04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"28" липня 2016 р. Справа№ 910/2192/16
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ільєнок Т.В.
суддів: Тищенко А.І.
Лобаня О.І.
при секретарі
судового засідання: Колеснік М.П.
за участі представників сторін:
позивач не з'явивився, про дату, час та місце судового
засідання був повідомлений належним чином;
відповідач Красюк Н.І. - дов. від 09.12.2015 №10-895/д.
розглянувши матеріали
апеляційної скарги відповідача ПАТ "УКРНАФТА"
на Рішення Господарського суду міста Києва 04.04.16
у справі № 910/2192/16 (суддя Карабань Я.А.)
за позовом ТОВ "Метіда-Капітал"
до відповідача ПАТ "УКРНАФТА"
про стягнення 287 776,07 грн. заборгованості
по сплаті дивідендів, з якої: 238 204,00 грн. дивіденди,
43 620,23 грн. індекс інфляції та 5 951,84 грн. 3 %
річних
10.02.2016 позивач ТОВ "Метіда-Капітал" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача ПАТ "Укрнафта" про стягнення заборгованості в загальній сумі 287 776,07 грн., з якої 238 204,00 грн. борг по сплаті дивідендів, 43 620,23 грн. інфляційних втрат та 5 951,84 грн. 3 % річних за період з 11.04.2015 по 08.02.2016 на підставі ст. 625 ЦК України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що саном на 20.10.2014 він був власником 3 400 штук простих іменних акцій відповідача. 10.10.2014 відбулись позачергові загальні збори акціонерів відповідача, де, зокрема, було прийнято рішення щодо розподілу прибутку товариства відповідача за 2011-2013 роки, затвердження порядку та строків виплати дивідендів. Проте, виплата відповідачем позивачеві дивідендів за 2011-2013 роки у строки, визначені на вищевказаних загальних зборах акціонерів, здійснена не була. Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до місцевого господарського суду із вказаним позовом.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 № 910/2192/16 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача ПАТ "Укрнафта" на користь позивача ТОВ "Метіда-Капітал" 238 204,00 грн. заборгованості по сплаті дивідендів, 43 620,23 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 5 951,84 грн.
Не погоджуючись з прийнятим Рішенням, відповідач ПАТ "УКРНАФТА" звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 № 910/2192/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, за яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно з'ясовано обставини справи, а тому неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
За Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.04.2016 для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Ільєнок Т.В., суддів: Рудченка С.Г., Яковлєва М.Л.
Ухвалою КАГС від 28.04.2016 № 910/2192/16 порушено апеляційне провадження за скаргою відповідача ПАТ "УКРНАФТА" на Рішення Господарського суду міста Києва 04.04.16 у справі № 910/2192/16 та призначено судове засідання.
За Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.07.2016, у зв'язку з перебуванням суддів Рудченка С.Г. на лікарняному та Яковлєва М.Л. у черговій відпустці, які входять до складу колегії судді і не є суддями-доповідачами, було здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів, за наслідком якої сформовано склад колегії: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді: Лобань О.І., Тищенко А.І..
Ухвалою КАГС від 21.07.2016 № 910/2192/16 було прийнято апеляційну скаргу відповідача до провадження вищезазначеним складом колегії суддів.
У зв'язку зі зміною складу колегії суддів розгляд даної справи було розпочато заново. Сторонам було роз'яснено право відводу відповідно до ст. 20 ГПК України, їх права та обов'язки згідно ст. 22 ГПК України. (Зафіксовано Протоколом судового засідання від 21.07.2016)
У судовому засіданні від 21.07.2016 було оголошено перерву до 28.07.2016.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку апеляційну скаргу відповідача ПАТ "УКРНАФТА" залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 по даній справі залишити без змін, приймаючи до уваги наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 3.1 Статуту публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (далі - відповідач; ПАТ "Укрнафта"), затвердженого Рішенням загальних зборів акціонерів, оформленим Протоколом № 21 від 22.03.2011 (далі - Статут) акціонерами товариства є юридичні та фізичні особи, що набули право власності на акції відповідно до положень цього Статуту та вимог чинного законодавства України.
Згідно з п. 6.18 Статуту підтвердженням права власності на акції є виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов'язаний надавати власнику цінних паперів.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" встановлено, що депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах, а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи.
З обмеженої Виписки про стан рахунку в цінних паперах № 1/1 від 11.12.2015, вбачається, що станом на 20.10.2014 товариство з обмеженою відповідальністю "Метіда-Капітал" (далі - позивач або ТОВ "Метіда-Капітал") було депонентом (власником) 3 400 штук простих, іменних акцій, емітентом яких виступав відповідач. (а/с 12)
Відтак, місцевим господарським судом встановлено, що станом на 20.10.2014 позивач ТОВ "Метіда-Капітал" був власником 3 400 штук простих, іменних акцій відповідача ПАТ "Укрнафта" та, відповідно, акціонером останнього.
10.10.2014 відбулись позачергові Загальні збори акціонерів ПАТ "Укрнафта", до порядку денного яких було, зокрема, внесено питання щодо розподілу прибутку товариства за 2011-2013 роки, затвердження порядку та строків виплати дивідендів. Рішення, прийняті на вказаних Загальних зборах акціонерів, були оформлені Протоколом № 22 (далі - Протокол № 22 від 10.10.2014; а/с 13-18).
Так, згідно з п. 9 Протоколу № 22 від 10.10.2014, було прийнято Рішення:
1) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2011 рік у сумі 2 181 892 000,00 грн. (сума чистого прибутку відповідно до Звіту про фінансові результати товариства за 2011 рік, складеного за П(с)БО):
- 2 181 612 957,30 грн., що складає 99,99% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 40,23 грн;
- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.
2) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2012 рік у сумі 1 428 110 724,00 грн (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2012 рік, складеного за МСФЗ):
- 1 427 836 668,30 грн, що складає 99,98% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 26,33 грн;
- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.
3) затвердити наступний порядок розподілу прибутку товариства за 2013 рік у сумі 189 886 355,00 грн (сума чистого прибутку відповідно до звіту про фінансові результати товариства за 2013 рік, складеного за МСФЗ):
- 189 799 785,00 грн, що складає 99,95% чистого прибутку, направити на виплату дивідендів акціонерам. Розмір дивідендів, що припадає на одну акцію, становить 3,50 грн;
- решту чистого прибутку направити на розвиток товариства.
Крім того, відповідно до п. 9 Протоколу № 22 від 10.10.2014 Загальними зборами акціонерів щодо порядку та строків виплати дивідендів за 2011-2013 роки було прийнято Рішення:
- встановити дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, 20 жовтня 2014 року;
- виплату дивідендів здійснити у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015;
- перерахування дивідендів іншим акціонерам (крім Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") здійснити відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства".
Таким чином, дивіденди позивача за 2011 рік становлять 136 782,00 грн. (3 400 шт. акцій х 40,23 грн), за 2012 рік - 89 522,00 грн. (3 400 шт. акцій х 26,33 грн.), за 2013 рік - 11 900,00 грн. (3 400 шт. акцій х 3,50 грн.), всього за 2011-2013 роки - 238 204,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, оскільки виплата відповідачем позивачеві дивідендів за 2011-2013 роки у строки, визначені на загальних зборах акціонерів ПАТ "Укрнафта", що відбулись 10.10.2014, здійснена не була, з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з Вимогою від 16.12.2015, у якій просив у найкоротший термін здійснити виплату дивідендів за 2011-2013 роки у розмірі 238 204,00 грн. (а/с 19-20)
У відповідь на вищевказану Вимогу відповідач направив на адресу позивача Лист № 13.2-32/8 від 19.01.2016, у якому повідомив останнього про те, що виплата дивідендів позивачу, як власнику 3 400 штук цінних паперів ПАТ "Укрнафта", продовжує здійснюватись в порядку та на умовах, встановлених Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" від 10.10.2014. (а/с 21)
Однак, виплата позивачу дивідендів за 2011-2013 роки в порядку та на умовах, встановлених Рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта", що відбулись 10.10.2014, відповідачем здійснена не була.
Викладене підтверджується Листом депозитарної установи ТОВ "Універ Капітал" № 44/16 від 14.03.2016, в якому зазначено, що вказана депозитарна установа відкрила депоненту ТОВ "Метіда-Капітал" (позивачу) рахунок у цінних паперах 09.03.2013, та з моменту відкриття рахунку в цінних паперах по 12.03.2016 депоненту ТОВ "Метіда-Капітал" дивіденди від емітента ПАТ "Укрнафта" (відповідача) не виплачувались. (а/с 122)
Також невиконання відповідачем свого обов'язку по виплаті дивідендів за 2011-2013 роки перед позивачем підтверджується Довідкою ПАТ "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" № 233 від 14.03.2016, з якої вбачається, що у період з 20.10.2014 по 12.03.2016 по поточному рахунку ТОВ "Метіда-Капітал" (позивача) операції із зарахування (надходження) грошових коштів від контрагента ПАТ "Укрнафта" (відповідача) не здійснювались. (а/с 123)
Позивач ТОВ "Метіда-Капітал", вважаючи, що його права порушені, звернувся до місцевого господарського суду та просив стягнути з відповідача 238 204,00 грн. заборгованості по сплаті дивідендів та 43 620,23 грн. інфляційних втрат, 5 951,84 грн. 3 % річних на підставі ст. 625 ЦК України.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали даної справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 88 Господарського кодексу України та п. 2 ч. 1 с. 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
Пунктом 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.
Крім того, пунктом "б" ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" закріплено, що учасники товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів.
Дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку (ч. 1 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства").
Відповідно до п. п. 12, 15 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" до виключної компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку і збитків товариства та затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законом.
Згідно з п. "д" ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) з урахуванням вимог, передбачених цим та іншими законами, визначення порядку покриття збитків.
Частиною 3 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" також встановлено, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір за простими акціями приймається загальними зборами акціонерного товариства.
Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами (абз. 1, 3 ч. 2 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства").
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Цивільного кодекс України та ч. 1 ст. 13 Закону України "Про акціонерні товариства" установчим документом акціонерного товариства є його статут.
Згідно з п. 3.3 Статуту ПАТ "Укрнафта" кожною простою акцією товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право на отримання дивідендів.
Пунктом 6.20 Статуту ПАТ "Укрнафта" передбачено, що дивіденди виплачуються за підсумками календарного року виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Рішення про виплату дивідендів приймається загальними зборами, якщо інше не встановлено законом.
Дивіденди сплачуються акціонерам за рахунок чистого прибутку товариства пропорційно до загальної кількості належних їм акцій. Виплата дивідендів здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку в розмірі, встановленому рішенням загальних зборів. Виплата дивідендів акціонерам юридичним особам здійснюється шляхом перерахування коштів на їх банківські рахунки (п. 6.21 статуту).
Відповідно до абз. 1-3 ч. 4 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" для кожної виплати дивідендів наглядова рада акціонерного товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення загальними зборами про виплату дивідендів. Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів за привілейованими акціями, має бути складений протягом одного місяця після закінчення звітного року.
Перелік осіб, які мають право на отримання дивідендів, складається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.
Товариство в порядку, встановленому статутом, повідомляє осіб, які мають право на отримання дивідендів, про дату, розмір, порядок та строк їх виплати. Протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями публічне акціонерне товариство повідомляє про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів за простими акціями фондову біржу (біржі), у біржовому реєстрі якої (яких) перебуває таке товариство.
Згідно з п. 6.22 Статуту для кожної виплати дивідендів наглядова рада товариства встановлює дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строк їх виплати. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів.
Облік власників акцій, переходу права власності на акції здійснює зберігач на підставі договору з товариством (п. 6.19 Статуту).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України;
З наведеного положення Закону випливає, що депозитарна діяльність полягає, зокрема, і в зберіганні та веденні обліку власників цінних паперів. Таким чином, очевидно, що у п. 6.19 Статуту відповідача "зберігачем" названа депозитарна установа, яка згідно чинного законодавства України здійснює облік власників акцій відповідача та надає відповідний реєстр власників іменних цінних паперів.
Відповідач ПАТ "Укрнафта" за своїм Відзивом, заперечуючи проти задоволення позову, наголошував, що зобов'язання по виплаті дивідендів слід вважати визначеним лише тоді, коли відповідачу відома сума грошових коштів, які підлягають сплаті на користь певного акціонера, а не з моменту прийняття рішення про виплату дивідендів уповноваженим органом відповідача. Право на отримання дивідендів повинно реалізовуватись акціонером, а обов'язок емітента по їх оплаті виникає під час реалізації акціонером вказаного права. При цьому, відповідач зазначив, що звернення позивача у грудні 2015 року до відповідача із Вимогою про виплату дивідендів за 2011-2013 роки без належного підтвердження права власності на цінні папери на визначену дату обліку не є належною і допустимою реалізацією права на отримання дивідендів.
Наведені заперечення відповідача місцевим господарським судом не прийнято до уваги, з огляду на наступне.
Пунктом 16 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" встановлено, що реєстр власників іменних цінних паперів - перелік власників іменних цінних паперів, складений відповідно до вимог законодавства Центральним депозитарієм або, у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України на певну дату із зазначенням кількості іменних цінних паперів, належних зазначеним власникам на праві власності, номінальної вартості і виду таких цінних паперів та іншої інформації, визначеної Комісією;
Згідно з ч. ч. 1, 2, 5, 6 ст. 22 Закону України "Про депозитарну систему України" закріплено, що в установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів.
Складення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України.
Реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента, а також в інших установлених Комісією випадках. Емітент або інша особа, яка має право на отримання реєстру власників іменних цінних паперів, дає в установлених Комісією випадках визначеній особі розпорядження щодо надання реєстру власників іменних цінних паперів та зазначає дату, станом на яку необхідний такий реєстр (далі - дата обліку).
У разі якщо депозитарна установа є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, вона дає Центральному депозитарію розпорядження про складення реєстру власників іменних цінних паперів відповідного емітента. Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, здійснює Центральний депозитарій, та подає його депозитарній установі, з якою емітентом укладено договір про надання реєстру. Депозитарна установа після отримання реєстру власників іменних цінних паперів відповідно до договору надає емітенту реєстр власників іменних цінних паперів в установленому таким договором порядку з урахуванням вимог, визначених Комісією.
Так, місцевим господарським судом відзначено, що з наведених положень чинного законодавства України та Статуту відповідача ПАТ "Укрнафта" вбачається, що дії, спрямовані на встановлення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, а саме направлення розпорядження від відповідача, як емітента, депозитарній установі на складання реєстру власників іменних цінних паперів на визначену відповідачем дату, є обов'язком відповідача. Позивач, як акціонер, не зобов'язаний вчиняти активних дій, спрямованих на реалізацію свого права щодо отримання дивідендів.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що відповідач був зазначений у реєстрі власників іменних цінних паперів, складеному станом на 20.10.2014, як акціонер, що володіє 3 400 простими, іменними акціями, емітентом яких є відповідач. Викладене підтверджується Витягом з реєстру власників іменних цінних паперів № 70397зв від 07.11.2014, складеним ПАТ "Національний депозитарій України" на вимогу відповідача. (а/с 126)
Місцевим господарським судом встановлено і те, що цінні папери, дивіденди за якими є предметом даного спору, вибули з володіння позивача на підставі електронних біржових торгів, що підтверджується копією Виписки № 1/1 від 30.03.2016 про операції з цінними паперами на період з 11.10.2013 по 30.03.2016. (а/с 139-150)
Разом з тим, відповідно до абз. 4 ч. 4 ст. 30 Закону України "Про акціонерні товариства" та п. 6.24 Статуту ПАТ "Укрнафта" у разі відчуження акціонером належних йому акцій після дати складання переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, але раніше дати виплати дивідендів право на отримання дивідендів залишається в особи, зазначеної у такому переліку.
Документів, що підтверджують передання позивачем права вимоги до відповідача щодо сплати ним дивідендів за 2011-2013 роки в порядку ст. 512 Цивільного кодексу України та, відповідно, зміну кредитора у зобов'язанні представники сторін суду не надали.
Відтак, за правильним висновком суду першої інстанції, оскільки позивач був власником акцій відповідача станом на 20.10.2014, тобто, встановлену Загальними зборами акціонерів дату складання переліку осіб, що мають право на отримання дивідендів, та був зазначений у такому переліку, то позивач має право на отримання від відповідача дивідендів за 2011-2013 роки.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з акту управління господарською діяльністю.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24.10.2008 роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
В свою чергу, відповідачем документів, що підтверджують виплату позивачу дивідендів за 2011-2013 роки в розмірі 238 204,00 грн. до матеріалів справи не надано.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по сплаті дивідендів у розмірі 238 204,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просив місцевий господарський суд стягнути з відповідача 43 620,23 грн. інфляційних втрат та 5 951,84 грн. 3 % річних за період з 11.04.2015 по 08.02.2016 на підставі ст. 625 ЦК України.
Як зазначалось вище, 10.10.2014, Загальними зборами було прийнято Рішення здійснити виплату дивідендів у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
В свою чергу, відповідач стверджував про неправомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат. В обґрунтування викладеної позиції зазначав, що згідно з п. 3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок проведення індексації грошових доходів населення), до об'єктів індексації не відносяться, зокрема, доходи громадян від акцій та інших цінних паперів. А положення ст. 625 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки позивач наділений корпоративними правами немайнового характеру, зобов'язання щодо виплати дивідендів не можна вважати грошовими.
Судом першої інстанції, зазначені заперечення відповідача правомірно відхилено, як необґрунтовані, з огляду на таке.
За судовою практикою Верховного суду України визначено, що будь-яке зобов'язання, яке зводиться до сплати грошових коштів, є грошовим зобов'язанням незалежно від правових підстав його виникнення і в разі його порушення підлягає застосуванню ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Наведена правова позиція викладена у Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 01.10.2014 по справі № 6-113цс14.
Відтак, щодо посилань відповідача на те, що положеннями п. 3 Порядку проведення індексації грошових коштів населення заборонено проведення індексації доходів громадян від акцій та інших цінних паперів, судом першої інстанції цілком вірно відзначено, що згідно з п. 1 вказаного Порядку, цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників. Отже, фактично, регулює правовідносини сторін щодо індексації грошових доходів населення та не підлягає застосуванню до правовідносин сторін щодо несвоєчасного виконання грошових зобов'язань.
Той факт, що доходи громадян від акцій не відносяться до об'єктів індексації, визначених п. 2 Порядку проведення індексації грошових коштів населення, не спростовує факт наявності у відповідача перед позивачем, як акціонером, грошового зобов'язання з виплати дивідендів у розмірах та у строки встановлені загальними зборами акціонерів ПАТ "Укрнафта", що відбулись 10.10.2014.
Тому починаючи з дня, наступного за останнім днем періоду, визначеного загальними зборами акціонерів ПАТ "Укрнафта" для виплати дивідендів, виконання зобов'язання з виплати дивідендів вважається відповідачем простроченим, що тягне для відповідача відповідні правові наслідки, в тому числі визначені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок похідних вимог, вважає, що судом першої інстанції правомірно застосовано наслідки порушення зобов'язання у вигляді інфляційних втрат в розмірі 43 620,23 грн. та 5 951,84 грн. 3 % річних за період з 11.04.2015 по 08.02.2016.
Аналогічна правова позиція, щодо правомірності нарахування, у зв'язку з прострочення виконання грошового зобов'язання щодо сплати дивідендів, похідних вимог у вигляді 3 % річних та інфляційних втрат, викладена у Постановах Вищого господарського суду України від 24.02.2015 № 910/18149/14, від 04.10.2011 №14/93, від 16.11.2011 № 42/95.
Колегія суддів визнає безпідставними посилання відповідача ПАТ "Укрнафта" у його апеляційній скарзі на те, що згідно із Рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ "Укрнафта" від 10.10.2014 дивіденди підлягали виплаті виключно у строк з 20.10.2014 по 10.04.2015, оскільки право на отримання частки прибутку дивідендів за вказаний період могло бути реалізоване лише до 10.04.2015, як визначено Рішенням Загальних зборів. При цьому, вважає за необхідне звернути увагу на таке.
Отримання дивідендів - це право, а не обов'язок учасника. Обов'язки учасників визначені в статті 11 Закону України "Про господарські товариства" і серед них відсутній обов'язок акціонера висувати до емітента письмову вимогу щодо отримання нарахованих дивідендів. До того ж, обов'язок виплати дивідендів без будь яких додаткових умов (зокрема, таких, як звернення акціонера з письмовою вимогою), покладено на виконавчий орган акціонерного товариства у встановлений у рішенні загальних зборів строк, в даному випадку з 20.10.2014 по 10.04.2015.
Слід відмітити, що діючим законодавством не передбачено обов'язку акціонера звертатися з вимогою про виплату дивідендів до акціонерного товариства і не встановлено термінів такого звернення.
Відповідач, посилаючись на те, що позивач повинен був звернутися до нього з вимогою про виплату дивідендів, виключно в період їх виплати визначений Рішенням Загальних зборів, тобто з 20.10.2014 по 10.04.2015, не зазначив норми матеріального права, які передбачають такий обов'язок акціонера.
Відповідно до частини 1 ст. 25 України "Про акціонерні товариства", кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права, зокрема, на отримання дивідендів.
Крім того, в пункті 35 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що господарські суди вправі приймати рішення щодо виплати акціонеру (учаснику) частки прибутку (дивідендів) лише у разі невиплати господарським товариством дивідендів на підставі рішення загальних зборів або їх виплати в меншому розмірі, ніж передбачено відповідним рішенням.
За встановлених обставин та враховуючи вищенаведені законодавчі приписи, слід зазначити, що право акціонерів на отримання частини прибутку товариства (дивідендів) кореспондується з обов'язком акціонерного товариства виплачувати його акціонерам відповідно до строків та порядку, визначених статутом юридичної особи, і такі виплати, в будь-якому випадку, повинні відбуватися один раз на рік за підсумками календарного року та відповідно до рішення загальних зборів акціонерів про розподіл прибутку. Оскільки законодавцем передбачено обмеження права на отримання дивідендів в окремо визначених випадках за приписами частини 3 статті 158 Цивільного кодексу України, то будь-які інші обмеження прав на отримання дивідендів виходять за межі правового регулювання.
Таким чином, не виплата дивідендів на підставі рішення загальних зборів акціонерів є порушенням прав акціонера щодо отримання частини прибутку (дивідендів), які підлягають захисту у спосіб обраний позивачем, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позову.
Аналогічна правова позиція, щодо наявності правових підстав для стягнення дивідендів, викладена у Постановах Вищого господарського суду України від 25.09.2013 №5011-57/12746-2012, від 18.11.2014 №902/595/14.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції. Таким чином, апеляційні вимоги відповідача ПАТ "УКРНАФТА" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, підстав для зміни чи скасування оскарженого Рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 85, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу відповідача ПАТ "УКРНАФТА" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 № 910/2192/16 залишити без змін.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 № 910/2192/16 набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова Київського апеляційного господарського суду від 28.07.2016 № 910/2192/16 може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України у 20-денний строк.
Матеріали справи № № 910/2192/16 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Т.В. Ільєнок
Судді А.І. Тищенко
О.І. Лобань