73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
"28" липня 2016 р. Справа № 923/1592/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву служби автомобільних доріг у Херсонській області про відстрочку виконання рішення, у справі
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтрансбуд", м. Миколаїв
до Служби автомобільних доріг у Херсонській області, м. Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державне агентство автомобільних доріг України, м. Київ
про стягнення 9425998,53 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - представник ОСОБА_1, довіреність від 10.10.2015р.;
від відповідача - представник ОСОБА_2, довіреність №11-9/210 від 15.02.2016р., представник ОСОБА_3, довіреність №11-9/209 від 15.02.2016р.;
від третьої особи - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьтрансбуд" звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з Служби автомобільних доріг у Херсонській області заборгованість у розмірі 9425998,53 грн., з якої: 9201383,91 грн. - сума основного боргу, 204195,06 грн. - сума пені та 20419,56 грн. - сума 3% річних.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.11.2015р. позов задоволено повністю, стягнуто зі Служби автомобільних доріг у Херсонській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтрансбуд" суму основного боргу у розмірі 9201383,91 грн., суму пені у розмірі 204195,06 грн., суму 3% річних у розмірі 20419,56 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 73080,00 грн.
15 грудня 2015 року на виконання рішення суду видано відповідний наказ.
12 липня 2016 року відповідач у справі звернувся до суду з заявою №11-9/1007 від 11.07.2016р., в якій просить відстрочити виконання рішення суду від 06.11.2015р. до моменту надходження грошових коштів на виконання Постанови КМУ №498 від 17.06.2015р. "Про деякі питання використання у 2016 році (в редакції Постанови КМУ №374 від 08.06.2016р.)".
У зв'язку із викладеними, суд призначав заяву до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом представників сторін на 22.07.2016р.
Ухвалою від 22.07.2016р. суд, у зв'язку із неявкою позивача і третьої особи, неподанням сторонами витребуваних доказів та відсутністю доказів повідомлення позивача про розгляд заяви, відклав розгляд заяви на 28.07.2016р.
28 липня 2016 року до початку судового засідання позивач у справі подав до суду відзив на заяву про відстрочку виконання рішення, в якому просить суд відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, оскільки наведені відповідачем у заяві обставини не є винятковими. Даний відзив з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Представник відповідача у судовому засіданні 28.07.2016р. заяву про відстрочку виконання рішення підтримав у повному обсязі, а також в усних поясненнях не заперечив проти відстрочення виконання рішення до 01.01.2017р.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, надавши аналогічні пояснення тим, які містяться у відзиві на заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Зазначена норма Конституції України кореспондується із ст. 115 ГПК України, якою передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження".
У відповідності із ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.
Пунктами 7, 7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що у застосуванні приписів статті 121 ГПК України господарським судам необхідно мати на увазі таке. Господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом. Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо). Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочення або розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
При цьому слід зазначити, що тягар по доказуванню вищевказаних обставин згідно приписів ст. 33 ГПК України покладено в даному випадку на відповідача (боржника).
Розглянувши заяву Служби автомобільних доріг у Херсонській області про відстрочку виконання рішення господарського суду Херсонської області у справі № 923/1592/15, суд дійшов висновку, що вказана заява задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення Служба автомобільних доріг у Херсонській області посилається на ті обставини, що робота відповідача фінансується виключно з державного бюджету, у тому числі і погашення заборгованості перед позивачем за проведені роботи. На даний час Служба автомобільних доріг у Херсонській області не має можливості здійснити погашення заборгованості перед ТОВ "Південьтрансбуд".
Заявник зазначає, що у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 498 "Про деякі питання використання у 2016 році коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг" (в редакції Постанови КМ України від 08.06.2016 року № 374) заборгованість перед позивачем внесена до плану погашення з державного бюджету у 2016 році, а тому заборгованість відповідача перед позивачем в обов'язковому порядку буде погашена з державного бюджету до кінця 2016 року.
Так, у розумінні ст. 121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Надаючи оцінку наданим Службою автомобільних доріг у Херсонській області доказам, в сукупності з викладеними доводами у заяві про відстрочку виконання рішення, суд дійшов висновку, що заявником в розумінні ст.ст. 32-34 ГПК України, не надано тих доказів, які б свідчили про неможливість виконання судового рішення та наявності виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.
Також заявником і не надано беззаперечних доказів, які б свідчили, що після 31.12.2016р. рішення суду буде негайно та повністю виконане.
Суд також звертає увагу, що відповідач навіть по можливості, частково не виконує рішення суду, що свідчить про відсутність намірів добровільно його виконувати.
У розумінні ст. 121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Отже, при вирішенні питання щодо надання Службі автомобільних доріг у Херсонській області відстрочки виконання рішення, суд також повинен врахувати матеріальний інтерес та фінансовий стан і товариства з обмеженою відповідальністю "Південьтрансбуд".
Так, ТОВ "Південьтрансбуд у своєму відзиві зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем рішення суду, ТОВ "Південьтрансбуд" має непогашені податкові зобов'язання, що підтверджується податковими вимогами ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 16.11.2015р. на суму 297067,17 грн. та від 06.07.2016р. на суму 24146,98 грн. Також, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва застосувала до позивача 01.10.2015р. штрафні санкції за затримку сплати податків на загальну суму 760729,52 грн. Крім того, ТОВ "Південьтрансбуд" за фінансовими результатами діяльності за 1 півріччя 2016 року має непокритий збиток у розмірі 4555 тис. грн., що підтверджується балансом підприємства за вказаний період, код рядка 1420.
Отже, за твердженням позивача, надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду призведе до подальшого погіршення господарської діяльності ТОВ "Південьтрансбуд".
Таким чином, з пояснень позивача та наданих ним доказів слідує, що він також, як і відповідач знаходиться у важкому фінансовому становищі.
З огляду на обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява Служби автомобільних доріг у Херсонській області про відстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд -
1. Відмовити Службі автомобільних доріг у Херсонській області у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення у справі № 923/1592/15.
Суддя С.В. Нікітенко