18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
про відмову у прийнятті позовної заяви
"02" серпня 2016 р. №925/885/16
м. Черкаси
Суддя господарського суду Черкаської області Скиба Г.М.,
розглянувши матеріали за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Деревне вугілля України», м. Черкаси, бул. Шевченка, 179, оф. 25
до товариства з обмеженою відповідальністю «Буржен», Республіка Білорусь, м. Гродно, вул. Радянських прикордонників, 95
про стягнення 15 961,60 євро, що еквівалентно 440 021,60 грн.,
Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Деревне вугілля України» звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Буржен» про стягнення заборгованості за поставлене деревне вугілля згідно договору купівлі-продажу від 04.04.2016р. №01/16 в розмірі 15 961,60 євро, що еквівалентно 440 021,60 грн. відповідно до офіційного курсу НБУ на 01.08.2016р., та відшкодування судових витрат.
Відповідно до п.10.2 зазначеного договору у випадку виникнення спорів та суперечностей, сторони зобов'язуються докласти зусиль усунути їх шляхом переговорів. При неможливості вирішити спірні питання шляхом переговорів, сторони вправі за їх вирішенням звернутись до господарського суду Республіки Білорусь за місцем знаходження покупця.
Отже, сторони даного спору у договорі купівлі-продажу від 04.04.2016р. визначили, що справи про спір між ними підсудні господарському суду Республіки Білорусь за місцем знаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Буржен», а тому дана позовна заява не підлягає до розгляду у господарських судах України з таких правових підстав та мотивів.
Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Правовідносини, пов'язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України «Про міжнародне приватне право».
Закон України «Про міжнародне приватне право» (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб'єктами яких є фізичні та юридичні особи.
Згідно з статтею 38 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
За статтею 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.
Таким чином, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності (пункт 1 частини 1 статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право») спір підлягає вирішенню в господарських судах України з урахуванням вимог розділу III ГПК України.
Аналогічна правова позиція зазначена у п.1 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій».
Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 62 ГПК України суддя має відмовити у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Суд також звертає увагу заявника, що позивач додав до позовної заяви поштову квитанцію від 01.07.2016р. про відправлення якоїсь кореспонденції на ім'я відповідача та опис вкладення у цінний лист від 01.07.2016р. на ім'я - Господарський суд Черкаської області. Проте, позивач подав до суду позовну заяву від 01.08.2016р.
Опису вкладення про направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача взагалі суду не надано.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 05.07.2016р. позивачу вже було відмовлено у прийнятті позовної заяви, оскільки спір не підлягає розгляду в господарських судах України. Ухвала суду не скасована. Позивач повторно звернувся до господарського суду Черкаської області з цією ж заявою.
Оскільки вже є рішення господарського суду Черкаської області у спорі між цими ж сторонами, суддя відмовляє у прийнятті даної позовної заяви на підставі п. 2 ст. 62 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила - за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі, то повернення судового збору без відповідного клопотання сторони не допускається.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 12, 62 п.2 ГПК України, господарський суд, -
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Деревне вугілля України» у прийнятті позовної заяви.
Позовні матеріали повернути позивачу.
Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржено відповідно до чинного законодавства.
Суддя Скиба Г.М.