Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"25" липня 2016 р. Справа № 5002-3/4277-2011
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю “ДОНСЬКЕ”
про стягнення 2463,49грн.
по скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на дії та бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві під час виконання наказів господарського суду Київської області від 21.12.2011 №5002-3/4277-2011
Суддя С.І. Чонгова
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 02.06.2014);
від відповідача 1: не з'явився;
від відповідача 2: не з'явився;
від ВДВС: ОСОБА_3 (довіреність від 25.07.2016), ОСОБА_4 (довіреність від25.07.2016).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.12.2011 позов задоволено повністю та присуджено до стягнення з ОСОБА_2 товариства з обмеженою відповідальністю “Донське” на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1 922,77грн пені, 177,92грн інфляційних втрат, 115,71грн 3% річних, 1247,09грн за користування товарним кредитом, 102,00грн державного мита та 236,00грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.12.2011 видано накази від 21.12.2011.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.07.2013 у даній справі № 5002-3/4277-2011 було замінено сторону (стягувача) у виконавчих провадженнях № 34382806 та № 34382703 згідно наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2011 р. у справі № 5002-3/4277-2011, а саме - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 замінено правонаступником ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС”.
05.07.2016 до Господарського суду Київської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на дії державного виконавця Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві під час виконання наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2011, виданих на виконання рішення у даній справі.
Крім того, 13.07.2016 представником скаржника (стягувача) подано до суду уточнення вимог скарги, з урахуванням яких скаржник просить суд: визнати дії Солом'янського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві під час примусового виконання гаказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2011 по справі №5002-3/4277/2011, котрі виразились в винесені постанови від 30.06.2016 про повернення наказів стягувачеві на підставі п.2ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», протиправними; визнати недійсною постанову Солом'янського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві від 30.06.2016 про повернення наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2011 у справі №5002-3/4277/2011 стягувачеві на підставі п.2ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», вчинену у виконавчому провадженні №46436402 та №46436328; визнати бездіяльність Солом'янського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві під час примусового виконання наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2011 у справі №5002-3/4277/2011 незаконною.
У судовому засіданні 25.07.2016 представником Солом'янського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві подано заперечення на подану скаргу, які зводяться до того, що державним виконавцем вчинялись дії направлені на виконання судового рішення у справі №5002-3/4277/2011, зокрема, винесено постанову, якою накладено арешт на майно боржника та заборони на його відчуження, а також направлялись запити з метою отримання інформації про майно боржника, на яке можливо здійснити звернення стягнення. Проте, державному виконавцю не вдалось виявити майна на яке, згідно законодавства можливо здійснити звернення стягнення, у зв'язку з чим, виконавцем винесено постанови у виконавчих провадженнях №46436328 та №46436402 про повернення виконавчого документу стягувачу.
Розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” № 05-1/07 від 05.07.2016 на дії відділу Солом'янського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні скарги з огляду на таке.
09.02.2015 на виконання до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві надійшов наказ № 5002-3/4277-2011 від 21.12.2011, виданий господарським судом Автономної Республіки Крим, про стягнення з СТОВ “Донське” на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” боргу в сумі 338,00грн 11.02.2015 на виконання зазначеного виконавчого документа головним державним виконавцем Козаком Р.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46436328, а також направлені запити до УДАІ м. Києва, Національного фонду з цінних паперів та фондового ринку України, ДПС України.
Також 09.02.2015 на виконання до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві надійшов наказ № 5002-3/4277-2011 від 21.12.2011, виданий господарським судом АРК, про стягнення з СТОВ “Донське” на користь ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” боргу в сумі 2463,49грн 11.02.2015 на виконання зазначеного виконавчого документа головним державним виконавцем Козаком Р.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 46436402, а також направлені запити до УДАІ м. Києва, Національного фонду з цінних паперів та фондового ринку України, ДПС України.
У зв'язку з тим, що у наданий для самостійного виконання строк боржник рішення суду не виконав, виконавчі провадження відносно даного боржника постановою державного виконавця від 18.02.2015 були об'єднані у зведене виконавче провадження № 46844153 про стягнення коштів з СТОВ “Донське” на користь стягувачів, у межах якого вчинялись наступні виконавчі дії.
18.02.2015 державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копії якої направлені до відповідних реєструючих органів. Згідно відповіді з ДПС України інформація про номери рахунків боржника від фінансових установ до ДПС України не надходила. Згідно відповіді з УДАІ м. Києва за боржником транспортних засобів не зареєстровано. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо майна боржника відсутні. Згідно відповіді з Національного фонду цінних паперів та фондового ринку України значним пакетами акцій боржник не володіє.
12.03.2015 державним виконавцем були направлені запити до Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної інспекції сільського господарства в м. Києві.
20.03.2015 державним виконавцем направлено було запит до ДП “Держреєстри України” про надання витягів з основного реєстру та реєстру зернового складу стосовно боржника.
Згідно відповіді на зазначений запит боржник не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру. Згідно відомостей ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та згідно виконавчих документів боржник значиться зареєстрованим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. З, статус відомостей про юридичну особу не підтверджено.
14.12.2015 виходом державного виконавця з метою перевірки майнового стану боржника за вказаною адресою боржника та майна, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено, про що складено відповідний акт.
14.12.2015 у зв'язку з тим, що вжитими заходами боржника та майна, на яке можна звернути стягнення, не виявлено, державним виконавцем було винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві № 46436328 та № 46436402.
05.02.2016 постановами начальника відділу про проведення перевірки виконавчих проваджень постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві № 46436328 та № 46436402 були скасовані.
05.02.2016 постановами державного виконавця виконавчі провадження виконавчі провадження № 46436328 та № 46436402 були відновлені у порядку, передбаченому приписами ст. 51 Закону України “Про виконавче провадження”.
Питання про виконання наказів господарського суду Автономної Республіки Крим були предметом розгляду раніше поданих скарг у даній справі.
Так, ухвалою господарського суду Київської області у даній справі від 11.08.2014, яка залишена в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2014, та ухвалою господарського суду Київської області у даній справі від 01.03.2016, визнано дії відділу Солом'янського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві, які були виражені у винесені постанов про повернення наказів стягувачу передчасними та незаконними. Також ухвалою господарського суду Київської області у даній справі від 01.03.2016 визнано бездіяльність ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві під час примусового виконання наказів господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.12.2011 у справі № 5002-3/4277-2011 протиправною та незаконною.
ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві повторно направлені запити, зокрема, до Державної податкової служби України з метою виявлення номерів рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах.
Повторно направлені запити до: Державної служби з безпеки на транспорті, відповідь на який надано 24.03.2016; Державної інспекції сільського господарства України, відповідь на який надано 24.03.2016; Державної інспекції сільського господарства в м. Києві, відповідь на який надано 11.04.2016; ДП «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин», відповідь на який надано 23.06.2016
Приписами статті 1 Закону України „Про виконавче провадження” визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про державну виконавчу службу”, державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Стаття 2 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.
Стаття 7 Закону України “Про державну виконавчу службу” встановлює обов'язок державного виконавця сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.
Згідно зі ст. 11 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі - конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про виконавче провадження”, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Так, в обґрунтування вимог скарги позивач посилався, зокрема, на те, що державним виконавцем не вчинено повних дій, на які було наголошено стягувачем у клопотанні №19-1/05 від 19.05.2016 (т.2 а.с.146-148).
Проте, суд не погоджується з такими твердженнями скаржника, оскільки частина таких дій була вчинена виконавцем. Крім того, скаржником не надано суду обґрунтування того, що такі дії мали б вчинятись виконавцем.
Крім того, на думку суду державним виконавцем вчинено дії, які спрямовані на встановлення майна відповідача, на яке можливо звернути стягнення (в т.ч. з урахуванням видів діяльності відповідача, що зазначені в даних з ЄДРПОУ щодо пошуку сілгосп техніки та тварин), проте, майна боржника державним виконавцем виявлено не було, у зв'язку з чим і повернуто стягувачу виконавчий документ.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
За таких обставин суд вважає, вимоги скаржника необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “ОСОБА_5” на та бездіяльність Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві під час виконання наказів господарського суду Київської області від 21.12.2011 №5002-3/4277-2011 залишити без задоволення.
2. Дану ухвалу направити на адресу сторін та у Солом'янського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (вул. Солом'янська, 3, м. Київ, 03110).
Суддя С.І. Чонгова