28 липня 2016 року Справа № 803/1057/16
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, позивач) звернулася з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 68134,72 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований суб'єктом господарювання, взятий на податковий облік, зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПК України). За відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 68134,72 грн., в тому числі: з податку на доходи фізичних осіб - 5086,98 грн., з єдиного податку з фізичних осіб - 63047,74 грн. Позивачем відповідачу була надіслана податкова вимога № 7482-23 від 11 червня 2015 року, однак вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу відповідачем. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України позивач як орган стягнення має право звертатися до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Позивач просить стягнути з відповідача на користь держави податковий борг у сумі 68134,72 грн.
До судового засідання від представника позивача надійшло до суду письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с.33).
Відповідач в судове засідання не з'явився, поштове відправлення з повісткою про виклик до суду повернулись на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с.34).
Як передбачено частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та з 20 лютого 2008 року перебуває на обліку як платник податків та зборів у Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 19 квітня 2016 року №1603081400271 (а.с.6).
Станом на 21 квітня 2016 року за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 68134,72 грн., в тому числі з податку на доходи фізичних осіб - 5086,98 грн., з єдиного податку з фізичних осіб - 63047,74 грн. (в т.ч. пеня - 13,91 грн.), про що зазначено Луцькою ОДПІ у довідці про наявність боргу по платежах до бюджету та розрахунку сум податкового боргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та підтверджується зворотнім боком облікової картки платника по вказаних платежах (а.с.7-9, 27-31).
Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб виник внаслідок несвоєчасної сплати грошових зобов'язань та штрафних санкцій, визначених контролюючим органом згідно з податковим повідомленням-рішенням від 22 січня 2013 року №0007041701 (а.с.16). Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося. Як слідує із довідки про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунку сум податкового боргу та даних зворотного боку облікової картки платника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб, податковий борг відповідача з цього платежу становить 5086,98 грн. (а. с. 7-9, 27-28).
Податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податковій декларації з єдиного податку від 26 листопада 2015 року №1500010996 та №1500043985 (а.с.10-13). Як слідує з декларації від 26 листопада 2015 року №1500010996 фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 самостійно визначено розмір податкового зобов'язання з єдиного податку у сумі 16758,13 грн., а в декларації №1500043985 - у сумі 46275,70 грн. (а.с.11, 13).
Як встановлено судом відповідачем 15 грудня 2015 року було подано до Луцької ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01 січня 2016 року (а.с.14-15). Обрана ставка єдиного податку - 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, платник 2 групи.
Згідно довідки про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунку сум податкового боргу та даних зворотного боку облікової картки платника фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку, станом на 20 квітня 2016 року податковий борг відповідача з цього платежу становить 63047,74 грн. (в тому числі пеня - 13,91 грн.) - а.с.7-9, 29-31.
Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) - пункт 59.5 статті 59 ПК України.
Позивачем відповідно до статті 59 ПК України відповідачу була вручена податкова вимога № 7482-23 від 11 червня 2015 року (а.с.19).
Згідно із пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Таким чином, оскільки за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб - 5086,98 грн. та з єдиного податку з фізичних осіб - 63047,74 грн., а всього в загальному розмірі 68134,72 грн., щодо наявності та розміру якого відповідачем не подано до суду письмових заперечень та не надано доказів сплати боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з відповідача на користь держави податкового боргу в зазначеній сумі.
Як передбачено частиною четвертою статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Відтак, сплачений позивачем судовий збір в сумі 1378,00 грн. платіжним дорученням № 501 від 02 липня 2016 року (а. с. 2) з відповідача стягненню не підлягає.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави податковий борг в сумі 68134,72 грн. (шістдесят вісім тисяч сто тридцять чотири грн. 72 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк
Постанова в повному обсязі складена 29 липня 2016 року.