Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-95-51
"28" липня 2016 р. Справа № 26/004-12
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши заяву Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства” про розстрочку виконання рішення у справі
за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
до Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства”, Київська обл., м. Славутич
про стягнення 7 371 807,58 гривень
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №183/16 від 27.04.2016;
від відповідача( заявника) : ОСОБА_2, довіреність №01-07/1327 від 11.08.2015;
У січні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 6 561 475,40 гривень основного боргу, 235841,02 гривень збитків від інфляції, 106 041,96 гривень 3% річних, 468 449,20 гривень пені, а загалом 7 371 807,58 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором № 06/10-2327ТЕ-17 про закупівлю природного газу за державні кошти від 20.12.2010 року.
Рішенням господарського суду Київської області від 02.02.2012 року позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто з Комунального підприємства „Управління житлово-комунального господарства” (07100, Київська обл., м. Славутич, вул. Військових будівельників, буд. 8, код 31476318) на користь Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код 31301827) 6 561 475 (шість мільйонів п'ятсот шістдесят одну тисячу чотириста сімдесят п'ять) грн. 40 коп. основного боргу, 468 449 (чотириста шістдесят вісім тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 20 коп. пені, 235 841 (двісті тридцять п'ять тисяч вісімсот сорок одну) грн. 02 коп. інфляційної складової боргу, 106 041 (сто шість тисяч сорок одну) грн. 96 коп. 3% річних, 56 460 (п'ятдесят шість тисяч чотириста шістдесят) грн. 00 коп. судового збору.
На виконання вищезазначеного рішення господарським судом Київської області було видано наказ № 26/004-12 від 20.02.2012.
21.09.2015 Комунальне підприємство „Управління житлово-комунального господарства” (боржник за наказом) звернулося до суду з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області 26/004-12.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.10.2015 у задоволенні заяви комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” від 16.09.2015р. № 01.07-15/1530 про розстрочку виконання рішення суду відмовлено.
29.06.2016 Комунальне підприємство „Управління житлово-комунального господарства” (боржник за наказом) звернулося до суду з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області 26/004-12.
Заява обґрунтована тим, що заявник є єдиним підприємством в місті ОСОБА_1, яке надає послуги населенню з теплопостачання, водопостачання та водовідведення та інші послуги, і блокування рахунків підприємства поставить під загрозу існування та функціонування підприємства відповідача, що призведе до вкрай тяжких наслідків. Заявник твердить, що загальна заборгованість КП "УЖКГ" перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" всього складає 86 221 443,88 гривень, що дуже ускладнює виконання рішення у даній справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2015 розгляд заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 02.02.2012 справа №26/004-12 призначено на 07.07.2016.
05.07.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про розстрочку виконання рішення. Стягувач просить суд відмовити в задоволені заяви КП “Управління житлово-комунального господарства” про розстрочку виконання рішення, в зв'язку з її необґрунтованістю та неподанням доказів, які б свідчили про скрутне фінансове становище відповідача. Позивач зазначає, що у період з 01.01.2016 по 01.07.2016 органами ДВС в примусовому порядку стягнуто з боржника на користь стягувача майже 2,8 млн. гривень, що свідчить про то, що боржник має грошові кошти та навмисно ухиляється від виконання рішення суду. Представник позивача твердить про те, що є підприємством, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, оскільки є єдиним підприємством, яке здійснює закупівлі імпортного газу та поставки його вітчизняним споживачам, і розрахунки з постачальниками має здійснювати в іноземній валюті, що в умовах значних інфляційних процесів в державі значно ускладнює здійснення розрахунків.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши подану заяву від 15.06.2016 № 01.07.-15/788 комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” про розстрочку виконання рішення суду у справі, вислухавши доводи відповідача та заперечення позивачів, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарський суд в порядку ст. 121 ГПК України має право у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до п. 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» передбачено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
У п.7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення
При цьому господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
Відповідно до приписів ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не зазначено обставин та не обгрунтовано можливості виконання рішення суду відповідно до поданого відповідачем графіку, а також не надано суду достатніх доказів в підтвердження наявності обставин, що ускладнюють виконання рішень суду у даній справі або роблять його неможливим.
До того ж графік розстрочки, запропонований відповідачем, який передбачає розстрочку рішення суду на три роки, на думку суду, занадто тривалий і тому економічно обтяжливий для стягувача, що також є підставою для відмови в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення.
Порушення умов господарського зобов'язання, чинного законодавства та відповідно прав та охоронюваних законом інтересів стягувача допустив саме боржник - КП “Управління житлово-комунального господарства”.
Принципом судочинства є саме захист законних прав та інтересів суб'єктів господарювання, а не звільнення або зменшення відповідальності осіб, які ці права інтереси порушили.
Суд враховує те, що відповідач перебуває у не найкращому фінансовому стані, який, окрім іншого, обумовлений невідповідністю тарифів надаваних ним послуг їх собівартості, що сталося внаслідок державного регулювання вартості цих послуг. Отже певною мірою фінансова ситуація, що склалася для відповідача є наслідком державної політики у сфері ЖКХ, отже проблема є державною, натомість нею жодним ефективним способом не вирішується.
Але навіть наведені обставини не дають суду підстав для задоволення заяви відповідача. Суд звертає увагу на те, що заборгованість, що була стягнута рішенням господарського суду Київської області у справі № 26/004-12 за договором № 06/10-2327 ТЕ-17, за умовами цього договору мала бути погашена ще в 2012 році.
Стаття 121 ГПК України надає суду право відстрочити, розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, а заборгованість перед боржником інших осіб, його тяжкий фінансовий стан мають системний характер, не є винятковими обставинами та, відповідно, підставами для відстрочення або розстрочення виконання рішення у справі № 26/004-12, що зумовлює висновки суду щодо відсутності достатніх підстав для задоволення заяви комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” про розстрочку виконання рішення суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, суд
У задоволенні заяви комунального підприємства “Управління житлово-комунального господарства” від 16.09.2016 № 01.07-15/788 про розстрочку виконання рішення суду відмовити.
Суддя Р.М. Колесник