про залишення апеляційної скарги без руху
02 серпня 2016 р. справа № 805/1169/16-а
Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Жаботинська С.В. розглянувши апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 805/1169/16-а (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Степ» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкової вимоги,-
До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 805/1169/16-а з апеляційною скаргою Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року.
Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, отримавши апеляційну скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 187 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження.
Згідно зі ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог до апеляційної скарги зокрема є: додання документа про сплату судового збору.
Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674) визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції на час звернення позивача з адміністративним позовом), ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
В даному випадку спір майновий, оскільки спірна податкова вимога породжує підстави для зміни майнового стану позивача. Дана позиція підтверджується Листом Вищого адміністративного Суду України від 18.01.2012 року № 165/11/13-12 та ухвалами Верховного Суду України від 13 січня 2016 року та 15 січня 2016 року.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI (в редакції на час звернення відповідача з апеляційною скаргою), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду у справі за позовом майнового характеру у розмірі 1515 грн. 80 коп.
Такий документ апелянтом не наданий.
Апелянтом надано клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з фінансуванням за рахунок коштів Державного бюджету України та відсутністю коштів на сплату судового збору.
Згідно частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Аналогічне положення міститься в статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Статтею 88 КАС України та статтею 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено такої підстави звільнення від сплати судового збору, як недостатнє фінансування з державного бюджету, а відсутність коштів для сплати судового збору не є тотожною майновому стану особи і не може підміняти собою вказане поняття.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та з відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Крім того, згідно статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Тобто, судовий збір є одним із засобів функціонування та матеріального забезпечення судової гілки влади.
Жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин апелянтом до суду не надано.
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким серед іншого скасовано встановлені раніше для податкових органів пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів.
Отже, інспекціям Державної фіскальної служби мали бути передбачені на 2016 рік бюджетні призначення на сплату судового збору.
Крім того, у лютому 2016 року прийнято паспорт бюджетної програми державної фіскальної служби, яким передбачені кошти на різні види витрат, зокрема на сплату судового збору органами ДФС.
Дана позиція підтверджується рішенням Верховного суду України № 2а-1030/12/1070 від 14.01.2016 року та Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».
За таких обставин суд вважає, що підстави для звільнення апелянта від сплати судового збору відсутні.
Відповідно до статей 108, 189 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини тягнуть за собою залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання квитанції про сплату судового збору у розмірі 1515 грн. 80 коп. за наступними реквізитами: банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, код банку отримувача-834016, ОКПО - 37944338, розрахунковий рахунок - 31211206781059, отримувач - Краматор. УК/м. Краматорськ/22030101.
Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 805/1169/16-а - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.
Суддя-доповідач Жаботинська С.В.