27 липня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю секретаря ОСОБА_4
представника власника майна ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу власника майна, на яке накладено арешт, ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2016 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання представника ТОВ «Мрія Лізинг» ОСОБА_7 про забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016100040000630 від 16.01.2016 року та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_10 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), ОСОБА_11 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), ОСОБА_12 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ), ОСОБА_13 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ), ОСОБА_14 (ідентифікаційний код НОМЕР_7 ), ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 ), ОСОБА_15 (ідентифікаційний код НОМЕР_9 ), ОСОБА_16 (ідентифікаційний код НОМЕР_10 ), ОСОБА_17 (ідентифікаційний код НОМЕР_11 ), перелік якого викладено в ухвалі слідчого судді.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, власник майна ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16.06.2016 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні вказаного клопотання представника цивільного позивача, поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 16.06.2016 року.
Вказує на те, що у відкритому кримінальному провадженні №12016100040000630 він не має статусу підозрюваного або обвинуваченого, а також не є особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Він не має ніякого відношення до викладених у клопотанні подій, ніколи не був посадовою особою юридичних осіб,які входили до Групи компаній «Мрія» та жодних протиправних дій щодо ТОВ «Мрія Лізинг» не вчиняв. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Тобто, цивільний позивач взагалі не є особою, яка налічена правом звертатись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна відмінним від клопотання про забезпечення цивільного позову. Окрім цього, як зазначає апелянт в апеляційній скарзі, висновки слідчого судді про те, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, взагалі не відповідають ні заявленому клопотанню цивільного позивача про забезпечення цивільного позову, ні порядку й підставам застосування ст. 167 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді апелянтом не було пропущено, а його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи, що ухвалу від 16.06.2016 року було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, копія оскаржуваної ухвали представником власника майна отримана лише 08.07.2016 року, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження має бути поновлений, оскільки він був пропущений з поважних причин.
Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
16 червня 2016 року представник цивільного позивача у відкритому кримінальному провадженні № 12016100040000630 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-Лізинг» звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , перелік якого був наведений у вказаному клопотанні.
Цього ж дня, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва вказане клопотання задоволено та накладено арешт на майно вказаних осіб.
З ухвали слідчого судді вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому було вислухано доводи прокурора, були досліджені матеріали додані до клопотання, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.
Так, слідчий суддя виходив з того, що існують достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України. При цьому необхідність накладення арешту на вказане майно обґрунтовується метою забезпечення цивільного позову у відкритому кримінальному провадженні № 12016100040000630.
Слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні представника цивільного позивача правові підстави для арешту майна, а тому обґрунтовано задоволено клопотання з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Поряд з цим, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про те, що майно, яке було предметом клопотання, відповідає критеріям зазначеним у статті 98 КПК України, у зв'язку з чим у слідчого судді були достатні підстави для його арешту.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм кримінального процесуального закону України слідчим суддею при розгляді клопотання представника цивільного позивача ТОВ «Мрія-Лізинг» не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16 червня 2016 року, якою задоволено клопотання представника ТОВ «Мрія Лізинг» ОСОБА_7 про забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12016100040000630 від 16.01.2016 року та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_8 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ), ОСОБА_9 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), ОСОБА_10 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), ОСОБА_11 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ), ОСОБА_12 (ідентифікаційний код НОМЕР_5 ), ОСОБА_13 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ), ОСОБА_14 (ідентифікаційний код НОМЕР_7 ), ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_8 ), ОСОБА_15 (ідентифікаційний код НОМЕР_9 ), ОСОБА_16 (ідентифікаційний код НОМЕР_10 ), ОСОБА_17 (ідентифікаційний код НОМЕР_11 ) - залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна, на яке накладено арешт, ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/2407/2016 Категорія ст. 170 КПК України
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_18
Доповідач: ОСОБА_1