смт. Новомиколаївка
Іменем України
02 серпня 2016 рокуСправа № 322/816/16
Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Гасанбекова С.С.,
при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,
за участю:
заявника - ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу
за заявою: ОСОБА_1
заінтересована особа: ОСОБА_2 районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
про: встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
02.08.2016 до суду надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить:
- встановити факт смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 05 квітня 2016 року в м. Донецьк.
В обґрунтування вимог заявником зазначено наступне.
05 квітня 2016 року на окупованій території України померла мати заявника ОСОБА_3. Заявник проживав у м. Донецьк до червня 2016 року, а на даний час як переселенець проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2. Мати заявника похована в м. Донецьк. Реєстрація її смерті проведена на окупованій території без використання Державного реєстру актів цивільного стану громадян України. Свідоцтво про смерть, видане на території так званої ДНР не визнається на території України, у зв'язку з чим заявник не може оформити спадкові права після смерті матері.
Виходячи з наведеного та посилаючись на норми ст.ст. 256 - 258 ЦПК України, заявник просив задовольнити його вимоги та підтримав їх у судовому засіданні.
Представник відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ОСОБА_2 районного управління юстиції Запорізької області у судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності в якій зазначив, що не має заперечень проти задоволення вимог заявника.
Суд, розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення заявника та дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,
встановив:
Заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, є дочкою ОСОБА_3. Згідно із заповітом ОСОБА_3 від 26.06.2002 житловий будинок № 12 по вул. Шевченка в с. Любицьке вона заповіла дочці - ОСОБА_1.
Довідкою від 27.07.2015 № НОМЕР_1 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції підтверджується те, що позивач ОСОБА_1 перемістилася з тимчасово окупованої території в с. Любицьке Новомиколаївського району Запорізької області з 27.07.2014.
ОСОБА_2 районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 02.08.2016 підтверджується неможливість реєстрації смерті ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що документи, видані на тимчасово окупованій території, не визнаються органами реєстрації актів цивільного стану.
Допитані у судовому засіданні в якості свідків заявник ОСОБА_1 та її син ОСОБА_4 підтвердили те, що 05 квітня 2016 року в м. Донецьку Донецької області померла мати заявника - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Любицьке Новомиколаївського району Запорізької області.
Встановлення факту смерті необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть з метою подальшого оформлення спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення заяви, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
За правилами ст. 257-1 ЦПК України, що визначає особливості розгляду справ про встановлення факту народження та смерті на тимчасово окупованих територіях, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України (ч. 1), ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню (ч. 4).
Територія м. Донецька Донецької області відноситься до тимчасово окупованих територій, відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17.03.2015 № 254-VIII, Постанови Верховної Ради України «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» від 17.03.2015 № 252-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою (п. 1); рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою (п. 2).
Згідно з підпунктом «а» пункту 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024.
Проте, як вбачається з листа ОСОБА_2 районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 02.08.2016 та підтверджено доданими до заяви матеріалами, заявнику було видано лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_3 за формою 106/у з печаткою закладу охорони здоров'я Донецької народної республіки, що не є підставою для реєстрації смерті особи.
Неможливість проведення державної реєстрації смерті особи у місті Донецьк підтверджується також положеннями пунктів 1, 3 Наказу Міністерства юстиції України від 17.06.2014 № 953/5 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вищезазначені докази, а саме показання свідків, які здійснювали поховання померлої ОСОБА_3, є достатніми для встановлення факту смерті цієї особи, отже вимоги заявника є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 234, 235, 256, 257-1, 259, 294, 296, 367 ЦПК України, суд
вирішив:
1. Заяву ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
2. Встановити факт смерті 05 квітня 2016 року в м. Донецьку Донецької області ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2.
3. Допустити негайне виконання рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Запорізької області через Новомиколаївський районний суд Запорізької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя С.С. Гасанбеков