Дата документу 02.08.2016 Справа № 334/4903/16-ц
Провадження № 2-о/334/162/16
02 серпня 2016 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Колесник С.Г.,
при секретарі Манюхіні О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті,
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті його тещі ОСОБА_2, яка померла 28 червня 2016 року в м. Красний Луч Луганської області через хронічну серцеву недостатність третьої стадії, кардіосклероз дифузний.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України, визначеною Верховною Радою України 17.03.2015р. постанова № 254- VIII.
Встановлення факту смерті необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть.
У судове засідання заявник не з'явився, надав заяву, у якій просить справу розглянути без його участі, заяву підтримав та просить її задовольнити.
Суд, вивчивши матеріали справи, письмові документи, вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з ч.2 ст.256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.1, 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 24 грудня 2010 року № 3307/5) встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла 28 червня 2016 року, що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть № 55 (а.с.10), виданим поліклінікою № 2 «ГУ КлЦГМБ «Княгининська» м.Красний Луч.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Частинами 2, 3, 4 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.
Відповідно до ст.17 ч.1 цього ж Закону, у разі порушення його положень цього Закону, державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Заявник ОСОБА_1 є громадянином України, його теща ОСОБА_2 померла 28 червня 2016 року, про що було видане лікарське свідоцтво про смерть № 55 від 29.06.2016р. поліклінікою № 2 «ГУ КлЦГМБ «Княгининська» м.Красний Луч, яке згідно ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними, відтак вказана обставина унеможливлює отримання родичем померлого свідоцтва про смерть в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.
Під час розгляду справи, наведені заявником обставини знайшли своє підтвердження, наданими в обґрунтування доказами, тому з метою захисту законних прав та інтересів громадянина України - ОСОБА_1, суд вважає необхідним встановити факт смерті його родича, а саме тещі - ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України - в м. Красний Луч, де вона померла 28 червня 2016 року, що необхідно для отримання свідоцтва про її смерть.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,208, 209, 212-215, 234, 256-259 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла 28 червня 2016 року у м. Красний Луч Луганської області.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя: Колесник С. Г.