61022, м.Харків, пр. Науки, 5
26.07.2016р. Справа № 905/2907/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
при секретарі судового засідання Гонтарі А.Д.
розглянув
скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз”, м.Макіївка
на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області
у справі №905/2907/15
за позовом Публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ”, м.Київ
до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз”, м.Макіївка
про: стягнення 5445410,62грн. заборгованості, 1534693,02грн. пені, 468588,86грн. штрафу, 127797,84грн. - 3% річних та 1716200,43грн. інфляційних
за участю представників сторін:
від стягувача: ОСОБА_1 - за дов.№53 від 13.01.2016р.,
від боржника (скаржника): не викликався,
від ВДВС: не викликався.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.01.2016р. у справі №905/2907/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “УКРТРАНСГАЗ”, м.Київ до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз”, м.Макіївка про стягнення 5445410,62грн. заборгованості, 1534693,02грн. пені, 468588,86грн. штрафу, 127797,84грн. - 3% річних та 1716200,43грн. інфляційних задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 5445410,62грн. основного боргу, 1534692,98грн. пені, 1715631,53грн. інфляційних втрат, 127797,76грн. - 3% річних, 132351,15грн. судового збору.
На виконання вказаного рішення 01.02.2016р. виданий наказ.
04.05.2016р. до канцелярії господарського суду Донецької області від Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз” надійшла скарга №229 від 29.04.2016р. про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (далі - відділ ПВР УДВС ГТУЮ в Донецькій області) зняти накладений постановою ВП №50367336 від 29.03.2016р. арешт з відкритого у ПАТ “ВТБ БАНК” поточного рахунку №26007010179141 в частині оплати праці, здійснення нарахувань на заробітну плату працівників Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз” та сплати обов'язкових податків та зборів.
Ухвалою суду від 10.05.2016р. вирішення питання про прийняття зазначеної скарги відкладалось до розгляду апеляційної скарги №231 від 29.04.2016р. та повернення матеріалів тому №5 справи №905/2907/15 до господарського суду Донецької області.
Ухвалою суду від 03.06.2016р. Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз” відновлено строк на оскарження постанови відділу ПВР УДВС ГТУЮ в Донецькій області ВП №50367336 від 29.03.2016р., скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні.
21.06.2016р. до канцелярії суду від скаржника надійшов додаток №258 від 13.06.2016р. до скарги, в якому боржник просив суд: скасувати постанову про накладення арешту на рахунки боржника від 29.03.2016р. та зобов'язати відділ ПВР УДВС ГТУЮ в Донецькій області зняти арешт з поточного рахунку №26007010179141, відкритого у ПАТ “ВТБ БАНК”, накладений постановою ВП №50367336 від 29.03.2016р. в частині примусового виконання наказу господарського суду Донецької області у справі №905/2907/15.
Ухвалою від 30.06.2016р. суд не прийняв доповнення вимог скарги з огляду на невиконання скаржником вимог ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України щодо надання суду оригіналів описів вкладення про направлення документа, що містить додаткові вимоги, на адресу стягувача та ВПВР УДВС ГТУЮ в Донецькій області.
Ухвалою суду від 12.07.2016р. розгляд скарги відкладено на 26.07.2016р.
08.07.2016р. на адресу суду від боржника (скаржника) надійшли пояснення №268 від 06.07.2016р. по суті скарги з додатками, які судом розглянуті та долучені до матеріалів справи.
Стягувач у судове засідання з'явився, просить суд відмовити у задоволенні скарги.
Боржник (скаржник) у судове засідання не викликався.
Представник Державної виконавчої служби України у судове засідання не викликався.
Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України неявка боржника та представника органу ДВС в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
В судовому засіданні 26.07.2016р., керуючись вимогами статті 43 ГПК України, суд
03.03.2016р. відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрите виконавче провадження №50367336 за наказом Господарського суду Донецької області №905/2907/15 від 01.02.2016р. (т.5, а.с.97).
Постановою державного виконавця №50367336 від 29.03.2016р. (т.5, а.с.38-39, 106) накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника - зокрема, на кошти на поточному рахунку №26007010179141, відкритому в ПАТ “ВТБ БАНК”, з якого на виконання Договору про обслуговування зарплатного проекту №20316900/ЗП від 23.11.2011р. перераховувались загальні суми виплат на транзитний рахунок, який заповнюється автоматично в системі дистанційного обслуговування, для подальшого зарахування на карткові рахунки працівників ПрАТ “Макіївкагаз” (т.5, а.с.40-43, 128, 129-132, 75-77, 139).
Поточний рахунок №26007010179141 в ПАТ “ВТБ БАНК” використовується також для здійснення інших, не пов'язаних з виплатою заробітної плати, платежів - і іншого боржником не доведено.
В поданій скарзі боржник посилається на те, що державним виконавцем неправомірно накладено арешт на рахунок №26007010179141 в ПАТ “ВТБ БАНК”, оскільки з нього здійснювалося перерахування заробітної плати, нарахувань на заробітну плату працівників Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз” та сплата обов'язкових податків і зборів.
З наведених підстав боржник просить зобов'язати відділ ПВР УДВС ГТУЮ в Донецькій області зняти накладений постановою ВП №50367336 від 29.03.2016р. арешт з поточного рахунку №26007010179141 в частині перелічених вище платежів.
Згідно з приписами ст.ст.2, 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання. Працівник органу державної виконавчої служби зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів, зокрема, фізичних осіб.
З ч.2 ст.19 Конституції України вбачається, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням наведеного, Державна виконавча служба, її органи та посадові особи повинні діяти виключно на підставах, в межах повноважень, у спосіб та у точній відповідності з законом.
«На підставі» означає, що державний виконавець зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що державний виконавець повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що державний виконавець зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби. Зазначені критерії є вимогами для державного виконавця як суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчинює дії чи допускається бездіяльності.
Державним виконавцем при примусовому виконанні наказу господарського суду Донецької області №905/2907/15 від 01.02.2016р. про стягнення коштів з Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз” 29.03.2016р. винесено постанову про арешт коштів боржника, в тому числі коштів на поточному рахунку №26007010179141 в ПАТ “ВТБ БАНК”.
Суд вважає, що вказана постанова в частині накладення арешту на кошти на рахунку №26007010179141, відкритому в ПАТ “ВТБ БАНК”, призначені для виплати заробітної плати (авансу) і перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства, винесена з порушенням вимог чинного законодавства з огляду на таке.
У поданій скарзі боржник посилається на те, що здійснення виплат заробітної плати працівникам стало неможливим з квітня 2016 року (т.5, а.с.35) - отже, заборгованість Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз” зі сплати заробітної плати накопичується протягом останніх чотирьох місяців.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 43 Конституції України, ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю, ч.ч.1, 6 ст.24 Закону України «Про оплату праці» визначено, що кожен громадянин має право на заробітну плату не нижче визначеного законом розміру та на соціальний захист; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; заробітна плата повинна виплачуватись регулярно в робочі дні, в установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця строки, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів. Керівники підприємств усіх форм власності зобов'язані вживати заходів щодо своєчасної виплати заробітної плати та вжиття заходів з погашення заборгованості по її виплаті. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.
Відповідно до ч.5 ст.97 Кодексу законів про працю, ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Отже, накладення арешту на рахунок боржника №26007010179141 в ПАТ “ВТБ БАНК” унеможливлює виплату заробітної плати працівникам Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз” та інших виплат працівникам, що призводить до порушення конституційних прав працевлаштованих на підприємстві громадян.
Таким чином, постанова ВП №50367336 від 29.03.2016р. про арешт коштів боржника є незаконною в частині накладення арешту на кошти на відкритому в ПАТ “ВТБ БАНК” рахунку №26007010179141, призначені для виплати заробітної плати (авансу) і перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства, як прийнята без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів працівників підприємства-боржника і цілями, на досягнення яких спрямована оскаржувана постанова.
Щодо законності постанови про арешт коштів боржника в цілому.
Частиною першою та абз.2 ч.2 ст.57 Закону передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення; арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.65 Закону державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Згідно з приписами частин другої та п'ятої ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.
З наведених приписів вбачається, що існує певна послідовність виконання рішення суду, дотримання якої є обов'язковим для державного виконавця, оскільки таку послідовність встановлено Законом.
Зазначену послідовність державним виконавцем не порушено; ним не порушено також приписів ч.1 та абз.2 ч.2 ст.57, ч.ч.3, 4 ст.65 Закону.
Отже, накладення державним виконавцем арешту на всі рахунки Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз” в ПАТ “ВТБ БАНК” відповідає наведеним вище приписам чинного законодавства, з огляду на що скарга не підлягає задоволенню в частині накладення арешту на кошти на рахунку №26007010179141, призначені для сплати обов'язкових податків та зборів (крім обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства).
Викладене у поясненні №8780/6 від 15.06.2016р. твердження стягувача про те, що оскільки відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого Постановою Правління НБУ №280 від 17.06.2004р., рахунок 2600 відкривається для юридичної особи для зберігання коштів, які видаються/перераховуються на вимогу суб'єктів господарювання, то грошові кошти на поточному рахунку №26007010179141 можуть використовуватись для різних цілей (т.5, а.с.85-86), суд відхиляє з огляду на таке. План рахунків бухгалтерського обліку банків України не передбачає окремого класу (і, відповідно, розділу, групи) рахунків, які відкриваються банками господарюючим суб'єктам саме для цілей виплати заробітної плати працівникам таких господарюючих суб'єктів. Отже, самий лише факт віднесення рахунку №26007010179141 до рахунків групи 2600 не виключає використання такого рахунку боржником для виплати заробітної плати своїм працівникам, що, в свою чергу, є цілком законним.
Керуючись ч.2 ст.19, ст.43 Конституції України; ч.5 ст.97, ч.1 ст.115 Кодексу законів про працю; ч.3 ст.15, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» №108/95-ВР від 24.03.1995р.; ст.ст.2, 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» №202/98-ВР від 24.03.1998р.; ст.ст.6 (ч.1), 52, 57, 65 (ч.ч.3, 4) Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); ст.ст.22, 33, 34, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз” на дії відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області - задовольнити частково.
2. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій зняти накладений постановою ВП №50367336 від 29.03.2016р. арешт з відкритого у ПАТ “ВТБ БАНК” поточного рахунку №26007010179141 в частині коштів, необхідних для виплати заробітної плати (авансу) працівникам Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Макіївкагаз” і перерахування обов'язкових платежів, нарахованих на заробітну плату та відрахованих з неї відповідно до діючого законодавства.
3. В іншій частині скарги відмовити.
Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.
Ухвала є обов'язковою на всій території України і виконується у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Суддя О.М. Шилова
надруковано 4 прим.: 1 - до справи,
2 - сторонам, 1 - ВДВС