"26" липня 2016 р.Справа № 916/2491/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Пироговського В.Т.
суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.
(Склад колегії суду визначено згідно з протоколом про автоматичний розподіл судової справи між суддями від 08.07.2016р.)
при секретарі судового засідання: Мельник Ю.М.
за участю представників учасників процесу:
від ТОВ “ГК “ГЛАВСТРОЙ”-ОСОБА_1
від ТОВ “ПАНСТРОЙ”- ОСОБА_2,
від ТОВ "УніКредит Лізинг"-не з?явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "ГЛАВСТРОЙ"
на рішення господарського суду Одеської області від 21.06.2016 року
у справі №916/2491/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "ГЛАВСТРОЙ"
до відповідачів:
Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНСТРОЙ";
Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг";
про визнання недійсним договору
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.07.2016р. (з урахуванням ухвали від 25.07.2016р про виправлення описки у вступній частині ухвали від 11.07.2016р) прийнята до провадження та призначена до розгляду на 26.07.2016р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "ГЛАВСТРОЙ" (далі- ТОВ"ГК "ГЛАВСТРОЙ") на рішення господарського суду Одеської області від 21.06.2016р. у справі №916/2491/15.
В судовому засіданні 26.07.2016р представника ТОВ"ГК "ГЛАВСТРОЙ" заявлено клопотання про призначення повторної судової експертизи (вх.№3902/16 від 26.07.2016р), оскільки вважає, що висновок експерта не відповідає вимогам ст..42 ГПК України, т.я. не містить докладного опису проведення досліджень, дослідницька частина експертизи є необґрунтовано спрощеною, неповною та необ'єктивною.
Крім того, у клопотанні зазначено, що у порушення п.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про судову експертизу», судовий експерт не повідомив належним чином про неможливість проведення дослідження із двох питань та не провів повне дослідження із наданням обґрунтованого та об'єктивного висновку.
Представник ТОВ «Панстрой»- ОСОБА_2, проти задоволення вказаного клопотання заперечила, вважаючи його необґрунтованим.
Обговоривши доводи клопотання про призначення повторної експертизи та дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав у задоволенні вказаного клопотання, виходячи із наступного.
Ухвалою господарського суду від 25.08.2015р по даній справі задоволено заяву ТОВ «Група компаній «ГЛАВСТРОЙ» (вх..№2-3423/15 від 18.06.2015р (т.1, а.с.49) та призначено почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поставлені питання, в редакції, зазначеній у вказаній заяві від 18.06.2015р, а саме:
- Чи виконано підпис ОСОБА_3 на договорі про переведення боргу та передавання прав та обов'язків від 13.08.2014р. та акті приймання-передачі від 17.08.2014р.- безпосередньо ОСОБА_3?
- Чи можливо встановити строк здійснення підпису від імені ОСОБА_3 на договорі про переведення боргу та передавання прав та обов'язків від 13.08.2014р. та акті приймання-передачі від 17.08.2014р., якщо можливо - то коли він був здійснений? (т.1, а.с.102-104)
При цьому, у вказаній ухвалі суду від 25.08.2015р питання, які поставлені на вирішення експертизи, розділені окремо по договору від 13.08.2014р та акту приймання-передачі від 17.08.2014р, що не змінює їх суті.
Листом від 02.10.2015р Одеський науково- дослідний інститут судових експертиз, повідомив господарський суд Одеської області про неможливість проведення експертизи щодо встановленого строку здійснення підпису від імені ОСОБА_3 на вказаному вище договорі та акті, у зв'язку із відсутністю відповідного обладнання(т.1, а.с. 144).
Таким чином, експертною установою фактично надано відповідь на запитання суду щодо можливості проведення почеркознавчої експертизи в частині встановлення строку підпису на зазначених документах.
Тобто доводи клопотання про призначення повторної експертизи, у зв'язку із тим, що експертом, у т.ч. не надано відповіді на питання суду визначених в ухвалі від 25.08.2015р не відповідають обставинам та наявним доказам.
Окремо слід відзначити, що вимоги ТОВ «ГК» ГЛАВСТРОЙ» про призначення додатковї експертизи суперечить приписам ст..42 ГПК України, оскільки ч.3 цієї статті, передбачено, що у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта, господарський суд може призначити додаткову експертизу. Між тим, із висновку судової почеркознавчої експертизи, складеною 10.06.2016р, вбачається однозначний висновок щодо питань, поставлених судом в частині "Чи виконано підпис ОСОБА_3 на договорі про переведення боргу та передавання прав та обов'язків від 13.08.2014р та акті приймання-передачі від 17.08.2014р-безпосередньо ОСОБА_3М."
Отже, правові підстави вважати, що висновок експерта в цій частині недостатньо ясний чи не повний, відсутні.
При цьому, колегія суддів зауважує, що доводи клопотання щодо неналежної якості експертного дослідження не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже, не можуть бути підставою для задоволення вимог учасника процесу про призначення додаткової судової експертизи відповідно до приписів ст.42 ГПК України.
Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судових засідань, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2016р. Від представника ТОВ «УніКредитЛізинг» надійшла заява (вх.№3555/16 від 26.07.2016р) про проведення судового засідання без участі представника Товариства, у зв'язку з його присутністю в судовому засіданні Приморського районного суду м.Одеси у іншій справі.
Відповідно до ст.85 ГПК України в засіданні суду 26.07.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст.44 ГПК України у судовому засіданні здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами та складено протокол.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "ГЛАВСТРОЙ" (далі- ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ») звернулося до господарського суду Одеської області із позовом про визнання недійсним договору про переведення боргу та передання прав та обов'язків від 13.08.2014р укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАНСТРОЙ" (далі- ТОВ "ПАНСТРОЙ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі- ТОВ "УніКредит Лізинг"), посилаючись на те, договір від імені ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ», підписано не встановленою особою, тобто, підпис директора- Шкрабова Д.М. В підроблена.
Рішенням господарського суду Одеської області від 21.06.2016 року (заступник голови суду суддя Власова С.Г.) в задоволенні позову відмовлено (т.3, а.с.13-19).
Судове рішення обґрунтоване тим, що спірний договір від 13.08.2014р направлений на реальне настання правових наслідків для сторін, що підтверджується актом приймання-передачі до договору про переведення боргу та передання прав та обов'язків до Договору фінансового лізингу №4106L12/00 від 17.08.2012р; підписаний уповноваженими особами, зокрема, директором ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ»- ОСОБА_3, що підтверджено висновком судової почеркознавчої експертизи №5021 від 10.06.2016р. проведеної ОНДІСЕ; крім того, рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» №26 від 13.08.2014р надано ОСОБА_3 повноваження на підписання договору.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 21.06. 2016 р. у справі №916/2491/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що оскаржене рішення прийняте внаслідок неповного з?ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.(т.3, а.с.25-27).
Зокрема, в апеляційній скарзі, Товариством зазначено, що господарським судом Одеської області при прийнятті рішення:
-не дотримано приписів ст.ст.42,43 ГПК України, Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень №53/5 від 08.10.1998р;
-не застосовано основні принципи судочинства, закріплені у ст.129 Конституції України, справу розглянуто за відсутності представника ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ»;
-не враховано, що ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» не надіслано копію висновку судової почеркознавчої експертизи, який на думку Товариства, не відповідає вимогам законності, наукової обґрунтованості, повного опису досліджень, послідовності та логічності;
-не взято до уваги доводи Товариства, що спірний договір укладено не уповноваженою особою, та підлягає визнанню недійсним, з підстав, передбачених ст.215 ЦК України;
Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників процесу до Одеського апеляційного господарського суду не надходили. Проте, у судовому засіданні апеляційної інстанції, представник ТОВ «Панстрой» проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх не обґрунтованими та просить оскаржене судове рішення залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників процесу, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТОВ "УніКредит Лізинг" (Лізінгодавець) в особі в.о. генерального директора ОСОБА_4 і в.о. фінансового директора ОСОБА_5 та ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» (Лізингоодержувач) в особі директора ОСОБА_3 укладено договір фінансового лізингу від 17.08.2012р №4106L12/00 (т.1, а.с.11-16).
Відповідно до розділу договору «Визначення», предмет Лізингу означає обладнання або майно, зазначене в Додатку №1 «Специфікація»- до Договову - фінансового лізингу. Предметом Лізингу с майно бувше у експлуатації, тобто те, що на дату Акту приймання-передачі вже перебувало у користуванні, про що Лізингоодержувач був повідомлений до підписання цього Договору, і, після попереднього огляду, погодився прийняти зазначені у цьому Договорі зобов'язання, в тому числі і ті, що стосується Предмету(ів) Лізингу. Для зручності, надалі по тексту під терміном «Предмет лізингу», що застосовується в однині, слід розуміти ту кількість Предметів лізингу, що фактично передається у користування Лізингоодержувачу згідно укладених Спеціальних умов договору фінансового лізингу.
Згідно із Додатком №1 до договору фінансового лізингу предметом лізингу являється Велика бурова установка Bauer BG-20V, б/у 2007 р.в., номер 1279, у розібраному вигляді для транспортування. (т.1, а.с.17)
Відповідно до п.1.1 Договору Лізингодавець бере на себе зобов?язання передати предмет лізингу у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором.
Умовами п.3.3 Договору передбачено, що Лізингоодержувач зобов'язаний оглянути Предмет(и) Лізингу на власний ризик та за власний рахунок у ОСОБА_6 та в Місці ОСОБА_6. За результатами огляду, в вищезазначений термін Лізингоодержувач і Лізингодавець підписують Акт приймання-передачі. Акт приймання-передачі має засвідчувати повне прийняття Предмету (ів) лізингу Лізингоодержувачем. Предмет (и) Лізингу вважається прийнятим Лізингоодержувачем повністю і у належному технічному стані після підписаного Акту приймання-передачі та/або усіх Актів приймання - передачі).
Згідно із актом приймання- передачі від 17.08.2012р Лізингодавець, в особі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передає, а Лізингоодержувач в особі ОСОБА_3 приймає предмет фінансового лізингу відповідно до Договору від 17.08.2012р №4106L12/00 (т.1, а.с.19).
При цьому, п.13.10 Договору передбачено, що Лізингоодержувач не може передавати, заставляти або передавати повністю або частково будь-які свої права , зобовязання та обовязки за цим Договором без попередньої письмової згоди Лізингодавця.
Умовами п.2.1. Договору встановлено, що строк Лізингу починається з ОСОБА_7 та закінчується у відношенні кожного конкретного Предмету Лізингу в останню ОСОБА_8, зазначену у Додатку №2 до Договору фінансового лізингу. Лізингоодержувач не має права односторонньо розірвати Договір фінансового лізингу до закінчення Строку Лізингу, тобто до 20.08.2016р згідно із Додатком №2 (т.1, а.с.17 зі звороту)
Протягом дії вказаного Договору фінансового лізингу від 17.08.2012р «ТОВ "УніКредит Лізинг" (лізингодавець) в особі генерального директора ОСОБА_9 і в.о. директора з продаж ОСОБА_10 та ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» (Лізингоодержувач) в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ «Панстрой» (Новий лізингоодержувач) в особі директора ОСОБА_11 укладено Договір від 13.08.2014р про переведення боргу та передання прав та обов'язків. Згідно із вказаним договором, за згодою Лізингодавця, Лізингоодержувач переводить на Нового Лізнигоодержувача свій борг, а також передає усі права та обовязки, що витікають з умов Договору фінансового лізингу №4106L12/00 від 17.08.2012р., укладеного Лізингодавцем і Лізингоодержувачем (надалі - Договір фінансового лізингу»), а Новий Лізингоодержувач приймає на себе борг Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу. Предметом лізингу за Договором фінансового лізингу є Бурова установка Bauer BG-20V, б/у 2007 р.в., номер шасі (рами) 639, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т.1, а.с.18).
З моменту підписання Сторонами цього Договору і акту приймання-передачі предмету лізингу, до Нового Лізингоодержувача переходять у повному обсязі усі права та обовязки Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу (п. 3 Договору).
Лізингодавець зобовязується на дату укладення цього Договору передати Новому Лізингоодержувачу Предмет Лізингу та супутні документи, що оформляється підписанням Акту приймання - передачі. У випадку не здійснення передачі Предмету лізингу у строк, визначений цим Договором, цей Договір вважається таким, що втратив чинність (п. 4 Договору).
В момент підписання цього Договору Лізингоодержувач передає Новому Лізингоодержувачу всю інформацію і документацію, що підтверджує його права і обовязки перед Лізингодавцем за Договором фінансового лізингу (п. 5. Договору).
На дату підписання цього Договору Новий Лізингоодержувач засвідчу'є, що він мав можливість ознайомитися із суттю зобовязання, що витікає, із Договору, шляхом вивчення оригіналу Договору зі всіма додатками до нього, не має жодних заперечень проти вимог Лізингодавця, визнає всю заборгованість Лізингоодержувача перед Лізингодавцем, що має місце станом на дату укладення цього Договору, і погоджується виконувати зобовязання, що витікають з Договору своєчасно та в повному обсязі (п. 6. Договору).
Новий Лізингоодержувач повідомлений про вимоги та можливі спори за Договором фінансового лізингу між Лізингоодержувачем і Лізингодавцем (п. 7. Договору).
На дату укладення цього Договору:
- невідшкодована вартість ціни Предмету лізингу становить 228 076,28 Євро, що по курсу 9,77652978 гри, за 1 Євро, складає 2 229 794,50 гривень грн. в т.ч. ПДВ 371 632,42 грн;
- прострочена заборгованість по відшкодуванню вартості Предмету лізингу становить 308 059,63 грн., в т.ч. ПДВ 51 343,27 грн.;
- прострочена заборгованість по Комісійній винагороді становить 386 501,75 грн. без ПДВ (п. 8 Договору).
Новий Лізингоодержувач
1) по 15.08.2014р. (включно) сплачує Лізингодавцю наступні платежі та відшкодовує вказані нижче суми:
- прострочену заборгованість по відшкодуванню вартості Предмету у розмірі 229 891,49 грн. в т.ч. ПДВ 38 315,25 грн.
- прострочену заборгованість по Комісійній винагороді у розмірі 294 245,15 грн. без ПДВ.
2) по 31.08.2014р. (включно) сплачує Лізингодавцю наступні платежі та відшкодовує вказані нижче суми:
- прострочену заборгованість по відшкодуванню вартості Предмету у розмірі 78 168,14 грн. в т.ч. ПДВ 13 028,02 грн.
- прострочену заборгованість по Комісійній винагороді у розмірі 92 256,60 грн. без ПДВ.
- неустойку у розмірі 25 000,00 грн. без ПДВ.
- додаткові витрати за Повідомлення в розмірі 700,00 грн. в т.ч. ПДВ 116,67 грн.
-комісію за переведення боргу у розмірі 2 595,86 Євро, що по курсу 17,75 грн. за 1 Євро становить 46 076,52 грн. в т.ч. ПДВ 7 679,42 грн. (п. 9 Договору).
При цьому, п.12 Договору передбачено, що із моменту підписання Сторонами цього договору Новий Лізингоодержувач зобовязується виконувати усі умови Договору фінансового лізингу, які мав би виконати Лізингоодержувач з моменту його укладення до повного виконання всіх передбачених ним зобовязань. Починаючи з дати укладення цього договору, всі права та обовязки Лізингоодержувача за Договором фінансового лізингу переходять до Нового Лізингоодержувача, який стає Лізингоодержувачем за Договором фінансового лізингу.
Крім того, відповідно до п.16 Договору, сторони свідчать про дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину, однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.
На виконання умов вказаного Договору від 13.08.2014р ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» (Лізингоодержувач) в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ «Панстрой» (Новий лізингоодержувач) в особі директора ОСОБА_11, складено та підписано акт приймання- передачі від 13.08.2014р до договору про переведення боргу та передання прав та обов'язків до Договору фінансового лізингу №4106L12/00 від 17.08.2012р, згідно із яким Лізингоодержувач передав, а новий Лізингоодержувач отримав бурову установку Bauer BG-20V, б/у 2007 р.в., номер шасі (рами) 639, номер кузова НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, аксесуари, набір ключів, документи, книгу сервісного обслуговування (т.1, а.с.58)
Вказані вище оспорюваний ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» Договір, а також Акт приймання-передачі підписані представниками сторін, підписи скріплені печатками товариств.
Відповідно до ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому, приписами ст. 207 Цивільного кодексу України, встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Обгрунтовуючи доводи позовної заяви та апеляційної скарги ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» посилається на приписи ст..215 ЦК України, якою передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1-5 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В матеріалах справи наявні два статути, а саме:
-Статут ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ», затверджений Рішенням Загальних зборів згідно із протоколом від 20.02.2007р. № 1, який надано на вимогу суду (т.1, а.с.68-76);
-Статут ТОВ «ГЛАВСТРОЙ»,затверджений Рішенням Загальних зборів згідно із протоколом від 03.11.2009р. № 12 (т.1, а.с.21-38);
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що в даному випадку слід застосовувати приписи статуту ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» від 20.02.2007р п.9.6.1 якого передбачено, що Директор вирішує усі питання діяльноті Товариства, крім тих, які віднесено до компетенції Загальних зборів Учасників. Загальні збори можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належать їм, до компетенції Директора. Директор має право вчиняти правочини та чинити юридичні дії від імені Товариства.
При цьому, згідно із протоколом №26 від 13.08.2014р, рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ», уповноважено директора Товариства ОСОБА_3М, укласти договір, який оспорюється у суді. Про переведення прав і обов'язків до Договору фінансового лізингу №4106L12/00 від 17.08.2012р з ТОВ «ОСОБА_12 Лізинг» та ТОВ «Панстрой» (т.1, а.с.57).
Вказаний Договір «Про переведення прав та обов?язків» направлений на реальне настання правових наслідкв про що свідчить дії уповноважених представників сторін, а саме, складання акту приймання-передачі предмету лізингу від ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» до ТОВ «Панстрой». При цьому, як встановлено господарським судом, ТОВ «Панстрой» сплачені лізингові платежі, у т.ч. і заборгованість ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ», проти чого, сорони у даній справі не заперечують. Із відзиву на позовну заяву наданого ТОВ «Уні КредитЛізинг» вбачається, що останнє не погоджується із доводами позивача по даній справі, у т.ч. і щодо обставин підпису оспорюваного договору від імені директора ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» (т.1, а.с.53-56).
Крім того, згідно із висновком почеркознавчої експертизи від 10.06.2016р, яка призначена ухвалою суду на вимогу ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ», оспорюваний договір про переведення боргу та передавання прав та обов'язків від 13.08.2014р, а також акт приймання-передачі від 13.08.2014р до зазначеного договору підписаний від імені директора ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» ОСОБА_3, самим ОСОБА_3
Окремо слід відзначити, що листом від 02.10.2015р Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив господарський суд Одеської області про неможливість проведення експертизи щодо встановлення строку здійснення підпису від імені ОСОБА_3 на вказаних вище договорі та акті приймання-передачі, у зв'язку із відсутністю відповідного обладнання. Тобто, експертною установою надано відповідь на запитання суду щодо можливості проведення почеркознавчої експертизи в частині встановлення строку підпису на вказаних документах (т.1, а.с.144).
За таких обставин, Одеський апеляційний господарський суд вважає висновки господарського суду такими, що відповідають фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства.
При цьому, слід відзначити, що доводи позовної заяви, в частині посилання на статут, затверджений 03.11.2009р правомірно не прийнято судом до уваги, оскільки в даному випадку представник ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» посилається на статут ТОВ «ГЛАВСТРОЙ» (нова редакція), тобто іншого суб'єкта підприємницької діяльності.
Доводи апеляційної скарги, в частині того, що справу розглянуто без участі представника ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ», який не міг прийняти участь у судовому засіданні, т.я. його не було допущено в будівлю суду, у зв'язку із перевіркою про замінування будівлі, не приймаються до уваги, оскільки, як вбачається із протоколу судового засідання від 21.06.2016р, засідання господарського суду відбулось, саме 21.06.2016р у період з 12год 30 хв до 13 год за участю представників ТОВ «Панстрой» та ТОВ «Уні КредитЛізинг».
Крім того, слід відзначити, що відповідно до вимог ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Отже, в процесі розгляду справи в апеляційному порядку, Одеським апеляційним господарським судом досліджені всі наявні у справі документи, пояснення учасників процесу, тощо.
Посилання ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» на те, що у порушення прав, товариству не надіслано копії висновку експертизи, суперечать вимогам чинного законодавства, яким не передбачено такий обов'язок, суду, так і експертної установи.
Що стосується доводів апеляційної скарги в частині того, що висновок експерта виконано у порушення вимог ст..42, 43 ГПК України та інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення експертиз та експертних досліджень №53/5від 08.10.1998р, колегія суддів відзначає:
Приписами ч.1 ст.41 ГПК України, передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу, тобто експертиза призначається у разі, якщо для вирішення спору необхідні спеціальні знання з окремих питань.
Відповідно до ч.2 ст.41 ГПК України, учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Згідно із матеріалами справи, почеркознавча експертиза призначена ухвалою суду від 25.08.2015р на підставі клопотання ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» , питання, які поставлено експерту, запропоновано , саме, ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ».
Відповідно до ч.5, 6 ст.42 ГПК України, Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.
Згідно із ст.1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Відповідно до ст.12 Закону, незалежно від виду судочинства судовий експерт зобов'язаний, зокрема, провести повне дослідження і дати обгрунтований та об'єктивний письмовий висновок.
Крім того, ст..14 Закону передбачено, що судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Таким чином,враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства, обставини справи, та наявні докази, а також, те що ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» будь- яких заходів щодо оскарження експертизи не прийнято, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду України не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим оскаржене рішення господарського суду Одеської області від 21.06.2016р. у справі №916/2491/15 слід залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «ГК «ГЛАВСТРОЙ» без задоволення.
Керуючись ст.ст. 85,99,101-105 ГПК України, суд
Постановив:
Рішення господарського суду Одеської області від 21.06.2016р. у справі №916/2491/15 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Группа компаній "ГЛАВСТРОЙ" без задоволення.
Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 01.08.2016 р.
Головуючий суддя В.Т.Пироговський
Судді О.Ю.Аленін
ОСОБА_13