12.3
про залишення позовної заяви без розгляду
25 липня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/193/16
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,
за участю
секретаря судового засідання Михальченко Д.С.,
та
представників сторін:
від позивача - не прибув,
від відповідачів - Кириченка Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в Луганській області Національної поліції України, ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області про скасування наказу від 30.10.2014 № 481 в частині звільнення ОСОБА_2, поновлення на роботі, стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії,-
09 березня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (далі - Позивач) до Управління поліції охорони в Луганській області Національної поліції України (далі - І-ий Відповідач), ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області (далі - ІІ-ий Відповідач), в якому позивач просить:
1) скасувати наказ від 30.10.2014 № 481 в частині звільнення ОСОБА_2;
2) поновити Позивача на посаді старшого інспектора з окремих доручень ВКЗ УДСО при ГУМВС України в Луганській області;
3) зобов'язати виплатити середній заробіток за період вимушеного прогулу у сумі 47710,32 грн;
4) стягнути різницю грошового утримання за період з 21.07.2014 по 01.08.2014 в сумі 799,26 грн;
5) стягнути компенсацію за невикористану основну відпустку за 2014 рік в сумі 3975,86 грн;
6) стягнути компенсацію матеріальної допомоги на оздоровлення під час основної відпустки за 2014 рік в сумі 3975,86 грн.
21 червня 2016 року від представника відповідачів до суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян надійшла заява про застосування строку позовної давності та пояснення щодо строків позовної давності (а.с. 194-205).
В обґрунтування зазначено, що Позивач був звільнений з органів МВС з 03.10.2014 наказом від 05.11.2014 № 59 о/с. До суду звернувся 03.03.2016 після закінчення строків встановлених законом. Посилається на отримання адвокатом позивача наказу про звільнення 24.02.2015.
Представник відповідачів в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання.
У судове засідання Позивач не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі (а.с. 193, 218).
19.07.2016 від Позивача - ОСОБА_2, надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, надіслане електронною поштою на офіційну електронну адресу суду (а.с. 219).
У відповідності до пункту 2.2.18 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України 17.12.2013 № 174 (далі - Інструкція № 174), для підтвердження офіційного статусу документів, отриманих електронною поштою, не скріплених електронно-цифровим підписом, повинні бути надані (надіслані) їх оригінали. До підтвердження оригіналами такі документи мають статус інформаційних.
Таким чином, вищевказані документи оцінюються як інформаційні.
З урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе розглянути заяву про залишення позовної заяви за відсутності Позивача.
Розглянувши клопотання представника відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши думку представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов наступного.
ІІ-ий Відповідач в пояснення щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду посилається на те, що вперше копія наказу про звільнення була надана позивачу через його адвоката 24.02.2015 у відповідь на лист позивача від 25.01.2015 (а.с. 195).
Факт звернення Позивача до ІІ-го Відповідача підтверджується документами, долученими Позивачем до позовної заяви, а саме: останнім до позовної заяви долучено лист від 25.01.2015, адресований т.в.о. начальнику УДСО при ГУМВС України у Луганській області Осіпіяну О.В., на який посилається ІІ-ий Відповідач (а.с. 15).
Також Позивачем до позовної заяви долучено лист від 20.10.2015 б/н, адресований т.в.о. начальнику УДСО при ГУМВС України у Луганській області Осіпіяну О.В. (а.с. 16).
Згідно інформації, зазначеній в листі від 20.10.2015 б/н, Позивач звертає вимогу до ІІ-го Відповідача про надання документів, серед яких просить надати витяг з наказу по особовому складу про звільнення з ОВС України (а.с. 16).
Тобто станом на 20 жовтня 2015 року Позивач був обізнаний про звільнення, що також підтверджує пояснення ІІ-го Відповідача про надання Позивачу наказу про звільнення ще в лютому 2015 року.
Факт обізнаності про своє звільнення підтверджується також особисто Позивачем, який в позовній заяві в другому абзаці сьомого аркушу зазначає, що з 22.09.2014 по 03.10.2014 він перебував на лікарняному, і перед виходом з лікарняного на службу йому по телефону співробітниками відділу кадрів повідомили про звільнення через не вихід до нового місця служби до м. Сєвєродонецька Луганської області (а.с. 6).
Тобто Позивачем підтверджено, що про своє звільнення та переміщення УДСО при ГУМВС України у Луганській області до міста Сєвєродонецька він дізнався ще в 2014 році.
Також Позивачем зазначено, що 02 лютого 2015 року він знаходився в місті Сєвєродонецьку Луганської області де отримав виписку зі свого карткового рахунку в банкоматі банку «Київська Русь» (а.с. 9, 26).
Зазначені докази підтверджують наявну у Позивача можливість з'ясування питання про подальше проходження служби та можливості отримання витягу з наказу про звільнення з подальшим оскарженням його до суду, що ним зроблено не було.
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Питання щодо строку звернення до адміністративного суду унормовані статтею 99 КАС України, відповідно до частини третьої якої, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Вперше Позивач звернувся з позовом до Луганського окружного адміністративного суду про поновлення на роботі в органах внутрішніх справ 22 січня 2016 року (а.с. 47).
Дану позовну заяву повернуто Позивачу ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року через не усунення недоліків (а.с. 56).
Повторно до суду Позивач звернувся з позовною заявою про поновлення на роботі 09 березня 2016 року (а.с. 3).
Однак на підставі вищезазначених доказів судом встановлено, що Позивач з 2014 року був обізнаний про порушення своїх прав.
Таким чином, навіть при врахуванні дати звернення Позивача з першим позовом в січня 2016 року останнім вже було пропущеного строк звернення до суду.
Слід зазначити, що КАС України передбачає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Заява про поновлення строків звернення до суду Позивачем не подавалась.
Таким чином, суд дійшов висновку, що Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про скасування наказу від 30.10.2014 № 481 в частині звільнення ОСОБА_2; поновлення на посаді старшого інспектора з окремих доручень ВКЗ УДСО при ГУМВС України в Луганській області; зобов'язання виплатити середній заробіток за період вимушеного прогулу у сумі 47710,32 грн, в листопаді 2015 року після сплину строку визначеного приписами статті 99 КАС України.
Заява про поновлення строку звернення до суду Позивачем не подавалась.
Щодо позовних вимог про стягнення різниці грошового утримання за період з 21.07.2014 по 01.08.2014 в сумі 799,26 грн; стягнення компенсації за невикористану основну відпустку за 2014 рік в сумі 3975,86 грн; стягнення компенсацію матеріальної допомоги на оздоровлення під час основної відпустки за 2014 рік в сумі 3975,86 грн.
Суд зазначає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці», у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, а також усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема, й грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Таким чином до позовних вимог про стягнення різниці грошового утримання за період з 21.07.2014 по 01.08.2014 в сумі 799,26 грн; стягнення компенсації за невикористану основну відпустку за 2014 рік в сумі 3975,86 грн; стягнення компенсацію матеріальної допомоги на оздоровлення під час основної відпустки за 2014 рік в сумі 3975,86 грн наслідки статей 99, 100 КАС України застосуванню не належать.
За частиною першою статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Частиною другою статті 100 КАС України визначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
За частиною третьою статті 162 КАС України якщо в ході судового розгляду справи суд встановить, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, або викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, позовна заява залишається без розгляду.
За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що провадження у справі відкрито в частині позовних вимог, поданих з пропущенням установленого законом строку звернення до адміністративного суду, підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними не знайдено.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність залишення адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в Луганській області Національної поліції України, ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області в частині позовних вимог про скасування наказу від 30.10.2014 № 481 в частині звільнення ОСОБА_2; поновлення на посаді старшого інспектора з окремих доручень ВКЗ УДСО при ГУМВС України в Луганській області; зобов'язання виплатити середній заробіток за період вимушеного прогулу у сумі 47710,32 грн без розгляду.
На підставі частин третьої та сьомої статті 160 КАС України у судовому засіданні 25 липня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини другої статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 99, 100, пунктом 9 частини першої статті 155, статтями 160, 162, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління поліції охорони в Луганській області Національної поліції України, ліквідаційної комісії Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Луганській області в частині позовних вимог про скасування наказу від 30.10.2014 № 481 в частині звільнення ОСОБА_2; поновлення на посаді старшого інспектора з окремих доручень ВКЗ УДСО при ГУМВС України в Луганській області; зобов'язання виплатити середній заробіток за період вимушеного прогулу у сумі 47710,32 грн залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до адміністративного суду в загальному порядку, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 29 липня 2016 року.
Суддя С.М. Чиркін