Справа № 405/8271/15-к
1-кп/405/403/15
03 серпня 2016 року Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кропивницькому кримінальне провадження № 42014120050000038 від 16.10.2014 року у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Благоєве Іванівського району Одеської області, болгарина, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого військове звання «старшина»,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України,
за участю:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
ОСОБА_5 вчинив дезертирство, а саме самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, при наступних обставинах.
Відповідно до ст. ст. 4, 10, 11, 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 6 травня 2014 року № 454/2014, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію»» № 1240-VII від 6 травня 2014 року, старшину ОСОБА_5 було призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період 20 червня 2014 року ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20 червня 2014 року № 144 з того ж дня старшину ОСОБА_5 було зараховано до списків особового складу зазначеної військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду стрільця 1 відділення 4 взводу охорони роти охорони військової частини польова пошта НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_2 .
Надалі наказом від 03.09.2014 року № 55 старшину ОСОБА_10 , стрільця 1 відділення 4 взводу охорони роти охорони призначено командиром 2 відділення групи спеціального призначення 4 загону спеціального призначеним.
Наказом від 23.09.2014 року № 61-рс командира військової частини польова пошта НОМЕР_1 старшину ОСОБА_5 , командира 2 відділення групи спеціального призначення 4 загону спеціального призначення призначено головним сержантом 3 взводу охорони роти охорони.
Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, старшина ОСОБА_5 відповідно до ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 №551-XIV (далі Статутів), ст. ст. 1, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та викопувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; додержуватись правил військової поведінки; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконаним поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки; завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили в цілому; не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Разом з тим, старшина ОСОБА_11 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вище вимогам Статутів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання у вигляді дезертирства, тобто самовільного залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, будучи придатним для проходження військової служби, 29 вересня 2014 року вирішив вчинити дезертирство, тобто самовільно залишити військову частину з метою ухилитися від військової служби.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на вчинення дезертирства, тобто самовільного залишення військової частини польова пошта НОМЕР_1 з метою зовсім ухилитися від військової служби, старшина ОСОБА_5 29 вересня 2014 року самовільно залишив військову частину - польова пошта НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , та продовжував незаконно перебувати поза межами військової частини без поважних причин до моменту затримання службовими особами Іванівського РВ ГУМ ВС України в Одеській області о 12 год. 00 хв. 3 вересня 2015 року, проводячи службовий час на власний розсуд за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 та в інших місцях.
Протягом зазначеного періоду ухилення від проходження військової служби у військовій частині старшина ОСОБА_5 з приводу будь-яких захворювань до медичних закладів не звертався, командування військової частини чи органи військового управління про своє місцезнаходження не повідомляв, органами влади не затримувався, жодних перешкод для прибуття до військової частини не мав, проводячи службовий час на власний розсуд.
03.09.2015 о 12 год. 00 хв. старшину ОСОБА_5 було затримано співробітниками Іванівського РВ ГУМВС України в Одеській області.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України, при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та пояснив, що він матеріально допомагає матері своїх неповнолітніх дітей ( ОСОБА_12 , 2001 року народження, ОСОБА_13 , 2008 року народження), які проживають разом з нею. 12.09.2014 року йому зателефонувала цивільна дружина та повідомила, що хворіє «по жіночі», тобто на онкологічну хворобу, та попросила його забрати дітей, щоб вона змогла лікуватися. 29.09.2014 року з телефонного номеру його приятеля (після його ( ОСОБА_5 ) SMS з приводу стану здоров'я цивільної дружини) йому зателефонувала подруга дружини та повідомила, що у його дружини виявили злоякісні пухлини. Після цього, він одразу «зловивши» попутну машину поїхав до дому. Приїхавши до дому він допомагав своїй колишній дружині та дітям, працював, заробляючи кошти на лікування ОСОБА_14 та матеріальне забезпечення дітей.
Свідок ОСОБА_15 , який раніше обіймав посаду заступника командира роти по особовому складу, суду показав, що вони разом з ОСОБА_5 проходили військову службу. Він ( ОСОБА_15 ) був призваний на військову службу 20.06.2014 року. 13.09.2014 року ОСОБА_5 був направлений до військової частини в АДРЕСА_2 . Потім ОСОБА_5 повернувся і згодом знов був направлений до міста Кіровограда. Вони разом з ОСОБА_5 проходили військову службу в зоні проведення антитерористичної операції протягом кількох днів, тому охарактеризувати його він не може. При цьому, зазначив, що ОСОБА_5 допускав порушення дисципліни, однак підтвердити це відповідними доказами він не може. Наприкінці жовтня 2014 року, здійснюючи контроль за присутністю військовослужбовців, він телефонував військовослужбовцям, у тому числі й ОСОБА_5 , однак, йому доповів молодший лейтенант Стефанішин, що ОСОБА_5 не має.
Свідок ОСОБА_16 , який є військовослужбовцем та має військове звання «майор», суду показав, що під його керівництвом служив ОСОБА_5 . Він ( ОСОБА_16 ) обіймав посаду заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи. До його посадових обов'язків входило вирішення питань щодо мобілізаційного ресурсу, ведення діловодства, визначення вимог до мобілізованих тощо. ОСОБА_5 маючи військове звання «старшина» був призваний 20.06.2014 року на військову службу під час мобілізації. З 20.06.2014 року по 03.09.2014 року ОСОБА_5 проходив службу на посаді стрільця взводу охорони військової частини - польова пошта НОМЕР_1 . З 03.09.2014 року по 23.09.2014 року ОСОБА_5 проходив службу на посаді командира відділення групи спеціального призначення роти спеціального призначення загону спеціального призначення. З 23.09.2014 року ОСОБА_5 був переведений на посаду головного сержанта взводу охорони роти охорони. 29.09.2014 року ОСОБА_5 самовільно залишив частину. ОСОБА_5 було знято з посади командира відділення групи спеціального призначення загону спеціального призначення приблизно через 20 днів після призначення на цю посаду в зв'язку із низькими морально-діловими якостями. 15.10.2014 року ОСОБА_5 був зарахований в розпорядження командира частини. В частину ОСОБА_5 з'явився 14.09.2015 року і власною рукою написав, що прибув до військової частини. З 14.09.2015 року по 25.09.2015 року ОСОБА_5 обіймав посаду стрільця взводу охорони роти охорони. 25.09.2015 року ОСОБА_5 був звільнений відповідно до Указу Президента.
Вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при встановлених судом обставинах, крім повного визнання ним своєї вини, отриманих в судовому засіданні показань обвинуваченого та свідків підтверджується також наступними доказами.
Витягом з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 20.06.2014 року № 144, відповідно до якого, старшину ОСОБА_5 , призваного ІНФОРМАЦІЯ_2 20.06.2014 року, було зараховано до списків особового складу зазначеної військової частини, на всі види забезпечення з 20.06.2014 року та призначено на посаду стрільця 1 відділення 4 взводу охорони роти охорони військової частини польова пошта НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , а.к.п. 29).
Обліково-послужною карткою до тимчасового посвідчення НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 , якою підтверджується прийняття ОСОБА_5 військової присяги 11.01.1997 року та присвоєння останньому військового звання «старшина» (т. І, а.к.п. 32).
Витягом з наказу т.в.о командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 03.09.2014 року № 55, відповідно до якого, старшину ОСОБА_5 призначено командиром 2 відділення групи спеціального призначення 4 загону спеціального призначення, ВОС - 107138Ф (т.1 а.к.п.84).
Витягом з наказу т.в.о командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 23.09.2014 року № 61-рс, відповідно до якого, старшину ОСОБА_5 призначено головним сержантом 3 взводу охорони роти охорони, ВОС - НОМЕР_3 (т.1 а.к.п.85).
Рапортами командира взводу роти охорони від 29.09.2014 року та ТВО командира взводу роти охорони від 01.10.2014 року, витягом з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 01.10.2014 року № 790, відповідно до якого, було призначене службове розслідування по факту відсутності на службі, зокрема, старшини ОСОБА_5 (т.1 а.к.п. 30,31)
Актом проведення службового розслідування по факту відсутності на службі від 09.10.2014 року, зокрема, заступника командира 1 взводу роти охорони старшини ОСОБА_5 (т. І, зворот а.к.п.30). В ході проведення вказаного службового розслідування будо встановлено, що 29.09.2014 року старшина ОСОБА_5 був відсутній на ранковому шикуванні та протягом дня і протягом наступних днів не з'явився, пошуки останнього результатів не дали. Умовами, що сприяли даному порушенню є особисті низькі морально-ділові якості військовослужбовців, формальне вивчення представниками військкомату морально-психологічного стану мобілізованих, проблемних питань. Зі статтями КК України про відповідальність за скоєння військових злочинів ОСОБА_5 був ознайомлений.
Витягом з наказу т.в.о командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 09.10.2014 року № 248, відповідно до якого, старшину ОСОБА_5 вважати таким, що самовільно залишив частину, з 09.10.2014 року знято зі всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 10.10.2014 року, а з фінансового з 29.09.2014 року (т.1 а.к.п.86).
Витягом з наказу т.в.о командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 15.10.2014 року № 72-рс, відповідно до якого, старшину ОСОБА_5 звільнено із займаних посад та зараховано у розпорядження командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 (т.1 а.к.п.87).
Витягом з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 11.09.2015 року № 207, відповідно до якого, старшину ОСОБА_5 вважати таким, що з 09.09.2015 року прибув до військової частини після самовільного залишення частини, з 09.09.2015 року зараховано на котлове забезпечення (т.1 а.к.п.88).
Витягом з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 14.09.2015 року № 98-рс, відповідно до якого, старшину ОСОБА_5 , призначено стрільцем взводу охорони роти охорони, ВОС- 100915Ф (т. І, а.к.п. 89).
Витягом з наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_1 від 25.09.2015 року № 219, відповідно до якого, старшину ОСОБА_5 звільнено з військової служби у запас та зараховано до оперативного резерву першої черги (т.1 а.к.п.70, 90).
Наведені вище та досліджені в ході судового розгляду письмові докази є належними та допустимими, оскільки отримані органом досудового розслідування згідно з вимогами Кримінального процесуального законодавства України та містять в собі фактичні дані, які вказують на місце, час, спосіб вчинення ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.
Суд зазначає, що надані стороною обвинувачення витяг з кримінального провадження №42014120050000038 (т. І, а.к.п. 25) та повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (т. І, а.к.п.26, 27), не є процесуальним джерелом доказів в розумінні ч.2 ст.84 КПК України. За таких обставин, суд не враховує наведені докази як недопустимі.
Дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 408 КК України як умисні дії, що виразилися в дезертирстві, тобто самовільному залишенні військової частини з метою ухилитися від військової служби.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч. 3 ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, а також обставини, які пом'якшують та обставини, які обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 раніше несудимий (т. 1 а.к.п.63), на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не значиться (т.1 а.к.п. 35, 62), має постійне місце проживання (т.1 а.к.п.66, 48-52) розлучений (т.1 а.к.п.157), за місцем військової служби характеризується посередньо (т.1.а.к.п. 33,34), має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітню дитину - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.к.п.155, 156), відповідно виписки №2872 із медичної картки стаціонарного хворого ОСОБА_17 має захворювання - «шлунково - стравохідний розривно - геморагічний синдром» (т.1 а.к.п.144).
Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_17 , скоєння злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин, пов'язаних зі станом здоров'я його колишньої дружини - ОСОБА_14 (т.1 а.к.п. 141-154, 157), яка є матір'ю його дітей, а також наявність на його утриманні двох дітей, які потребують батьківського піклування та матеріального забезпечення (т.1 а.к.п.155,156).
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_17 судом не встановлено.
З урахуванням наведеного, даних про особу обвинуваченого суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_17 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 408 КК України, яке за розміром наближене до середнього строку. Строк попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні з 04.09.2015 року по 09.09.2015 року включно (т. 1 а.к.п. 41,46,47,71,98) необхідно зарахувати на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття основного покарання ОСОБА_17 із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Також суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_17 , який вперше вчинив злочин, що відноситься до категорії середньої тяжкості та вчинений внаслідок збігу тяжких особистих обставин, пов'язаних зі станом здоров'я його колишньої дружини, яка є матір'ю їх дітей, в скоєному щиро розкаявся, має на утриманні двох дітей, які потребують батьківського піклування та матеріального забезпечення саме з боку батька, оскільки згідно наданих медичних документів ОСОБА_14 проходить лікування від онкологічного захворювання, а отже, має проходити стаціонарне лікування та окрім, як від батька ( ОСОБА_17 ) діти не можуть отримати матеріальної допомоги, можливе без відбуття ним покарання, застосувавши до нього ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_14 у виді застави до набрання вироком суду законної сили слід залишити, після припинення дії цього запобіжного заходу відповідно до вимог ч.11 ст.182 КПК України заставу в сумі 12 180 грн. слід повернути заставодавцю - ОСОБА_18 , що підтверджується відповідною квитанцією (т.1 а.к.п.71).
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні відсутній.
Витрати на проведення експертизи в даному кримінальному провадженні відсутні.
Речових доказів в кримінальному провадженні не має.
Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 408 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Строк попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні, який рахувати з 04.09.2015 року по 09.09.2015 року, зарахувати на підставі ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття основного покарання ОСОБА_5 із розрахунку один день попереднього ув'язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.
Відповідно до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням на 3 (три) роки, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.
Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без зміни у виді застави, та після припинення дії цього запобіжного заходу заставу в сумі 12 180 грн., які згідно квитанції від 08 вересня 2015 року на виконання ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.09.2015 року (справа №405/11841/14-к, провадження №1-кс/405/3517/14) знаходяться на рахунку отримувача № 37312014000784, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, код банку отримувача МФО 823016 (призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі за №42014120050000038 від 16.10.2014 року) повернути заставодавцю - ОСОБА_18 .
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України може бути оскаржений до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Ленінському районному суді м. Кіровограда копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
Суддя: ОСОБА_1