27.07.2016 Справа № 7/68-09
Суддя господарського суду Сумської області Соп'яненко О.Ю.,
при секретарі судового засідання Середи І.Г.,
за участю представників сторін:
кредиторів - ДПІ в м. Сумах - ОСОБА_1,
УПФУ в м. Сумах - ОСОБА_2,
Сумська ОДПІ - ОСОБА_1,
ТОВ "Топтехсервіс" - ОСОБА_3
ліквідатор - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 7/68-09
за заявою кредитора ОСОБА_5 Пенсійного фонду України в м. Сумах
до боржника - Приватного виробничо - комерційного малого підприємства “НАСА” (40000, м. Суми, вул. Пролетарська, 69; ід. код 14014342),
про визнання банкрутом
встановив:
Постановою господарського суду від 02.09.2014 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4
В листопаді 2014 року до господарського суду надійшла заява № 58683/9/18-19-10 від 10.11.2014 року ДПІ в м. Сумах про визнання кредиторських вимог на суму 3 222 895,03 грн. (а.с. 1 Том 35).
В липні 2015 року до господарського суду надійшло уточнення № 29880/10/18-19-10 від 01.07.2015 року ДПІ в м. Сумах до заяви про визнання вимог, відповідно до якого податкова інспекція просить суд визнати 2 918 237,51 грн. (а.с. 91 Том 38).
Також, ДПІ в м. Сумах направило суду пояснення № 74432/10/181-9-10 від 25.12.2015 року (а.с. 220 Том 39).
Ліквідатор направив суду відзив на заяву № 02-03/318 выд 21.11.2014 року ДПІ в м. Сумах (а.с. 74 Том 36) та відзив № 02-01/909 від 26.01.2016 року на уточнену заяву ДПІ в м. Сумах (а.с. 95 Том 40).
Представник ДПІ в м. Сумах в судовому засіданні підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні ліквідатор визнала вимоги ДПІ в м. Сумах частково та надала суду відзив № 02-01/1253 від 26.07.2016 року, в якому вказала, що її позиція відносно вимог ДПІ в м. Сумах детально викладена у раніше поданих відзивах.
Ухвалою господарського суду від 22.12.2015 року у даній справі було залучено до участі у справі № 7/68-09 про банкрутство Приватного виробничо - комерційного малого підприємства “НАСА” (40000, м. Суми, вул. Пролетарська, 69; ід. код 14014342) правонаступника кредитора - ДПІ в м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області - ДПІ в м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області (40000, м. Суми, пл. Покровська, 2, код ЄДРПОУ 39563287).
Перевіривши матеріали справи, розглянувши подану заяву, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.
Постановою господарського суду від 02.09.2014 року боржника було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 11.09.2014 року оприлюднено повідомлення про визнання боржника банкрутом та встановлено строк для звернення з кредиторськими вимогами до 10.11.2014 року.
В межах встановленого строку, в листопаді 2014 року до господарського суду надійшла заява № 58683/9/18-19-10 від 10.11.2014 року ДПІ в м. Сумах про визнання кредиторських вимог та уточнення до неї, відповідно до якого податкова інспекція просить суд визнати 2 918 237,51 грн.
З поданого розрахунку вбачається, що вказаний борг складається з:
податку на прибуток приватних підприємств на суму 338 519,25 грн., з яких 134 902,00 грн. основний платіж, 203617,25 грн. штрафні санкції за період з 30.09.2011 року по 10.04.2013 року;
ПДВ на суму 1 659 168,08 грн., з яких 1 407603,51 грн. основний борг, 251 439,52 грн. штрафні санкції, 125,05 грн. пеня за період з 01.09.2008 року по 30.08.2014 року;
податку на доходи фізичних осіб на суму 52 691,43 грн. з яких 46 657,89 грн. основний платіж, 6 033,54 грн. пеня за період з 16.03.2009 року по 14.01.2011 року;
податку з власників транспортних засобів на суму 52 144,13 грн., з яких 51 685,44 грн. основний платіж, 170,00 грн штрафні санкції, 288,69 шог пеня;
земельний податок з юридичних осіб на суму 352 470,31 грн. з яких 352 469,31 грн. основний платіж, 1,00 грн. пеня за період з 01.03.2012 року по 30.08.2014 року;
штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулюючих обіг готівки в сумі 2 000,00 грн. за 2009 рік;
орендна плата з юридичних осіб на суму 419 707,41 грн. з яких 408 628,55 грн. основний платіж, 11 078,86 грн. штрафні санкції за період з 30.09.2008 року по 30.08.2014 року;
збір за забруднення навколишнього середовища в сумі 83,18 грн. за 2010-2011 роки;
єдиний внесок в сумі 346 111,24 грн. з яких 345 941,24 грн. основний платіж, 170,00 грн. штрафні санкції за період з 20.06.2012 року по 20.08.2014 року.
Згідно уточнення до вищевказаної заяви, ДПІ в м. Сумах з переліку заявлених вимог було виключено податковий борг на суму 304 657,52 грн., а саме:
226 861,08 грн. ПДВ за 2008-2009 роки,
податку на доходи фізичних осіб на суму 6 033,54 грн. за 2009 рік,
податку з власників транспортних засобів на суму 8 511,63 грн. за 2009 рік,
орендну плату з юридичних осіб на суму 63 251,27 грн. за 2008-2009 роки.
Тому, станом на дату розгляду заяви - 27.07.2016 року - ДПІ в м. Сумах просить суд визнати такі вимоги до ПВКМП «НАСА»:
ПДВ на суму 1 432,307,00 грн., з яких 1 185 19,00 грн. основний борг, 246 488,00 грн. штрафні санкції за період з 30.04.2009 року по 30.08.2014 року;
податку на прибуток приватних підприємств на суму 338 519,25 грн. з яких 134 02,00 грн. основний платіж, 203 617,25 грн. штрафні санкції за період з 30.09.2011 року по 10.04.2013 року;
податку на доходи фізичних осіб на суму 46 657,89 грн. основний платіж за період з 30.03.2011 року по 30.04.2011 року;
податку з власників транспортних засобів на суму 43 632,50 грн. з яких 43 462,50 грн. основний платіж, 170,00 грн. штрафні санкції за період з 14.04.2009 року по 14.01.2011 року;
земельний податок з юридичних осіб на суму 352 470,31 грн. з яких 352 469,31 грн. основний платіж, 1,00 грн. штрафні санкції за період з 01.03.2012 року по 30.08.2014 року;
штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулюючих обіг готівки в сумі 2 000,00 грн. за 15.06.2009 рік;
орендна плата з юридичних осіб на суму 356 456,14 грн. з яких 346 724,14 грн. основний платіж, 9 732,00 грн. штрафні санкції за період з 30.04.2009 року по 30.08.2014 року;
збір за забруднення навколишнього середовища в сумі 83,18 грн. за 19.11.2010 року по 19.02.2011 року;
єдиний внесок в сумі 346 111,24 грн. з яких 345 941,24 грн. основний платіж, 170,00 грн. штрафні санкції за період з 20.06.2012 року по 20.08.2014 року.
Матеріали справи свідчать, що провадження у даній справі про банкрутство ПВКМП "НАСА" було порушено 13.04.2009 року.
Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції Закону до внесення змін 22.12.2011 року) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (в редакції Закону до внесення змін 22.12.2011 року) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Враховуючи наведені норми законодавства, господарський суд зазначає, що штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки в сумі 2 000,00 грн., які виникли на підставі податкового повідомлення-рішення № 0003832304/0/32109 від 05.05.2008 року, є конкурсними вимогами, тобто вимогами, які виникли до порушення провадження у даній справі про банкрутство, а тому визнанню не підлягають, оскільки статус конкурсних вимог пов'язаний з моментом їх виникнення,а не зі строком їх узгодження.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України № 16/186б/85б від 11.04.2012 року та № 5/73 від 20.02.2013 року.
Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
02.09.2014 року боржника було визнано банкрутом.
Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство зі змінами згідно Закону України №4212-VІ від 22.12.2011 року, який набрав чинності 19.01.2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
Відтак, у справах про банкрутство, порушених з 19.01.2013 року, а також порушених до 19.01.2013 року та ліквідаційна процедура у яких здійснюється згідно Закону про банкрутство в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, припиняється виникнення зобов'язань боржника перед органами доходів і зборів щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Отже, податкова інспекція, яка є уповноваженим державою органом на стягнення зі суб'єктів господарювання податкових платежів, як поточний кредитор у справі про банкрутство, вправі звертатися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до боржника, які виникли лише за період після порушення провадження у справі про банкрутство і до моменту відкриття ліквідаційної процедури у справі.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України згідно Постанов №14/017 від 13.05.2014 року та №14/025 від 27.05.2014 року у справі №5021/321/12.
Згідно наданих податковою інспекцією розрахунків податкового боргу, податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень, а також акту про результати планової виїзної перевірки боржника-платника податків, судом встановлено, що заявлені вимоги виникли в ході процедури розпорядження майном боржника та є поточними за своєю правовою природою, при цьому, податковою інспекцією, крім основної податкової заборгованості, заявлено вимоги щодо сплати боржником штрафних санкцій, застосованих до боржника за неналежне виконання податкових зобов'язань після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів ухвалою суду від 13.04.2009 року.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Закон про банкрутство визначає, що поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до ч. 4 ст.12 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство.
Таким чином з моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших видів загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Тобто, встановлена загальна заборона на нарахування штрафу і пені упродовж часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний із визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію, тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони закону, безвідносно до часу їх виникнення.
Відповідно до висновків Верховного Суду України згідно Постанов №12/079 від 18.12.2012 року у справі №5/34-09 та №13/011 від 12.03.2013 року у справі №29/5005/16170/2011 встановлено, що пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються за зобов'язаннями боржника як перед конкурсними, так і поточними кредиторами впродовж всього строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться одночасно із порушенням щодо боржника провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, щодо штрафних санкцій господарський суд зазначає, що вказані штрафні санкції, на загальну суму 460 178,25 грн., нараховані за період процедури розпорядження, визнанню не підлягають, а саме: 246 488,00 грн. штрафні санкції за період з 30.04.2009 року по 30.08.2014 року по ПДВ; податку на прибуток приватних підприємств 203 617,25 грн. штрафні санкції за період з 30.09.2011 року по 10.04.2013 року; податку з власників транспортних засобів 170,00 грн. штрафні санкції за період з 14.04.2009 року по 14.01.2011 року; земельний податок з юридичних осіб 1,00 грн. штрафні санкції за період з 01.03.2012 року по 30.08.2014 року; орендна плата з юридичних осіб 9 732,00 грн. штрафні санкції за період з 30.04.2009 року по 30.08.2014 року; єдиний внесок 170,00 грн. штрафні санкції за період з 20.06.2012 року по 20.08.2014 року.
Також, суд погоджується з запереченнями ліквідатора в частині застосування строку давності для стягнення податків у 1095 днів.
Зокрема, пунктом 102.4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п.15.2.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами (діяв до набрання чинності ПК України) визначено строк давності для стягнення податків в 1095 днів, який обчислюється із дня виникнення податкового боргу.
Заяву ДПІ в м. Сумах про визнання кредитором було направлено 10.11.2014р. Із урахуванням строку давності вимоги, що заявлені до 10.11.2011р. є такими, строк давності для заявлення яких минув.
В процедурі розпорядження майном ДПІ в м. Сумах мала право на заявлення своїх вимог в позовному провадженні. Вимоги, які виникли до 10.11.2011р. задоволені бути не можуть так як минув строк в 1095р. на їх стягнення.
Отже, вимоги кредитора зі сплати податку на прибуток приватних підприємств, ПДВ, заборгованості із орендної плати з юридичних осіб, земельного податку з юридичних осіб, ЄСВ підлягають частковому задоволенню.
Щодо основної заборгованості по податкам, а саме: 1 033 745,74 грн., господарський суд дійшов висновку, що вимоги ДПІ в м. Сумах в цій частині підлягають визнанню, оскільки виникли за період до визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Відповідно до ст. 45 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, що виникли із зобов"язань у процедурі розпорядження майном чи в процедурі санації боржника.
Керуючись статтею 38, 45, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
1. Заяву № 58683/9/18-19-10 від 10.11.2014 року ДПІ в м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області про визнання кредиторських вимог та уточнення № 29880/10/18-19-10 від 01.07.2015 року до заяви про визнання вимог на суму 2 918 237,51 грн.- задовольнити частково.
2. Визнати Державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Сумській області кредитором у справі № 7/68-09 про банкрутство ПВКМП «НАСА» з вимогами в сумі 1 033 745,74 грн., які включити до четвертої черги реєстру вимог кредиторів.
3. В іншій частині в задоволенні заяви ДПІ в м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області - відмовити.
4. Копію ухвали направити кредитору, ліквідатору.
Суддя О.Ю.Соп»яненко