1Справа № 335/7240/16-ц 2/335/1641/2016
01 серпня 2016 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Кравченко Л.Ю., при секретарі Огнев'юк Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі з 26.08.2011 року, зареєстрованого Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №888.
Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач просить розірвати шлюб з відповідачем, посилаючись на те, шлюбні відносини не підтримують, сім'я розпалась остаточно, по причині відсутності взаємопорозуміння. Подальше спільне проживання та ведення спільного господарства не є можливим. Примирення з відповідачем не можливе. Спору про розподіл майна не має.
В судове засідання позивач не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності без проведення фіксації судового процесу, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити їх в повному обсязі.
В судове засідання відповідач не з'явився, надала суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності без проведення фіксації судового процесу, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення. Також надала суду заяву в якій вона просить після розірвання шлюбу залишити їй прізвище на «Кривенченко».
Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
У зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 197, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Дослідивши матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідно до п.9 ст. 7 Сімейного кодексу, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності, відповідно до моральних засад суспільства
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до вимог ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб гарантується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
За змістом ч.2 ст. 104 та ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлено одним із подружжя.
Частиною другою ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного із них, інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що 26.08.2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №888.
Від шлюбу мають неповнолітню доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження видане Орджонікідзевським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №652
Як вбачається з матеріалів справи сім'я розпалась остаточно, подальше збереження та сумісне проживання подружжя стало не можливим, оскільки шлюбні відносини між ними фактично припинені, як і ведення спільного господарства, спір про спільне нажите майно відсутній.
Ураховуючи особливий характер сімейних відносин та їх об'єктивну недоступність для оточуючих та з врахуванням норм ст. 112 СК УК України, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам дитини, інтересам суспільства, у зв'язку з чим, шлюб між ними повинен бути розірваний.
При таких обставинах, суд вважає, що шлюб необхідно розірвати.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Ураховуючи заяву відповідачки про залишення їй після розірвання шлюбу прізвища “ Кривенченко ”, суд вважає можливим її задовольнити, оскільки відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу у подальшому іменуватися цим прізвищем або поновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до ч. 8 ст. 235 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
За змістом ст. 15 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” той з подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу. Про державну реєстрацію розірвання шлюбу в паспортах або паспортних документах осіб робиться відмітка про розірвання шлюбу із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи, з якою розірвано шлюб, та місця і дати державної реєстрації розірвання шлюбу. Відмітка про розірвання шлюбу за рішенням суду робиться в паспортах або паспортних документах осіб, шлюб між якими розірвано, у разі їх звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Позивач не заявляв вимог про стягнення судового збору, тому на підставі ст. 11 ЦПК України, суд залишає витрати по сплаті судового збору за позивачем.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. 104, ч. 3 ст. 105, 110, 112,115 СК України, ст. ст. 3, 10, 11,60, 88, 174, 209, 212, 214, 215,235 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 26.08.2011 року Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис №888
Прізвище ОСОБА_2, після розірвання шлюбу, залишити - «Кривенченко».
Рішення суду є документом, що підтверджує факт розірвання шлюбу судом після набрання ним законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Відповідно до ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Суддя Л.Ю.Кравченко