Справа: № 826/22493/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
26 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
за участю секретаря: Козлової І.І.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2016 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс» до Державної фіскальної служби України, Харківської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, -
ТОВ «Євро-Диліжанс» звернулося до ДФС України, Харківської митниці ДФС з позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними та скасування рішення ДФС про відмову в задоволенні скарги ТОВ «Євро-Диліжанс» № 207 від 10.08.2015, яке викладене у листі ДФС № 17830/6/99-99-24-02-01-15 від 20.08.2015, рішення Харківської митниці ДФС про відмову у наданні ТОВ «Євро-Диліжанс» дозволу на розміщення на митному складі товарів, оформлених за ЕМД № 807030000/2015/000238 від 22.07.2015, яке викладене у листі Харківської митниці ДФС № 20-70-71/00-1/5694 від 04.08.2015.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2016 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що жодною нормою чинного законодавства не передбачена можливість вивезення товару, задекларованого в митному режимі «магазин безмитної торгівлі» за межами такого магазину, без зміни митного режиму, в тому числі на митний склад.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
22.07.2015 ТОВ «Євро-Диліжанс» подано до митного контролю та оформлення МД № 807030000/2015/000238 на товари, які надійшли на адресу ТОВ «Євро-Диліжанс» від відправника General Chem Trading LTD на підставі зовнішньоекономічного договору № 20-DF, специфікацій № 1 від 13.07.2015 та № 2 від 14.07.2015, та інвойсів № МС/027-2015 від 13.07.2015, № МС/028-2015 від 14.07.2015. Вказаний товар позивачем заявлено до розміщення у митному режимі «безмитна торгівля».
У відповідності до п. 25 частини першої ст. 4 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012, митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.
Згідно частин першої-другої ст. 71 Митного кодексу України декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.
Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.
22.07.2015 позивач звернувся до митного органу із вимогою № 189 про завершення митного оформлення ЕМД № 807030000/2015/000238 від 22.07.2015, в якій позивач просив митний орган завершити митне оформлення ЕМД № 807030000/2015/000238 від 22.07.2015 в строк, встановлений частиною першою ст. 255 Митного кодексу України та дозволити розмістити товар, оформлений за ВМД № 807030000/2015/000238 від 22.07.2015 на митному складі ТОВ «Євро-Диліжанс» (Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, вул. Белгородська, 1) для зберігання та подальшого постачання цього товару в магазин безмитної торгівлі (приміщення Міжнародного аеропорту «Харків», вул. Ромашкіна, 1, м. Харків).
Листом Харківської митниці ДФС № 20-70-71/00-4/6106 від 19.08.2015 позивача повідомлено про те, що митне оформлення товарів за ЕМД № 807030000/2015/000238 від 22.07.2015 було завершено та проінформовано заявника, що ст. 426 Митного кодексу України не передбачає розміщення на митному складі товарів, поміщених у режимі безмитної торгівлі.
28.07.2015 позивачем повторно заявлено вимогу до митного органу про надання дозволу на розміщення товарів на митному складі утримувача магазину безмитної торгівлі.
26.08.2015 листом митного органу № 20-70-71/00-4/6234 повідомлено позивача, що ст. 426 Митного кодексу України не передбачає розміщення на митному складі товарів, поміщених у режимі безмитної торгівлі.
24.07.2015, 31.07.2015, 04.08.2015 митним постом «Харків-аеропорт» отримано звернення ТОВ «Євро-Диліжанс» про виконання митних формальностей органами доходів і зборів поза місцем розташування цих органів.
На зазначені звернення позивача, листом Харківської митниці ДФС № 20-70-71/00-1/5694 від 04.08.2015 повідомлено позивача про неможливість розміщення товарів, поміщених у митному режимі «безмитна торгівля» на митному складі відкритого типу, утримувачем якого являється ТОВ «Євро-Диліжанс».
10.08.15 позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою на вказану протиправну відмову Харківської митниці ДФС.
Державна фіскальна служба України листом № 17830/6/99-99-24-02-01-15 від 20.08.2015 відмовила позивачу в задоволенні скарги.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем обрано митний режим «безмитна торгівля», а отже фактично заявило згоду на дотримання умов такого режиму та порядку, визначеного Митним кодексом України на поміщення товарів до нього.
Згідно ст. 140 Митного кодексу України безмитна торгівля - це митний режим, відповідно до якого товари, не призначені для вільного обігу на митній території України, знаходяться та реалізуються для вивезення за межі митної території України під митним контролем у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України, відкритих для міжнародного сполучення, та на повітряних, водних або залізничних транспортних засобах комерційного призначення, що виконують міжнародні рейси, з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт та експорт таких товарів, та без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі видів контролю, зазначених у частині першій статті 319 цього Кодексу.
Тобто, положення даної статті чітко визначають, що товари поміщені в митний режим «безмитна торгівля» повинні знаходитись та реалізовуватись в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України.
Згідно п. 2 Положення про пункти пропуску через державний кордон та пункти контролю, затвердженого постановою КМ України № 751 від 18.08.2010 пункт пропуску через державний кордон - спеціально виділена територія на залізничних і автомобільних станціях, у морських і річкових портах, в аеропортах (на аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, а також спеціально виділена акваторія у морських і річкових портах, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Відповідно до частини шостої ст. 141 Митного кодексу України поміщення товарів у митний режим безмитної торгівлі, а також зміна цього митного режиму здійснюється органом доходів і зборів, у зоні діяльності якого розташований відповідний магазин безмитної торгівлі.
Згідно частини першої ст. 420 Митного кодексу України магазин безмитної торгівлі - це спеціалізований торговельний заклад, розташований у пункті пропуску через державний кордон України, відкритому для міжнародного сполучення, а також на повітряному або водному транспортному засобі комерційного призначення, що виконує міжнародні рейси, та призначений для реалізації товарів, поміщених у митний режим безмитної торгівлі.
Згідно матеріалів справи магазин безмитної торгівлі, утримувачем якого є позивач, розміщений на території міжнародного пропуску для повітряного сполучення «Харків» та здійснює свою діяльність в зоні діяльності митного поста «Харків-аеропорт» Харківської митниці ДФС.
Також, позивач є утримувачем митного складу відкритого типу, що здійснює свою діяльність в зоні діяльності митного поста «Харків-центральний». Митний склад знаходиться не у пункті пропуску через державний кордон України. Місце розташування магазину безмитної торгівлі (м. Харків, вул. Ромашкіна, 1) територіально віддалене від місця розташування митного складу (Харківська область, Дергачівський район, с. Руська Лозова, вул. Белгородська, буд. 1).
Згідно частиною четвертою ст. 424 Митного кодексу України, митний склад відкритого типу призначається для зберігання під митним контролем товарів, що переміщуються через митний кордон України згідно із зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними як утримувачем цього складу, так і будь-якими іншими особами.
У відповідності до ст. 426 Митного кодексу України на митному складі можуть розміщуватися товари: 1) поміщені у митний режим митного складу (у тому числі консолідовані вантажі); 2) поміщені у митні режими транзиту, тимчасового ввезення, переробки на митній території, експорту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території (без зміни цих митних режимів на митний режим митного складу); 3) призначені для тимчасового зберігання під митним контролем (на умовах, встановлених цим Кодексом для складів тимчасового зберігання).
Колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що вищезазначений перелік є вичерпним та не передбачає зберігання на митному складі товарів розміщених у митному режимі «безмитна торгівля».
Згідно частини другої ст. 422 Митного кодексу України утримувачі магазинів безмитної торгівлі можуть у порядку, передбаченому цим Кодексом, отримати дозвіл на відкриття та експлуатацію митного складу або складу тимчасового зберігання закритого типу для зберігання та наступного постачання в ці магазини всіх видів товарів, у тому числі підакцизних, крім товарів, ввезення яких на митну територію України, вивезення за межі митної території України та/або переміщення митною територією України транзитом заборонено законом.
Норма частини другої статті 422 Митного кодексу України, на яку посилається позивач, надає позивачу право бути утримувачем складу, проте не надає права переміщувати товар, задекларований в режимі «магазин безмитної торгівлі», поза місцем розташування такого магазину, та не встановлює для митного органу обов'язку надавати на це дозвіл.
Згідно з частиною першою статті 146 Митного кодексу України митний режим безмитної торгівлі завершується шляхом реекспорту товарів, поміщених у цей митний режим, або поміщення їх у інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті. При цьому іншими нормами статті 146 також передбачено зміну митного режиму, знищення товару або його конфіскацію.
Тобто, жодною нормою чинного законодавства не передбачена можливість вивезення товару, задекларованого в митному режимі «магазин безмитної торгівлі» за межі такого магазину, без зміни митного режиму, в тому числі на митний склад.
Згідно письмових заперечень Харківської митниці ДФС виходячи з положень Митного кодексу України, митний склад може бути використаний для зберігання товарів (без поміщення у будь-який митний режим) та наступного їх постачання в магазин безмитної торгівлі (з обов'язковим поміщенням в митний режим безмитної торгівлі) з дотриманням вимог, визначених у главі 29 «Тимчасове зберігання» Митного кодексу України. Тобто, за заявою позивача товари можуть розміщуватись на митний склад на термін до 90 днів без поміщення у будь-який митний режим. Після закінчення терміну тимчасового зберігання такі товари мають бути поміщені в митний режим митного складу та продовжувати зберігатись на складі. Для постачання таких товарів в магазин безмитної торгівлі вони мають бути поміщені в митному режимі безмитної торгівлі та вивезені з митного складу до магазину безмитної торгівлі. Відсутність в магазині безмитної торгівлі складського приміщення не може бути підставою для недотримання утримувачем митного складу та магазину безмитної торгівлі умов та порядку поміщення товарів у певні митні режими, що визначені Митним кодексом України.
За наведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову.
З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.02.2016 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено: 01.08.2016.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Безименна Н.В.
Аліменко В.О.