"26" липня 2016 р.Справа № 915/288/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.
при секретарі судового засідання Шитря О.М.
за участю представників сторін:
від ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» - ОСОБА_2 - за довіреністю;
від ТОВ «ЄВГРОЙЛ» - ОСОБА_3 - за довіреністю;
від «Агропромислова компанія «Євгройл»- не з'явився;
від«Укрсоцбанк» - ОСОБА_4 - за довіреністю
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 УКРАЇНА»
на рішення господарського суду Миколаївської області від 06 червня 2016 року
по справі №915/288/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВГРОЙЛ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 УКРАЇНА»
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Євгройл»;
- Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»
про стягнення грошових коштів в сумі 24240000грн.
Сторони та треті особи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
У судовому засіданні 21.07.2016р. оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК України.
В судовому засіданні 26.07.2016р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
21.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВГРОЙЛ» (надалі - позивач, ТОВ «ЄВГРОЙЛ») звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 УКРАЇНА» (надалі - відповідач-1, ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» (надалі - відповідач-2, ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Євгройл» (надалі, третя особа-1, ТОВ «АПК «Євгройл») та Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (надалі - третя особа-2, ПАТ «Укрсоцбанк») в якому просило суд:
- стягнути з ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» на свою користь 23740000грн;
- стягнути з ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» на свою користь 500000грн;
- стягнути з ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» на свою користь витрати по оплаті судового збору в сумі 206700грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04.06.2014р. між ТОВ «АПК «Євгройл» та ТОВ «ОСОБА_5 Топфер Інтернешенал (Україна)», яке в подальшому змінило назву на ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА», був укладений договір поставки №500/2-011213 (надалі - Договір поставки) з додатками, за умовами п. 2.1 якого відповідач прийняв на себе зобов'язання протягом сезону (з 01.06.2014р. по 31.08.2015р.) починаючи з 04.06.2014р. закуповувати та постачати узгоджені партії товару (сільськогосподарської продукції), а ТОВ «АПК «Євгройл» зобов'язалось приймати та оплачувати такі партії товару на обумовлених сторонами умовах. Проте відповідач не виконав у повному обсязі зобов'язань за даним договором, не поставив продукцію на суму передплати - 24240000грн., з яких 7500000грн. - кошти, що надійшли як банківська гарантія, решта - безпосередньо на рахунки відповідача від ТОВ «АПК «Євгройл».
ТОВ «ЄВГРОЙЛ» створене шляхом виділу з ТОВ «АПК «Євгройл» та є правонаступником ТОВ «АПК «Євгройл» в частині розподільчого балансу (фінансового звіту) від 01.03.2015р. Позивачу у відповідності до рішення учасників ТОВ «АПК «Євгройл» від 01.03.2015р. та розподільчого балансу станом на 01.03.2015р. передані активи та пасиви останнього, в тому числі - дебіторська заборгованість ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» на суму 24240000грн., що виникла у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором поставки №500/2-011213 від 04.06.2014р. з боку ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА»
З посиланням на норми ст.526, 544, 611, 612, 615, 693 ЦК України ТОВ «ЄВГРОЙЛ» просило суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
19.04.2016р. ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» подало суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
19.04.2016р. ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» подало господарському суду Миколаївської області клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №915/1356/15; у задоволенні клопотання відмовлено ухвалою суду від 17.05.2016р.
Ухвалою суду першої інстанції від 17.05.2016р. припинено провадження у справі за позовом ТОВ «ЄВГРОЙЛ» до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс», ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» в частині позовних вимог до ТОВ «Зерноприймальний комплекс «Інтерагротранс» про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором поставки №500/2-011213 від 04.06.2014р. в сумі 500000грн., на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з прийняттям судом відмови позивача від позову в цій частині.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016р. (суддя Корицька В.О.) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «ОСОБА_1 Україна» на користь ТОВ «ЄВГРОЙЛ» заборгованість за договором поставки №500/2-011213 від 04.06.2014р. в сумі 24240000грн. та судовий збір в сумі 206700грн.
Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ч.1 ст.87, ст.512, ч.1 ст.513, ч.4 ст653, ч.2 ст.693, ч.1 ст.1212, ст.ст.202, 205, 712, 560, 563, 546 ЦК України, ст.175 ГК України та вмотивовано тим, що перехід за розподільчим балансом існуючої дебіторської заборгованості в цифровому вираженні 36242тис.грн. відбувся, при цьому рішенням власників вирішено питання щодо складу майна, прав та обов'язків новоствореної юридичної особи. Отже позивач є правонаступником ТОВ «АПК «Євгройл» за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014р. і у нього виникло право вимагати від ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» погашення дебіторської заборгованості в сумі 24240000грн. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні. В даному випадку йдеться про так зване універсальне правонаступництво для юридичних осіб, згідно якого права кредитора у зобов'язанні переходять до правонаступника за розподільчим балансом, що і відбулося 01.03.2015р. ТОВ «ЄВГРОЙЛ» 19.08.2015р. як правонаступник ТОВ «АПК «Євгройл» за договором поставки №500/2-011213 від 04.06.2014р. звернулось до відповідача з листом, в якому пропонувало продовжити співпрацю за вказаним договором поставки. До вказаного листа ТОВ «ЄВГРОЙЛ» було долучено заявки на закупку товару в кількості 44677тон. 07.10.2015р. ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» надіслало до ТОВ «АПК «Євгройл» повідомлення про припинення Договору поставки. В свою чергу, ТОВ «ЄВГРОЙЛ» 22.01.2016р надіслало на адресу відповідача повідомлення про припинення дії Договору поставки у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору поставки, в якому вимагав повернути на рахунок ТОВ «ЄВГРОЙЛ» кошти в сумі 24240000грн. Отже Договір поставки сторонами розірваний. На момент звернення із позовом до суду відповідач кошти в сумі 24240000грн. на рахунок ТОВ «ЄВГРОЙЛ» не повернув. Судом встановлено та представниками сторін підтверджено, що протягом «сезону» ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» поставляв продукцію покупцю і при цьому повної оплати узгодженої партії в сумі 220 866342,97грн. не вимагав. Узгодження необхідної кількості та виду товару (партія товару) відбувалось накопичувальним методом. ТОВ «АПК «Євгройл» замовляв продукцію, узгоджував її з постачальником (про що сторонами складались підтвердження про закупки в кількості 16 штук) оплачував її частково або повністю та згідно заявок на поставку відвантажував необхідними партіями. Підсумовуючи узгоджені поставки, які вже відбулися, а також, ті що будуть у сторін в майбутньому, сторони уклали підтвердження про закупки №17 від 04.11.2014р. на загальну кількість товару 74073,414тон на загальну суму 220866342,97 грн. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що ПАТ «Укрсоцбанк» виконав платіжну вимогу ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» на загальну суму 7500000грн. Таким чином, відповідач отримав зазначені кошти за Договором поставки у вигляді гарантії.
Цей висновок спростовує помилкові тлумачення відповідача про те, що виплата суми грошового забезпечення за гарантією на користь відповідача не може вважатись частковим виконанням зобов'язання покупця. Доводи відповідача щодо правової природи спірного платежу як такого, що не пов'язаний з Договором поставки, є хибними, оскільки з моменту отримання коштів на банківський рахунок постачальника вони є платою за договором.
Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду відповідні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором. В спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, у зв'язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом. Заборгованість відповідача в сумі 24240000грн. підтверджена матеріалами справи; позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду від 06.06.2016р., ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, рішення суду першої інстанції прийняте з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з наступних підстав:
- місцевий господарський суд проігнорував доводи відповідача про те, що позивач не є стороною спірних правовідносин та, як наслідок, не має порушених прав або інтересів, що згідно зі ст. 1 ГПК України підлягали б судовому захистові. ТОВ «Євгройл» - не є стороною у спірних матеріальних відносинах за Договором, у нього немає прав, які відповідач як сторона Договору міг би порушити;
- відповідно до пункту 15.4 Договору жодна сторона не має права передавати свої права чи зобов'язання за Договором без попереднього письмового дозволу іншої сторони. Відповідач як інша сторона (Постачальник) за Договором ніколи та в будь-якій формі не надавав та не надаватиме письмовий (або будь-який інший) дозвіл на заміну ТОВ «АПК «Євгройл» як Покупця за Договором на ТОВ «Євгройл» - позивача у справі. Відтак, будь-яка передача прав, обов'язків або окремих вимог за Договором поза згодою Відповідача не створюватиме правових наслідків;
- усі перелічені обставини є предметом розгляду пов'язаної з даною справи №915/1356/15 за позовом ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» до ТОВ «АПК «Євгройл» про стягнення 107634,55 доларів США. Маючи в своєму розпорядженні підтверджуючі документи про існування вказаної справи та, безумовно, розуміючи її вплив на даний спір, суд в порушення вимог ст.79 ГПК України не вирішив питання про зупинення провадження у даній справі;
- відповідач не має дебіторської заборгованості в сумі 24240000грн. ані перед позивачем, ані перед ТОВ «АПК «Євгройл». Відповідач зобов'язаний поставити Покупцеві товари виключно за одночасної наявності двох умов: узгодження партії товару,
- повна оплата партії, що була узгоджена. Останньої умови в даному випадку немає, що в порушення вимог ст.43 ГПК України було залишено місцевим господарським судом поза увагою;
- загальна вартість товарів за підтвердженням № 17 склала 220866342,97 грн. Отже, саме така вартість, що її підтверджено Сторонами у встановлений Договором спосіб, і є повною вартістю узгодженої партії в розумінні 6.5 Договору. До даного часу Покупець (ТОВ «АПК «Євгройл») не виконав свого обов'язку щодо оплати узгодженої партії Товару вартістю 220866342,97грн.;
- питання про тлумачення пункту 12.2 Договору в контексті інших його положень розглядається господарським судом міста Києва в межах справи №910/8356/16. Маючи в своєму розпорядженні підтверджуючи документи про існування вказаної справи та, безумовно, розуміючи її вплив на даний спір, суд в порушення вимог ст. 79 ГПК України не вирішив питання про зупинення провадження у даній справі;
- не заснований на спеціальних знаннях підхід позивача стосовно ціни товару демонструє незаконність позовних вимог. Прийнявши цей підхід «на віру» місцевий господарський суд в порушення вимог ст. ст. 41, 43 ГПК України не вирішив питання про призначення судової експертизи з питання документального підтвердження так званої «дебіторської заборгованості» (адже в такому випадку висновок експерта свідчив би не на користь позивача);
- виконавши платіжну вимогу відповідача, гарант - ПАТ «Укрсоцбанк» - виконав виключно власні зобов'язання за генеральним договором про надання банківських гарантій №06.501-72/151. а не зобов'язання покупця (ТОВ «АПК «Євгройл») з оплати товару за Договором.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
21.07.2016р. ТОВ «ЄВГРОЙЛ» подало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін.
21.07.2016р. скаржник подав Одеському апеляційному господарському суду клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи №910/8356/16 за позовом ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» до ТОВ «АПК «Євгройл» про тлумачення змісту правочину (договору).
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Виходячи зі змісту вимог наведеної статті, необхідною передумовою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, що унеможливлюють її розгляд по суті заявлених вимог до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Отже, господарський суд зупиняє провадження у справі у разі об'єктивної неможливості вирішення спору без встановлення відповідних обставин справи і фактів, що мають суттєве значення для вирішення спору.
Зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення та унеможливлюють розгляд спору до вирішення справи іншим судом через те, що не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Тобто, йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи, тобто неможливість самостійно надати правову оцінку обставинам справи та наявним у справі доказам до вирішення іншої справи іншим судом.
В даному випадку зміст п.12.2 Договору поставки, щодо тлумачення якого інший суд вирішує спір, у разі, якщо його зміст має значення для вирішення даної справи згідно з предметом спору, може бути встановлений судом апеляційної інстанції самостійно, та пов'язаність обох справ не є перешкодою для апеляційного господарського суду продовжити перегляд оскаржуваного рішення за правилами ст.101 ГПК України.
Одеський апеляційний господарський суд не є обмеженим у своїй юрисдикції щодо перегляду справи в апеляційному порядку, для чого не існує обставин, які б унеможливлювали такий розгляд, у зв'язку з чим клопотання скаржника про зупинення провадження у справі відхилено за необґрунтованістю.
В засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Фіксація судових засідань апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 ГПК України.
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія дійшла наступного.
Як правильно було встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 04.06.2014р. між ТОВ «АПК «Євгройл» (покупець) та ТОВ «ОСОБА_5 Топфер Інтернешенал (Україна)», яке в подальшому змінило назву на ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» (постачальник), укладено договір поставки № 500/2-011213 (далі - договір) з додатками, за умовами п. 2.1 якого відповідач прийняв на себе зобов'язання протягом сезону (з 01.06.2014р. по 31.08.2015р.) починаючи з 04.06.2014 року закуповувати та постачати узгоджені партії товару (сільськогосподарської продукції), а ТОВ «АПК «Євгройл» зобов'язався приймати та оплачувати такі партії товару на обумовлених сторонами умовах.
В подальшому до договору сторонами укладено низку додаткових угод, у тому числі щодо зміни найменування компанії постачальника з ТОВ «ОСОБА_5 Топфер Інтернешенал (Україна)» на ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА», коригування суми забезпечення згідно з умовами п. 9.3 договору; суми попередньої оплати згідно п. 9.1 договору, а також щодо порядку використання при виконанні положень договору електронних податкових накладних (том 1, а.с. 54-102).
Відповідно до п. 4.1 договору покупець зобов'язався замовляти та купувати замовлені та узгоджені партії товару у постачальника, а постачальник повинен постачати покупцю замовлені та узгоджені партії товару.
Сторонами узгоджено, що загальна кількість товару визначається у розмірі не менше 125000 метричних тон товару +/- 5%, із яких: насіння соняшнику - 65000 метричних тон +/- 5%; олія соняшникова нерафінована 1-го ґатунку - 5000 метричних тон +/- 5%; макуха соняшникова - 25000 метричних тон +/- 5%; біомаса не гранульована та гранульована - 30000 метричних тон +/- 5% (пп. 4.2 договору).
Постачальник купує товар для поставки покупцю на підставі заявок покупця на закупку, що надаються електронною поштою. Заявки на закупку мають надсилатися уповноваженим представником покупця з електронної адреси cugroil trade.company@mail.ru, zpk-iat@mail.ru, eugroil@mail.ru на електронну адресу уповноваженого представника постачальника negelevac@acti.kiev.ua. Підтвердженням про прийняття заявки на закупку є отримання уповноваженим представником покупця від уповноваженого представника постачальника електронного листа - відповіді з підтвердженням отримання заявки на закупку. Кожна заявка на закупку містить дату, вказує елеватор заготівлі (початкового придбання) товару, вид товару, об'єми товару (в тонах), ціну закупки товару. Типова форма заявки на закупку надається у додатку № 1 до договору (пп. 6.1 договору).
Постачальник повинен щотижня повідомляти (факсом чи електронною поштою) покупця про види, кількість, вартість та початкове місце зберігання товару, придбаного постачальником. На підставі таких повідомлень сторони повинні щовівторка кожного тижня підписувати акти, що підтверджують закупку товару (“підтвердження про закупки”). Типова форма підтвердження про закупки наводиться у додатку № 2 до договору (пп. 6.4 договору).
Кожна партія товару, вказана у підтвердженні про закупки, вважається узгодженою та повинна бути поставлена покупцю згідно з договором (пп. 6.5 договору).
Сторонами погоджено наступний графік поставки товару:
- у разі насіння соняшнику: квітень 2015 року - 6000 метричних тон +/- 5%; травень 2015 року - 7000 метричних тон +/- 5%; червень 2015 року - 7000 метричних тон +/- 5%; липень 2015 року - 15000 метричних тон +/- 5%; серпень 2015 року - 15000 метричних тон +/- 5%; вересень 2015 року - 15000 метричних тон +/- 5%;
- у разі біомаси: квітень 2015 року - 4000 метричних тон +/- 5%; травень 2015 року - 4000 метричних тон +/- 5%; червень 2015 року - 4000 метричних тон +/- 5%; липень 2015 року - 4000 метричних тон +/- 5%; серпень 2015 року - 4000 метричних тон +/- 5%; вересень 2015 року - 10000 метричних тон +/- 5%;
- у разі макухи соняшникової та олії соняшникової - без графіку, за домовленістю сторін, але не пізніше строків придатності товару.
Заявки на поставку товару повинні бути оформлені покупцем у повній відповідності до вище зазначеного графіку поставки. Постачальник зобов'язується поставити тільки узгоджені та повністю оплачені партії товару, закуплені за цим договором (п.п. 7.1, 7.2 договору).
Покупець зобов'язаний надавати заявки на поставку до 20 числа місяця, що передує місяцю, в якому повинна відбуватися поставка товару. Період поставки товару постачальником на користь покупця - не пізніше 30.09.2015р., але тільки після повної сплати вартості такого товару покупцем згідно договору. Покупець повинен надати постачальникові графік оплат всього товару, закупленого постачальником за цим договором, у строк до 28.02.2015р. (п.п. 7.3.4, 7.3.6, 7.3.7 договору).
Товар приймається покупцем по кількості згідно із видатковою накладною, яка повинна підписуватися постачальником та покупцем. Кількість товару є кінцевою: у разі постачання насіння соняшника - згідно з складською квитанцією (простим складським свідоцтвом) на товар, виданою на ім'я покупця в момент продажу товару постачальником на користь покупця; у разі постачання олії соняшникової, макухи соняшникової та біомаси - згідно з актом приймання-передачі товару, підписаним представниками постачальника, продавця та складу, на якому зберігається товар (пп. 7.4.3 договору).
Постачальник повинен передати товар у власність покупця на підставі: у разі постачання насіння соняшника - складської квитанції, простого складського свідоцтва, виданої на ім'я покупця елеватором, на якому зберігається товар, на згоджених сторонами умовах поставки товару; у разі постачання олії соняшникової, макухи соняшникової та біомаси - на підставі акту приймання-передачі товару, підписаного представниками постачальника, продавця та складу, на якому зберігається товар (пп. 7.4.5 договору).
Датою поставки є дата: у разі поставки насіння соняшника - дата складської квитанції; у разі постачання олії соняшникової, макухи соняшникової та біомаси - дата акту приймання-передачі товару (пп. 7.4.6 договору).
Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту поставки такого товару та його повної оплати згідно умов пп. 7.4.4. договору, з моменту видачі складської квитанції або підписання акту приймання-передачі товару (пп. 7.4.7 договору).
Постачальник повинен надіслати покупцеві для перевірки розрахунок вартості товару (СП та/або СП1) на протязі 7 банківських днів від фактичної дати отримання заявки на поставку. У зв'язку з цим, дата поставки першої партії товару згідно з заявкою на поставку, наданою покупцем постачальнику до 20 числа місяця, що передує місяцю, в якому повинна відбутися поставка товару, повинна бути не пізніше 5 числа місяця, в якому повинна відбутися поставка товару. Згідно з цим розрахунком вартості товару (СП та/або СП1), постачальник повинен виставляти рахунок-фактуру на кожну партію товару, що постачається за цим договором, принаймні за 5 банківських днів до поставки такої партії товару, та покупець повинен сплатити суму рахунку принаймні за 2 банківських дні до такої поставки (пп. 8.4 договору).
Покупець здійснює всі платежі за цим договором у гривнях банківським перерахунком на рахунок постачальника, або на інший рахунок, вказаний постачальником у рахунку-фактурі (пп. 8.6 договору).
Відповідно до п. 9.1 договору в забезпечення належного виконання платіжних зобов'язань за цим договором покупець робить постачальнику оплату в розмірі 10% від вартості товару, купленого постачальником на користь покупця від сільгоспвиробників та/або від решти суб'єктів господарювання з ПДВ та в розмірі 10% від вартості товару, купленого постачальником на користь покупця та третіх осіб без ПДВ, який постачається за цим договором. За згодою сторін, покупець замість оплати може надати постачальнику безвідкличну банківську гарантію. Гарантія відкривається на першу вимогу постачальника при умові, якщо покупець надає постачальнику заявки на закупку товару.
Якщо покупець не виконує свої зобов'язання за цим договором, щодо замовлення постачальнику закупки товару в обсязі не менше 125000 метричних тон товару +/- 5%, як передбачено ст. 4 договору, покупець зобов'язується оплатити постачальнику неустойку у сумі еквівалентній: у разі насіння соняшника, соняшникової олії, біомаси - 2,75 дол. США з кожної тони товару; у разі макухи соняшникової - 1,50 дол. США з кожної тони товару, незамовленого покупцем до мінімального об'єму товару згідно договору (пп. 12.5 договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015р., а у випадку невиконання однією зі сторін своїх зобов'язань по договору у повному обсязі по закінченню вказаного строку - строк дії договору продовжується до повного виконання такою стороною своїх зобов'язань (пп. 15.1 договору).
В подальшому, на підставі рішення загальних зборів учасників ТОВ «АПК «Євгройл» шляхом виділу утворено нову юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВГРОЙЛ», яке визначено правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ «АПК «Євгройл» в частині розподільчого балансу ТОВ «АПК “Євгройл» станом на 01.03.2015р., у тому числі, але не виключно, усіх прав та обов'язків, зокрема, за договором поставки від 04.06.2014р. № 500/2-011213.
Записом від 03.03.2015р. № 15221360000031395 ТОВ «Євгройл» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (том 1, а.с. 29).
19.08.2015р. ТОВ «ЄВГРОЙЛ» як правонаступник ТОВ «АПК «Євгройл» звернулось до відповідача з листом, у якому повідомило, що ТОВ «ЄВГРОЙЛ» створено шляхом виділу з ТОВ «АПК «Євгройл», є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ «АПК «Євгройл» в частині розподільчого балансу, в тому числі прав та обов'язків за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014р., та пропонувало продовжити співпрацю за вказаним договором поставки. До вказаного листа ТОВ «ЄВГРОЙЛ» долучено заявки на закупку товару в кількості 44677 тон. (том 1, а.с. 233-239).
Заявки із листом від 19.08.2015 року направлялися відповідачу як по електронній пошті так і поштовим зв'язком (том 1 а.с. 230-235).
09.09.2015р. позивач звернувся до відповідача з листом № 09/09 від 09.09.2015р., яким повторно запропонувало продовжити співпрацю за договором та повторно надіслало заявки на закупку товару в кількості 44677 тон. (том 1, а.с. 242).
Заявки направлялися відповідачу як по електронній пошті так і поштовим зв'язком (том 1 а.с. 240-247).
Відповіді на вказані листи позивачем не отримано.
07.10.2015р. ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» надіслано ТОВ «АПК «Євгройл» повідомлення про припинення Договору поставки (том 2, а.с. 100).
Копію вказаного повідомлення відповідачем також надіслано на адресу ТОВ «ЄВГРОЙЛ» (том 2, а.с. 101).
В свою чергу, 22.01.2016р. ТОВ «ЄВГРОЙЛ» надіслано на адресу відповідача повідомлення про припинення дії Договору поставки, у в'язку з невиконанням відповідачем умов Договору поставки, в якому останнє вимагало повернути на рахунок ТОВ «ЄВГРОЙЛ» кошти в сумі 24240000,00грн., перераховані як попередня оплата вартості замовленого твоару (том 1, а.с. 245).
Незадоволення вказаної вимоги відповідачем стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Виходячи із приписів ст.1 ГПК України, ст.ст.15, 16 ЦК України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту.
Відповідно до ст.ст.173, 174 ГК України та ст.ст.11, 509 ЦК України підставою для виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків є укладений між сторонами (відповідачем та третьою особою-1) договір поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014р.
За своєю природою вказаний договір місцевим судом цілком правомірно був визначений як договір поставки, що у світлі положень ч.1 ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України зумовлює висновок про наявність у покупця внаслідок укладання такого договору суб'єктивного права на отримання від постачальника відповідного товару, що кореспондується із обов'язками останнього передати такий товар відповідно до ст.ст.662, 663 ЦК України.
Сутність розглядуваного спору полягає у поверненні після припинення договору перерахованої суми попередньої оплати, на яку не було здійснено постачання. Вимоги позивача ґрунтуються на положеннях ч.2 ст.693 ЦК України, що передбачають право покупця, у разі недоотримання належної кількості оплаченого товару, вимагати повернення сплаченої суми попередньої оплати.
Оцінюючи висновки місцевого господарського суду щодо визначення статусу ТОВ «ЄВГРОЙЛ» як покупця у спірних правовідносинах, а отже і права пред'явлення даного позову, колегія суддів виходить з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВГРОЙЛ», як юридична особа, створено шляхом виділу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Євгройл».
Питання створення юридичної особи шляхом виділу станом на дату створення ТОВ «ЄВГРОЙЛ» врегульовано відповідним положеннями ЦК України (ст.109), ГК України (ст. 56), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Так, згідно ч. 1 ст. 56 ГК України суб'єкт господарювання - господарська організація, яка може бути утворена за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючої (діючих) господарської організації (господарських організацій) з додержанням вимог законодавства.
За визначенням ч. 1 ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, рішенням загальних зборів учасників ТОВ «АПК «Євгройл», оформленим протоколом від 01.03.2015р., завершено процедуру реорганізації товариства та виділено з нього нову юридичну особу - ТОВ «ЄВГРОЙЛ», а також затверджені розподільчий баланс, згідно якого до нового товариства передано частину належних ТОВ «АПК «Євгройл» активів і пасивів, та акти прийому-передачі майна та зобов'язань (том 1, а.с. 16-19).
Відповідно до вказаного рішення Товариству з обмеженою відповідальністю «ЄВГРОЙЛ» передані активи та пасиви, в тому числі дебіторська заборгованість ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» за договором поставки № 500/2-011213 від 04.06.2014 р. на суму 24240000,00грн.
Згідно акту передачі-приймання № 2 від 01.03.2015р. ТОВ «АПК «Євгройл» передало, а ТОВ «ЄВГРОЙЛ» первинні документи, що підтверджують дебіторську заборгованість за вказаним правочином, та всі права та обов'язки в рамках реорганізації підприємства за розподільчим балансом від 01.03.2015р.(том 2, а.с 180-181).
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «АПК «Євгройл», оформленим протоколом від 02.03.2015р. № 1, вирішено виділити з ТОВ «АПК «Євгройл» нову юридичну особу ТОВ «ЄВГРОЙЛ», вирішені питання щодо розміру статутних капіталів кожної юридичної особи, призначено директора ТОВ «ЄВГРОЙЛ» та встановлені додаткові види діяльності ТОВ «АПК «Євгройл» (том 1, а.с. 23-24).
Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «АПК «Євгройл», оформленим протоколом від 02.03.2015 року № 1/1, доповнено протокол загальних зборів від 01.03.2015р. пунктом 3, згідно якого ТОВ «ЄВГРОЙЛ» є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ «АПК «Євгройл» в частині розподільчого балансу ТОВ «АПК «Євгройл» станом на 01.03.2015р., у тому числі, але не виключно, усіх прав та обов'язків, зокрема, за договором поставки від 04.06.2014р. № 500/2-011213, а також вирішено зазначити у статуті ТОВ «ЄВГРОЙЛ», що останнє є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ «АПК «Євгройл» в частині його розподільчого балансу (том 1, а.с. 25-26).
За змістом ч. 6 ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (тут і надалі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації юридичних осіб, утворених в результаті виділу.
03.03.2015р. державним реєстратором проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВГРОЙЛ», про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Колегія суддів зауважує, що за приписом ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних а фізичних осіб» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців являє собою засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема:
перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;
перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;
Статус відомостей Єдиного державного реєстру, визначений ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», характеризується ознакою достовірності, відомості внесені до Реєстру можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВГРОЙЛ» зареєстровано як юридичну особу, тобто презюмується, що надані для проведення державної реєстрації документи відповідали встановленим Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» вимогам та були надані в повному обсязі.
Згідно п. 1.5 статуту ТОВ «ЄВГРОЙЛ», зареєстрованого 03.03.2015р. номер запису - 15221360000031395, останнє є правонаступником майна, прав та обов'язків ТОВ «АПК «Євгройл» в частині розподільчого балансу.
Сторони визнають, що в якості розподільчого балансу виступає фінансовий звіт ТОВ «Агропромислова компанія «Євгройл» станом на 01.03.2015р.
Згідно вказаного Звіту ТОВ «ЄВГРОЙЛ» передано поточну дебіторську заборгованість в загальній сумі 36 242 тис. грн. (Розділ ІІ Оборотні активи).
Розшифрування цієї заборгованості міститься в рішенні загальних зборів учасників ТОВ «АПК «Євгройл», оформленому протоколом від 01.03.2015р., у тому числі внесеному у пункт 3, та містить чіткий обсяг прав та обов'язків, що передаються ТОВ «ЄВГРОЙЛ».
Перехід за розподільчим балансом існуючої дебіторської заборгованості в цифровому вираженні 36242 тис. грн. відбувся, при цьому рішенням власників вирішено питання щодо складу майна, прав та обов'язків новоствореної юридичної особи.
Судова колегія зважаючи на приписи ЦК України (ст. 109), ГК України (ст. 56), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», а також факт проведення державної реєстрації юридичної особи, не може піддавати наведену обставину сумніву, оскільки це означає необхідність вдаватися до оцінки законності створення шляхом виділу юридичної особи, що не входить до предмету доказування у даній справі, а також вже було предметом розгляду господарських судів усіх інстанцій у справі №915/822/15, в якій ухвалено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «АДМ ОСОБА_1 Україна» до ТОВ «Агропромислова компанія «Євгройл» про визнання недійсним рішення загальних зборів від 01.03.2015р. в частині затвердження розподільчого балансу щодо дебіторської заборгованості ТОВ «АДМ ОСОБА_1 Україна» в сумі 36242000грн.
Колегія суддів, звертає увагу на помилковість позиції скаржника щодо неприпустимості заміни сторони у зобов'язані з будь-яких передбачених ст. 512 ЦК України підстав, внаслідок встановленого п. 15.4 договору обмеження на переуступку прав без попередньої письмової згоди іншої сторони.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Укладаючи договір, сторони на власний розсуд відповідно до ст. 628 ЦК України погодили його умови, у тому числі стосовно можливості відступлення прав чи зобов'язань у п.15.4.
Пункт 15.4 договору викладений сторонами в наступній редакції «Переуступка. Жодна сторона не має права передавати свої права чи зобов'язання за цим договором без попереднього письмового дозволу іншої сторони».
Тобто йдеться саме про заміну кредитора внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, а не заміну кредитора у зобов'язанні внаслідок правонаступництва, оскільки сторонами погоджено, що заборона на заміну кредитора розповсюджується тільки на випадок переуступки (відступлення права вимоги). Для іншого тлумачення та розуміння змісту п.15.4 Договору, яке викладається відповідачем,відсутні підстави.
Отже цей пункт договору не може поширюватись на випадки правонаступництва, у тому числі шляхом виділу згідно розподільчого балансу, оскільки правонаступництво згідно п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні, а договір поставки не містить заборони на передачу прав внаслідок правонаступництва.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо статусу ТОВ «ЄВГРОЙЛ» як належного позивача у справі.
Досліджуючи питання наявності порушеного права, за захистом якого звернувся позивач, колегія судді зазначає наступне.
Згідно долучених до матеріалів справи платіжних документів (том 1, а.с. 130,137-208) постачальнику в рахунок оплати вартості визначеного умовами договору товару перераховані грошові кошти в загальній сумі 39141293,13грн.
На виконання умов договору постачальником здійснена поставка товару загальною кількістю 1882,49 т. вартістю 14901293,13грн.
Залишок грошових коштів, отриманих постачальником від покупця, в рахунок яких товар не було поставлено становить 24240000,00грн. = (39141293,13 грн. - 14901293,13 грн.)
Вказана сума складається із перерахованих грошових коштів (авансових платежів) у сумі 16740000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями (том 1, а.с. 137-208) та отриманої постачальником банківської гарантії у загальній сумі 7500000,00грн. (том 1 а.с. 130).
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неможливості прийняття в якості доказів оплати за договором виконання банком платіжної вимоги згідно з договором про надання банківських гарантій.
Так, за змістом п.9.1 договору сторони погодили, що за згодою сторін, покупець замість оплати може надати постачальнику безвідкличну банківську гарантію.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АПК «Євгройл» та ПАТ «Укрсоцбанк» 03.04.2014р. укладено Генеральний договір про надання банківських гарантій № 06.501-72/151 (далі - Генеральний договір) (том 1, а.с. 103-107).
Згідно з умовами Генерального договору та Додаткового договору №06.501-72/152(07/167) від 04.07.2014р. про надання банківської гарантії платежу в рамках Генерального договору (зі змінами) Банком надана гарантія платежу №67PG072014UAH від 04.07.2014р. на суму 2100000,00 грн. строком дії до 15.12.2014р. (том 1, а.с. 120).
Також за умовами Генерального договору та Додаткового договору №06.501-72/152(08/152) від 17.09.2014 року про надання банківської гарантії платежу в рамках Генерального договору (зі змінами) (том 1, а.с. 122-125) Банком була надана гарантія платежу №80PG092014UAH від 17.09.2014 року на суму 5400000,00 грн. строком дії до 15.12.2014 року (том 1, а.с. 125).
04.12.2014р. листом № 06.501-186/67-19014 ПАТ «Укрсоцбанк» повідомив ТОВ «АПК «Євгройл» про отримання 26.11.2014р. від ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» платіжної вимоги за вих. № 6512/3 від 26.11.2014р. на суму 2 100 000,00 грн. та платіжної вимоги за вих. № 6513/3 від 26.11.2014р. на суму 5400000,00 грн., щодо сплатити 2100000,00грн. та 400000,00грн., у зв'язку з порушенням ТОВ «АПК «Євгройл» зобов'язання за договором поставки згідно з умовами параграфу 9.3. «Коригування суми забезпечення», а також нездійснення оплати товару з боку ТОВ «АПК «Євгройл» по даному договору (том 1, а.с. 127-129).
03.12.2014р. банком було здійснено задоволення вимоги платежу за гарантією платежу №67PG072014UAH від 04.07.2014 року на суму 2100000,00 грн. та вимоги платежу за гарантією платежу № 80PG092014UAH від 17.09.2014р. на суму 5400000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 00457-02 від 03.12.2014р. та № 02779-01 від 03.12.2014р. (том 1, а.с. 130).
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, гарантія є одним з видів забезпечення зобов'язання.
Статтею 560 Цивільного кодексу України встановлено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 563 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Банківська гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, за якими банк бере на себе грошове зобов'язання перед отримувачем гарантії сплатити кошти за наказодавця, у випадку невиконання ним своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частини.
Банківська гарантія являється одним з інструментів безресурсного фінансування, який за своєю суттю не потребує вилучення грошових коштів і дозволяє наказодавцю уникнути передплати за товари /послуги, і в результаті, забезпечує економію власних ресурсів та / або їх використання в інших цілях, є зручним інструментом для належного і своєчасного виконання договірних зобов'язань зі своїми контрагентами.
Банківська гарантія -поручительство банку-гаранта за свого клієнта. Банк бере на себе зобов'язання за дорученням і за рахунок клієнта у випадку несплати клієнтом у термін платежів, які він мав здійснити, провести платежі за свій рахунок. Банк-гарант може забезпечувати виконання інших зобов'язань у грошовій формі.
Відповідно до пункту 3 глави 4 Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 639, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. № 41/10321, сплата за вимогою/повідомленням коштів бенефіціару за гарантією здійснюється банком-гарантом (резидентом) на умовах і в строки, передбачені гарантією для оплати вимоги/повідомлення, та згідно з інструкціями і реквізитами, зазначеними в тексті гарантії та/або у вимозі/повідомленні, отриманими від бенефіціара/банку бенефіціара або іншого банку.
Відповідно до абз. 18 ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Отже, з моменту перерахування банківської гарантії на адресу бенефіціара, вказані кошти для принципала є банківським кредитом, тому використовуються принципалом як сплата за договором поставки (відповідної правової позиції притримується й Вищий господарський суд України, постанова від 24.11.2015р. у справі № 915/727/15, яка пов'язана з даною справою, оскільки спір виник між тими ж сторонами у зв'язку із передачею ТОВ «ЄВГРОЙЛ» дебіторської заборгованості ТОВ «АДМ ОСОБА_1 Україна» згідно того ж розподільчого балансу, але за іншим договором поставки).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що залишок отриманих відповідачем грошових коштів, щодо якого останнім не було виконано зустрічного зобов'язання з поставки товару, складає 24240000,00грн.
22.01.2016р. ТОВ «ЄВГРОЙЛ» на адресу відповідача надіслане повідомлення про припинення дії Договору поставки та повернення суми здійсненої оплати в розмірі 24240000,00грн. Вказана вимога відповідачем задоволена не була.
З матеріалів справи вбачається, що договір поставки станом на момент подання позову припинив свою дію. Факт припинення дії договору сторонами не заперечується, розбіжності стосуються лише дати такого припинення.
При цьому, скаржник в поданій апеляційній скарзі наполягає на хибності висновків місцевого господарського суду щодо порушення постачальником обов'язку поставити товар за договором, а отже і правомірності застосування положень ч. 2 ст. 693 ЦК України, з огляду неузгодженість партій товару, які підлягали поставці, невірне визначення ціни товару, невиконання покупцем грошового зобов'язання щодо повної оплати його вартості.
Колегія суддів зауважує, що такі доводи насамперед зводяться до обставин незгоди з належністю виконання покупцем власних зобов'язань за договором, а отже і моменту припинення договору. Водночас. сутність розглядуваного спору, так само як і зміст порушеного права щодо якого позивач вимагає захисту, є відновлення майнових прав на вільне володіння та розпорядження належним йому майном - грошовими коштами, утримання яких постачальником після припинення дії договору здійснюється без правових підстав.
В своїй усталеній прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що «Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні» (рішення у справах «Вайт і Кеннеді проти Німеччини» (п.67), «ОСОБА_6 Ганс-Адам ІІ проти Німеччини» (п.45), «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року.
Отже, звертаючись до суду особа вправі розраховувати на ефективний захист своїх прав у спосіб не заборонений законом і формальний підхід до визначення правомірності обраного способу захисту не може бути перешкодою у реалізації гарантованого ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод права на справедливий суд.
Пунктом 12.2 договору сторони узгодили, що у випадку порушення покупцем строків сплати ціни товару, постачальник має право призупинити або припинити здійснення будь-яких подальших поставок за цим договором. Однак постачальник у будь-якому випадку зобов'язаний поставити ту кількість товару, яка вже була сплачена покупцем.
ТОВ «АПК «ЄВГРОЙЛ» перерахувавши суму попередньої оплати, очікувало на виконання відповідачем зустрічного обов'язку з поставки товару. В свою чергу, відсутність такого факту (поставки), з огляду на припинення договору поставки, породжує у правонаступника сторони покупця, право вимагати повернення перерахованих коштів, тому суд першої інстанції обґрунтовано послався на приписи ст.1212 ЦК України, відповідно до частини 1 якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо недотримання покупцем умов договору не пливають на юридичну кваліфікацію спірних правовідносин, адже з настанням відповідної події (припинення договору) відповідач (постачальник) втратив підставу подальшого утримання грошових коштів в сумі 24240000,00грн.
З огляду вищенаведеного, не мають значення для вирішення даного спору питання належного чи неналежного виконання обов'язків покупця продукції з боку позивача, у тому числі дії, які на думку відповідача свідчать про прострочення кредитора, оскільки при припиненні дії договору поставки, що визнається його сторонами, не йдеться про будь-які поставки, у тому числі узгоджених партій товару. Аналогічно, не було потреби у призначенні судової економічної експертизи щодо оцінки товару, позаяк повне покриття суми отриманої передоплати зустрічною поставкою товару не відбулось та залишок грошових коштів, на які не поставлено товар, складає 24240000грн., що визнається відповідачем. Якщо б виник спір з приводу того, за якими цінами та в яких обсягах відповідачем має бути поставлений товар на спірну суму, такі доводи ТОВ «ОСОБА_1 УКРАЇНА» заслуговували б на увагу господарського суду.
Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків, а оскільки будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, апеляційним судом не встановлено, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 06.06.2016р. по справі №915/288/16 залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 01.08.2016р.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Таран С.В.