"20" липня 2016 р. Справа № 31/160(29/170(6/77-5/100)
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:
головуючий суддя Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Швець О.В.
за участю представника ТзОВ «Техгазкомплект» ОСОБА_1
у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект» на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08 лютого 2016 року по справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) про банкрутство закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту»
Господарський суд Львівської області ухвалою від 22 травня 2006 року порушив провадження у справі про банкрутство закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» на загальних підставах, визначених ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в чинній на той час редакції).
Справа неодноразово розглядалась судами апеляційної і касаційної інстанцій.
Постановою від 20 лютого 2014 року Господарський суд Львівської області визнав банкрутом закрите акціонерне товариство «Завод комунального транспорту» (код ЄДРПОУ 32483661), увів ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначив арбітражного керуючого ОСОБА_2.
Повідомлення про визнання закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 05 березня 2014 року, № 1360.
25 січня 2016 року до Господарського суду Львівської області із клопотанням звернувся арбітражний керуючий ОСОБА_2, зіславшись на Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 26.12.2013 року №01-06/1862/2013 «Про внесення змін і доповнень до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VІ)» просив суд затвердити реєстр вимог кредиторів ЗАТ «ЗКТ» станом на 20.01.2016 року.
Господарський суд Львівської області (суддя Артимович В.М.) ухвалою від 08 лютого 2016 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) задовольнив клопотання ліквідатора ОСОБА_2 та повторно затвердив реєстр вимог кредиторів закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту», у тому числі у вимоги четвертої черги включено « 4.36. Товариство з обмеженою відповідальністю „Техгазкомплект” на суму 46690660,00 грн. (основний борг).».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект» подало апеляційну скаргу, просить Львівський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 08 лютого 2016 року у справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) в частині включення кредиторських вимог апелянта до четвертої черги реєстру вимог кредиторів та прийняти у цій частині нове рішення яким включити вимоги ТзОВ «Техгазкомплект» на загальну суму 46690660,00 грн. до окремо внесених у реєстр вимог кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника. Крім того, скаржник просить вирішити питання щодо повернення йому надмірно сплаченого судового збору за оскарження вищезазначеної ухвали в апеляційному порядку.
Підставами для скасування такого судового рішення апелянт називає: неповне з'ясування і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права.
Про розгляд справи учасникам у справі про банкрутство повідомлено належним чином.
ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_1» та арбітражний керуючий ОСОБА_2 надали відзиви, апеляційну скаргу заперечують, як безпідставну і незаконну.
Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Львівський апеляційний господарський суд заслухав пояснення представників сторін, арбітражного керуючого ОСОБА_2, розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 08 лютого 2016 року по справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) слід скасувати частково з таких підстав.
Згідно з ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У силу п. 1-1 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 4212-УІ від 22 грудня 2011 року, чинній з 19 січня 2013 року), положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
З урахуванням дати визнання банкрутом закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» і уведення ліквідаційної процедури (20 лютого 2014 року) застосуванню підлягають положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону № 4212-УІ від 22 грудня 2011 року).
Статтею 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено черговість задоволення вимог кредиторів. Зокрема, у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника (п. 4 ч. 1). Погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку (ч. 9).
Конституцією України (частина 2 статті 6, частина 2 статті 19) встановлено обов'язок органів судової влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Ухвала Господарського суду Львівської області від 08 лютого 2016 року в частині включення кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект» до четвертої черги реєстру вимог кредиторів означеним вимогам Закону не відповідає.
Справа про банкрутство закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» щодо вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект» розглядалась судами неодноразово.
Так, Вищий господарський суд України постановою від 25 квітня 2007 року скасував постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 січня 2007 року та ухвалу Господарського суду Львівської області від 21 вересня 2006 року в частині кредиторських вимог ТзОВ «Техгазкомплект» на суму 46690660,00 грн., а справу в цій частині направив до господарського суду першої інстанції на новий розгляд.
Господарський суд Львівської області ухвалою від 16 січня 2008 року визнав кредиторські вимоги ТзОВ «Техгазкомплект» до ЗАТ «Завод комунального транспорту» у сумі 46690660,00 грн. і зобов'язав розпорядника майна боржника включити вимоги ТзОВ «Техгазкомплект» у сумі 46690660,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Завод комунального транспорту» окремо, як заставні.
Вказана ухвала господарського суду залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12 березня 2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 23 липня 2008 року. Ухвалою Верховного суду України від 23 жовтня 2008 року відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23 липня 2008 року у цій справі.
Таким чином, кредиторські вимоги ТзОВ «Техгазкомплект» до ЗАТ «Завод комунального транспорту» вже були предметом розгляду господарських судів різних інстанцій і прийняті судові рішення набрали законної сили.
Відповідно до вимог статті 45 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з статтею 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами за наявності відповідних підстав.
Ухвала Господарського суду Львівської області від 16 січня 2008 року набрала законної сили і не переглядалась за нововиявленими обставинами.
Натомість, суд першої інстанції затверджуючи на стадії ліквідаційної процедури реєстр вимог кредиторів ЗАТ «Завод комунального транспорту» зазначив, що грошові вимоги ТзОВ «Техгазкомплект» в сумі 46690660,00 грн. підлягають погашенню в четверту чергу, оскільки, у матеріалах справи відсутні докази реєстрації застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Тобто, суд першої інстанції у ліквідаційній процедурі ЗАТ «Завод комунального транспорту» змінив черговість погашення вимог ТзОВ «Техгазкомплект» в сумі 46690660,00 грн., визначену ухвалою суду від 16 січня 2008 року. Тим самим суд переоцінив ухвалу Господарського суду Львівської області від 16 січня 2008 року, що законом не передбачено.
Отже, ухвала Господарського суду Львівської області від 08 лютого 2016 року в частині включення кредиторських вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект» до четвертої черги реєстру вимог кредиторів закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» постановлена з порушенням норм процесуального права.
Господарський суд Львівської області ухвалою від 16 січня 2008 року визнав кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект» до закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» у сумі 46690660,00 грн. і зобов'язав розпорядника майна боржника включити вимоги ТзОВ «Техгазкомплект» у сумі 46690660,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ЗАТ «Завод комунального транспорту» окремо, як заставні.
Відтак кредиторські вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект» у сумі 46690660,00 грн. повинні обліковуватись у реєстрі вимог кредиторів закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту» окремо, як заставні, як це визначено ухвалою Господарського суду Львівської області від 16 січня 2008 року у цій справі.
Щодо повернення надмірно сплаченого судового збору.
За приписами частини першої статті 7 закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Апелянт не надав довідки Управління державної казначейської служби у Львівській області про зарахування до державного бюджету суми 15158,00 грн. Відтак суд не має підстав для повернення надмірно сплаченої суми судового збору.
За змістом ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект» задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Львівської області від 08 лютого 2016 року по справі №31/160 (29/170(6/77-5/100) скасувати в частині пункту « 4.36.» затвердженого реєстру вимог кредиторів та прийняти в цій частині нове рішення:
Доповнити «Окремо внесені до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника» текстом наступного змісту: «- Товариства з обмеженою відповідальністю «Техгазкомплект» на суму 46690660,00 грн.».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.
Головуючий суддя Гриців В.М.
суддя Давид Л.Л.
суддя Кордюк Г.Т.