ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
25 липня 2016 року Справа № 913/796/16
Провадження №16/913/796/16
За позовом Комунального закладу “Біловодський районний парк культури та відпочинку”, смт. Біловодськ Біловодського району Луганської області
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Біловодськ Біловодського району Луганської області
про звільнення нежитлового приміщення
Суддя Шеліхіна Р.М.,
Секретар Богуславська Є.В.,
За участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_2, директор парку, виписка з держреєстру підприємств;
від відповідача - не прибув,
Суть спору: заявлена вимога про зобов'язання відповідача звільнити займане нежитлове приміщення - павільйон шахів, розташований на території Комунального закладу “Біловодський районний парк культури та відпочинку” за адресою: смт. Біловодськ Луганської області, вул. Центральна, 111.
Відповідач у судове засідання не прибув, витребуваних судом документів не надав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До матеріалів справи повернуто поштове повідомлення, в якому вказано, що 20.07.16 відповідач особисто отримав ухвалу про порушення провадження у справі. Згідно приписів ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Комунальний заклад “Біловодський районний парк культури та відпочинку” звернувся з даним позовом до суду, мотивуючи свої вимоги незаконним зайняттям відповідачем спірного приміщення. Вимоги обґрунтовані закінченням строку дії договору оренди від 01.05.15, ст.ст.629,631,793-795 ЦК України.
Між відділом культури Біловодської районної адміністрації, як власником, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач), як користувачем, 01 травня 2015 року укладено договір оренди окремого індивідуально визначеного комунального майна - нежитлового приміщення малої архітектурної форми, площею 358 кв.м. - павільйону шахів, розташований на території Комунального закладу “Біловодський районний парк культури та відпочинку” за адресою: смт. Біловодськ Луганської області, вул. Центральна, 111 на строк до 15.09.15.
В договорі (п.1.1) вказано, що майно знаходиться на балансі відділу культури Біловодської районної адміністрації з балансовою вартістю 1535грн.
Рішенням Біловодської селищної ради від 15.01.15 №37/4 будівлі та майно парку культури та відпочинку за адресою: смт. Біловодськ Луганської області, вул. Центральна, 111 передано у безоплатне користування відділу культури Біловодської районної адміністрації.
Рішенням Біловодської районної ради від 16.01.15 №34/4 прийнято у спільну власність територіальних громад сіл та селища Біловодського району майно, в тому числі майно парку культури та відпочинку, яке передане з комунальної власності сільських та селищної рад. Балансоутримувачем майна парку визначено відділ культури райдержадміністрації.
Тобто, майно парку, в тому числі і об'єкт оренди (павільйон шахів) має статус комунального майна і з 16 січня 2015 року знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл та селищ Біловодського району. Обліковувати та управляти майном парку орган місцевого самоврядування своїм рішенням визначив відділ культури Біловодської райдержадміністрації.
Вказані факти підтверджено матеріалами справи належним чином в порядку ст.ст.33,34 ГПК України.
За таких підстав суд дійшов висновку, що позивач - Комунальний заклад “Біловодський районний парк культури та відпочинку”, не є власником майна, не є балансоутримувачем, не є особою, яка має повноваження по управлінню майном, що передавалось відповідачеві в оренду у 2015 році за вказаним договором.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухавши представника позивача, оцінивши надані ним докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до норми ст.55 Конституції України особа має право на звернення до суду у зв'язку з порушенням її прав та охоронюваних законом інтересів.
Зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають з підстав закону або умов договору (ст.ст.173,193 ГК України).
Правовідносини в сфері оренди комунального майна мають бути врегульовані договором або законом, які є чинними і обов'язковим для сторін даних правовідносин - орендодавця та орендаря.
Згідно з правилами ст.ст. 530,627,629 Цивільного кодексу України договір є обов'язком для сторін, що його уклали, і виникнення прав та обов'язків у сторін відбувається на підставі умов укладеного договору.
Позивач не є стороною договору оренди від 01.05.15, за яким надавалось в користування спірне майно, і прав по володінню, користуванню та управлінню цим майном не має.
З огляду на викладене у суду відсутні підстави для висновку про порушення прав позивача відповідачем в частині неповернення майна після закінчення строку договору оренди. Обов'язок у відповідача повернути майно позивачеві відсутній, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними і у позові слід відмовити.
Відповідно до правил ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, ст.55 Конституції України, ст.ст.530,627,629 ЦК України, керуючись ст.ст. 22,33,34,43,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд
1.Відмовити у позові.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення підписане 29.07.16
Суддя Р. Шеліхіна