справа №22-ц/796/7254/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Маліновська В.М.
Доповідач: Барановська Л.В.
27 липня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Барановської Л.В.
суддів: Панченка М.М., Побірченко Т.І.
при секретарі: Куркіній І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року у справі за позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія -
У листопаді 2015 року представник КП «ЦОС Шевченківського району» звернуся до Шевченківського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просив стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 27.09.2010 року - 28.02.2014 року в загальній сумі - 259 104,24 грн., яка складається з: суми основного боргу - 236 495,26 грн.; суми інфляційних витрат - 6589,81 грн.; суми 3% річних - 16 019,17 грн., судовий збір - 2561,04 грн. На підтвердження наявної заборгованості відповідача позивач додав до позовної заяви розрахунок заборгованості за вищевказаний період.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач на підставі договору купівлі-продажу від 30.11.2000 року та від 06.07.2001 року займає нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Артема, 58/2 та не сплачує в повному обсязі плату за комунальні послуги за користування зазначеним нежитловим приміщенням.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.07.2014 року було відмовлено у прийнятті заяви позивача про видачу судового наказу про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, а тому у позивача наявне право звернення до суду у позовному провадженні.
Посилаючись на вищевказані обставини просив позовну заяву задовольнити.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17.03.2016 року позв КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01.11.2012 року по 28.02.2014 року у розмірі 66 978,07 грн., а також судові витрати у розмірі 1 218,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено
Не погоджуючись із таким рішенням суду, представник КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам, неповно з'ясував обставини справи.
Апеляційна скарга представника КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» відповідно до рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року № 24/6240 «Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва», перейменоване з КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 року.
У відповідності до договору доручення на надання послуг з обліку, нарахування, збору платежів власників, наймачів та орендарів № 1 від 01.02.2012 року, укладеного між КП «Керуюча дирекція» Шевченківської районної ради у м. Києві та КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов'язання вчинити за рахунок довірителя наступні дії, зокрема укладати з власниками та наймачами жилих приміщень договори на надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; здійснювати облік. Нарахування, збір платежів власників та наймачів жилих приміщень за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, здійснювати облік та збір, у тому числі у судовому порядку, заборгованість споживачів за послуги довірителя (п.п., 2.1.1.1; п.2.1.1.2; п. 2.1.1.4).
КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» на виконання умов Договору доручення № 1 від 01.02.2012 року, як повірений діє від власного імені, але в інтересах КП «Керуюча Дирекція», а тому може виступати позивачем в суді по справам по стягненню заборгованостей за житлово-комунальні послуги зі споживачів таких послуг (власників жилих приміщень) у відповідності до Статуту КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району».
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що згідно розрахунку заборгованості, яким був наданий позивачем до позовної заяви, розмір заборгованості ОСОБА_1 за житлово-комунальні послуги станом на 28.02.2014 року становить 259 104,24 грн., що складаються з: суми основного боргу - 236 495,26 грн., суми інфляційних витрат - 6 589,81 грн., суми 3% річних - 16 019,17 грн.
Згідно даного розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача сформувалась за період з 27 вересня 2010 року по 28 лютого 2014 року.
Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг (стаття 1, частина 2 статті 3, стаття 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальну послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведення, газо- та електропостачання, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Відповідно до положень статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальну послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальну послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.п. 4,17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08.10.1992 року № 572, вбачається, що власник житла або наймач квартири зобов'язаний за рахунок власних коштів оплачувати всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території.
Власник та наймачі квартир зобов'язані вносити на відповідних рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.
Задовольняючи позовну заяву позивача частково, суд першої інстанції виходив з того, що позовна давність щодо стягнення з відповідача заборгованості по сплаті комунальних послуг, нарахування і сплата яких відбувається щомісяця повинна обчислюватися з моменту настання строку сплати кожного платежу окремо, у зв'язку із чим представник КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» пропустив строк позовної давності щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційні витрати та 3% річних за період з 27.09.2010 року по 01.11.2012 року.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного з'ясування обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, надання належної правової оцінки зібраним у справі доказам та застосування правових норм, які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.
Так, у відповідності до статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги. ( ст. 266 ЦК).
З матеріалів справи вбачається, що представник КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» звернувся до суду першої інстанції із вказаною позовною заявою 09.11.2015 року.
Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість відповідача ОСОБА_2 за житлово-комунальні послуги сформувалась за період з 27.09.2010 року по 28.02.2014 року у розмірі 236 495,26 грн.
Суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо застосування строків позовної давності, оскільки вказаний строк позовної давності відраховується від дати подачі вказаного позову до суду, а саме від 09.11.2015 року.
У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З огляду на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на спростування відповідачем вимог позивача щодо стягнення з нього заборгованості за житлово-комунальні послуги, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що підлягає частковому задоволенню вимога позивача про стягнення з ОСОБА_2 коштів за період з 01.11.2012 року по 28.02.2014 року у розмірі 66 978,07 грн.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.11.2012 року по 28.02.2014 року, оскільки в розумінні ст. ст. 57, 60 ЦПК України представником КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» не було надано суду належних та допустимих доказів, зокрема, уточненого розрахунку по стягненню інфляційних втрат та 3% річних за вищевказаний період з урахуванням застосуванням наслідків спливу строку позовної давності.
Виходячи із зазначеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо частково задоволення позовних вимог, оскільки вони відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону та вважає їх привальними.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати,що судом допущено порушення матеріального та процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія, -
Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» відхилити, рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 березня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді