Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
"29" липня 2016 р. Справа № 911/2372/16
Суддя Рябцева О.О., розглянувши матеріали
за позовом Cільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Нова Україна”, Київська обл., Броварський р-н, с. Зазим'є
до Броварської міської ради Київської області, Київська обл., м. Бровари
та Товариства з обмеженою відповідальністю “Афродіта”, Київська обл., м. Бровари
про визнання недійсними рішень, договорів оренди земельної ділянки, договорів про внесення змін до договору оренди земельної ділянки
Встановив:
Подана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство на підставі якого подається позов.
Позивачем не дотримано вказаних вимог, оскільки позовна заява не містить зазначення доказів, що спірна земельна ділянка, щодо якої відповідачем 1 прийняті оспорювані рішення в інтересах відповідача 2, на момент їх прийняття була і є частиною земельної ділянки загальною площею 241,7 га, наданої КСП «Нова Україна» згідно державного акта на право постійного користування землею серії КВ № 1Ф000020 від 09.09.1994 року.
Відповідно до абзацу 5 п. 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 р. підставою для повернення позовної заяви є також відсутність викладу обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, та незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Згідно з п. 3. ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
У відповідності з п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
В якості доказу сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано ксерокопію платіжного доручення № 3 від 25.07.2016 р. на суму 8268,00 грн.
Таким чином, ксерокопія платіжного доручення № 3 від 25.07.2016 р. не може вважатись доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Отже, позовна заява з вказаної підстави підлягає поверненню без розгляду.
На підставі викладеного та керуючись п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Додаток: позовна заява та додані до неї документи - в першу адресу.
Суддя О.О. Рябцева