"28" липня 2016 р.Справа № 916/753/16
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Петрова М.С.
суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.
при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-10, дата видачі : 14.01.15;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 187, дата видачі : 03.02.16
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”
на рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2016р.
у справі № 916/753/16
за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”
до відповідача ОСОБА_3 підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго”
про стягнення 1 066 669,54 грн.
25.03.2016р. Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (далі по тексту ПАТ “НАК “Нафтогаз України”) звернулося до господарського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_3 підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” (далі по тексту КП „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго”) про стягнення з останнього 1 066 669,54 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 18.12.2013р. №1894/14-ТЕ-23, з яких 0,01 грн. - основний борг, 646 248,82 грн. - інфляційні втрати, 62 580,46 грн. - 3% річних, 357 840,25 грн. - пеня за період з січня по березень 2014р., з жовтня по грудень 2014р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №1894/14-ТЕ-23 від 18.12.2013р., за поставлений природний газ розраховувався частково в сумі 8 892 814,30 грн. та з порушенням встановлених договором строків оплати поставленого природного газу, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 0,01грн., яка на його думку і підлягає стягненню з відповідача. Крім того, приймаючи до уваги прострочення виконання грошових зобов'язань за зазначеним договором позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 357840,25 грн., інфляційні в сумі 646248,82 грн. та 3% річних в сумі 62580,46 грн., які також просить стягнути з останнього.
Рішенням господарського суду Одеської області від 09.06.2016р. (суддя Власова С.Г.) в задоволенні позову відмовлено з огляду на те, що уклавши договори про організацію взаєморозрахунків (відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік") № 817/30 від 15.10.2014р. та №1140/30 від 10.12.2014. сторони у справі, змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений за договором купівлі-продажу природного газу від 18.12.2013р. №1894/14-ТЕ-23, а також встановили, що відповідно до п. 15 Договору після виконання договору вони не мають жодної претензії стосовно предмета договору, а тому підстави для стягнення з відповідача пені, передбаченої п. 7.2 договору №1894/14-ТЕ-23. від 18.12.2013р. та 3% річних і інфляційних втрат (ст.625 ЦК України) відсутні.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПАТ “НАК “Нафтогаз України” через господарський суд Одеської області звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду, оскільки зазначене рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для розгляду справи.
В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ “НАК “Нафтогаз України” посилається на те, що договором про організацію взаєморозрахунків не передбачено, що його умови можуть застосовуватися до відносин, які виникли до його укладання, а отже його дія не може розповсюджуватись на договірні зобов'язання, які мали місце до його підписання.
Також на думку скаржника, договором про організацію взаєморозрахунків було передбачено тільки погашення заборгованості відповідача з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, не включаючи суму нарахованих позивачем пені, відсотків річних та інфляційних нарахувань, а тому такий договір не звільняє відповідача від зобов'язання щодо сплати штрафних та фінансових санкцій.
Крім того, скаржник зазначає, що договір про організацію взаєморозрахунків жодним чином не вносять змін до договору купівлі - продажу природного газу, не встановлює та не змінює для сторін жодних прав та обов'язків, які були встановлені вказаним договором, в тому числі і щодо нарахування штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних за неналежне виконання умов даного договору.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні просив залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає наявним матеріалам справи і чинному законодавству.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.
З матеріалів справи вбачається, 18.12.2013р. між НАК (надалі - Продавець) та КП „ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго” (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №1894/14-ТЕ-23, згідно умов якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ „Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах договору (п. 1.1. Договору).
Газ, що продається за договором використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками ті їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) (п. 1.2. Договору).
Пунктом 2.1 вищевказаного договору сторони визначили, що продавець передає покупцеві з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року газ обсягом до 3450 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб м):
місяцьобсягмісяцьобсягмісяцьобсягмісяцьобсяг
січень2000квітень350липень0жовтень 500
лютий1950травень0серпень0листопад1400
березень1350червень0вересень0грудень1900
І кв.5300ІІ кв.350ІІІ кв.0ІVкв.3800
(п. 2.1. Договору).
Згідно п.п. 2.1.1, 2.1.2 договору, обсяги газу, що планується передати можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку. Допускається відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +/- 5% від узгодженого сторонами п. 2.1 договору планового обсягу продажу газу без коригування планового обсягу.
Відповідно до умов п. 3.1 договору Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ Покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
За умовами п.3.4 Договору не пізніше 5-го числа, наступного за місцем продажу газу, Покупець зобов'язався надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акту приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язався повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акту, що підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати у письмові формі мотивовану відмову від підписання акту. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.
Відповідно до п. 5.1. Договору ціна на газ і тарифи на його транспортування установлюються НКРЕ.
У відповідності до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м природного газу становить 1 118,974 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, за врегульованим тарифом без урахування ПДВ. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1118,974 гр., крім того ПДВ за ставкою 17% - 190,226 грн., всього з ПДВ -1 309,20 грн.
Згідно п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. Договору Продавець має право не здійснювати поставку газу Покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання Покупцем умов п. 6.1. Договору він зобов'язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 7.2. Договору).
Строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), в т.ч. щодо стягнення основного боргу, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюються тривалістю у 5 років (п. 9.3. Договору).
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 Договору).
Крім того, між сторонами підписано ряд Додаткових угод зі змінами, які вносилися у п. 5.2 Договору щодо ціни за 1000 куб. м газу, тарифів транспортування та ін. (а/с 16-18, том 1)
На виконання вищенаведених умов договору ПАТ "НАК "Нафтогаз України" передало відповідачу природний газ в обсязі 6 792,556 тис. куб. м на загальну суму 8 892814,31 грн., згідно з актами приймання-передачі природного газу за січень - березень 2014р., жовтень - грудень 2014р., які підписані сторонами та скріплені їх печатками (а/с 19-30, том 1).
При цьому, як вбачається із позовної заяви ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №1894/14-ТЕ-23 від 18.12.2013р. відповідач за поставлений природний газ розраховувався частково в сумі 8 892 814,30 грн. та з порушенням встановлених договором строків оплати поставленого природного газу, у зв'язку з чим основний борг перед позивачем складає 0,01 грн. Згідно із розрахунком позивача основний борг у сумі 0,01 грн. виник в результаті несплати відповідачем цієї суми при погашенні вартості спожитого природного газу у грудні 2014 р.
Однак, судова колегія перевіривши суми, які зазначені позивачем у розрахунку (а.с.35), як сплата спожитого природного газу у грудні 2014 р., та витяг з операцій по підприємству відповідача (а.с.37-39), встановив, що в розрахунку позивача сума проплати у розмірі 31477,90 грн. в погашення спожитого газу за грудень 2014 р. неправильно зазначена, а саме занижена на 0,01 грн., так як згідно із витягом з операцій підприємства відповідача вказана сума проплати складає 31477,91 грн. (а.с.39).
Таким чином, позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" щодо стягнення з відповідача 0,01 грн. основного боргу є безпідставними, а відповідно із цим підлягають залишенню без задоволення.
Крім того, згідно із позовною заявою позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 357840,25 грн., інфляційні в сумі 646248,82 грн. та 3% річних в сумі 62 580,46 грн., які і просить стягнути з відповідача.
Між тим, як вбачається з наявних матеріалів справи, 15.10.2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області (сторона-1), Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації (сторона-2), Департаментом розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації (сторона-3), КП „ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго” (сторона-4) та Національною акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено Договір про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік") №817/30, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 р. N 30 (п. 1 Договору).
Відповідно до пунктів 2-9 Договору сторони погоджують перелік підприємств, установ та організацій, що беруть участь у проведені взаєморозрахунків, та послідовність виконання сторонами договору. Казначейство перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно з пунктом 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", стороні-1 в сумі 2 940 791,14 грн. на підставі рішення Мінфіну.
Сторона-1 перераховує на рахунок сторони-2 кошти в сумі 2 940 791,14 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню.
Сторона-2 перераховує на рахунок сторони-3 кошти в сумі 2 940 791,14 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню.
Сторона-3 перераховує на рахунок сторони-4 кошти в сумі 2 940 791,14 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню.
Сторона-4 перераховує на рахунок сторони останньої кошти в сумі 2 940 791,14 грн., у тому числі податок на додану вартість 490 131,86 грн., для погашення заборгованості згідно з договором.
Пунктом 8 Договору передбачено, що сторона остання перераховує кошти для погашення та обслуговування запозичень, залучених під державні гарантії, сплату податкових зобов'язань і проведення розрахунків з постачальниками імпортованого природного газу.
За змістом підпунктів 2 пунктів 10 Договору сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до п. 15 Договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають жодної претензії стосовно предмета договору.
На виконання умов даного договору від 15.10.2014р. Позивачу перераховано 2 940 791,14 грн. для погашення заборгованості згідно з договором від 18.12.2013р. № 1894/14-ТЕ-23, що підтверджується Платіжним дорученням №28 від 16.10.2014р.
Також, у матеріалах справи наявний аналогічний Договір про організацію взаєморозрахунків (відповідно до п. 2 ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік") №1140/30, який укладено 10.12.2014р. між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області (сторона-1), Департаментом фінансів Одеської обласної державної адміністрації (сторона-2), Департаментом розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації (сторона-3), КП „ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго” (сторона-4) та Національною акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (сторона остання), згідно з умовами якого Казначейство перераховує кошти, які надійшли до спеціального фонду державного бюджету від продажу облігацій внутрішньої державної позики згідно з пунктом 2 статті 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", стороні-1 в сумі 1 285 000,00 грн. на підставі рішення Мінфіну.
Сторона-1 перераховує на рахунок сторони-2 кошти в сумі 1 285 000,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню.
Сторона-2 перераховує на рахунок сторони-3 кошти в сумі 1 285 000,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню.
Сторона-3 перераховує на рахунок сторони-4 кошти в сумі 1 285 000,00 грн. для погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялась, транспортувалась та постачалась населенню.
Сторона-4 перераховує на рахунок сторони останньої кошти в сумі: 1 281 864,66 грн., у т.ч. ПДВ 213 644,11 грн. для погашення заборгованості згідно з договором від 18.12.2013р. № 1894/14-ТЕ-23 за 2014 рік; в сумі 3135, 34 грн. з ПДВ в сумі 522,56 грн. для погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно з Договором від 18.12.2013р. № 1895/14-БО-23 за 2014рік.
За змістом підпунктів 2 пунктів 10 Договору сторони зобов'язуються не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору купівлі-продажу природного газу.
Відповідно до п. 15 Договору сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають жодної претензії стосовно предмета договору.
На виконання умов договору від 10.12.2014р. Позивачу перераховано 1 281 864,66 грн. для погашення заборгованості згідно з договором від 18.12.2013р. № 1894/14-ТЕ-23, що підтверджується Платіжним дорученням №28 від 16.10.2014р.
Аналізуючи зміст договорів про організацію взаєморозрахунків №817/30 від 15.10.2014р. та № 1140/30 від 10.12.2014р., судова колегія погоджується із висновком суду 1 інстанції про те, що сторони, уклавши вказані договори про організацію взаєморозрахунків, змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору від 18.12.2013р. № 1894/14-ТЕ-23 та засвідчили, що після виконання договору вони не мають жодної претензії стосовно предмета договору. (аналогічної правової позиції з аналогічних питань дотримується і Верховний Суд України - постанова від 09.09.14 р. №5011-1/1043-2012-42/528-2012, від 23.09.15 р. у справі №917/2519/14 та Вищий господарській суд України - постанова від 18.02.2015 № 925/1265/14, від 06.10.2015р. №923/248/15).
Отже, для застосування санкцій, передбачених умовами п.7.2 від 18.12.2013р. № 1894/14-ТЕ-23 купівлі-продажу природного газу, та наслідків за порушення грошового зобов'язання, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, необхідно, щоб оплата була здійснена поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, відповідно до пункту 15 яких сторони засвідчили, що після виконання цих договорів вони не мають одна до одної жодної претензії стосовно предмета вказаних договорів.
Як встановлено судом 1 інстанції, розрахунок за поставлений природний газ відповідачем здійснено у порядку та строки, передбачені у договорі про організацію взаєморозрахунків.
Таким чином, суд 1 інстанції обґрунтовано відмовив ПАТ НАК “Нафтогаз України” у задоволені позову про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат, 3% річних.
Доводи скаржника про те, що договори про організацію взаєморозрахунків не вносять змін до договору купівлі-продажу природного газу, не встановлюють та не змінюють для сторін жодних прав та обов'язків, які були встановлені вказаним договором купівлі-продажу природного газу, судова колегія не приймає до уваги, оскільки це суперечить змісту договорів про організацію взаєморозрахунків та правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постановах від 09.09.14 р. №5011-1/1043-2012-42/528-2012, від 23.09.15 р. у справі №917/2519/14 при вирішенні аналогічних спорів, які відповідно із ст.111-28 ГПК України є обов'язковими для всіх судів України.
За таких обставин апеляційна скарга ПАТ “НАК “Нафтогаз України” підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2016 р. - без змін.
Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 09.06.2016 р. - без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 29.07.2016 р.
Головуючий суддя Петров М.С.
Суддя Разюк Г.П.
Суддя Колоколов С.І.