до наявних помилок, допущених контролюючим органом (описки в постанові), відсутності його вини, ніби-то порушенням проведення перевірки, незгоди з актом перевірки, рішенням про вжиття обмежувальних заходів та постанови.
Проте, якщо апелянт не згідний, він мав право оскаржити постанову про накладення штрафних санкцій до адміністративного суду, однак, таким правом не скористався, добровільно штраф не оплатив.
Як слідує з матеріалів справи, постанова про накладення штрафних санкцій №0042 від 17.09.2013 року відповідачем у справі не оскаржувалась, відтак, є чинною.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про накладення штрафних від 17 вересня 2013 року №0042 на час розгляду справи є чинною, відповідачем розмір штрафу не оспорювався у встановленому законом порядку, в добровільному порядку на день розгляду справи у суді штраф не сплачений, а тому штрафні санкції підлягають стягненню з відповідача.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 липня 2014 року у справі № 813/2255/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: О.Б. Заверуха
Судді: О.М. Довгополов
С.М. Кузьмич