29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" липня 2016 р.Справа № 924/560/16
Господарський суд Хмельницької області у складі:
суддя Субботіна Л.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Зовнішньоекомічної асоціації "Новосвіт" м.Вінниця
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія" м.Полонне Хмельницької області
про стягнення 189 597,02 грн., з яких 150 000,00 грн. заборгованості, 6 802,50грн. інфляційних втрат, 16586,30грн. пені, 1 208,22грн. 3% річних та 15 000,00грн. штрафних санкцій
Представники сторін:
позивач: ОСОБА_1 - представник згідно довіреності № 7 від 11.01.2016р.
відповідач: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 189 597,02 грн., з яких 150000,00 грн. заборгованості, 6 802,50грн. інфляційних втрат, 16 586,30грн. пені, 1208,22грн. 3% річних та 15000,00грн. штрафних санкцій. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між позивачем, ПАТ "Полонський гірничий комбінат" та новим боржником - відповідачем ТОВ "Полонська гірнича компанія" 06.07.2015 р. укладено договір про переведення боргу, за умовами якого відповідач взяв на себе грошові зобов'язання щодо сплати боргу первісного боржника - ПАТ "Полонський гірничий комбінат" за електричну енергію, спожиту первісним боржником на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії №1-11/11 від 30.09.2011 року. У відповідності до п.1.3. договору про переведення боргу відповідач зобов'язувався повністю розрахуватись із позивачем до 15.12.2015р. Частина боргу була погашена. За клопотанням відповідача 25.12.2015р. позивач підписав договір про реструктуризацію боргу №7-57/15, за яким відповідач підтвердив наявність боргу та зобов'язався здійснити погашення боргу до 01.03.2016 року. І за договором про переведення боргу, і за договором про реструктуризацію боргу терміни остаточного погашення боргових зобов'язань відповідачем минули, а борг у розмірі 150 000, 00 грн. залишився непогашеним. Крім того, в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань позивач нарахував 6 802,50грн. інфляційних втрат, 16 586,30грн. пені, 1 208,22грн. 3% річних та 15 000,00грн. штрафних санкцій.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні, подав для огляду оригінали доданих до позовної заяви доказів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав. Суд враховує, що відповідно до ст. 64 ГПК України ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Аналогічна позиція викладена в п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Ухвали суду від 21.06.2016р. та від 30.06.2016р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважних представників в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав.
Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступне.
06.07.2015р. між Публічним акціонерним товариством "Полонський гірничий комбінат" (первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія" (новий боржник) та Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" (кредитор) було укладено договір про переведення та реструктуризацію боргу, згідно п. 1.1 якого первісний боржник переводить борг за спожиту електричну енергію за договором купівлі-продажу електричної енергії № 1-11/11 від 30 вересня 2011 року, укладеним між первісним боржником та кредитором (основний договір), а новий боржник приймає на себе грошові зобов'язання первісного боржника за основним договором щодо сплати боргу у сумі 234594,27 грн. станом на 06.07.2015р., яка підтверджена актом звіряння взаєморозрахунків від 06.07.2015р. між первісним боржником і кредитором, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. 1.2 договору новий боржник підписанням даного договору підтверджує, що в повному обсязі ознайомлений з умовами основного договору та грошовим зобов'язанням первісного боржника щодо сплати боргу, яке, з укладенням даного договору покладається на нового боржника.
Пунктом 1.3 договору передбачено, що кредитор підписанням даного договору надає згоду щодо переведення боргу у сумі 234594,27 грн. на нового боржника та реструктуризацію сплати боргу новим боржником за наступним графіком:
1. платіж у сумі - 17980,21 грн. підлягає сплаті до 15 липня 2015р.;
2. платіж у сумі - 64984,22 грн. підлягає сплаті до 15 серпня 2015р.;
3. платіж у сумі - 37907,46 грн. підлягає сплаті до 15 вересня 2015р.;
4. платіж у сумі - 37907,46 грн. підлягає сплаті до 15 жовтня 2015р.;
5. платіж у сумі - 37907,46 грн. підлягає сплаті до 15 листопада 2015р.;
6. платіж у сумі - 37907,46 грн. підлягає сплаті до 15 грудня 2015р.
Відповідно до п. 3.2 договору новий боржник зобов'язаний сплатити суму боргу первісного боржника перед кредитором, що переведена за даним договором, а саме 234594,27 грн. Погашення суми здійснюється наступним чином - сума боргу виплачується частками до 15 числа кожного місяця згідно наступного графіку: до 15 липня 2015р. - 17980,21 грн., до 15 серпня - 64984,22 грн., до 15 вересня 2015р. - 37907,46 грн., до 15 жовтня 2015р. - 37907,46 грн., до 15 листопада 2015р. - 37907,46 грн., до 15 грудня 2015р. - 37907,46 грн.
У випадку несплати або неповної сплати суми боргу згідно із зазначеним графіком реструктуризації боргу, новий боржник позбавляється права подальшої реструктуризації боргу за графіком, зазначеним у п.1.3 договору, і є зобов'язаним у повній сумі боргу, переведеного за цим договором, за мінусом здійснених платежів з погашення боргу, переведеного за цим договором.
Згідно п. 4.2 договору за порушення строків сплати боргу новий боржник сплачує на користь кредитора пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого боргу, визначеного в п. 1.1 договору, за кожен день прострочення платежу.
У випадку, якщо новий боржник здійснив сплату частини боргу у визначений строк, однак не у повному обсязі, передбаченому у п. 1.3 договору, новий боржник також сплачує кредитору штраф у розмірі 10 % від несплаченої суми боргу за кожний випадок. Якщо новий боржник прострочив виконання грошового зобов'язання (сплати боргу) новий боржник на вимогу кредитора сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за термін користування (п.п. 4.3, 4.4 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 5.1 договору).
25.12.2015р. між Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія" (боржник) укладено договір № 7-57/15 про реструктуризацію боргу, пунктом 1 якого визначено, що на момент підписання даного договору боржник визнає та підтверджує свій борг перед кредитором, набутий боржником за договором про переведення та реструктуризацію боргу від 06.07.2015р. та підтверджений сторонами у акті звіряння взаєморозрахунків станом на 25.12.2015р. у сумі 216 614,06 грн.
Відповідно до п. 3 вказаного договору боржник зобов'язується перерахувати на банківський рахунок кредитора визначену в п. 1 даного договору суму боргу в строк до 01 березня 2016 року згідно наступного графіку: до 01 лютого 2016 року - 46 614,06 грн., до 01 березня 2016 року - 170 000,00 грн.
У випадку непогашення суми боргу, визначеної в п. 1 даного договору або порушення графіку погашення боргу, наведеного в п. 3 даного договору, боржник сплачує на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення, суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також три проценти річних від простроченої суми за весь час користування чужими грошовими коштами (п. 5 договору)
На виконання умов договору про переведення та реструктуризацію боргу від 06.07.2015р. та договору про реструктуризацію боргу № 7-57/15 від 25.12.2015р. відповідач перерахував позивачу кошти в загальній сумі 84594,27 грн. Залишок заборгованості складає 150 000,00 грн.
29.04.2016р. позивач звертався до відповідача з претензією, в якій просив невідкладно здійснити розрахунки за існуючими боргами у сумі 150 000,00 грн. Вказана претензія отримана відповідачем 04.05.2016р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак, відповідач відповіді на претензію не надав та не погасив заборгованість перед позивачем, в зв'язку із чим позич звернувся до суду із даним позовом.
Також позивач нарахував відповідачу 6 802,50грн. інфляційних втрат, 16 586,30грн. пені, 1 208,22грн. 3% річних та 15 000,00грн. штрафних санкцій за порушення договірних зобов'язань.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд враховує наступне:
Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України, ч. 1 ст. 173 ГК України).
Згідно ст. 520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Приписами ст. 521 ЦК України передбачено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, яка встановлює, що такий правочин вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про переведення та реструктуризацію боргу від 06.07.2015р., укладеного між Публічним акціонерним товариством "Полонський гірничий комбінат", Товариством з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія" та Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт", відповідач прийняв на себе грошові зобов'язання первісного боржника ПАТ "Полонський гірничий комбінат" за договором купівлі-продажу електричної енергії № 1-11/11 від 30 вересня 2011 року, укладеним із позивачем, щодо сплати боргу у сумі 234594,27 грн. станом на 06.07.2015р. у строки, визначені у п. 3.2.1 договору - до 15 грудня 2015 року.
В подальшому між позивачем та відповідачем укладено договір № 7-57/15 про реструктуризацію боргу від 25.12.2015р., в якому сторони визначили, що на момент підписання даного договору відповідач визнає та підтверджує свій борг перед позивачем, набутий за договором про переведення та реструктуризацію боргу від 06.07.2015р. у сумі 216 614,06 грн. та зобов'язується його сплатити у строки, вказані у п. 3 даного договору - до 01 березня 2016 року.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3 договору № 7-57/15 про реструктуризацію боргу від 25.12.2015р. відповідач зобов'язувався перерахувати на банківський рахунок позивача суму боргу в розмірі 216 614,06 грн. в строк до 01 березня 2016 року згідно наступного графіку: до 01 лютого 2016 року - 46 614,06 грн., до 01 березня 2016 року - 170 000,00 грн.
Суд встановив, що на підставі договору про переведення та реструктуризацію боргу від 06.07.2015р. відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 17980,21 грн.
На виконання умов договору № 7-57/15 про реструктуризацію боргу від 25.12.2015р. відповідач сплатив позивачу кошти в загальній сумі 66 614,06 грн. Залишок заборгованості складає 150 000,00 грн.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідач не подав, а матеріали справи не містять доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості. Тому враховуючи приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, позовні вимоги про стягнення 150000,00 грн. заборгованості заявлені правомірно, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Сторонами в п. 4.2 договору про переведення та реструктуризацію боргу від 06.07.2015р. та п. 5 договору про реструктуризацію боргу № 7-57/15 від 25.12.2015р. визначено, що у випадку непогашення суми боргу або порушення графіку погашення боргу відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.
Крім того, пунктом 4.3 договору про переведення та реструктуризацію боргу від 06.07.2015р. передбачено, що у випадку, якщо відповідач здійснив сплату частини боргу у визначений строк, однак не у повному обсязі, передбаченому у п. 1.3 договору, то він також сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від несплаченої суми боргу за кожний випадок.
У відповідності до вказаних умов договору позивач заявив до стягнення пеню в розмірі 16586,30 грн. за період з 01.03.2016р. по 06.06.2016р. та штраф у розмірі 15 000,00 грн.
При перерахунку пені суд встановив, що позивач правомірно заявив до стягнення 16450,82 грн. У стягненні 135,48 грн. пені слід відмовити.
Проаналізувавши розрахунок штрафу, суд встановив, що позивач обґрунтовано заявив до стягнення 15000,00 грн.
При цьому суд враховує, що згідно п. 2.1. постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.
Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить вимогам чинного законодавства (аналогічна позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 р. по справі №20/246-08).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналогічні положення закріплені у п. 4.4 договору про переведення та реструктуризацію боргу від 06.07.2015р. та п. 5 договору про реструктуризацію боргу № 7-57/15 від 25.12.2015р.
Позивач заявив до стягнення 3 % річних в розмірі 1208,22 грн. за період з 01.03.2016р. по 06.06.2016р. та 6802,50 грн. інфляційних втрат за березень-травень 2016 року.
При перерахунку 3 % річних встановлено, що позивач правомірно заявив до стягнення лише 1204,92 грн. Тому позивачем безпідставно нараховано 3 % річних в розмірі 3,30 грн.
Заявлений до стягнення розмір інфляційних втрат є обґрунтованим і підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Таким чином, позовні вимоги Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" підлягають задоволенню в загальній сумі 189 458,24 грн., в тому числі 150000,00 грн. - заборгованість, 16450,82 грн. - пеня, 15000,00 грн. - штраф, 1204,92 грн. - 3 % річних, 6802,50 грн. - інфляційні втрати.
Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, в зв'язку із тим, що спір виник внаслідок невиконання останнім своїх договірних зобов'язань.
Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Зовнішньоекомічної асоціації "Новосвіт" м.Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія" м.Полонне Хмельницької області про стягнення 189 597,02 грн., з яких 150 000,00 грн. заборгованості, 6 802,50грн. інфляційних втрат, 16 586,30грн. пені, 1 208,22грн. 3% річних та 15 000,00грн. штрафних санкцій задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полонська гірнича компанія" (Хмельницька обл., м.Полонне, вул.Декабристів, 53, код 39735562) на користь Зовнішньоекомічної асоціації "Новосвіт" (м.Вінниця, пров.Станіславського, 16, код 30594406) 150 000,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч гривень 00 коп.) заборгованості, 6 802,50 грн. (шість тисяч вісімсот дві гривні 50 коп.) інфляційних втрат, 16 450,82 грн. (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят гривень 82 коп.) пені, 1204,92 грн. (одна тисяча двісті чотири гривні 92 коп.) 3% річних, 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень 00 коп.) штрафних санкцій та 2 843,96 грн. (дві тисячі вісімсот сорок три гривні 96 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
У стягненні 135,48 грн. пені, 3,30 грн. 3 % річних відмовити.
Повне рішення складено 01.08.2016р.
Суддя Л.О. Субботіна
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу (м.Вінниця, пров. Станіславського, 16),
3 - відповідачу (Хмельницька обл., м.Полонне, вул. Декабристів,53) - рекомендованим.