Справа № 286/2105/16-ц
03 серпня 2016 року
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Невмержицький С. С. , розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Овруцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно , -
Позивачі звернулися до суду і просять визнати за ними право власності на кафе розміром 5,59 м х 3,16 м та 5,26 м х 9,75 м, житлову надбудову на прибудовою розміром 8,24 м х 13,13 м, надбудову над магазином розміром 10,17 м х 7,25 м та 1,53 х 1,41 м, які розташовані в м.Овруч по вул. Радянська, 50 Житомирської області; на 1/4 частину житлового будинку №50, що знаходиться в м.Овруч Житомирської області та ще на 1/4 частину житлового будинку №50, що знаходиться в м.Овруч Житомирської області після смерті їх батька - ОСОБА_3 у рівних долях.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлені ст. 119 ЦПК України. Зокрема, позовна заява має містити зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.
Відповідно до вимог п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України та розяснень, що містяться в постанові Пленуму ВСУ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням дійсної вартості спірного майна. При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості на момент предявлення позову, і суд не повинен визначати його вартість за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача.
Позивачем зазначено ціну позову в сумі 55120,00 грн., що вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна станом на момент предявлення даного позову до суду. Позовна заява не містить будь-які обґрунтування та посилання на докази, які підтверджують вартість спадкового майна, за таких обставин, суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору по справі.
Згідно до Закону України «Про судовий збір», що набрав чинності з 01.11.2011 року (зі змінами станом на 01.09.2015 року) судовий збір за подання позовної заяви позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати. Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати в сумі 1378,00 грн.
При цьому, в силу положень пунктів 5, 6 ч. 2 ст.119 ЦПК України, дійсна вартість спірного майна повинна бути підтверджена відповідними документами (доказами), за наявності яких можливо визначити вартість даного майна, що водночас позбавляє суд можливості вірно визначити розмір судового збору, який повинен бути сплачений виходячи із ціни даного позову.
Відповідно до роз»яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду. Крім того відповідно до п.3.2 зазначається, що по об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ, про який позивач не зазначає та не долучає. Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 5 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 5 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи, за умови наявності акта відведення земельної ділянки під забудову, дозволів на забудову, якщо будинок не було введено в експлуатацію, про що теж позивачем не зазначається та не додаються відповідні документи. Крім того законодавством передбачено порядок прийняття в експлуатацію будівель інспекцією архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування, який не може підмінятися судовим рішенням, про що теж позивачем не зазначено та не додано відповідних доказів, а саме висновку спеціалістів щодо технічного стану кафе, житлової надбудови на прибудовою, надбудови над магазином, дотримання ДБН, вимог державних протипожежних, санітарних норм.
Таким чином позовна заява не відповідає пунктам 5 та 6 частини 2 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 121 Цивільного процесуального кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 Цивільного процесуального кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
У зв'язку з вищевикладеним, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу розумного строку, достатнього для усунення зазначених недоліків тривалістю 5 днів з дня отримання нею копії ухвали.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Овруцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно - залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення недоліків на протязі 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом узгодження змісту позовних вимог із ч.5 ст. 119 ЦПК України.
У разі невиконання вимог закону заява вважатиметься неподаною й буде повернута заявникові.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Житомирської області через Овруцький районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ : С. С. Невмержицький