79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.07.2016р. справа№ 914/1749/16
за позовом: Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України, м. Київ та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), м. Львів
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, м. Львів за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , м. Сокаль Львівська область
про визнання недійсним наказу
cуддя Юркевич М.В.
за участю представників сторін:
від прокурора: Гостєва Д.І. - прокурор військової прокуратури Львівського гарнізону
від позивача-1: Фейпель І.І. - юрисконсульт
від позивача-2: Іванісік С.В. - юрисконсульт
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
На розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.02.2016р. за №1020/16-16.
Ухвалою господарського суду від 30.06.2016р. порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 12.07.2016р.
При порушенні провадження у справі господарський суд врахував правовий висновок Верховного Суду України (щодо земельних спорів), зроблений у постанові від 09.02.2016р. у справі №0870/562/12, згідно якого у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації) подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Ухвалою суду від 12.07.2016р. розгляд справи було відкладено на 26.07.2016р. з підстав викладених в останній.
В судове засідання 26.07.2016р. з'явилися представники прокурора та позивачів.
На виконання вимог ухвали суду від 30.06.2016р. позивачами було надано суду витребувані документи.
Прокурор роз'яснив та підтримав позовні вимоги, додаткових заяв та клопотань не подавав.
Представники позивачів заявлені прокурором вимоги підтримали, просили суд позов задоволити.
Крім того, позивачі представили суду викопіювання із кадастрового плану Варязької сільської ради та витяг з публічної кадастрової карти України, в підтвердження фактичного місця розташування спірної земельної ділянки.
Відповідач та третя особа в жодне судове засідання явку своїх уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, вимоги попередніх ухвал суду не виконали.
Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено відповідачу передбачені ст. 22ГПК України права, як сторони в процесі (зокрема відкладався розгляд справи для надання можливості реалізації своїх прав сторонами), а тому суд, в межах процесуального Закону (ст.ст.43,69,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом з'ясовано:
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки Військовою прокуратурою Львівського гарнізону з питань надання дозволів головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області на розроблення технічної документації із землеустрою земельних ділянок уздовж лінії державного кордону за межами населеного пункту на території Варязької сільської ради Сокальського району Львівської області встановлено наступне:
31.03.2015р. Варязькою сільською радою було винесено рішення №348, яким погоджено надання гр. ОСОБА_1 земельної ділянки державної власності, за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення ОСГ площею 2,0 га з подальшою передачею її у власність.
20.10.2015р. наказом головного управління Держгеокадастру у Львівській області за №9929/28-15 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, загальною площею 69,0586 га (кадастровий номер 4624883900:07:000:0003) на 5 земельних ділянок, серед яких, зокрема спірна земельна ділянка площею 2,0 га за кадастровим номером 4624883900:07:000:0003, погодження про надання якої гр. ОСОБА_1 було здійснено Варязькою сільською радою.
В подальшому, 14.01.2016р. гр. ОСОБА_1 звернулася із заявою до відповідача по даній справі про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою по встановленню меж спірної земельної ділянки в натурі для ведення селянського господарства.
Наказом №1020/16-16 головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.02.2016р. третій особі було надано дозвіл для виготовлення технічної документації з метою передачі у власність гр. ОСОБА_1 спірної земельної ділянки площею 2,0 га.
Як зазначається прокурором, згідно даних Державного земельного кадастру, цільове призначення вказаної вище земельної ділянки - землі запасу, категорія сільськогосподарського призначення, державна форма власності.
Крім того, прокурор наголошує, що спірна земельна ділянка площею 2,0 га входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташована уздовж державного кордону України в районі Варязької сільської ради, тобто перебуває в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону. А відтак, не може передаватися у власність особам, оскільки згідно ст.23 Закону України «Про Державний кордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається КМУ України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує правила в'їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт тощо.
Крім того, відповідно до положень ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність належать землі оборони.
З огляду на вищенаведені обставини прокурор та позивачі вважають незаконним та таким, що порушує чинне законодавство наказ №1020/16-16 головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.02.2016р. щодо надання дозволу для виготовлення технічної документації із землеустрою з метою передачі у власність спірної земельної ділянки площею 2,0 га гр.. ОСОБА_1 для ведення ОСГ та просить суд визнати недійсним такий наказ.
Розглянувши доводи позовних вимог, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення повністю. При цьому, суд виходить з наступного:
Відповідно до ст. 77 ЗК України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Згідно п. 5 ст. 20 ЗК України, земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».
Статтею 22 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку, Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
В силу приписів п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 р. «Про прикордонний режим», з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації Державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених статтею 22 Закону України «Про державний кордон України» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 р. «Про прикордонний режим».
Відсутність окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки її розміри встановлені законом та фактичним розташуванням прикордонних інженерних споруд.
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про використання земель оборони», уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.
Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.
Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.
Згідно ст. ст. 6, 27 «Про Державну прикордонну службу України», Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) зоні та є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах охорони державного кордону та фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 10 ч. 2 Закону України «Про державну прикордонну службу» встановлено, що прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України, на яку покладаються охорона певної ділянки державного кордону самостійно чи у взаємодії з іншими органами охорони державного кордону та Морською охороною, забезпечення дотримання режиму, а також здійснення в установленому порядку прикордонного контролю і пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів.
Із врахуванням вищенаведених норм, ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) являється органом державної влади на місцях в системі Державної прикордонної служби України.
Відповідно до п. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі оборони.
Як встановлено з матеріалів справи, земельна ділянка площею 2,0 га, з кадастровим номером 4624883900:07:000:0003, стосовно якої відповідачем видано наказ про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою, з метою передачі її у власність гр. ОСОБА_1 (третьої особи) - розташована в зоні облаштування і утримання інженерно-технічних споруд та огорож державного кордону, що підтверджується довідкою відділу Держгеокадастру у Сокальському районі Львівської області (а.с. 25-26), викопіюванням із кадастрового плану Варязької сільської ради (а.с.49-51) та витягом з публічної кадастрової карти України (а.с. 52) тобто входить до складу прикордонної смуги, що перебуває під охороною ІНФОРМАЦІЯ_3 .
А тому, господарський суд приходить до висновку, що наказ головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 1020/16-16 від 08.02.2016 року «Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою» з метою передачі у власність третій особі спірної земельної ділянки є незаконним, оскільки остання, як вже було встановлено, входить до складу прикордонної смуги, перебуває під охороною ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_1 ) і відноситься до земель оборони, а тому у приватну власність громадянам передаватись не може.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання, відповідно до ст. 21 ЗК України, недійсними рішень про надання земель, угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною тощо.
В той же час, суд констатує, що відповідачем не було представлено суду жодних належних документальних доказів у спростування позовних вимог. Більше того, останній не з'явився (за умови належного повідомлення про час та місце судового розгляду) в жодне судове засідання та не представив суду відзиву.
З огляду на вищенаведене, за результатами дослідження всіх наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, дійшов висновку, що наказ головного управління Держгеокадастру у Львівській області № 1020/16-16 від 08.02.2016 року є незаконним та підлягає визнанню недійсним.
За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 43,33,34,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги Першого заступника військового прокурора Львівського гарнізону інтересах держави в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) - задоволити повністю.
2. Визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 08.02.2016р. за №1020/16-16.
3. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, пр. Чорновола, 4, код ЄДРПОУ 39769942) 1 378,00 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.116 та 117 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
У судовому засіданні 26.07.2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.07.2016р.
Суддя Юркевич М. В.