22 липня 2016 року 810/2089/16
Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
23 червня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося Спільне Українсько-Великобританське товариство з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" (далі - позивач) з позовом до Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 квітня 2016 р. №0001191406 та стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки позивачем своєчасно та в повному обсязі оприбутковано готівку за 4 та 7 березня 2016 р. на підставі Z-звітів. Зазначив, що 4 та 7 березня 2016 р. до граф 5-8 книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) було внесено суми, отримані у ці дати, проте, внаслідок технічної помилки. Зокрема, 4 березня 2016 р. було зазначено грошову суму, фактично оприбутковану 7 березня 2016 р., а 7 березня 2016 р. - грошову суму, фактично оприбуткована 4 березня 2016 р. Вважає, що несвоєчасне виконання запису в КОРО, за наявності роздрукованих Z-звіту за названі дати, може кваліфікуватися лише як порушенням порядку ведення КОРО, проте, не є правопорушенням, передбаченим п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637 (далі - Положення).
Відповідач позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити посилаючись на те, податкове повідомлення-рішення від 11 квітня 2016 р. №0001191406 відповідачем винесено правомірно, оскільки позивачем було несвоєчасно оприбутковано готівкові кошти в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків за 4 та 7 березня 2016 р.
13 липня 2016 р. представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.
5 березня 1998 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 107302 (а.с. 9).
23 березня 2016 р. відповідачем було здійснено фактичну перевірку магазину позивача, розташованого за адресою: Київська обл., с. Переяслівське, вул. Привокзальна, 2, за результатами якої у цей же день складено акт перевірки № 002366 (далі - акт перевірки) (а.с. 38-39).
У розділі "Висновок" названого акта перевірки зазначено, що перевіряючими встановлено факт несвоєчасного оприбуткування готівкових коштів в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (Z-звітів), а саме в КОРО №3000078135р/3 від 8 вересня 2015 р., в розділі 2 «Обліку руху готівки та сум розрахунків», на сторінці 72-73 вчинено запис про оприбуткування готівки за 4 березня 2016 р. після оприбуткування готівки на підставі Z-звіту № 0363 на суму 15431 грн 34 коп., 7 березня 2016 р. після оприбуткування готівки на підставі Z-звіту від 7 березня 2016 р. № 0364 на суму 5055 грн 41коп., чим порушено вимоги п.2.6 Положення (а.с. 39).
11 квітня 2016 р. на підставі висновків названого акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001191406, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 77 156 грн 70 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0001191406) (а.с. 40).
У зв'язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що винесено протиправно, ним було подано даний позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР), ПК України та Положенням.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 Закону № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Згідно з вимогами п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Як убачається з п.п. 80.2.6 п. 80.2 ст. 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3.
Згідно з вимогами п.1.2 Положення оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до вимог 2.6 названого Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Як убачається з п.6 розділу 4 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міндоходів від 28 серпня 2013 р. №417, використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Наявні матеріали справи свідчать про таке.
Наказом позивача від 1 жовтня 2014 р. №133/2-П з метою повного та своєчасного оприбуткування готівки у магазині №1, що розташований за адресою: с. Переяславське, вул. Привокзальна, 2, Переяслав-Хмельницький р-н, Київської обл., продавця ОСОБА_1 було визначено відповідальною особою за службову видачу грошових коштів за реалізовану продукцію та товари в касу підприємства, виконання Z-звіту та внесення даних до КОРО (а.с. 49).
4 березня 2016 р. продавцем ОСОБА_1 було внесено запис до КОРО, зокрема, у графі «загальна» вказано цифру 5055 грн 41 коп. замість суми, зазначеної у Z-звіті за цей день - 15 431 грн 34 коп. (а.с. 122-123).
У подальшому 7 березня 2016 р. продавцем ОСОБА_1 було внесено запис до КОРО, зокрема, у графі «загальна» 15 431 грн 34 коп., замість суми, зазначеної у Z-звіті за цей день - 5055 грн 41 коп. (а.с. 44-45).
Наведене свідчить, що до КОРО 4 березня 2016 р. помилково було внесено суму, зазначену у Z-звіті за 7 березня 2016 р., тоді як за 7 березня 2016 р. помилково було внесено суму за 4 березня 2016 р. (а.с. 43, 45)
При вирішенні справи судом враховано, що оприбуткована сума готівки за 7 березня 2016 р. (помилково відображена як готівка за 4 березня 2016 р.) у подальшому була правильно відображена у звітності позивача.
Дана обставина підтверджується:
- фіскальним чеком за 4 березня 2016 р. № 0363 на суму 15 431 грн 34 коп. (а.с. 43);
- фіскальним чеком за 4 березня 2016 р. (перший робочий день після 4 березня 2016 р.) № 0364 на суму 5055 грн 41 коп. (а.с. 43);
- фіскальним чеком за 9 березня 2016 р. № 0365 (перший робочий день після 7 березня 2016 р.) на суму 2745 грн 27 коп. (а.с. 43).
- відомостями, внесеними до КОРО за 9 березня 2016 р. (а.с. 122-123).
Водночас, як убачається з квитанції до прибуткового касового ордеру за № 437 від 4 березня 2016 р., вона містять відомості про виручку за реалізовану м'ясопродукцію на суму 15 000 грн 00 коп.; квитанція до прибуткового ордеру № 470 від 9 березня 2016 р. - 8000 грн 00 грн., що підтверджує правильність оформлення та відображення в електронній системі сум, що підлягають звітності та підтверджують описку при заповненні книги обліку розрахункових операцій (а.с. 47-48).
Отже, готівкові кошти були проведені позивачем через зареєстрований та опломбований у встановленому законом порядку РРО відповідно до вимог Закону № 265/95-ВР, а зазначені готівкові кошти були здані до каси позивача з оформленням прибуткових касових ордерів.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що помилкове виконання запису в КОРО за наявності роздрукованого Z-звіту є порушенням порядку ведення КОРО, яке не є правопорушенням (неоприбуткування або неповне оприбуткування готівки), оскільки об'єктивною стороною цього правопорушення є приховування виручки, тоді як проведення готівкових коштів через РРО із роздрукуванням Z-звіту є свідченням їх занесення до фіскальної пам'яті (що виключає приховування відповідної суми виручки).
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2012 р. в адміністративній справі № 2а/0570/21992/11.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0001191406 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, судом не може бути взято до уваги обґрунтування позивачем своїх позовних вимог тим, що добровільна сплата суми, зазначеної в спірному повідомленні-рішенні, була вимушеною дією, скерованою на забезпечення розмитнення товару (живих свиней), який митні органу відмовлялися розмитнити у зв'язку з наявністю у позивача податкової заборгованості, оскільки ця обставина не може бути підставою для задоволення даного адміністративного позову.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 77 156 грн 70 коп., сплачених позивачем на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001191406, судом встановлено таке.
Як вже зазначалося, 11 квітня 2016 р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001191406, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 77 156 грн 70 коп. (а.с. 40).
24 червня 2016 р. дана сума позивачем була добровільно сплачена на підставі платіжного доручення № 1560 (а.с. 65).
При вирішенні позовних вимог в частині стягнення добровільно сплачених штрафних санкцій судом враховано, що порядок повернення надмірно сплачених коштів врегульовано Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 р. № 787 (далі - Порядок № 787).
Так, згідно з вимогами п. 3 названого Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до вимог абз.1 п. 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Як убачається з абз. 2 п. 5 Порядку, подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою з найменуванням та ідентифікаційним кодом установи (у разі наявності), з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Згідно з вимогами п. 8 Порядку подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.
Подання надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону одержувача, реквізити рахунку одержувача коштів, сума платежу, що підлягає поверненню.
Проте, позивачем не надано суду жодного документа на підтвердження звернення до відповідача з метою отримання подання та на підтвердження звернення до органу Казначейства з поданням та відповідною заявою.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є передчасними, а отже, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 2283 грн 89 коп., судом встановлено таке.
Згідно з платіжним дорученням від 29 червня 2016 р. № 1564 позивачем дійсно було сплачено пеню згідно податкового повідомлення-рішення № 000191406 в сумі 2883 грн 89 коп. (а.с. 66).
Проте, позивачем не було надано жодного доказу щодо підстав сплати цієї суми.
За таких обставин суд вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення витрат по сплаті судового збору, судом встановлено таке.
Позивачем було сплачено судовий збір згідно з платіжними дорученнями від 22 червня 2016 р. № 1474 у сумі 1378 грн 00 коп. та від 12 липня 2016 р. № 1840 у сумі 1378 грн 00 коп.
6 липня 2016 р. позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, яка містить клопотання про повернення йому сплаченої суми судового збору.
При вирішенні клопотання судом враховано, що згідно з вимогами ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 1378 грн 00 коп.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 11 квітня 2016 р. №0001191406.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Спільного Українсько-Великобританського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива Переяславщини" судові витрати у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн 00 коп.
У задоволенні клопотання про стягнення судового збору у сумі 1378 грн 00 коп. відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Виноградова О.І.