Справа: № 826/7891/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
28 липня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Ткачук М.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» - Козоріза Сергія Васильовича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування направлення та постанови, -
У травні 2016 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» -Козоріз Сергій Васильович звернулася до Окружного адміністративного суду міста з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки торгівельного комплексу по вул. А.Малишка, 5 у м. Києві, та винесення постанови № 127/16/10126-27/1005/0212 від 10.05.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- скасувати направлення для проведення позапланової перевірки від 25.04.2016 б/н, винесене Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Євдокименко A.B., про проведення позапланової на території торгівельного комплексу по вул. А. Малишка, 5 в м. Києві на підставі наказу (розпорядження) ДАБІ України від 08.09.2015 № 976 та вимоги прокурорам. Києва № 04/2/5-3145-15 від 30.03.2015;
- скасувати постанову № 127/16/10126-27/1005/0212 від 10.05.2016 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року адміністративний позов було залишено без руху з підстав невідповідності вимогам статі 106 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема ч.З статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, Позивачеві було надано триденний строк, з моменту отримання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2016 року для усунення вказаних недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2016 року адміністративний позов повернуто Позивачеві.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» - Козорізом Сергієм Васильовичем, подано апеляційну скаргу, у якій представник просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2016 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права та невірно розраховано суму судового збору, яку необхідно сплати у даному випадку.
Заслухавши судцю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, ознайомившись із наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву виходив з того, що Позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру, тому сума судового збору у даному випадку повинна становити 4134 грн.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Так, спірні правовідносини врегульовуються Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-УІ (з наступними змінами та доповненнями).
Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-УІ визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-УІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону N 3674-УІ суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Наведену правову позицію відображено і в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року N 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-УІ «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року N 484-\ТП «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».
Так, зокрема ставки сплати судового збору встановлено статтею 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» з 1 січня 2016 року установлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1378 гривень.
З аналізу адміністративного позову вбачається, що представником позивача заявлено дві вимоги немайнового характеру та одна вимога майнового характеру.
Так, оскільки в позові дві вимоги немайнового характеру, то сума судового збору 1378 грн.*2=2756 грн.
Крім того, оскаржується постанова № 127/16/10126-27/1005/0212 від 10.05.2016 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладено санкцію у вигляді штрафу в розмірі 14500,00 грн., а тому дана позовна вимога є майновою.
Розрахунок судового збору за вказану вимогу майнового характеру - 14500,00 грн.* 1,5=217,5 грн., однак ця сума менша, ніж 1 розмір мінімальної заробітної плати, тому судовий збір, який підлягає сплаті за вказану вимогу - 1378 грн.
Загальна ж сума судового збору за позовні вимоги майнового та немайнового характеру: 2756 грн.+1378 грн. =4134 грн.
Тобто, колегія судців відхиляє доводи апелянта про те, що товариство заявило лише дві вимоги. Одна вимога немайнового характеру - про визнання дій протиправними та скасування проведення перевірки, а друга вимога майнового характеру - про скасування Постанови про накладення штрафу на суму 14500,00 грн.
Оскільки, дії щодо проведення перевірки не охоплюються лише видачею Наказу про проведення перевірки.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Частиною 6 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку» що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана н«сїа«вшЧарийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 254, 265 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапсан-СП» -Козоріза Сергія Васильовича на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2016 року - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю.Кучма
(Повний текст Ухвали виготовлений 01 серпня 2016 року)
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.