ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 липня 2016 року № 826/27725/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного
управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення: №30643-17 від 26.06.2015 р. на суму 373,64 грн.; №30644-17 від 26.06.2015 р. на суму 373,67 грн.; №30645-17 від 26.06.2015 р. на суму 309,73 грн.; №30646-17 від 26.06.2015 р. на суму 241,15 грн.; №30647-17 від 26.06.2015 р. на суму 378,28 грн.; №44772-17 від 26.06.2015 р. на суму 273,55 грн.; №44777-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44780-17 від 26.06.2015 на суму 5884,28 грн.; №44784-17 від 26.06.2015 р. на суму 6107,83 гри.; №44787-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44790-17 від 26.06.2015 р. на суму 6103,06 грн.; №44793-17 від 26.06.2015 р. на суму 5297,10 грн.; №44796-17 від 26.06.2015 р. на суму 5443,15 грн.; №44798-17 від 26.06.2015 на суму 6110,21 грн.; №44801 -17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44804-17 від 26.06.2015 р. на суму 7632,69 грн.; №44807-17 від 26.06.2015 р. на суму 7855,64 грн.; №44810-17 від 26.06.2015 р. на суму 4760,60 грн.; №44814-17 від 26.06.2015 р. на суму 4739,14 грн.; №44817-17 від 26.06.2015 р. на суму 4738,54 грн.; №44821-17 від 26.06.2015 р. на суму 5951,05 грн.; №44824-17 від 26.06.2015 р. на суму 5289,95 грн.; №44827-17 від 26.06.2015 р. на суму 6041,66 грн.; №44830-17 від 26.06.2015 р. на суму 6120,94 грн.; №44833-17 від 26.06.2015 р. на суму 6130,48 грн.; №44836-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,81 грн.; №44839-17 від 26.06.2015 р. на суму 6131,07 грн.; №44842-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44845-17 від 26.06.2015 на суму 6130,48 грн.; №44848-17 від 26.06.2015 р. на суму 6090,54 грн.; №44850-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,81 грн.; №44853-17 від 26.06.2015 р. на суму 8045,21 грн.; №44856-17 від 26.06.2015 р. на суму 6107,83 грн.; №44858-17 від 26.06.2015 на суму 7019,29 грн.; №44861-17 від 26.06.2015 р. на суму 5434,81 грн.; №44863-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44866-17 від 26.06.2015 р. на суму 9299,44 грн.; №44869-17 від 26.06.2015 р. на суму 236,73 грн.; №44871-17 від 26.06.2015 на суму 272,96 грн.; №44874-17 від 26.06.2015 р. на суму 270,86 грн.; №44877-17 від 26.06.2015 р. на суму 217,50 грн.; №44879-17 від 26.06.2015 р. на суму 273,52 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що земельні ділянки: у Білогородській сільській раді - 31 земельна ділянка із цільовим призначенням - землі житлової забудови та земельних ділянок із цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства; у Бузівській сільській раді - 5 земельних ділянок із цільовим призначенням - ведення особистого селянського господарства, не знаходяться у користуванні Позивача, а знаходиться у користуванні іншої юридичної особи, а тому Позивач не зобов'язана сплачувати оренду плату за земельні ділянки, якими вона не користується. Спірні рішення винесені Відповідачем всупереч вимогам законодавства та підлягають скасуванню.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
В матеріалах справи містяться письмові заперечення на позовну заяву надані представником Відповідача, в яких останній із посиланням на приписи статті 120 Земельного кодексу України та приписи статті 287 Податкового кодексу України просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Враховуючи, що в судове засідання не прибули представники відповідачів, судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини шостої статті 128 КАС України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.
Відповідач зазначає, що згідно бази даних АІС «Податковий блок» станом на 26.06.2015 року за гр. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) рахуються наступні земельні ділянки: Білогородська сільська рада - 0,7949га., 1,1775га., 0,7950га., 0,7986га., 1,0238га., 1,3178га., 1,2804га., 1,3496га., 1,5600., 1,0246га., 1,0250га., ,1,0250га., 1,0250га., 1,0251га., 1,0250га., 1,0251га., 0,9871га., 1,0217га., 1,0250., 1,0250га., 1,0246га., 1,0284га.,1,0284га., 1,0285га., 0,9117га., 1,0135га., 1,0268га., 0,9131га., 0,8874га., 0,9983га.,0,8886га., призначення земельних ділянок - землі житлової забудови; 1,0167га., 1,0267га., 0,8164га., 0,8886га., 1,0268га., 1,0246га., призначення земельних ділянок - ведення особистого селянського господарства та Вузівська сільська рада - 1,1626га., 0,9052га., 1,4199га., 1,4026га., 1,4025га., призначення земельних ділянок - ведення особистого селянського господарства.
На підставі бази даних АІС «Податковий блок» Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: №30643-17 від 26.06.2015 р. на суму 373,64 грн.; №30644-17 від 26.06.2015 р. на суму 373,67 грн.; №30645-17 від 26.06.2015 р. на суму 309,73 грн.; №30646-17 від 26.06.2015 р. на суму 241,15 грн.; №30647-17 від 26.06.2015 р. на суму 378,28 грн.; №44772-17 від 26.06.2015 р. на суму 273,55 грн.; №44777-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44780-17 від 26.06.2015 на суму 5884,28 грн.; №44784-17 від 26.06.2015 р. на суму 6107,83 гри.; №44787-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44790-17 від 26.06.2015 р. на суму 6103,06 грн.; №44793-17 від 26.06.2015 р. на суму 5297,10 грн.; №44796-17 від 26.06.2015 р. на суму 5443,15 грн.; №44798-17 від 26.06.2015 на суму 6110,21 грн.; №44801 -17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44804-17 від 26.06.2015 р. на суму 7632,69 грн.; №44807-17 від 26.06.2015 р. на суму 7855,64 грн.; №44810-17 від 26.06.2015 р. на суму 4760,60 грн.; №44814-17 від 26.06.2015 р. на суму 4739,14 грн.; №44817-17 від 26.06.2015 р. на суму 4738,54 грн.; №44821-17 від 26.06.2015 р. на суму 5951,05 грн.; №44824-17 від 26.06.2015 р. на суму 5289,95 грн.; №44827-17 від 26.06.2015 р. на суму 6041,66 грн.; №44830-17 від 26.06.2015 р. на суму 6120,94 грн.; №44833-17 від 26.06.2015 р. на суму 6130,48 грн.; №44836-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,81 грн.; №44839-17 від 26.06.2015 р. на суму 6131,07 грн.; №44842-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44845-17 від 26.06.2015 на суму 6130,48 грн.; №44848-17 від 26.06.2015 р. на суму 6090,54 грн.; №44850-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,81 грн.; №44853-17 від 26.06.2015 р. на суму 8045,21 грн.; №44856-17 від 26.06.2015 р. на суму 6107,83 грн.; №44858-17 від 26.06.2015 на суму 7019,29 грн.; №44861-17 від 26.06.2015 р. на суму 5434,81 грн.; №44863-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44866-17 від 26.06.2015 р. на суму 9299,44 грн.; №44869-17 від 26.06.2015 р. на суму 236,73 грн.; №44871-17 від 26.06.2015 на суму 272,96 грн.; №44874-17 від 26.06.2015 р. на суму 270,86 грн.; №44877-17 від 26.06.2015 р. на суму 217,50 грн.; №44879-17 від 26.06.2015 р. на суму 273,52 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями Позивачем подано скарги до Головного управляння ДФС у Київській області (надалі - ГУ ДФС у Київській області) та ДФС України, рішенням ГУ ДФС у Київській області від 11.09.2015 р. №2430/10/10-36-10-01-04/666 залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу Позивача без задоволення та рішенням ДФС України від 20.11.2015 р. №10853/м/99-99-10-01-02-25 залишено без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу Позивача без задоволення.
Позивач не погоджується із винесеним Контролюючим органом податковими повідомленням-рішенням, вважає їх протиправними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві, звернулася з відповідним позовом до суду.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також, норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Положеннями ч. 1 і 2 ст. 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
В розумінні норми пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) "плата за землю" - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За визначенням, наведеним у пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України, "земельний податок" - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК України.
Згідно із статтею 269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Статтею 270 Податкового кодексу визначено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Статтею 116 Земельного кодексу встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, або за результатами аукціону.
Відповідно до статті 126 Земельного кодексу: право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі.
Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності (пп. 297.1.4 п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 передала ТОВ «Сучасне передмістя» та ТОВ «Майнові Комплекси», як внесок до статутних капіталів Товариства земельні ділянки: Білогородська сільська рада - 0,7949га., 1,1775га., 0,7950га., 0,7986га., 1,0238га., 1,3178га., 1,2804га., 1,3496га., 1,5600., 1,0246га., 1,0250га., ,1,0250га., 1,0250га., 1,0251га., 1,0250га., 1,0251га., 0,9871га., 1,0217га., 1,0250., 1,0250га., 1,0246га., 1,0284га.,1,0284га., 1,0285га., 0,9117га., 1,0135га., 1,0268га., 0,9131га., 0,8874га., 0,9983га.,0,8886га., призначення земельних ділянок - землі житлової забудови; 1,0167га., 1,0267га., 0,8164га., 0,8886га., 1,0268га., 1,0246га., призначення земельних ділянок - ведення особистого селянського господарства та Вузівська сільська рада - 1,1626га., 0,9052га., 1,4199га., 1,4026га., 1,4025га., призначення земельних ділянок - ведення особистого селянського господарства, що підтверджується копіями Актів приймання-передачі та грошової оцінки майна: №бн, №1 - №3 від 10.04.2014 р. та Витягами з Протоколів Загальних зборів учасників Товариства: Протокол №4 Загальних зборів Учасників ТОВ «Майнові Комплекси» від 10.04.2014 р.; Протокол №4 Загальних зборів Учасників ТОВ «Сучасне передмістя» від 10.04.2014 р.
Згідно із ч. 1. ч. 2 ст. 140 Цивільного кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом. Учасники товариства з обмеженою відповідальністю не відповідають за його зобов'язаннями і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах вартості своїх вкладів.
Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов'язаннями у межах вартості не внесеної частини вкладу кожного з учасників.
Крім того, відповідно до ч. 1 - ч. 4 статті 144 Цивільного кодексу України Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів. Не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства. Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства. Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку. Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття. Якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.
З аналізу вищезазначених норм можна зробити висновки, що учасником Товариства передано в статутний капітал майно, тому дане майно є власність даного Товариства, яке на свій розсуд розпоряджається цим майном.
Як свідчать матеріали справи Позивач є учасником Товариств (ТОВ «Сучасне передмістя» та ТОВ «Майнові Комплекси»), а земельні ділянки внесла в установчі фонди даних Товариств, а отже дані земельні ділянки не належать їй, а належать Товариствам.
Відповідачем в запереченнях на позовну заяву зазначає: «відповідно наданого листа з Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі, (копія в сканованому вигляді додається), працівниками ДПІ згідно даних бази АІС «Податковий блок», 26.06.2015 року по гр. ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) були сформовані податкові повідомлення - рішення на 2015 рік по земельному податку.».
Суд звертає увагу, що Відповідачем не надано суду листа з Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі на який робить посилання Контролюючий орган, як підставу для прийняття спірних податкових підомлень-рішень.
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення: №30643-17 від 26.06.2015 р. на суму 373,64 грн.; №30644-17 від 26.06.2015 р. на суму 373,67 грн.; №30645-17 від 26.06.2015 р. на суму 309,73 грн.; №30646-17 від 26.06.2015 р. на суму 241,15 грн.; №30647-17 від 26.06.2015 р. на суму 378,28 грн.; №44772-17 від 26.06.2015 р. на суму 273,55 грн.; №44777-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44780-17 від 26.06.2015 на суму 5884,28 грн.; №44784-17 від 26.06.2015 р. на суму 6107,83 гри.; №44787-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44790-17 від 26.06.2015 р. на суму 6103,06 грн.; №44793-17 від 26.06.2015 р. на суму 5297,10 грн.; №44796-17 від 26.06.2015 р. на суму 5443,15 грн.; №44798-17 від 26.06.2015 на суму 6110,21 грн.; №44801 -17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44804-17 від 26.06.2015 р. на суму 7632,69 грн.; №44807-17 від 26.06.2015 р. на суму 7855,64 грн.; №44810-17 від 26.06.2015 р. на суму 4760,60 грн.; №44814-17 від 26.06.2015 р. на суму 4739,14 грн.; №44817-17 від 26.06.2015 р. на суму 4738,54 грн.; №44821-17 від 26.06.2015 р. на суму 5951,05 грн.; №44824-17 від 26.06.2015 р. на суму 5289,95 грн.; №44827-17 від 26.06.2015 р. на суму 6041,66 грн.; №44830-17 від 26.06.2015 р. на суму 6120,94 грн.; №44833-17 від 26.06.2015 р. на суму 6130,48 грн.; №44836-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,81 грн.; №44839-17 від 26.06.2015 р. на суму 6131,07 грн.; №44842-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44845-17 від 26.06.2015 на суму 6130,48 грн.; №44848-17 від 26.06.2015 р. на суму 6090,54 грн.; №44850-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,81 грн.; №44853-17 від 26.06.2015 р. на суму 8045,21 грн.; №44856-17 від 26.06.2015 р. на суму 6107,83 грн.; №44858-17 від 26.06.2015 на суму 7019,29 грн.; №44861-17 від 26.06.2015 р. на суму 5434,81 грн.; №44863-17 від 26.06.2015 р. на суму 6110,21 грн.; №44866-17 від 26.06.2015 р. на суму 9299,44 грн.; №44869-17 від 26.06.2015 р. на суму 236,73 грн.; №44871-17 від 26.06.2015 на суму 272,96 грн.; №44874-17 від 26.06.2015 р. на суму 270,86 грн.; №44877-17 від 26.06.2015 р. на суму 217,50 грн.; №44879-17 від 26.06.2015 р. на суму 273,52 грн.
3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1)судові витрати в розмірі 2431,80 грн.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук