Справа № 324/1263/15-ц
Провадження № 2/324/235/2016
07 квітня 2016 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Кацаренко І.О.
при секретарі Пилипенко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ державної виконавчої служби Пологівського районного управління юстиції Запорізької області, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
Позивач 03 червня 2015 року звернулася до суду з зазначеним позовом до відповідача. Заочним рішенням суду від 19 серпня 2015 року позов був задоволений.
12 січня 2016 року відповідач, не погодившись з рішенням суду, звернувся з заявою про перегляд заочного рішення. 01 лютого 2016 року заочне рішення від 19 серпня 2015 року було скасоване з призначенням справи до розгляду в загальному порядку.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що з 20 квітня 1996 року вона перебувала з відповідачем по справі ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний судовим рішенням 28 березня 2006 року. Від шлюбу вони мають двох дітей. Старша дочка ОСОБА_3 вже є повнолітньою, молодша дочка ОСОБА_4 народження 19 вересня 2000 року.
Рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 13 червня 2006 року з ОСОБА_2 на її, позивача, користь були стягнуті аліменти на утримання двох тоді неповнолітніх дочок по 1/3 частині від доходів відповідача щомісячно до повноліття дітей.
Оскільки від дня присудження аліментів ОСОБА_2 злісно ухиляється від їх сплати, у нього згідно довідки відділу державної виконавчої служби Пологівського районного управління юстиції Запорізької області (далі за текстом - відділ ДВС) від 08 квітня 2015 року заборгованість зі сплати аліментів станом на 31 березня 2015 року становить 20478 грн. 62 коп..
З посиланням на ст.196 СК України позивач просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за кожен день затримки розрахунку в розмірі 1% від суми заборгованості, що становить: з 01 липня 2012 року по 31 серпня 2012 року 913,88 грн. (62 дні х 14,74 грн.), з 01 вересня 2012 року по 28 вересня 2012 року 192,64 грн. (28 днів х 6,88 грн.), з 29 вересня 2012 року по 30 вересня 2012 року 0,37 грн. (1 день х 0,37 грн.), з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року 1526,28 грн. (92 дні х 16,59 грн.), з 01 січня 2013 року по 28 лютого 2013 року 652,54 грн. (59 днів х 11,06 грн.), з 01 березня 2013 року по 31 грудня 2013 року 19706,40 грн. (306 днів х 64,40 грн.), з 01 січня 2014 року по 31 березня 2014 року 1738,80 грн. (90 днів х 19,32 грн.), з 01 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року 16667,75 грн. (275 днів х 60,61 грн.), з 01 січня 2015 року по 31 березня 2015 року 1800 грн. (90 днів х 20 грн.), а всього 43198 грн. 66 коп..
Позивач, будучи належним чином повідомленою про явку в судове засідання, звернулася до суду з заявою про розгляд справи в її відсутність. Свої позовні вимоги підтримала і просить задовольнити їх у повному обсязі. При цьому зазначила, що починаючи з вересня 2015 року відповідач почав сплачувати їй аліменти на утримання молодшої дочки в середньому по 1 тис. грн. на місяць (а.с.131).
Відповідач у судове засідання не явився, надав суду заяву з проханням розглядати справу в його відсутність за присутності його представника адвоката ОСОБА_5 (.а.с100).
Представник відповідача адвокат ОСОБА_5, яка діє на підставі договору про надання юридичних послуг на а.с.87, звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи в її відсутність. Просить суд постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 частково, беручи до уваги ті обставини, що на даний час до складу сім'ї відповідача у справі входить його співмешканка і її двоє синів 1984 і 1997 років народження, що відповідач зазнав суттєвих фінансових витрат на лікування батька своєї співмешканки, який помер 01 січня 2016 року, а також на лікування самої співмешканки після отриманої нею травми, а також просить врахувати ту обставину, що відповідач почав виплачувати позивачу в добровільному порядку певні суми на погашення заборгованості по аліментам (а.с.121).
Представник третьої особи по справі державний виконавець Відділу ДВС ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності на а.с.86, звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просить справу розглянути в її відсутність з постановленням судового рішення у справі на розсуд суду (а.с.132).
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі ст.197 ч.2 ЦПК України справа розглядається судом без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, беручи до уваги підтримання позовних вимог позивачем, визнання позовних вимог представником відповідача частково, приймаючи до уваги міркування представника третьої особи щодо заявленого позову, висловлені ними в своїх заявах до суду, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Так, судом встановлено в судовому засіданні на підставі копії свідоцтва про народження на а.с.5, що сторони є батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_4 народження 19 вересня 2000 року.
Судом також встановлено з довідки-розрахунку на а.с.31-32 від 18 серпня 2015 року, що з 15 травня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дочок ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 і Єлизавети ІНФОРМАЦІЯ_2 рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 13 червня 2006 року стягнуті аліменти по 1/3 частині доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття дочки ОСОБА_3, а далі стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини до повноліття дочки ОСОБА_4.
Також судом встановлено з пояснень позивача і представника третьої особи у судовому засіданні і з довідки про заборгованість зі сплати аліментів боржником ОСОБА_2 (а.с.31-32), що з 01 липня 2012 року по 31 березня 2015 року включно відповідачем на користь позивача сплачені аліменти не в повному розмірі, а саме: у серпні 2012 року - 816,55 грн., у вересні 2012 року - 200 грн., у грудні 2012 року - 300 грн.; у травні 2013 року 200 грн., у червні 2013 року - 600 грн., у серпні 2013 року - 1670 грн. (дохід від паю), у жовтні 2013 року - 400 грн., у грудні 2013 року - 274,04 грн. (дохід від паю); у квітні 2014 року - 300 грн., у червні, липні, вересні і жовтні 2014 року по 1 тис. грн., у серпні 2014 року - 1920,17 грн. (дохід від паю); з січня 2015 року по 31 березня 2015 року аліменти не сплачувалися боржником.
З заяви позивача до суду від 07 квітня 2016 року і доданих представником відповідача до заяви до суду копій фіскальних чеків від 19 лютого 2016 року і від 25 березня 2016 року на а.с.129 судом встановлено, що відповідач почав сплачувати позивачу на утримання молодшої дочки аліменти по 1 тис. грн. на місяць починаючи з вересня 2015 року. На час розгляду справи в суді дочка сторін у справі Єлизавета не досягла повноліття, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу на утримання молодшої дочки аліменти за судовим рішенням за 2006 рік.
Таким чином, судом встановлено, що в результаті несплати відповідачем аліментів в повному обсязі у нього перед позивачем виникла заборгованість з аліментних платежів у сумі 20478 грн. 62 коп. станом на 31 березня 2015 року, яка відповідно до статті 195 СК України визначається, виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилось їх стягнення. Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.
Заборгованість з аліментних платежів у сумі 20478,62 грн. станом на 31 березня 2015 року з зазначенням сум сплати аліментів помісячно, в тому числі з липня 2012 року по березень 2015 року включно, підтверджена довідкою-розрахунком Відділу ДВС (а.с.31-32), на підставі зазначеної довідки суд здійснює розрахунок пені (неустойки) станом на 31 березня 2015 року, про що просила позивач у позові і в своїй заяві до суду, оскільки у довідках на а.с.7-8 розмір аліментів, який повинен був сплатити відповідач з липня 2012 року по березень 2015 року, і яким керувався адвокат, який складав позовну заяву, при розрахунку пені, помісячно не зазначено.
Відповідно до ст.194 ч.3 СК України заборгованість за аліментами , які стягуються відповідно до ст.187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем її одержання або стягується за рішенням суду.
Відповідно до ст.196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_2 має заборгованість зі сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, йому було відомо про розмір сплати аліментів, останній працював, а потім у 2012 році перебував на обліку у центрі зайнятості, після припинення виплат центром зайнятості ОСОБА_2 офіційно не працевлаштувався, суд вважає, що відповідач винен у виникненні у нього заборгованості зі сплати аліментів за рішенням суду і тому має сплачувати неустойку (пеню).
Відповідно до розрахунку неустойки (пені), яка визначається судом у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, розмір неустойки (пені) складає 70363 грн. 52 коп. (а.с.36-37).
Згідно з ч.2 ст.196 СК України розмір неустойки (пені) може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
З урахуванням зазначених вимог закону, приймаючи до уваги, що відповідач перебуває у фактичних шлюбних відносинах, від яких малолітніх або неповнолітніх дітей не має, до складу його родини входять фактична дружина і її діти у віці 31 рік і 18 років, що відповідач офіційно не працевлаштований, враховуючи конкретні обставини справи, а саме, що позивач наполягає на задоволенні позову в заявленому нею розмірі, суд вважає можливим зменшити розмір неустойки (пені) до 0,50% з 1%, що в грошовому вираженні становить 35181 грн. 76 коп., задовольнивши, таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 частково.
Оскільки виконавчі документи, видані на підставі заочного рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 19 серпня 2015 року в частині стягнення з ОСОБА_2 витрат зі сплати судового збору на користь позивача і держави повернуті до суду з відмітками про виконання (а.с.76-81), суд даним рішенням не вирішує питання щодо розподілу судових витрат у справі.
Керуючись ст.ст.10-11,60-61,197 ч.2,213-215,232-233 ЦПК України, ст.ст.194-196 Сімейного кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ державної виконавчої служби Пологівського районного управління юстиції Запорізької області, про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яка утворилася за період з липня 2012 року по 31 березня 2015 року, в сумі 35181 (тридцять п'ять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 76 коп.
Відкликати з відділу державної виконавчої служби Пологівського районного управління юстиції у Запорізькій області виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини в сумі 45736 грн. 29 коп. у цивільній справі №2/234/612/2015 за рішенням суду від 19 серпня 2015 року.
Рішення може бути оскаржено через Пологівський районний суд Запорізької області до апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: