Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"22" липня 2016 р. Справа № 911/1663/16
За позовом Приватного підприємства “Акрілат--Хімконтракт”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Агромарс”, Київська обл., с. Гаврилівка
про стягнення 228 574 грн. 46 коп.
Суддя- Мальована Л.Я.
Представники сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. № б/н від 01.04.2016 року);
відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 20/КАМ/Ю від 25.05.2016 р.);
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 228 574 грн. 46 коп. заборгованості за договором поставки № 170/2016/КАМ/0 від 10.03.2016 року, з яких: 212 460 грн. 00 коп. - основний борг, 8 068 грн. 84 коп. - пеня, 609 грн. 52 коп. - 3% річних, 7 436 грн. 10 коп. - інфляційні втрати.
06.06.2016 року через загальний відділ суду представником позивача подана заява про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача: 212 460 грн. 00 коп. - основний борг, 12 991 грн. 41 коп., - пені, 1 010 грн. 06 коп. - 3% річних, 7 436 грн. 10 коп. - інфляційні втрати.
Відповідно до п. 4. ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому подана заява підлягає задоволенню.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідач заперечив проти позову в частині нарахування інфляційних втрат, посилаючись на те, що позивачем невірно здійснено розрахунок останніх. Надав копію платіжного доручення № 619 від 09.06.2016 року про сплату заборгованості.
В судовому засіданні оголошувалась перерва для надання письмових пояснень щодо нарахованих інфляційних втрат.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
10.03.2016 року між ПП «Акрілат-Хімконтракт» та ТОВ «Комплекс Агромарс» було укладено договір поставки № 170/2016/КАМ/0, відповідно до умов якого постачальник бере на себе зобов'язання здійснити поставку товару та передати його у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений постачальником товар належної якості та в обумовлені сторонами строки.
Відповідно до п. 4.1. договору поставка товару здійснюється «Постачальником» на умовах терміну DDP (Delivered Duty Paid) за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 46.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що розрахунок за товар здійснюється на умовах 100 % після оплати вартості замовленого товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки товару «Покупцю», підписання сторонами видаткових накладних за умови отримання оригіналів документів, зазначених у п. 4.7. даного договору.
Відповідачем було сплачено основний борг у розмірі 212 460 грн. 00 коп. - після звернення позивача з позовною заявою до суду, що підтверджується наданою в судовому засіданні 20.07.2010 року копією платіжного доручення № 619 від 09.06.2016 року, позивач підтверджує сплату основної суми боргу.
Провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 7 436 грн. 10 коп. інфляційних втрат та 1 010 грн. 06 коп. - 3% річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Основною метою визначення інфляційних втрат є встановлення розміру компенсації, яку боржник зобов'язаний в порядку статті 625 Цивільного кодексу України сплатити кредитору для усунення наслідків знецінення грошових коштів, що не були вчасно повернуті внаслідок порушення грошового зобов'язання.
Індекси споживчих цін (індекси інфляції), які є показниками загального рівня інфляції в економіці, розраховуються в цілому за місяць, а не на конкретні дати. Встановлено, що вони розраховуються Державним комітетом статистики України щомісячно та публікуються в наступному за звітним місяці.
Оскільки індекси інфляції є саме коефіцієнтами, призначенням яких є переведення розміру заборгованості у реальну величину грошових коштів з урахуванням знецінення первинної суми, такі інфляційні втрати не можуть бути розраховані за певну кількість днів прострочення, так як їх розмір не відповідатиме реальній величині знецінення грошових коштів, що існував у певний період протягом місяця, а не на конкретну дату чи за декілька днів.
Згідно з ОСОБА_1 Державного комітету статистики України № 11/1-5/73 від 13.02.2009 р. також не має практичного застосування середньоденний індекс інфляції, що може бути розрахований за формулою середньої геометричної незваженої (корінь з місячного індексу в 31 (30) степені). Так, він вказує лише на темп приросту цін за 1 день та не є показником реальної величини знецінення грошових коштів кредитора за період прострочення боржником своїх зобов'язань.
Зазначені висновки підтверджуються Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р., відповідно до яких визначення загального індексу за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком. Його застосування до визначення заборгованості здійснюється за умов, якщо в цей період з боку боржника не здійснювалося платежів, тобто розмір основного боргу не змінювався. У випадку, якщо боржник здійснював платежі, загальні індекси інфляції і розмір заборгованості визначаються шляхом множення не за весь період прострочення, а виключно по кожному періоду, в якому розмір заборгованості не змінювався, зі складанням сум отриманих в результаті інфляційних збитків кожного періоду. При цьому, слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
В п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
В силу приписів п. 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 7 436 грн. 10 коп. інфляційних втрат та 1 010 грн. 06 коп. - 3% річних, які відповідають наданому позивачем розрахунку, вимогам закону та умовам договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 8.2. договору покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує «Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожен день прострочення, від вартості неоплаченого товару.
Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати поставленого товару нараховано 12 991 грн. 41 коп. пені відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплекс Агромарс» в особі філії «Бориспільський комбікормовий завод» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Привокзальна, буд. 46, код 35548396) на користь Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» (04212, м. Київ, вул. Богатирська, буд. 3-г, код 24744461) - 12 991 (дванадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн. 41 коп. пені, 1 010 (одна тисяча десять) грн. 06 коп. трьох відсотків річних, 7 436 (сім тисяч чотириста тридцять шість) грн. 10 коп. інфляційних втрат, 3 428 (три тисячі чотириста двадцять вісім) грн. 62 коп. судового збору.
Припинити провадження у справі в частині стягнення 212 460 грн. 00 коп. боргу.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя Л.Я. Мальована