1[1]
27 липня 2016 року
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 30 листопада 2012 року Подільським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого по відбуттю покарання 21 квітня 2014 року;
ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в порядку ст.. 89 КК України,
- кожного - за ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_7
захисників ОСОБА_8
ОСОБА_9
ОСОБА_10
обвинувачених ОСОБА_6
ОСОБА_5
19 липня 2016 року до Апеляційного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження № 1201610003829 від 31 березня 2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_5 - кожного - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 та захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 4 липня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні повернутий прокурору.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2016 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора з наданням учасникам судового провадження строку до 1 серпня 2016 року для подачі заперечень.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 липня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 .
З огляду на те, що у кримінальному провадженні спливає строк тримання обвинувачених під вартою, продовжений ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 30 червня 2016 року до 29 липня 2016 року з правом внесення кожним із обвинувачених застави в розмірі 70 мінімальних заробітних плат в сумі 101500 грн., колегією суддів на підставі ч. 1 ст. 401, ст.. 331 КПК України в порядку підготовки до апеляційного розгляду винесено питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою у даному кримінальному провадженні,
Вислухавши позицію прокурора, який просив продовжити строк тримання під вартою кожного з обвинувачених, посилаючись на те, що не відпали ризики, передбачені ст.. 177 КПК України; захисників, які заперечували проти продовження обвинуваченим строку тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що обвинувачення, висунуте їх підзахисним, є необґрунтованим, а прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обвинувачені мають постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки, неповнолітніх дітей на утриманні, у зв'язку з тим, що досудове слідство закінчено, не можуть у будь-який спосіб впливати на учасників кримінального провадження; обвинувачених, які заперечували проти продовження їм строку тримання під вартою та одночасно подали клопотання про зміну кожному з них запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на інший, більш м'який, дослідивши матеріали судового провадження та додатково подані стороною захисту під час судового розгляду, колегія суддів приходить до наступного.
Діючим законодавством передбачено, що при обранні, продовженні виду запобіжного заходу обов'язково повинно враховуватися, що запобіжні заходи обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених ст. 177 КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Згідно зі ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що наявні ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Одночасно при розгляді питання про обрання, зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, відповідно до вимог п. «с» ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Штегмюллер проти Австрії» вказав, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного (обвинуваченого) на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними.
При цьому, згідно до положень ст.. 198 КПК України висновки, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції прокурором на обґрунтування доводів про продовження кожному з обвинувачених строку тримання під вартою зазначено, що наявні ризики, передбачені ст.. 177 КПК України, те, що обвинувачені обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, можуть переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Однак, заявлені прокурором ризики в сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу кожного з обвинувачених, не можуть слугувати виключною підставою для тримання кожного з обвинувачених під вартою.
При цьому прокурором не викладені обставини, які свідчать про те, що заявлений раніше ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання обвинувачених під вартою, не наведено обставин, на підставі яких прокурор міг би дійти до висновку про їх наявність, а також не доведено наявність ризиків, зазначених у ст.177 КПК України. При цьому в матеріалах судового провадження також відсутні будь - які докази, що підтверджують ці обставини.
Також прокурор не зміг довести суду виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права обвинувачених на свободу та свідчили б про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
З урахуванням встановленого під час судового розгляду, в т.ч. даних про особу кожного з обвинувачених, а саме: обвинувачений ОСОБА_6 має постійне місце проживання в м. Києві, раніше не судимий в силу ст.. 89 КК України, хворіє на туберкульоз; обвинувачений ОСОБА_5 - має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше судимий, колегія суддів приходить висновку про зменшення на даній стадії кримінального провадження ризиків, які були підставою для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, та можливості забезпечення належної поведінки обвинуваченими, виконання ними процесуальних обов'язків, більш м'яким запобіжним заходом, а тому вважає за можливе змінити обвинуваченим запобіжний захід з тримання під вартою на альтернативний, більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні кожному з обвинувачених залишати місце свого фактичного проживання в певний період доби та з покладенням на кожного з обвинувачених інших, передбачених ст.. 194 КПК України, що зможе запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування і суду чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Керуючись ст..ст. 376, 331, 401 КПК України, колегія суддів
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 змінити з тримання під вартою на домашній арешт за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , заборонивши ОСОБА_5 залишати житло - квартиру АДРЕСА_3 , у період з 21 години 00 хвилин до 7 години 00 хвилин наступної доби, на строк два місяці, тобто, до 26 вересня 2016 року включно, звільнивши з-під варти в залі суду.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 змінити з тримання під вартою на домашній арешт за місцем мешкання за адресою АДРЕСА_2 , заборонивши ОСОБА_6 залишати житло - квартиру АДРЕСА_4 , у період з 21 години 00 хвилин до 7 години 00 хвилин наступної доби, на строк два місяці, тобто, до 26 вересня 2016 року включно, звільнивши з-під варти в залі суду.
Покласти на ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - кожного - обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою в залежності від стадії кримінального провадження, у визначений ними день та час для проведення необхідних процесуальних (слідчих) дій; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (при наявності), інші документи, що дають право на виїзд з України, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з особами, які в даному кримінальному провадженні визначені свідками та потерпілими; не відвідувати заклади, у яких проводиться продаж алкогольних напоїв на розлив, тобто, кафе, бари, ресторани та подібне, та заклади, у яких відбувається гра на гроші.
Роз'яснити обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
_________________________ ____________________ _______________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3