14 липня 2016 р. справа 804/4314/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Гончарова І.А., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106 КАС України, за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко А.Л., третя особа : ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко А.Л., третя особа : ОСОБА_4 і з вимогою :
-визнати протиправним та скасувати видане про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 26554518 від 27.11.2015 р., номер 2654209 від 27.11.2015 р. та 26581172 від 30.11.2015 р., прийняті Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Радченко А.Л.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
В порушення ч. 3 ст. 106 КАС України позивачем не додано належним чином оформленого документу про сплату у встановленому порядку та розмірі судового збору.
Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 01.01.2016 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати в сумі 1378,00 грн.
Заявлені позивачем вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень свідчать про не майновий характер позовних вимог.
Таким чином, за подання адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру в загальному розмірі 551,20 грн.
Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору,суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх від оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Положеннями вищезазначеної статті передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.
Разом з тим, визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.
В даному випадку, позивачами документально не підтверджено, що станом на час звернення до суду не в змозі сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
За таких обставин, клопотання позивачів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Також, у відповідності до ч.3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень.
Проте позивачами до позовної заяви не додано документи, що приєднані до позову, згідно з переліком додатків, для суду та для направлення особам, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем не надано письмових доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Згідно до положень ст. 108 КАС України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 106, 107, 160,165 КАС України, суд,-
Залишити позовну заяву без руху.
У строк до 05.08.2016 року усунути вказані недоліки, а саме: надати належним чином оформлений документ про сплату у встановленому порядку та надати письмові докази на підтвердження обставин якими обґрунтовуються позовні вимоги, в разі неможливості самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи 804/4314/16 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо справу розглянуто у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує, ухвала набирає законної сили через 5 днів з дня її отримання. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 5 днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи у порядку письмового провадження або без виклику особи, яка її оскаржує,, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.А.Гончарова