Справа № 682/3602/13-ц
Провадження № 22-ц/792/860/16
28 липня 2016 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області в складі :
головуючого Кізюн О.Ю.
суддів: Переверзєвої Н.І., Талалай О.І.
з участю секретаря Дубової М.В.
представника апелянта ОСОБА_1
третьої особи ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні справу провадженням № 22ц/792/860/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2015 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_4, третя особа - фізична особа - підприємець ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
встановила:
В листопаді 2013 року ПАТ «Брокбізнесбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_4, з участю третьої особи фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування вимог позивач вказував, що 07.05.2008 року між ним та ФОП ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого кредитор надав позичальнику кредит у сумі 20 500 євро з кінцевим терміном користування кредитом до 06.05.2011 року під 18% річних. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 12.05.2008 року між Банком та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір, предметом якого є нежитлова будівля, магазин «Автотрейд», загальною площею 41.2 кв. м., що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Славута, вул. Приміська, 2 «б», та земельна ділянка площею 0,0600 га, на якій розташований вищевказаний магазин. Позичальник припинив належним чином виконувати свої грошові зобов'язання, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість, яка станом на 13.01.2013 року становить 12 571, 21 євро, з яких: 12 128,60 євро - прострочена заборгованість по кредиту; 442,61 євро - проценти за користування кредитом за період з 31.10.2013 року по 12.01.2014 року. Тому позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на
Головуючий у першій інстанції -ОСОБА_5 Справа №22ц/792/860/16
Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 19,27
предмет іпотеки - нежитлову будівлю, магазин «Автотрейд», що знаходиться по вул. Приміській, 2 б у м. Славута Хмельницької області та земельну ділянку площею 0,0600 га за цією ж адресою, які належать ОСОБА_4, за ціною визначеною в процедурі виконавчого провадження, а також стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору в сумі 1 349,86 грн. (а.с.2-3,59, т.1)
Рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 05 листопада 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Брокбізнесбанк» задоволено частково. Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2015 року скасовано і ухвалено нове рішення. В задоволенні позову ПАТ «Брокбізнесбанк» відмовлено (з інших підстав).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 лютого 2016 року касаційну скаргу ПАТ «Брокбізнесбанк» задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 05 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В своїй апеляційній скарзі ПАТ «Брокбізнесбанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали ти нове рішення, яким позовні вимоги банку задовольнити. Апелянт вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представник апелянта ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав і просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом проведення публічних торгів в межах виконавчого провадження за початковою ціною, що буде визначена в рамках виконавчого провадження на підставі експертної оцінки.
Третя особа ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 просили апеляційну скаргу відхилити.
Відповідачка ОСОБА_4 про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася, подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності і письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу відхилити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до п.4 ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини справи, однак висновки суду зроблено з порушенням норм матеріального права, що згідно ст.309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у справі про задоволенням позовних вимог банку та звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу.
Згідно із ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України та ст.1 Закону України «Про іпотеку» в силу іпотеки іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Крім того, Законом встановлено, що особа (майновий поручитель), може передати в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку», майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Статтею 33 Закону України “Про іпотеку” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Встановлено, що 07.05.2008 року між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є ПАТ «Брокбізнесбанк», та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 02/299/08 про надання кредиту у вигляді відкличної мультивалютної не поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 400 000 у гривневому еквіваленті.Встановлено термін користування кредитом - до 06.05.2011 року (а.с.5-8, т.1).
З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором, 12.05.2008 року було укладено іпотечний договір (з майновим поручителем), згідно з яким іпотекодавець ОСОБА_4 передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, магазин «Автотрейд» по вул. Приміській, 2 «б» в м. Славуті Хмельницької області, загальною площею - 41,3 кв. м. та земельну ділянку площею 0,0600 га, на якій розташований вказаний магазин (а.с.14-17, т.1).
Згідно з п. 7.1 іпотечного договору від 12.05.2008 року, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником основного зобов'язання по кредитному договору в цілому або в його частині та/або невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем обов'язків, встановлених цим договором, в цілому або в тій чи іншій частині, іпотекодержатель (банк) має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
Оскільки боржник ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором не виконував, тому станом на 13.01.2014 року за ним рахується заборгованість по погашенню кредиту та процентів в сумі 12 571, 21 євро, що підтверджується довідкою про заборгованість за кредитом, а саме: прострочена заборгованість за кредитом становить 12 128,60 євро, 442,61 євро - проценти за користування кредитом за період з 31.10.2013 року по 12.01.2014 року (а.с.60, т.1).
10 січня 2013 року ПАТ «Брокбізнесбанк» надіслав ОСОБА_4 письмову вимогу №19/056-23 про усунення порушень грошового зобов'язання за кредитним договором. При цьому банк попередив її про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання позичальником порушеного зобов'язання в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги. Цю вимогу ОСОБА_4 одержала 11 січня 2013 року.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.12.2013 року, яке набрало законної сили, з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» 12242,24 євро заборгованості за кредитним договором №02/299/08 від 07.05.2008 року (а.с.56-58, т.1).
За повідомленням відділу ДВС Славутського міськрайонного управління юстиції №10815 від 28.08.2015 року наданого на запит суду, встановлено, що у відділі ДВС Славутського МРУЮ на виконанні перебуває виконавче провадження № 44088408 по виконанню наказу Господарського суду Хмельницької області № 924/1383/13 від 30.12.2013 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Брокбізнесбанк» в сумі 12 242, 24 євро та 2 591 грн. 13 коп. судового збору. Станом на 28.08.2015 року виконавче провадження не виконано та зупинено згідно п. 4 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження». Стягнення не проводилися (а.с.222, т.1).
Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Брокбізнесбанк», суд першої інстанції виходив із того, що одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить майновому поручителю, у рахунок погашення боргу призводить до стягнення на користь кредитора однієї й тієї самої суми заборгованості одночасно як з боржника, так і з майнового поручителя за рахунок належного йому майна. За такої ситуації відбувається фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові, що суперечить принципу справедливості, добросовісності й розумності.
Однак, такий висновок суду суперечить положенням ст. 33 Закону України “Про іпотеку” та правовій позиції, висловленої Верховним Судом України у справі № 6-73цс13 від 04.09.13 року, згідно якої наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно.
Крім наведеного, за обставинами даної справи майновий поручитель є відмінним від позичальника за кредитним договором, що відповідно до роз'яснень Пленуму ВССУ, даних в п.9 постанови № 5 від 30.03.2012 р.«Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», передбачає можливим одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
За обставинами справи також встановлено, що згідно п. 1.1.3 кредитного договору № 02/299/08 від 07.05.2008 року, процентна ставка за користування кредитом встановлюється додатковою угодою між сторонами на підставі ринкової ставки вартості ресурсів на момент видачі траншу. Додатковою угодою від 24.10.2008 року № 4 до Кредитного договору № 02/299/08 від 07.05.2008 року сторони виклали пункт 1.1.3 кредитного договору у новій редакції, згідно якої процентна ставка за користування кредитом з 24.10.2008 року встановлюється у розмірі 18,0 відсотка річних (а.с.12,т.1)
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції також вказав, що на підставі додаткової угоди від 24 жовтня 2008 року № 4 до кредитного договору №02/299/08 від 07.05.2008 року між Банком та позичальником ОСОБА_2 виникло нове основне зобов'язання, про яке іпотекодавець ОСОБА_4 не була повідомлена, і яке іпотечним договором від 12 травня 2008 року, укладеним між АТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 не забезпечене, оскільки жодних застережень щодо згоди на майбутні зміни обсягів основного зобов'язання в іпотечному договорі немає, а тому іпотека є припиненою.
Проте такий висновок суду першої інстанції колегія суддів визнає помилковим, який не ґрунтується на вимогах закону.
Згідно ч.1 ст.7 Закону України „Про іпотеку” за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Збільшення процентної ставки за користування кредитом встановлено письмовою угодою між сторонами кредитного договору, і ця обставина не дає підстав для висновку про припинення між сторонами кредитного зобов'язання, яке забезпечено іпотечним договором, і виникнення між сторонами нового основного зобов'язання.
Ураховуючи наведене, колегія суддів визнає вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором обґрунтованими і доведеними.
Посилання третьої особи на те, що Банк неправомірно обрахував заборгованість за кредитним договором в іноземній валюті - Євро, оскільки кредитним договором передбачалось надання кредитних коштів в гривнах, спростовуються наступним.
Так, відповідно до п.1.1.1 кредитного договору № 02/299/08 від 07.05.2008 року, забезпеченого іпотечним договором, передбачалось надання кредиту у вигляді відкличної мультивалютної не поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 400 000 у гривневому еквіваленті; передбачено також, що грошові кошти в рамках Кредитної лінії можуть надаватись банком у доларах США, євро, гривня.
Згідно платіжних доручень, наявних у матеріалах справи, убачається, що Банк у 2008 році надав позичальнику ФОП ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 20 500 євро (а.с.18-19, т.1)
Окрім цього, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 19.12.2013 року, яким задоволено позов ПАТ „Брокбізнесбанк” і стягнуто на користь Банку з ФОП ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 02/299/08 від 07.05.2008 року в сумі 12 242,24 євро, встановлено, що банк надав позичальнику кредитні кошти в загальній сумі 20 500 євро (а.с.56-58, т.1)
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У зв'язку із задоволення позовних вимог, на підставі положень ст.88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_4 підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені витрати по оплаті судового збору у сумі 1 349 грн. 86 коп. (а.с.1, 37,61, т.1).
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» задовольнити.
Рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09 червня 2015 року скасувати.
Позовні вимоги задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» за кредитним договором № 02/299/08 від 07 травня 2008 року у сумі 12 571,21 Євро звернути стягнення на предмет іпотеки, зазначений в договорі іпотеки від 12 травня 2008 року, а саме:
нежитлову будівлю, магазин «Автотрейд», загальною площею - 41,3 кв. м., що знаходиться по вул. Приміській, 2 «б» в м. Славуті Хмельницької області, і належить на праві власноті іпотекодавцю ОСОБА_4 згідно Свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна, виданого виконавчим комітетом Славутської міської ради 17 серпня 2004 року;
та на земельну ділянку площею 0,0600 га, кадастровий номер 6810600000:02:009:0001, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_4 на праві власності згідно Державного акта про право власності на земельну ділянку, виданого Славутської міською радою 20.01.2015 року.
Предмет іпотеки підлягає реалізації шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» судові витрати у розмірі 1349 грн. 86 коп.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуюча/підпис/ ОСОБА_6
Судді: /підписи/ ОСОБА_7
ОСОБА_8
Копія відповідає оригіналу.
Суддя: О.Ю. Кізюн