Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 липня 2016 р. Справа №805/893/16-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
час прийняття постанови: 09 година 45 хвилин
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.
при секретарі судового засідання Проніні Д.С.
за участю
позивача - не з'явився
представника відповідача 1 - не з'явився
представника відповідача 2 - не з'явився
представника третьої особи 1 - не з'явився
представника третьої особи 2 - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, Міністерство соціальної політики України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
31 березня 2016 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Донецької обласної державної адміністрації (далі - відповідач 1 або Донецька ОДА), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради (далі - третя особа 1 або Управління), Міністерства соціальної політики України (далі - третя особа 2 або Мінсоцполітики України), в якому позивач просив:
- визнати протиправною бездіяльність Донецької ОДА, яка полягає у невидачі позивачу вкладки до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 (категорія 1) від 27 травня 2010 року;
- зобов'язати Донецьку ОДА видати позивачу вкладку до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 (категорія 1) від 27 травня 2010 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що виконував роботи у зоні відчуження у 1990 року впродовж 30 календарних днів, а саме з 12 квітня 1990 року по 12 травня 1990 року.
У зв'язку з продовженням групи інвалідності 27 травня 2010 року позивачу видане посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 (категорія 1). Однак вкладка до цього посвідчення видана не була.
Посилаючись на ст. 19 Конституції України, ст. 9, ч. 1 ст. 10, п. 1 ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15, ч. ч. 3-7 ст. 17, ст. 64, ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 2, 3, 10 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51, позивач стверджував, що допущена відповідачем бездіяльність є протиправною.
Так, відповідач безпідставно не виконав покладений на нього обов'язок щодо видачі вкладки до посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не дотримався принципів законності, обґрунтованості та повноти розгляду наданих позивачем документів та інших підтверджуючих матеріалів. Не надав доказів того, що у 1996, 1998 та 2010 роках позивач безпідставно та необґрунтовано отримав посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС відповідної категорії.
Позивач наголошував, що неможливість подання з незалежних від його волевиявлення причин, інших документів, що можуть підтвердити факт виконання ним робіт у зоні відчуження, не може розглядатись як свідчення безпідставність видачі йому посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та слугувати підставою для позбавлення його статусу, який наданий ще в 1996 році відповідно до рішення компетентного органу в чинному на той час порядку.
Доказів фальсифікації або недостовірності інформації, вказаної в раніше наданих позивачем документах, не надано (а.с. 3-5).
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові, надав пояснення, аналогічні тим, що наведені у позовній заяві, просив задовольнити позов.
Відповідач 1 - Донецька ОДА свого ставлення до заявлених позовних вимог не висловила.
Ухвалою від 17 травня 2016 року Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації залучений до участі у справі у якості другого відповідача (далі - відповідач 2 або Департамент) (а.с. 67-68).
Відповідач 2 - Департамент вимоги не визнав, подав письмові заперечення, сутність яких полягала у тому, що ОСОБА_1 надав довідку про підвищену оплату праці в зоні відчуження від 14 квітня 1997 року № 729, видану Київським автотранспортним підприємством 13027, в якій зазначено про його роботу в зоні відчуження без вказівки на конкретні населені пункти у період з 15 квітня по 12 травня 1990 року, тобто впродовж 28 календарних днів.
У зв'язку з виявленими невідповідностями особова справа ОСОБА_1 направлена на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
З метою недопущення незаконних бюджетних видатків на виплату ОСОБА_1 пільг та компенсацій видача вкладки до посвідчення була призупинена до прийняття Комісією відповідного рішення.
З урахуванням наведеного та на підставі ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п.п. 10, 12 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач 2 просив відмовити в позові (а.с. 60-61, 126-127).
В судовому засіданні представники відповідача 2 позов не визнали, надали пояснення аналогічні тим, що викладені у запереченнях, просили відмовити у його задоволенні.
Представник третьої особи 1 - пояснила, що у спірних правовідносинах Управління діяло у відповідності до вимог законодавства, а саме направило всі надані позивачем документи на розгляд Департаменту.
Третя особа 2 - Мінсоцполітики України повідомило, що до Департаменту соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Міністерства соціальної політики України з приводу невидачі вкладки до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 позивач не звертався.
На розгляд Комісії зі спірних питань по визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, справа ОСОБА_1 надійшла 03 червня 2016 року.
23 червня 2016 року Комісією прийнято рішення про не підтвердження ОСОБА_1 факту виконання робіт в зоні відчуження в 1990 році впродовж 30 календарних днів та про вилучення посвідчення (а.с. 91, 107).
Про дату, час і місце судового розгляду сторони повідомлені належним чином з дотриманням вимог ст.ст. 33-36, 38 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
До судового засідання, призначеного на 26 липня 2016 року особи, які беруть участь у справі, явку своїх представників не забезпечили.
На підставі ч. 4 ст. 122, ч. 4 ст. 128 КАС України справа розглянута за відсутності представників осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Відповідач 1 - Донецька обласна державна адміністрація (ідентифікаційний код 00022473) зареєстрована як юридична особа 21 серпня 1995 року, про що 16 вересня 2005 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) внесений запис за номером 1 266 120 0000 011422 (а.с. 22-23).
Відповідач 2 - Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 25917627) зареєстрований як юридична особа 08 серпня 2000 року, про що 08 липня 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1 266 120 0000 009600 (а.с. 24-25).
Третя особа 1 - Управління соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради (ідентифікаційний код 26010964) зареєстроване як юридична особа 15 лютого 2001 року, про що 24 травня 2005 року до ЄДР внесений запис за номером 1 274 120 0000 002246 (а.с. 26-27). В подальшому Управління перейменовано на Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради (а.с. 135-136).
Третя особа 2 - Міністерство соціального захисту населення України (ідентифікаційний код 37567866) зареєстроване як юридична особа 21 лютого 2011 року, про що до ЄДР внесений запис за номером 1 070 145 0000 042778 (а.с. 28-29).
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 28 травня 1999 року (а.с. 6-7).
Як свідчать записи у трудовій книжці серії НОМЕР_3 , 01 лютого 1988 року на підставі наказу від 01 лютого 1988 року № 21к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до Ждановського АТП 31431 (запис № 4) (а.с. 8-9).
10 квітня 1990 року АТП 11431 виданий наказ № 70-к.
На підставі цього наказу ОСОБА_1 направлений для роботи на Чорнобильській АЕС з 11 квітня 1990 року, з увільненням його від виконання основної роботи (а.с. 14).
Як свідчить довідка АТП 11431 від 06 листопада 1992 року № 38, на підставі наказу від 10 квітня 1990 року № 70-к ОСОБА_1 був відряджений в зону Чорнобильської АЕС з 11 квітня по 11 травня 1990 року, йому видане посвідчення про відрядження за № 99 (а.с. 13).
Згідно з довідкою Маріупольського АТП 11431 від 11 грудня 1996 року № 30/836, ОСОБА_1 був відряджений для роботи на Чорнобильській АЕС з 12 квітня по 12 травня 1990 року (а.с. 14).
16 квітня 1990 року Київським автотранспортним підприємством 13027 виданий наказ № 56/ОК «Про тимчасовий прийом на роботу водіїв, ремонтних робочих Ворошиловградського, Донецького ТПО автомобільного транспорту».
На підставі цього наказу для організації робіт із забезпечення перевезення експлуатаційників ЧАЕС водії, ремонтні робочі Ворошиловградського, Донецького ТПО автомобільного транспорту, відряджені до м. Чорнобиль, тимчасово прийняті на роботу до 5-ої Чорнобильської колони з 12 квітня по 12 травня 1990 року.
До складу цих працівників був включений газоелектрозварювальник 4 розряду АТП 11431 ОСОБА_1 (а.с. 12).
Наказ від 16 квітня 1990 року № 56/ОК наданий позивачу Автобусним парком № 8 комунального підприємства «Київпастранс», який є правонаступником АТП 13027, про що свідчать лист від 20 квітня 2015 року № 146 та довідка про перейменування підприємства від 17 квітня 2015 року № 73 (а.с. 16-17).
Як свідчить маршрутний лист, ОСОБА_1 виконував роботи в зоні відчуження з 15 по 30 квітня 1990 року та з 01 по 12 травня 1990 року (а.с. 63).
Згідно з довідкою від 14 березня 1997 року № 729, що видана АТП 13027, ОСОБА_1 виконував роботи в населених пунктах в зоні відчуження в період з 15 квітня по 12 травня 1990 року (а.с. 64).
При цьому, в маршрутному листі та у довідці найменування населених пунктів, в яких перебував позивач, не зазначено.
Відповідно до групової відомості про нарахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження, ОСОБА_1 проведена оплата за 16 днів квітня 1990 року та 12 днів травня 1990 року (а.с. 20).
До трудової книжки серії НОМЕР_3 внесений запис за № 7 про те, що з 11 квітня по 12 травня 1990 року позивач перебував у відрядженні на Чорнобильську АЕС на підставі наказу від 10 квітня 1990 року № 70к (а.с. 8-9).
На підставі ч. 1 ст. 70 КАС України суд не бере до розгляду надану позивачем картку - особовий рахунок нарахування та утримання із заробітної плати за 1990 рік, як таку, що не стосується предмету доказування, оскільки в ній відображені відомості за липень - грудень 1990 року (а.с. 11).
29 січня 1996 року Донецька ОДА видала ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 3) серії НОМЕР_4 , яке засвідчувало наявність у нього права на пільги і компенсації, встановлені Законом УРСР «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» для осіб, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1988-1990 роках, що підтверджено дублікатом цього посвідчення (а.с. 10).
27 квітня 1998 року Донецька ОДА видала позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 3) серії НОМЕР_5 нового зразка, яке засвідчувало наявність у нього права на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з числа осіб, які працювали у зоні відчуження у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів.
На дублікаті посвідчення від 27 квітня 1998 року серії НОМЕР_5 проставлена відмітка «Перереєстровано» (а.с. 10).
05 червня 2008 року Центральна міжвідомча експертна комісія розглянула звернення ОСОБА_1 і надану ним документацію на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (протокол № 31).
За результатами розгляду цього питання Центральна міжвідомча експертна комісія дійшла висновку, що захворювання ОСОБА_1 пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
09 червня 2008 року Центральною міжвідомчою комісією виданий експертний висновок за № 11044-404 (а.с. 15).
27 травня 2010 року Донецька ОДА видала ОСОБА_1 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_6 , що засвідчувало наявність у нього права на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На посвідченні від 27 травня 2010 року серії НОМЕР_7 с проставлена відмітка «Перереєстровано» (а.с. 10).
20 червня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради з заявою про видачу йому нової вкладки до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії у зв'язку з подовженням групи інвалідності.
Разом з листом від 26 червня 2013 року № 01/06-1289 Управління направило особову справу ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації для видачі нової вкладки до посвідчення у зв'язку з продовженням групи інвалідності (а.с. 76).
Листом від 19 липня 2013 року № 10/03015/01-09 Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації повідомило Управління про те, що в поданих документах відображена інформація про участь ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження у 1990 році у недостатній кількості днів, що унеможливлює видачу вкладки до посвідчення (а.с. 77).
Для уточнення терміну перебування позивача у зоні відчуження Управління звернулося із запитом від 09 липня 2013 року № 01/06-1415 до Міністерства інфраструктури України.
Листом від 15 серпня 2013 року № 9307/25/10-13 Міністерство інфраструктури України повідомило про відсутність інформації щодо участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Цей лист направлений до Департаменту для прийняття остаточного рішення за заявою позивача.
Розглянувши додаткові документи, листом від 07 жовтня 2013 року № 10/03015/09 від 07 жовтня 2013 року Департамент повідомив про неможливість позитивного вирішення питання про видачу ОСОБА_1 вкладки до посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у зв'язку з відсутністю інформації про його перебування у зоні відчуження у достатній кількості днів.
18 червня 2015 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Управління з приводу видачі йому вкладки до посвідчення. До свого звернення він додав копію наказу від 16 квітня 1990 року № 56/ОК.
Разом з листом від 18 червня 2015 року № 01/06-2183 ці документи надіслані до Департаменту.
21 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Управління з заявою, в якій просив повідомити причини невидачі вкладки до посвідчення (а.с. 78).
Листом від 30 липня 2015 року № 06вх-12-1236-01 Управління повідомило позивача, що в маршрутному листі та довідці від 14 липня 1997 року № 729 зазначено про виконання ним робіт у зоні відчуження з 15 квітня по 12 травня 1990 року, що становить повних 27 календарних днів; про те, що подані заявником документи надіслані до Департаменту і про отримання відповіді від якого, заявник буде поінформований письмово (а.с. 18, 79-80).
За результатами розгляду звернення ОСОБА_1 . Мінсоцполітики України листом від 12 лютого 2016 року № 67/20/132-16 повідомило заявника про таке.
За інформацією, наданою Управлінням, 27 травня 2010 року позивачу видано посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та вкладка до нього на підставі експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 09 червня 2008 року № 11044-404, довідки до акту огляду серії 10 ААА № 159161 від 13 травня 2010 року, довідки Маріупольського транспортного підприємства 11431 від 06 листопада 1992 року № 38, довідки Київського автотранспортного підприємства від 14 липня 1997 року № 729 і маршрутного листа.
При розгляді питання стосовно видачі ОСОБА_1 вкладки до посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 у зв'язку з подовженням групи інвалідності було з'ясовано, що відповідно до відомості про нарахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження заявнику зараховано тільки 28 днів.
Оскільки термін виконання ОСОБА_1 роботи по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС становив менше 30 календарних днів, Мінсоцполітики України дійшло висновку про відсутність підстав для видачі вкладки до посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.
Позивачу роз'яснено, що до розрахунку береться лише час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо у зоні відчуження, без врахування періоду відпочинку та часу в дорозі (а.с. 19).
23 червня 2016 року Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі наданих документів про визнання безпідставною видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 3 (1) ОСОБА_1 не підтверджено факт виконання робіт в зоні відчуження в 1990 році впродовж 30 календарних днів.
Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС прийнято рішення про те, що посвідчення підлягає вилученню з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Зазначене рішення відображене в протоколі засідання Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС від 23 червня 2016 року № 98 (а.с. 119).
Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.
Вирішуючи справу по суті, до спірних правовідносин суд застосовує нижченаведені правові норми.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є зокрема учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Визначення осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, наведене у ст. 10 Закону № 796.
Так, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
П. 1 постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року № 106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» затверджений Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення.
Як свідчить Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, до зони відчуження належать: у Житомирській області Народицький район (села Довгий Ліс, Нове Шарне, Мотилі, Омельники), Овруцький район (села Деркачі, Липські Романи, Журба); у Київській області Чорнобильський район (села Андріївка, Новошепеличі, Бенівка, Опачичі, Бички, Оташів, Буда, Паришів, Буряківка, Плютовище, Глинка, м. Прип'ять, села Городище, Річиця, Городчан, Роз'їждже, Залісся, Розсоха, Замошня, Рудня-Вересня, Запілля, Рудня-Іллінецька, Зимовище, Рудьки, Іванівка, Стара Красниця, Іллінці, Старі Шепеличі, Іловниця, Старосілля, Кам'янка, Стечанка, Копачі, Теремці, Корогод, Терехів, Коцюбинське, Товстий Ліс, Кошарівка, Усів, Кошівка, Хутір Золотніїв, Красне (Машівська с/р), Чапаєвка, Красне (Товстоліська с/р), Черевач, Крива Гора, Чистогалівка, Купувате, м. Чорнобиль, село Ладижичі, с-ще Чорнобиль-2, села Лелів, Ямпіль, Машеве, ст. Янів, села Нова Красниця, Новосілки), Поліський район (села Бобер, Володимирівка, Бовище, Кливини, Варовичі, Ковшилівка, Весняне, Лісництво Яковецьке, Вільшанка, Луб'янка, Стара Рудня).
Ч. 1 ст. 12 Закону № 796 встановлено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій, регламентовано ст. 14 Закону № 796.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 796 для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (ст.ст. 10, 11 і ч. 3 ст. 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;
3) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали: у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - від 1 до 5 календарних днів; у зоні відчуження в 1987 році - від 1 до 14 календарних днів; у зоні відчуження в 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів; на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які: постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій; постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3;
4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років, - категорія 4.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 796 підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
При цьому, за правилами ч. 4 ст. 15 Закону № 796, видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи регламентований ст. 65 Закону № 796.
Так, згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 65 Закону № 796 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону № 796 при зміні категорії, а також у випадках, передбачених ст. 17 цього Закону (тобто за результатами проходження обов'язкового медичного обстеження), посвідчення підлягає заміні.
Ч. 3 ст. 65 Закону № 796 визначено, що посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 65 Закону № 796 видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.
Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.
20 січня 1997 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова КМУ № 51).
П. 1 Постанови КМУ № 51 затверджений Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 51).
П. 2 Постанови КМУ № 51 затверджені нові зразки посвідчень, що видаються особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
П. 3 Постанови КМУ № 51 Міністерству праці та соціальної політики доручено забезпечити виготовлення бланків посвідчень осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та вкладок до них, а Міністерству праці та соціальної політики, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям - забезпечити своєчасну видачу посвідчень та вкладок до них.
Контроль за дотриманням Порядку № 51 покладений на Міністерство праці та соціальної політики, про що свідчить п. 5 Постанови КМУ № 51.
Згідно з п. 1 Порядку № 51 цей Порядок регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п. 2 Порядку № 51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом № 796, іншими актами законодавства.
Згідно з п. 3 Порядку № 51 інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.
При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним.
Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» і «Постраждалий від Чорнобильської катастрофи» (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абз. 1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 1997 року № 135, з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 р. не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.
До посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком (додаток № 11). Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 р. вважається не дійсним.
Якщо після чергового переогляду медико-соціальною експертною комісією особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підтверджено будь-яку групу інвалідності, посвідчення категорії 1 підлягає заміні на посвідчення іншої категорії відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 5 Порядку № 51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988 - 1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення зеленого кольору, серія А.
При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору «Перереєстровано» і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації. Починаючи з 1 жовтня 1998 р. зазначене посвідчення без такого штампу вважається недійсним. Посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» і «Постраждалий від Чорнобильської катастрофи» (категорії 1, 2, 3 серії А) без відмітки про перереєстрацію, передбачену у абз. 1 п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04 лютого 1997 року № 135, з тимчасовими вкладками затвердженого цією постановою зразка для осіб, які станом на 1 жовтня 1998 р. не отримали відповідної довідки у Державному галузевому архіві Міністерства оборони, вважаються чинними до 1 травня 1999 року.
Абз. 1-3 п. 10 Порядку № 51 визначено, що видача посвідчень провадиться:
- народним депутатам України, відповідальним працівникам Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Прокуратури України, Кабінету Міністрів України, а також керівникам центральних органів виконавчої влади, Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, головам обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, працівникам підприємств і організацій, розташованих у зоні відчуження, - Мінпраці;
- іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Згідно з абз. 4 п. 10 Порядку № 51 посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);
Відповідно до абз. 19 п. 10 Порядку № 51 рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Абз. 3 п. 12 Порядку № 51 визначено, що спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Відповідно до абз. 4 п. 12 Порядку № 51 рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.
Згідно з абз. 5 п. 12 Порядку № 51 у разі встановлення цими комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.
Положення про Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС затверджене наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 17 травня 2006 року № 187, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 року за № 626/12500 (далі - Положення № 187).
Відповідно до п. 1.1. розділу І Положення № 187 Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Комісія) - це постійно діючий колегіальний орган, що створюється при Міністерстві праці та соціальної політики України для розгляду спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно з п. 1.2. розділу І Положення № 187 основними принципами діяльності Комісії є: законність; колегіальність; повнота розгляду наданих документів та інших підтвердних матеріалів; обґрунтованість прийнятих рішень; незалежність членів Комісії (недопущення втручання в діяльність Комісії фізичних та юридичних осіб, органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування); компетентність членів Комісії.
П.п. 3.1.-3.2. розділу 3 Положення № 187 визначено, що до основних завдань Комісії належить: розгляд спірних питань осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з метою визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії; перевірка правильності видачі посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до п.п. 4.1.-4.2. розділу 4 Положення № 187 Комісія має право звертатися за допомогою до підприємств, установ, організацій для отримання документів і матеріалів, необхідних для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Комісія зобов'язана при визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС керуватися критеріями, визначеними Порядком № 51.
Згідно з п. 5.1. розділу 5 Положення № 187 рішення Комісії приймаються колегіально і є обов'язковими для виконання Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видачі відповідного посвідчення або його вилучення як такого, що видане безпідставно.
Відповідно до п. 5.3. розділу 5 Положення № 187 рішення Комісії оформляється протоколом, що підписується головою та секретарем Комісії.
П. 5.4. розділу 5 Положення № 87 визначено, що Комісія розглядає спірні питання громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
В окремих випадках, у порядку оскарження попереднього рішення, Комісія розглядає справи громадян за їх особистим зверненням.
Відповідно до п. 5.5. розділу 5 Положення № 187 рішення Комісії може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.
Згідно з п. 5.6. розділу 5 Положення № 187 у разі встановлення Комісією факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії воно на підставі рішення Комісії підлягає вилученню.
Аналізуючи наведені норми права, суд дійшов висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».
Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
За змістом п. 3 Порядку № 51 до посвідчення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, додається вкладка за встановленим зразком. Зазначене посвідчення без вкладки з 1 січня 1997 року вважається не дійсним.
При цьому, аналіз п. 3 Порядку № 51 зумовлює висновок, що метою запровадження таких вкладок є перевірка актуальності та відповідності даних учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії його соціального статусу.
За правилами п. 10 Порядку № 51 рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Отже, у разі підтвердження наявності у особи статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі їй відповідного посвідчення, у органів, перелічених у п. 10 Порядку № 51, відсутні підстави для відмови у видачі вкладки до посвідчення або для призупинення її видачі, в тому числі до розгляду Комісією спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до п. 5 Положення про Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації від 15 лютого 2013 року № 71, Департамент забезпечує виконання на території області повноважень, встановлених законодавством України у сфері захисту прав та реалізації соціальних гарантій, визначених законодавством України для окремих категорій населення, в тому числі громадян, які постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з пп. 3 п. 6 Положення про Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, до основних завдань Департаменту є належить забезпечення реалізації державної соціальної політики на території області у сфері соціального захисту населення, що включає забезпечення соціальної підтримки населення, у тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Пп. 34 п. 7 Положення Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації встановлено, що Департамент відповідно до визначених повноважень виконує такі функції: координує роботу, пов'язану з визначенням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.
Належним відповідачем за вимогами ОСОБА_1 є Донецька ОДА, а тому у задоволені позову до Департаменту слід відмовити.
Разом з цим суд відзначає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ, що визначено ч. 1 ст. 2 КАС України.
ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав як особа, що має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1.
Проте, 23 червня 2016 року Комісією прийнято рішення про не підтвердження ОСОБА_1 факту виконання робіт в зоні відчуження в 1990 році впродовж 30 календарних днів та про вилучення відповідного посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
В силу приписів абз. 5 п. 12 Порядку № 51 та п. 5.6. розділу 5 Положення № 187 таке рішення Комісії є підставою для вилучення у ОСОБА_1 посвідчення.
За цих обставин вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Донецької ОДА, яка полягає у невидачі вкладки до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 (категорія 1) від 27 травня 2010 року, та про зобов'язання Донецької ОДА видати позивачу вкладку до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 (категорія 1) від 27 травня 2010 року не підлягають задоволенню.
Крім того, суд відзначає, що 27 травня 2010 року ОСОБА_1 було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_6 .
Належні та допустимі докази на підтвердження факту видачі позивачу посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 (категорія 1) від 27 травня 2010 року суду не надані.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що у разі незгоди з рішенням Комісії від 23 червня 2016 року, він має право оскаржити його в судовому порядку.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись Конституцією України, ст.ст. 2-15, 17-20, 23, 26, 69-72, 94, 98, 159-163, 167, 185-186, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, Міністерство соціальної політики України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частина проголошені у судовому засіданні.
3. Повний текст постанови виготовлений 29 липня 2016 року.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
5. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
6. Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Кравченко Т.О.