01 серпня 2016 р. Справа №804/4812/16
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Верба І.О., розглянувши у місті Дніпропетровську матеріали адміністративного позову Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, -
28 липня 2016 року Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» про стягнення коштів з рахунків платника податків в обслуговуючих банках у рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 4553032,05 грн.
Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Частиною другою цієї статті визначено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
При цьому, згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно положень пунктів 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Зазначаючи підстави для звернення до адміністративного суду позивач, як суб'єкт владних повноважень, вказує на направлення на адресу підприємства податкових вимог від 27 травня 2003 року №1/630, від 3 липня 2003 року №2/824, яка була сформована та вручена з урахуванням положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ, який припинив дію з 1 січня 2011 року та не регулює правовідносини, що виникли між сторонами у зв'язку зі сплатою нового податкового боргу, який утворився після 1 січня 2011 року, а саме, як зазначає позивач, у 2015-2016 роках та регулюється нормами Податкового кодексу України, якими передбачено обов'язкове направлення вимоги на кожну суму боргу з кожного виду податку.
Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 18 березня 2014 року №К/9991/20004/12.
Таким чином, позивачу належить надати суду докази на підтвердження виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із цим позовом.
За таких обставин, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків позовної заяви до 18 серпня 2016 р.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання: доказів на підтвердження виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із цим позовом у відповідності до положень пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, а саме діючу податкову вимогу про сплату боргу, направлену відповідачу з 01.01.2011 року.
Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.О. Верба