79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.07.2016р. Справа №914/1078/14
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдрук», м. Донецьк
до відповідача-1: Приватного підприємства «Два «Я»-Універсал», м. Львів
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», м. Львів
третя особа без самостійних вимог: Підприємство «Центр соціально - трудової реабілітації інвалідів міста Києва», м. Київ
про: зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» та Приватне підприємство «Два «Я» - Універсал» виконати умови договору №11/0412 фінансового лізингу (оренди) від 11 квітня 2012 року.
Суддя Король М.Р.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - представник (довіреність від 22.02.2013р.);
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився.
В судовому засіданні 25.07.2016 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору:
14.07.2014 року господарський суд Рівненської області виніс ухвалу про надіслання матеріалів справи №914/1078/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» до Приватного підприємства «Два «Я»- Універсал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Підприємство «Центр соціально - трудової реабілітації інвалідів міста Києва» про усунення перешкод у користуванні об'єктом лізингу - п'ятифарбовою аркушевою офсетною машиною SHINOHARA 75 V - згідно з умовами договору фінансового лізингу (оренди) від 11.04.2012 року шляхом зобов'язання Приватного підприємства «Два «Я»- Універсал» надати реальний доступ до об'єкта лізингу за територіальною підсудністю до господарського суду Львівської області.
Ухвалою суду від 25.07.2014 року справу прийнято до розгляду господарським судом Львівської області. Розгляд справи призначено на 11.09.14р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін та третьої особи в судове засідання.
В судове засідання 11.09.2014 року позивач участь повноважного представника не забезпечив, через канцелярію господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку її розгляду.
Відповідачі участь повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причини неявки не повідомили.
Третя особа участь повноважного представника в судове засідання не забезпечила, звернулась до суду із зустрічною позовною заявою та подала клопотання про розгляд зустрічної позовної заяви без її участі (вх. №38620/14 від 10.09.2014 року).
Ухвалою суду від 11.09.2014 р. суд відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви третьої особи.
Розгляд справи відкладено на 24.09.2014 року.
Підприємство «Центр соціально - трудової реабілітації інвалідів міста Києва» оскаржило вищевказану ухвалу суду, подавши 24.09.2014 апеляційну скаргу.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду 10.10.2014 року повернуто апеляційну скаргу Підприємства «Центр соціально - трудової реабілітації інвалідів міста Києва».
В судове засідання 24.09.2014 року позивач явку повноважного представника забезпечив, через канцелярію господарського суду подав клопотання про продовження строку розгляду спору та зупинення провадження у справі.
В судове засідання 24.09.2014 року відповідач-1 явку повноважного представника забезпечив, проти клопотання про зупинення провадження у справі не заперечив.
Відповідач - 2 та третя особа явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили. Через канцелярію господарського суду від третьої особи поступило клопотання (вх. №40974/14 від 24.09.2014 року) про розгляд клопотання від 06.05.2014 р. про припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.
Строк розгляду спору продовжено та зупинено провадження у справі №914/1078/14 до вирішення справи №914/998/13-г за позовом приватного підприємства «Два «Я» -Універсал» до відповідача 1 товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Лізинговий дім» та відповідача 2 підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2 відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» про визнання права власності на майно та звільнення його з-під арешту.
Крім того, ухвалою господарського суду Львівської області від 24.09.2014 року у справі №914/1078/14 зобов'язано сторони повідомити суд про результат розгляду справи №914/998/13-г.
20.05.2013 року господарським судом Львівської області винесено рішення у справі №914/998/13-г, яким у задоволенні позову Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» відмовлено повністю.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 року рішення Господарського суду Львівської області від 20.05.2013 року залишено в силі.
06.07.2016 року на адресу суду через відділ автоматизованого документообіг та обробки інформації від позивача надійшла заява (вх. №28661/16) про поновлення провадження у справі.
Ухвалою від 11.07.2016 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 25.07.2016 року.
Представник позивача в судове засідання 25.07.2016 року прибув, позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну предмета спору (вх. №20519/14 від 13.05.2014 року) підтримав повністю.
Згідно з вищевказаною заявою (вх. №20519/14 від 13.05.2014р.), котра була прийнята судом, предметом позову є усунення перешкод у користуванні об'єктом лізингу - п'ятифарбовою аркушевою офсетною машиною Shinohora 75 V, - згідно умов договору №11/0412 фінансового лізингу (оренди) від 11.04.2012 року, шляхом зобов'язання Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» надати реальний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» до об'єкту лізингу.
Представники відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, з клопотаннями та заявами не зверталися.
У відповідності до ст.75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
11.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (далі по тексту - Лізингодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» (далі по тексту - Лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу №11/0412 (далі по тексту - Договір лізингу), відповідно до п.1.1. якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме: п'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V (далі по тексту - ОСОБА_2). Майно є власністю Лізингодавця та було в користуванні (п.1.2. Договору лізингу).
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.05.2015р. (п.п.3.1.,3.2. Договору лізингу).
Лізингоодержувач зобов'язаний до передачі майна сплатити на користь Лізингодавця перший лізинговий платіж в розмірі, передбаченому у додатку №3 до цього договору, в наступному порядку: 50% сплачує до 20.04.2012 року, 50% - після закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт (п.2.2 Договору лізингу).
На виконання п.п.2.5-2.6. Договору лізингу, передача ОСОБА_2 була здійснена сторонами цього договору по вул. Фабрична, 3 в м. Здолбунів Рівненського району Рівненської області (виробничі приміщення позивача), що підтверджується актом прийому-передачі у фінансовий лізинг від 01.10.2012 року.
У п.5.3. Договору лізингу передбачено, що Лізингодавець гарантує, що майно до укладення цього договору нікому не відчужене, в спорі та в податковій заставі не перебуває, не внесене до статутного капіталу господарських товариств. За твердженням Лізингодавця, будь-які підстави, що створювали б загрозу належному виконанню цього договору (наявність судового спору щодо предмета договору тощо), відсутні. 01.10.2012р. сторони договору підписали акт прийому-передачі у фінансовий лізинг ОСОБА_2.
10.10.2012 року між Приватним підприємством «Два «Я» - Універсал» (далі по тексту - ОСОБА_2 лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (далі по тексту - Первісний лізингодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» (Лізингоодержувач) укладено договір про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги №ЗС-11/0412 (далі по тексту - Договір про заміну сторони), предметом якого, відповідно до п.1., є перехід права власності на майно, яке є об'єктом лізингу за договором фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 року, а саме п'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V (ОСОБА_2), а також заміна сторони за договором фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 року (через відступлення права вимоги).
У пункті 2. Договору про заміну сторони зазначено, що Первісний лізингодавець передає право власності на ОСОБА_2 лізингодавцю за плату, а ОСОБА_2 лізингодавець зобов'язується оплатити ціну ОСОБА_2. Загальна ціна ОСОБА_2 на момент підписання даного договору становить 1449981,97грн. (п.3. Договору про заміну сторони)
Відповідно до п.5. Договору про заміну сторони, ОСОБА_2 лізингодавець зобов'язується провести оплату ціни ОСОБА_2 у розмірі 100% протягом 60 банківських днів з моменту підписання цього договору шляхом сплати грошей на поточний рахунок Первісного лізингодавця. Право власності на ОСОБА_2 переходить до ОСОБА_2 лізингодавця з моменту підписання цього договору (п.5. Договору про заміну сторони).
Оплата по даному договору здійснена у повному обсязі.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року у справі №30/26-16/456 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» задоволено повністю, зокрема суд вирішив витребувати від Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» та передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 року рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року у справі №30/62-16/456 залишено без змін.
09.06.2011 року у справі №30/62-16/456 видано наказ на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 року.
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року заяву Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року у справі №30/26-16/456 скасовано.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року у справі №30/26-16/456 скасовано; заяву Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року залишено без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 27.06.2012 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року у справі №30/26-16/456 скасовано, залишено в силі рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2012 року у справі №30/26-16/456 позовні вимоги Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва» задоволено повністю: визнано право власності Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва» на поліграфічне обладнання Shinohara 75 V H Pile; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маттадор» на користь позивача за первісним позовом 85,00грн. державного мита і 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами про визнання недійсним договору лізингу та витребування поліграфічного обладнання Shinohara 75 V H Pile з чужого незаконного володіння відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 року додаткове рішення Господарського суду міста Києва у справі №30/26-16/456 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2013 року у справі №30/26-16/456 задоволено заяву Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва», в поворот виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року у справі №30/26-16/456 зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» повернути у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва» п'ятифарбову аркушеву офсетну машину Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський №100720431, 2007 року випуску, вилучену у Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів міста Києва» рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 року, про що видано відповідний наказ.
Вищевказаний наказ було пред'явлено до примусового виконання до ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області.
13.02.2013 року заступником начальника ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду м. Києва №30/26-16/456 від 16.01.2013р. про поворот виконання рішення господарського суду м. Києва від 08.02.2011р. у справі №30/26-16/456 про повернення у власність Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» п'ятифарбової аркушевої офсетної машини Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням, заводський №100720431, 2007 року випуску, вилученої у Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» рішенням господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року.
11.03.2013 року Приватним підприємством «Два «Я» - Універсал» (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» (Лізингоодержувач) уклали додаткову угоду до договору фінансового лізингу №11/0412, відповідно до умов якої, за домовленістю сторін з 11.03.2013 року договір фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 року припиняє свою дію. Цього ж дня сторони підписали відповідний Акт прийому-передачі про повернення предмету лізингу від ТОВ «Укрдрук» до ПП «Два Я» - Універсал».
11.03.2013 року Приватне підприємство «Два «Я» - Універсал» (поклажодавець) та Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (зберігач) уклали договір зберігання №11/0313, відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання ОСОБА_2. Договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 11.03.2014 року. 11.03.2013 року сторони даного договору підписали відповідний Акт приймання-передачі на відповідальне зберігання №1.
13.03.2013 року Приватне підприємство «Два «Я» - Універсал» та Фізична особа підприємець ОСОБА_3 уклали угоду до договору зберігання №11/0313 від 11.03.2013 року, відповідно до умов котрої, сторони погодили визнати договір зберігання №11/0313 від 11.03.2013 року недійсним з моменту його підписання.
13.03.2013 року складено Акт повернення з відповідального зберігання №2 до Договору зберігання №11/0313 від 11.03.2013 року, відповідно до котрого ФОП ОСОБА_3 передав з відповідального зберігання, а ПП «Два Я» - Універсал» прийняв ОСОБА_2.
13.03.2013 р. між Приватним підприємством «Два «Я» - Універсал» та ТзОВ «Укрдрук» укладено додаткову угоду від 13.03.2013 р. до договору « 11/0412 від 11.04.2012 р., згідно якої, за домовленістю сторін, вважати додаток 3/1 до договору фінансового лізингу №11/0412 від 11 квітня 2012 р. таким, що втратив чинність. Діючим вважати додаток №3/2 від 13 березня 2013 р. до договору фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 р. Дійсною датою закінчення дії договору фінансового лізингу вважати 30.08.2015 р. Всі інші умови договору залишаються без змін.
Як зазначає позивач, 18.02.2013 року Приватне підприємство «Два «Я» - Універсал» повідомило ДВС про те, що воно є власником ОСОБА_2, право на яке набуло за відплатним договором. Майно передано у користування позивача на умовах фінансового лізингу. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» повідомило ДВС про те, що воно вже не є власником ОСОБА_2 та не може виконати наказ господарського суду про поворот виконання рішення.
18.03.2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області, при примусовому виконанні наказу №30/26-16/456, виданого 16.01.2013 року господарським судом міста Києва, описано і накладено арешт на ОСОБА_2, про що складено відповідний Акт.
Відтак, вважаючи вилучення ОСОБА_2 з володіння та користування протиправним, позивач, з врахуванням заяви про зміну предмету позову (вх. №20519/14 від 13.05.2014 року), звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства «Два «Я»-Універсал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» про усунення перешкод у користуванні об'єктом лізингу - п'ятифарбовою аркушевою офсетною машиною Shinohora 75 V, - згідно умов договору №11/0412 фінансового лізингу (оренди) від 11.04.2012 року, шляхом зобов'язання Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» надати реальний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» до об'єкту лізингу.
Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. (ч.2 ст.193 ГК України).
Відповідно до частини 1 статті 292 ГК України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). (ч.1 ст.806 ЦК України).
Стаття 806 ЦК України, також встановлює, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. (ч.1 ст.807 ЦК України).
Як встановлено судом, 11.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (Лізингодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» (Лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу №11/0412 (Договір лізингу), відповідно до п.1.1. якого Лізингодавець передає Лізингоодержувачу в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме: п'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V (далі по тексту - ОСОБА_2). Майно є власністю Лізингодавця та було в користуванні (п.1.2. Договору лізингу).
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 30.05.2015р. (п.п.3.1.,3.2. Договору лізингу).
10.10.2012 року між Приватним підприємством «Два «Я» - Універсал» (ОСОБА_2 лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий дім» (Первісний лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» (Лізингоодержувач) укладено договір про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги №ЗС-11/0412 (Договір про заміну сторони), предметом якого, відповідно до п.1. даного договору, є перехід права власності на майно, яке є об'єктом лізингу за договором фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 року, а саме п'ятифарбова аркушева офсетна машина Shinohara 75 V (ОСОБА_2), а також заміна сторони за договором фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 року (через відступлення права вимоги).
У пункті 2. Договору про заміну сторони зазначено, що Первісний лізингодавець передає право власності на ОСОБА_2 лізингодавцю за плату, а ОСОБА_2 лізингодавець зобов'язується оплатити ціну ОСОБА_2.
Як встановлено у рішенні господарського суду Львівської області від 20.05.2013 року у справі №914/998/13-г, котре набрало законної сили, оплата по даному договору здійснена у повному обсязі.
11.03.2013 року Приватне підприємство «Два «Я» - Універсал» (Лізингодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» (Лізингоодержувач) уклали додаткову угоду до договору фінансового лізингу №11/0412, відповідно до умов якої, за домовленістю сторін з 11.03.2013 року договір фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 року припиняє свою дію. Цього ж дня сторони підписали відповідний Акт прийому-передачі про повернення предмету лізингу від ТОВ «Укрдрук» до ПП «Два Я» - Універсал».
Крім того, 11.03.2013 року Приватне підприємство «Два «Я» - Універсал» (поклажодавець) та Фізична особа підприємець ОСОБА_3 (зберігач) уклали договір зберігання №11/0313, відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання ОСОБА_2. Договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 11.03.2014 року. 11.03.2013 року сторони даного договору підписали відповідний Акт приймання-передачі на відповідальне зберігання №1.
13.03.2013 року Приватне підприємство «Два «Я» - Універсал» та Фізична особа підприємець ОСОБА_3 уклали угоду до договору зберігання №11/0313 від 11.03.2013 року, відповідно до умов котрої, сторони погодили визнати договір зберігання №11/0313 від 11.03.2013 року недійсним з моменту його підписання.
13.03.2013 року складено Акт повернення з відповідального зберігання №2 до Договору зберігання №11/0313 від 11.03.2013 року, відповідно до котрого ФОП ОСОБА_3 передав з відповідального зберігання, а ПП «Два Я» - Універсал» прийняв ОСОБА_2.
13.03.2013 р. між Приватним підприємством «Два «Я» - Універсал» та ТзОВ «Укрдрук» укладено додаткову угоду від 13.03.2013 р. до договору « 11/0412 від 11.04.2012 р., згідно якої, за домовленістю сторін, вважати додаток 3/1 до договору фінансового лізингу №11/0412 від 11 квітня 2012 р. таким, що втратив чинність. Діючим вважати додаток №3/2 від 13 березня 2013 р. до договору фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 р. Дійсною датою закінчення дії договору фінансового лізингу вважати 30.08.2015 р. Всі інші умови договору залишаються без змін.
13.03.2013 р. ОСОБА_2 повернуто позивачу згідно акту прийому - передачі.
У постанові Львівського апеляційного господарського суду від 03.09.2013 р. у справі №914/988/13-г зазначено, що посилання апелянта (Приватного підприємства «Два «Я»-Універсал») на договір №30-11/0412 про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги від 10.10.2012 року, за яким позивач вважає себе власником офсетної машини, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним, зважаючи на наступне. Відповідно до статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається добросовісним набувачем згідно ст.388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Договір №30-11/0412 про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги від 10.10.2012 року, який за твердженням позивача (Приватного підприємства «Два «Я»-Універсал») є змішаним (купівлі-продажу та заміни сторони в зобов'язанні), укладений з особою, яка не була власником майна і відповідно в силу вимог ст.388 ЦК України, позивач підлягає визнанню добросовісним набувачем. Згідно витягу з ДРОРМ за №39786666 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 26.05.2010 року внесено запис щодо реєстрації обтяження на офсетну машину Shinohara 75 V H Pil з опційним оснащенням. Таким чином, враховуючи наявність з 26.05.2010 року зареєстрованого обтяження в ДРОРМ, позивач - ПП «Два «Я» - Універсал» не може вважатися добросовісним набувачем за договором №ЗС-11/0412 про заміну сторони шляхом відступлення права вимоги від 10.10.2012 року.
Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи договір фінансового лізингу №11/0412 від 11.04.2012 року припинив свою дію.
Позивач, звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні об'єктом лізингу - п'ятифарбовою аркушевою офсетною машиною Shinohora 75 V, - згідно умов договору №11/0412 фінансового лізингу (оренди) від 11.04.2012 року, шляхом зобов'язання Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» надати реальний доступ Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» до об'єкту лізингу.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України).
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1 ст.319 ЦК України).
Згідно частин першої та другої статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом..
Відповідно до статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).
Негаторний позов пред'являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.
Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.
Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей. При цьому, для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином, право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.
З правового аналізу вказаної норми вбачається, що вона регулює захист права власності не в будь якому випадку, а саме в разі його порушення шляхом вчинення перешкод у здійсненні власником його правомочностей з користування та/або розпорядження майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушення прав власника, які не пов'язані з позбавленням володіння майном.
Тобто, негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому повно і незаперечно здійснювати користування та розпорядження ним.
Відповідно до ч.1 ст.396 ЦК України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що позов про усунення порушень права, а саме усунення перешкод у користуванні майном, може бути поданий або власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором.
Проте, як встановлено судом, позивач не є ні власником ОСОБА_2, ні особою, яка володіє Майном (має речове право).
Крім того, позивачем не доведено, згідно вимог ст.33 ГПК України, чинення перешкод у користуванні майном відповідачами чи наявність у відповідачів спірного майна на час пред'явлення позову та розгляду справи, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Суд відхилив, подане 14.05.2014 року представником третьої особи клопотання (вх. №20762/14) про припинення провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмета спору відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України з огляду на наступне.
У відповідності до п.4.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судовий збір покладається на позивача відповідно до ст.49 ГПК України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. В задоволенні позову відмовити повністю.
Повне рішення складено 01.08.2016 року.
Суддя Король М.Р.