Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"20" липня 2016 р. Справа № 911/1857/16
За позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерна компанія “Київводоканал”, м. Київ
до Управління житлово-комунального господарства “Біличі”, Київська обл.,
смт. Коцюбинське
про стягнення 1 753 840 грн. 47 коп.
Суддя - Мальована Л.Я.
Представники сторін:
позивач - ОСОБА_1 (дов. № 495 від 01.07.2016 р.);
відповідач - ОСОБА_2 (дов. № б/н від 03.02.2016 р.).
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 753 840 грн. 47 коп. заборгованості за договором на приймання стічних вод через приєднані мережі № 04397/2-08 від 02.06.2004 року, з яких: 1 469 429 грн. 02 коп. - боргу, 180 918 грн. 82 коп. - пені, 73 471 грн. 45 коп. - штрафу, 10 701 грн. 91 коп. - 3% річних, 19 319 грн. 26 коп. інфляційних втрат.
Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому визнав позов в частині стягнення основного боргу в сумі 1 469 429 грн. 02 коп., в решті позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на те, що за одне й те саме порушення передбачена подвійна відповідальність.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
02.06.2004 року між ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» та Управлінням ЖКГ «Біличі» було укладено договір на приймання стічних вод через приєднані мережі № 04397/2-08, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується протягом дії договору надавати абоненту послуги з приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва та відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, затверджених розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 № 1879, зареєстрованим в головному управлінні юстиції у місті Києві 17.10.2011 за № 44/903 (далі - Місцеві правила приймання), а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку приймання стічних вод, що встановлюються Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (далі - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 (далі - Правила приймання), місцевими правилами приймання, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за Договором.
Відповідно до п. 2.1.1 Договору облік кількості прийнятих стоків здійснюється за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника. У випадку наявності у абонента декількох засобів обліку, облік прийнятих стоків здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за абонентом. В інших випадках кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобів обліку води, зареєстрованих у Постачальника та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування, Правил приймання та Місцевих правил приймання.
Згідно п. 2.2.1 Договору постачальик направляє до банківської установи абонента платіжні документи (в електроному вигляді дебетові повідомлення, вимоги- доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів.
Пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжного документу до банківської установи абонента.
Відповідно до п. 2.2.4 Договору в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного платіжного документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.
Згідно п. 2.1.6 Договору облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Для проведення звіряння абонент зобов'язався щоквартально направляти свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. В разі невиконання цього пункту, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.
Відповідно до п. 2.2.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Відповідач зобов'язаний у десятиденний термін з дня представлення Позивачем розрахункового документу до банківської установи Відповідача письмово повідомити про це Позивача та у цей же термін направити повноважного представника з обргунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.
24 січня 2014 року між ПАТ «АК «Київводоканал» та УЖКГ «Біличі» було укладено додаткову угоду до договору № 04397/2-08 від 02.06.2004 на приймання стічних вод.
На виконання умов договору Позивачем у період з 01.08.2015 року по 29.02.2016 року було надано Відповідачу послуги по прийманню стічних вод на загальну суму 1 469 429 грн. 02 коп., що підтверджується актами про зняття показань з приладів обліку, погодженими та підписаними Відповідачем, а також дебетово-інформаційними повідомленнями та/або їх реєстрами, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач свої зобов'язання щодо сплати заборгованості належним чином не виконав, в зв'язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 1 469 429 грн. 02 коп., яка визнається відповідачем.
Доказів сплати заборгованості суду не надано.
Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1 469 429 грн. 02 коп. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 19 319 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 10 701 грн. 91 коп. 3 % річних.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи обставини справи, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 19 319 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 10 701 грн. 91 коп. 3 % річних, які нараховані відповідно до вимог закону та умов договору.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 73 471 грн. 45 коп. штрафу та 180 918 грн. 82 коп. пені.
За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.
Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.
В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідно до п. 4.2. Договору у разі порушення строків виконання зобов'язання по оплаті за надані послуги, абонент сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 4.5. Договору за безпідставну відмову оплатити направлений рахунок, абонент сплачує постачальнику штраф у розмірі 5% від суми, яку відмовився сплатити.
Таким чином, позов в частині стягнення 73 471 грн. 45 коп. штрафу, які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати наданих послуг за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача судом відхиляються виходячи з наступного.
Статтями 193, 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами.
Згідно зі ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити за невиконання чи неналежне виконання господарського зобов'язання. Якщо розмір штрафних санкцій не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій (ч.1 ст. 233 ГК України). Схоже правило міститься в ч.3 ст. 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Право господарського суду зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання закріплено в п.3 ч. 1 ст. 83 ГПК України (Постанова Верховного суду України від 03.12.2013 у справі №908/43/13-г).
З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання, стану виконання відповідачем цього зобов'язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 80 918 грн. 82 коп. В позові в частині стягнення 100 000 грн. 00 коп. пені судом відмовлено.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 230 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Управління житлово-комунального господарства «Біличі» (08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Меблева, буд. 11-а, код 23579209) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а, код 03327664) - 1 469 429 (один мільйон чотириста шістдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять дев'ять) грн. 02 коп. боргу, 10 701 (десять тисяч сімсот одна) грн. 91 коп. трьох відсотків річних, 19 319 (дев'ятнадцять тисяч триста дев'ятнадцять) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 80 918 (вісімдесят тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 82 коп. пені, 73 471 (сімдесят три тисячі чотириста сімдесят одна) грн. 45 коп. штрафу, 26 307 (двадцять шість тисяч триста сім) грн. 61 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
Суддя Л.Я. Мальована