25.07.2016 року Справа № 904/7358/15
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач),
суддів: Березкіної О.В., Величко Н.Л.
Секретар судового засідання: Саланжій Т.Ю.
За участю представників сторін:
від ТОВ "ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ": ОСОБА_1, довіреність №25/03 від 25.03.2016р., представник;
інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ” на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015 року у справі № 904/7358/15
за заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН", м. Дніпродзержинськ
до боржника ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН", м. Дніпродзержинськ
про банкрутство, -
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015р. у справі №904/7358/15 (суддя Полєв Д.М.) порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками; призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03.09.15 р.
Ухвала господарського суду обґрунтована наявністю підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за процедурою, встановленою ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Не погодившись з ухвалою господарського суду, ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ” подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ліквідатором ОСОБА_2 був порушений порядок добровільної ліквідації, що в силу вимог абзацу 2 частини 1 статті 95 Закону про банкрутство унеможливлює ініціювання порушення провадження у справі про банкрутство такого боржника. У зв'язку з цим, скаржник вважає, що суд першої інстанції при прийнятті ухвали про порушення провадження у справі № 904/7358/15 дійшов до передчасного висновку щодо можливості порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_2, належним чином не з'ясував обставини щодо дотримання заявником норм статті 111 ЦК України, не надав належної оцінки відсутності доказів проведення контролюючими органами відповідних позапланових перевірок боржника, факту виявлення ліквідатором не всіх активів ОСОБА_2, не здійснив оцінку грошових активів ОСОБА_2 на рахунках, відкритих у фінансових установах.
За твердженням скаржника, порушення ліквідатором порядку добровільної ліквідації ОСОБА_2, передбаченої чинним законодавством України, та порушення судом першої інстанції норм Господарського процесуального кодексу України та Закону при винесенні ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство призвели до порушення прав та законних інтересів ТОВ «ІНТБРЛІЗІНВЕСТ» як кредитора ОСОБА_2 і до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника перед кредитором і мали наслідком винесення незаконної ухвали про порушення справи про банкрутство.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженої ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 20.08.15 р. заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" прийнято до розгляду.
Ухвалою від 27.08.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ"Компанія з управління активами "ПАРАНГОН"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками; призначено дату розгляду справи в судовому засіданні.
Розглядаючи доводи апеляційної скарги щодо відповідності закону та обґрунтованості винесеної судом першої інстанції ухвали про порушення провадження по справі, суд апеляційної інстанції враховує наступне.
Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) (в редакції з 19.01.2013 року) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
За вимогами частини 1 статті 2 Закону провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 9 Закону справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Як вбачається із матеріалів справи, 18.08.2015р. до господарського суду надійшла заява голови ліквідаційної комісії ТОВ "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" про порушення провадження у справі про банкрутство згідно зі ст. 95 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
У вказаній заяві викладено обставини, пов'язані із неможливістю боржника в процедурі добровільної ліквідації задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі. Так, в заяві про порушення справи ТОВ "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" посилається на те, що згідно протоколу загальних зборів учасників товариства від 14.05.2015р., власником підприємства прийнято рішення про припинення діяльності товариства, шляхом ліквідації та призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_3 Ліквідатор звернувся до державного реєстратора реєстраційної служби для здійснення реєстраційної дії по внесенню відомостей про припинення юридичної особи, про що державним реєстратором 15.05.15р. було здійснено відповідний запис. В Бюлетені державної реєстрації від №318 (13) 2015 рік розміщено оголошення про припинення, шляхом ліквідації. За результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" станом на 17.08.2015р. З проміжного ліквідаційного балансу боржника від 17.08.2015р., вбачається, що кредиторська заборгованість становить 172972947,34грн.; основні засоби, товарно - матеріальні цінності, нематеріальні активи та дебіторська заборгованість відсутня, залишок грошових коштів на рахунку банкрута складає та залишок грошових коштів на рахунку складає 7620,00грн.
З урахуванням наданих боржником доказів, господарський суд першої інстанції встановив наявність ознак неоплатності боржника та підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Проте, такий висновок суду першої інстанції на думку колегії суддів апеляційного господарського суду не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону боржник зобов'язаний звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі, зокрема, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Згідно із частиною 1 статті 95 Закону якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.
Такий порядок передбачений нормами частини 3 статті 110, статтею 111 Цивільного кодексу України, норми яких містять загальні положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання).
Особлива процедура, що передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
У зв'язку з цим, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статті 95 Закону є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
Такі передумови полягають у наступному: прийняття рішення власником майна (або органом, уповноваженим управляти майном) боржника про звернення боржника до господарського суду із заявою; проведення аналізу активів боржника у вигляді проведення інвентаризації наявного майна (у тому числі переданого у заставу майна), його належної оцінки та оцінки грошових коштів на рахунках боржника; аналіз пасивів боржника шляхом публікації оголошення згідно з вимогами частин 1, 5, 6 статті 105 Цивільного кодексу України; проведення аналізу активів та пасивів боржника, що є підставою складення проміжного ліквідаційного балансу, який додається до заяви боржника відповідно до пункту 3 статті 11 Закону; повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства відповідно до частини 7 статті 111 Цивільного кодексу України.
Враховуючи вимоги частин 1, 4, 8 статті 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки; вжити заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявити та вжити заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб; після закінчення строку на пред'явлення вимог кредиторами скласти проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.
Дотримання зазначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням відповідних доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора (ліквідаційної комісії) із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону, а докази на підтвердження всіх цих передумов для порушення провадження у справі в порядку даної статті подаються саме на момент звернення боржника із відповідною заявою.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону до заяви боржника про порушення справи додаються: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває в заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство; інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника.
Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України). Проте, господарський суд першої інстанції вищенаведене не врахував та не дослідив дотримання боржником під час досудової ліквідації приписів статті 111 Цивільного кодексу України.
Частиною 4 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. У випадках, встановлених законом. ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує проведення незалежної оцінки майна юридичної особи, що припиняється.
Складенню проміжного ліквідаційного балансу боржника передує проведення інвентаризації, яка має здійснюватись з дотриманням положень Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994 року № 69.
Ліквідатором видано наказ №17/08 від 17.08.2015 року, згідно з яким передбачено проведення 17.08.2015 року інвентаризації підприємства ТОВ "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" з перевіркою фактичної наявності та документального підтвердження станом на 17.08.15р., призначено інвентаризаційну комісію у складі ліквідатора ОСОБА_3В.(а.с.39, т.1).
Як вбачається з матеріалів справи, фактично інвентаризацію щодо майнових активів проведено одноособово ліквідатором. Згідно з інвентаризаційним описом дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 17.08.2015р. кредиторська заборгованість перед ФОП ОСОБА_4 складає - 400 000, 00 грн., ТОВ “ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ” - 172 572 947, 34грн. (а.с.40, т.1). Відповідно до інвентаризаційного опису основних засобів до початку проведення інвентаризації всі видаткові та прибуткові документи на основні засоби здані в бухгалтерію і всі основні засоби, що надійшли на відповідальність ліквідатора оприбутковані, і ті, що вибули списані (а.с.41, т.1). Згідно з інвентаризаційним описом № 1 товарно-матеріальних цінностей, запасів не виявлено. Відповідно до інвентаризаційного опису наявних коштів грошові кошти становлять - 7620, 00 грн. (а.с.42,43, т.1)
Відповідно до пункту 5 Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 року, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
Також, в порушення частини 4 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідатор не вжив інших заходів з метою проведення інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється. Такими заходами можуть бути отримання відповідних витягів з реєстрів, які діють відповідно до Законів України "Про Державний земельний кадастр" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Таким чином, в порушення частини 4 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідатор не вжив належних заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється. Такими заходами можуть бути отримання відповідних витягів з реєстрів, які діють відповідно до Законів України "Про Державний земельний кадастр" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Матеріали справи на час звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство не містять інформації щодо наявності або відсутності зареєстрованого за ТОВ "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" нерухомого майна. До заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було надано запити та отримані відповіді відповідних реєструючих органів, окрім відповіді регіонального відділення Фонду державного майна України №18-09-04443 від 08.07.15 (а.с.93, т.1) щодо відсутності інформації стосовно наявності або відсутності державного майна за ОСОБА_2, листа Дніпродзержинського центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області №765 від 07.08.15р. (а.с.94, т.1) щодо відсутності реєстрації за ОСОБА_2 транспортних засобів.
Крім цього, в матеріалах справи відсутні відомості щодо проведення аудиторської перевірки та аудиторський висновок щодо фінансового стану ТОВ "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН".
Господарським судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому факту, що ліквідатором не було зроблено запиту до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) майна, зокрема, нерухомого, внаслідок чого неможливо погодитись з тим, що ліквідатором було вжито всіх заходів по виявленню заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які можуть перебувати в заставі.
Також, до заяви про порушення справи про банкрутство ліквідатором не було додано докази, які підтверджують, що боржник не є засновником (учасником) інших господарських товариств та не має відповідно частку в статутному фонді останніх. Такі довідки із Єдиного державного реєстру підприємств, установ, організацій України на час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, представлений суду проміжний ліквідаційний баланс станом на 17.08.2015 року не відповідає вимогам пункту 7 Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" № 73 від 07.02.2013 року щодо відображення у балансі, який є складовою фінансової звітності, активів, зобов'язань та власного капіталу підприємства.
Вищевказане свідчить, що проміжний ліквідаційний баланс боржника складений з порушенням норм статті 111 Цивільного кодексу України, а відображені в ньому відомості мають суперечності із іншими матеріалами ліквідаційної процедури.
Необхідно зауважити, що частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. В матеріалах справи відсутні відомості про закриття рахунків в установах банків про наявність яких зазначено в довідці №17/08/4 від 17.08.15р. (а.с.92, т.1). Однак, місцевий господарський суд не дослідив факту закриття рахунків боржника в установах банків, як це передбачено частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України.
Частиною 7 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Однак, матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів.
Згідно з частиною 10 статті 111 Цивільного кодексу України до затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
До заяви про порушення справи про банкрутство в порушення частини 10 статті 111 Цивільного кодексу України не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період.
В матеріалах справи відсутні належні докази виконання ліквідатором боржника вищевказаних вимог Закону та відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника.
Також, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення ДПІ про рішення зборів учасників ТОВ "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН" про припинення товариства шляхом його добровільної ліквідації та направлення до ДПІ заяви про припинення платника податків.
Викладене свідчить про те, що судом першої інстанції належним чином не було перевірено дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також не проведено аналізу активів та пасивів боржника та належним чином не з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів.
Таким чином, висновок суду про наявність ознак неоплатності боржника, та підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за ст. 95 Закону України, не ґрунтується на належних доказах, а тому суд першої інстанції не мав достатніх правових підстав для ухвалення рішення щодо порушення провадження у справі про банкрутство.
Розглядаючи справу у судовому засіданні господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та припинити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено.
Відповідно до ч.6, ч.7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство. Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити та скасувати ухвалу господарського суду від 27.08.2015 року про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН", відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН".
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105,106 ГПК України,ст.ст.16, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРЛІЗІНВЕСТ” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2015 року у справі №904/7358/15 скасувати.
Припинити провадження у справі №904/7358/15 про банкрутство ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ПАРАНГОН".
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Постанова складена в повному обсязі 01.08.2016р.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя О.В. Березкіна
Суддя Н.Л. Величко