Справа № 761/537/16-ц
Провадження № 2/761/3137/2016
19 липня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Анісковець Г.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів і додаткових витрат на малолітню дитину та аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, -
В січні 2016р. позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просила суд:
- стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку /доходу/ відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 і до досягнення дитиною повноліття;
- стягнути з відповідача на свою користь додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, в розмірі 3000,0 грн. і до досягнення дитиною повноліття;
- стягнути з відповідача на свою користь додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, за період з 19 жовтня по 12 грудня 2015р. в розмірі 6000,0 грн.;
- стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку /доходу/ відповідача щомісяця і до досягнення донькою трьох років.
Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 03 липня 2015р. У шлюбі в сторін народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 донька - ОСОБА_3. Після народження дитини відповідач самоусунувся від виховання дитини не бажає надавати матеріальну допомогу на її утримання, нести додаткові витрати, також усвідомлюючи, що позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною не бажає надавати і їй допомогу. На теперішній час дитина проживає разом з позивачкою і перебуває на її утриманні, оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, тому позивачка вимушена була звернутися до суду про примусове стягнення з відповідача аліментів, як на своє утримання так і на утримання дитини, а також додаткових витрат.
В свою чергу, відповідач, не погоджуючись з первісним позовом, в порядку ст. 123 ЦПК України звернувся до суду з зустрічним позовом до позивачки за первісним позовом, в якому просив суд: ухвалити рішення, яким виключити запис про нього, як батька дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з актового запису за № 2370, зробленого 27 жовтня 2015р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.
Свої зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом обґрунтовував тим, що в нього є припущення, що він не є біологічним батьком - ОСОБА_3.
В судовому засіданні позивачка за первісним позовом та її представник підтримали первісний позов, з підстав, зазначених в ньому просили суд його задовольнити, та відмовити в задоволенні зустрічного позову, як безпідставного та необґрунтованого.
Відповідач за первісним позовом та його представник заперечували проти задоволення первісного позову, а саме в частині розміру аліментів, які були визначені стороною позивача за первісним позовом, з приводу вимог про стягнення додаткових витрат заперечували в повному обсязі, наголошуючи, що на утриманні відповідача за первісним позовом перебувають його непрацездатні батьки. Просили суд задовольнити зустрічний позов.
Третя особа за зустрічним позовом, про час та місце розгляду справи була повідомлена в установленому законом порядку, поважність причин неявки свого представника до суду не повідомила.
Суд, заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позови, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а в задовленні зустрічного позову слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, з 03 липня 2015р.
Згідно актового запису про народження за № 2370 від 27 жовтня 2015р., ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3, батьками якої зазначені сторони по справі.
Звертаючись до суду з вказаним зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом наголошував, що в нього є припущення того, що він не є біологічним батьком вищезазначеної дитини.
Згідно підсумків висновку експерта № 152, який було проведено на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016р., молекулярно - генетичним дослідженням встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 складає величину не менш ніж 99,99 %, біологічне батьківство останнього відносно дитини практично доведено.
На спростування зазначеного доказу, стороною позивача за зустрічним позовом, протягом всього часу розгляду справи в суді не було надано суду належних і допустимих доказів.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що заявлені зустрічні позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка за первісним позовом разом з спільною дитиною сторін - донькою проживає окремо від відповідача за первісним позовом і перебуває у відпустці по догляду за дитиною.
За змістом ч. 1, 2 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.
Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Частинами 2 - 4 ст. 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час.
Позивачка за первісним позовом пред'являючи позов до відповідача за первісним позовом про стягнення аліментів на утримання дитини, посилалась на те, що відповідач за первісним позовом участі у вихованні доньки не приймає, матеріальної допомоги на її утримання не надає та не приймає участі у додаткових витратах на дитину, при цьому відповідачу за первісним позовом відомо, що дитина таку допомогу потребує.
В судовому засіданні відповідач за первісним позовом не заперечував, що сторони проживають окремо, і спільна дитина сторін проживає разом з позивачкою за первісним позовом. Судом достовірно встановлено, що відповідач за первісним позовом не надає систематично матеріальної допомоги на утримання дитини - ОСОБА_3, яку дитина потребує. З матеріалів справи не вбачається, що з відповідача здійснюються інші стягнення за виконавчими документами, враховуючи матеріальний стан сторін, а також беручи до уваги, що в судовому засіданні не встановлено, що батьки відповідача за первісним позовом перебувають виключно на його утриманні, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позову, в частині вимог про стягнення аліментів на утримання дитини і позивачки за первісним позовом, а саме з відповідача за первісним позовом на користь позивачки за первісним позовом підлягає стягненню аліменти на утримання спільної дитини сторін та на її утриманні у розмірі по 1/4 частині на кожну, від усіх видів заробітку /доходу/ відповідача щомісячно, при цьому аліменти на дитину не можуть бути менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Враховуючи те, що позивачка за первісним позовом не надала суду належні і допустимі докази, того що, вона вживала заходи щодо одержання аліментів за минулий час, суд вважає вірним стягувати аліменти на утримання дитини та позивачки за первісним позовом починаючи з дати пред'явлення позову - 04 січня 2016р. і до досягнення дитиною повноліття, а на утримання позивачки до досягнення дитиною трирічного віку. Суд вважає, що за своїм матеріальним станом відповідач за первісним позовом спроможний сплачувати щомісяця суму аліментів, визначену судом.
За змістом ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Так позивачка за первісним позовом, звертаючись до суду з вимогами про стягнення з відповідача за первісним позовом на свою користь додаткові витрати на утримання доньки - ОСОБА_3 в розмірі 3000,0 грн. і до досягнення дитиною повноліття і за період з 19 жовтня по 12 грудня 2015р. в розмірі 6000,0 грн., зазначала, що це додаткові витрати, які викликані особливим обставинами. Разом з тим, з наданих суду стороною позивача за первісним позовом доказів, що в розумінні визначення ч. 1 ст. 185 СК України особливих обставин, стороною позивача за первісним позовом було витрачено 900,0 грн. на придбання ліків для дитини сторін, а тому суд приходить до висновку, що з відповідача за первісним позовом на користь позивачки за первісним позовом слід стягнути разово додаткові витрати у розмірі 450,0 грн., при цьому судом враховано, що участь у витратах повинні приймати обоє батьків. Решта сум додаткових витрат, які просила суд стягнути сторона позивача за первісним позовом, ґрунтуються виключно на припущеннях сторони позивача за первісним позовом, або не викликані особливими обставинами.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача за первісним позовом необхідно стягнути на користь держави судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 1102,4 грн.
Згідно із п. 1) ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення суду, в частині вимог про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 61, 88, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 367 ЦПК України; ст. 51 Конституції України; ст. ст. 75, 84, 180, 183, 185, 191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів і додаткових витрат на малолітню дитину та аліментів на дружину до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження (ІПН. НОМЕР_1), проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. народження (ІПН. НОМЕР_2), проживає за адресою: АДРЕСА_2 на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку /доходу/ щомісячно починаючи з 04 січня 2016р. та до повноліття дитини - ІНФОРМАЦІЯ_4., але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження (ІПН. НОМЕР_1), проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. народження (ІПН. НОМЕР_2), проживає за адресою: АДРЕСА_2 на її утримання аліменти у розмірі 1/4 з усіх видів заробітку /доходу/ щомісячно починаючи з 04 січня 2016р. та до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5
Стягнути разово з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження (ІПН. НОМЕР_1), проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3. народження (ІПН. НОМЕР_2), проживає за адресою: АДРЕСА_2 додаткові витрати на утримання дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження у розмірі 450,0 /чотириста п'ятдесят/ грн.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2. народження (ІПН. НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 1102 /одна тисяча сто дві/ грн. 40 коп.
В решті первісного позову відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів, як на утримання дитини, так і на утримання дружини в межах суми платежу за один місяць, а саме в розмірі по 1/4 частині з усіх видів заробітку /доходу/ на кожну підлягає негайному виконанню.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: